- •Проаналізувати процес інформаційно-аналітичної діяльності та його компоненти в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати проблеми інформаційно-аналітичної діяльності в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати критерії оцінки інформаційно-аналітичної діяльності в сфері міжнародних відносин
- •Дати визначення інформаційних потреб аналітика в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати інформаційний запит в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати взаємозв’язок джерел та каналів отримання інформації в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати передбачення в інформаційно-аналітичній діяльності в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати особливості прогнозування в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати заходи верифікації прогнозу в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати джерела відхилення прогнозу від дійсності в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати причини відхилення прогнозу від дійсності в сфері міжнародних відносин
- •Дати характеристику стандартних і проблемних ситуацій в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати проблему достовірності інформації в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати думку та версію в інформаційно-аналітичній діяльності сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати принципи та підходи до методології
- •Принципи та підходи до методології інформаційно-аналітичної роботи
- •Проаналізувати методологічні аспекти інформаційно-аналітичної діяльності в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати міжнародні ситуації та їх конфліктологічні аспекти
- •Проаналізувати характеристики і компоненти проблемних ситуацій в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати глобальні та універсальні проблеми сучасності та шляхи їх подолання
- •Проаналізувати міжнародну злочинність
- •Проаналізувати міжнародний тероризм
- •Проаналізувати методи аналітико-синтетичної обробки первинної інформації в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати первинну та вторинну інформацію в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати чинники, що визначають стан держави на міжнародній арені
- •Проаналізувати процес прийняття рішень в сфері міжнародних відносин
- •Дати оцінку класичних методів аналізу документу в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати загальні принципи аналізу документу в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати та дати характеристику комплексних методів дослідження в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати розробку гіпотез та моделей розвитку ситуації в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати інтуїтивний метод дослідження проблем в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати статистичний метод дослідження проблем в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати невербальні методи дослідження в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати сутність та можливості контент-аналізу в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати сутність та можливості інтент-аналізу в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати сутність та можливості івент-аналізу в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати методи експертних (колективних та індивідуальних) оцінок в сфері міжнародних відносин
- •1. Метод "експертних оцінок"
- •Проаналізувати метод екстраполяції в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати аксіологічний метод дослідження проблем в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати синергетичні аспекти в інформаційно-аналітичній діяльності в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати поєднання аналізу та синтезу у системному підході в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати етапи системного аналізу
- •Проаналізувати міжнародні комунікації
- •Проаналізувати стратегічну, оперативну і тактичну інформацію в сфері міжнародних відносин
- •Дати оцінку оглядово-аналітичної інформації в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати дезінформацію та направлену інформацію в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати нетрадиційні джерела інформації в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати кулуарну дипломатію та можливості отримання інформації
- •Проаналізувати можливості технічних засобів в інформаційно-аналітичній діяльності в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати інформаційно-аналітичну діяльність посольств та інших закордонних установ
- •Проаналізувати інформаційно-аналітичну діяльність в мзс
- •Проаналізувати інформаційно-дипломатичні документи в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати процес підготовки та прийняття аналітичного документу в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати роль неопублікованих документів в інформаційно-аналітичній діяльності в сфері міжнародних відносин
- •Дати оцінку впливу політичних ієрархій у зовнішній політиці
- •Проаналізувати політичну стабільність та баланс сил в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати національні особливості зовнішньої політики іноземних держав в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати протекціонізм у зовнішній політиці
