- •Проаналізувати процес інформаційно-аналітичної діяльності та його компоненти в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати проблеми інформаційно-аналітичної діяльності в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати критерії оцінки інформаційно-аналітичної діяльності в сфері міжнародних відносин
- •Дати визначення інформаційних потреб аналітика в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати інформаційний запит в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати взаємозв’язок джерел та каналів отримання інформації в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати передбачення в інформаційно-аналітичній діяльності в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати особливості прогнозування в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати заходи верифікації прогнозу в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати джерела відхилення прогнозу від дійсності в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати причини відхилення прогнозу від дійсності в сфері міжнародних відносин
- •Дати характеристику стандартних і проблемних ситуацій в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати проблему достовірності інформації в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати думку та версію в інформаційно-аналітичній діяльності сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати принципи та підходи до методології
- •Принципи та підходи до методології інформаційно-аналітичної роботи
- •Проаналізувати методологічні аспекти інформаційно-аналітичної діяльності в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати міжнародні ситуації та їх конфліктологічні аспекти
- •Проаналізувати характеристики і компоненти проблемних ситуацій в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати глобальні та універсальні проблеми сучасності та шляхи їх подолання
- •Проаналізувати міжнародну злочинність
- •Проаналізувати міжнародний тероризм
- •Проаналізувати методи аналітико-синтетичної обробки первинної інформації в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати первинну та вторинну інформацію в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати чинники, що визначають стан держави на міжнародній арені
- •Проаналізувати процес прийняття рішень в сфері міжнародних відносин
- •Дати оцінку класичних методів аналізу документу в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати загальні принципи аналізу документу в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати та дати характеристику комплексних методів дослідження в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати розробку гіпотез та моделей розвитку ситуації в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати інтуїтивний метод дослідження проблем в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати статистичний метод дослідження проблем в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати невербальні методи дослідження в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати сутність та можливості контент-аналізу в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати сутність та можливості інтент-аналізу в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати сутність та можливості івент-аналізу в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати методи експертних (колективних та індивідуальних) оцінок в сфері міжнародних відносин
- •1. Метод "експертних оцінок"
- •Проаналізувати метод екстраполяції в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати аксіологічний метод дослідження проблем в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати синергетичні аспекти в інформаційно-аналітичній діяльності в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати поєднання аналізу та синтезу у системному підході в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати етапи системного аналізу
- •Проаналізувати міжнародні комунікації
- •Проаналізувати стратегічну, оперативну і тактичну інформацію в сфері міжнародних відносин
- •Дати оцінку оглядово-аналітичної інформації в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати дезінформацію та направлену інформацію в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати нетрадиційні джерела інформації в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати кулуарну дипломатію та можливості отримання інформації
- •Проаналізувати можливості технічних засобів в інформаційно-аналітичній діяльності в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати інформаційно-аналітичну діяльність посольств та інших закордонних установ
- •Проаналізувати інформаційно-аналітичну