- •Аналіз політичного лідера та його можливостей у прийняття зовнішньополітичних рішень
- •1. Місце в суспільній ієрархії:
- •2. Психічні та фізичні особливості:
- •Проаналізувати взаємовплив внутрішньої та зовнішньої політики держави
- •Проаналізувати загальнонаціональні ідеї в зовнішній політиці країн
- •Проаналізувати проблеми лобіювання в зовнішній політиці
Дати оцінку впливу політичних ієрархій у зовнішній політиці
Основные современные тенденции: В основе их – борьба двух линий в международных отношениях. Первая – формирование однополярного мира с более или менее твердо установленной политической иерархией, унификацией взглядов на общемировые и внутриполитические процессы, диктуемых из одного центра, с применением силы против диссидентов. Вторая – стремление к многополярной системе международных отношений, позволяющей отдельным странам и группировкам государств иметь свободу маневра и достаточные гарантии сохранения национального суверенитета и защиты законных национальных интересов. Каналами рекрутирования называются пути продвижения к вершине политической иерархии. Исследователи относят к числу основных институциональных каналов такого рода государственный аппарат, органы местного управления, армию, политические партии, религиозные организации, систему образования. Доминирование того или иного канала обусловлено историческими традициями политического развития, особенностями политического режима и т.д. Кроме того, роль каналов элитного рекрутирования играют порой и некоторые значимые социальные институты, например, религиозные организации и профсоюзы. В ряде стран Латинской Америки существенным источником пополнения высших эшелонов политической иерархии является армия. Служба в армии и в других силовых структурах традиционно считается залогом удачного политического будущего и в Израиле: по крайней мере четыре последних премьер-министра этой страны (Ш.Перес, И.Рабин, Б.Нетаньяху и Э.Барак) во многом обязаны своей политической карьерой успешной службе в армии и спецформированиях. Практически во всех регионах мира маршрут движения к вершине политической иерархии проходит и через систему образования, однако в ряде стран (образование играет столь значимую роль, что разница между ним и системой элитного рекрутирования фактически стирается.
Проаналізувати політичну стабільність та баланс сил в сфері міжнародних відносин
Характерные черты полит. стабильности: демилитаризация международных отношений (и это при повсеместном росте военных расходов и возвращении политики силы); создание глобальной и региональной систем безопасности на основе баланса интересов всех стран («баланс» интересов и гегемонизм США); обеспечение международной стабильности при резких перепадах политического климата в результате бурных перемен в тех или иных странах (говорить о «международной стабильности» в современный период глобализации, когда разваливаются государства, ведутся войны.); подведение под отношения между государствами правовой базы, гарантирующей свободу социально-политического выбора, суверенитета и независимости каждого из них (так называется навязывание другим странам чужой системы ценностей, иногда силой.); деидеологизацию международных отношений (на самом деле форменная идеологизация международных отношений странами - лидерами глобализации); взаимодействие стран и народов в обеспечении и защите на всей планете прав человека во всей их полноте (в действительности права человека становятся лишь одним из инструментов политического влияния.); укрепление роли Организации Объединенных Наций, механизмов поддержания международного мира» . Причинами нарастающей общественной конфронтации являются: пагубный курс "реформ", приведший к катастрофическому развалу экономики; грубое попрание социально-экономических прав трудящихся; обнищание подавляющего большинства населения на фоне скандального обогащения ничтожного меньшинства; разгул преступности и коррупции, разрушение национальной культуры и духовное оскудение общества.
Теория баланса сил мировой политике, не видя возможности бескорыстного объединения наций, стремится создать наиболее подходящий механизм для уравновешивания силы на мировой арене. «Баланс сил» и политика «представляют собой важнейший стабилизирующий фактор в обществе независимых наций» и поэтому являются основой мирного сосуществования . Моргентау вводит в оборот термин “баланс сил» :1), политику, направленную на определенную расстановку военной силы, 2), описание любого действительного состояния сил в мировой политике, 3), относительно равное распределение силы на международном уровне. Однако при таком подходе, когда руководствуются только собственными национальными интересами, взаимовыгодное сотрудничество может отойти на второй план, так как предпочтение отдается только конкуренции и борьбе. В конечном счете хочешь мира – готовься к войне. В рамках системы баланса сил каждое государство обеспечивало реализацию своих интересов, постоянно меняя союзников, при этом не нарушая общую структуру союзов и характер отношений между государствами. Классическим примером политики баланса сил считается политика Великобритании в XIXв., которая претендовала на роль своего рода арбитра в международных делах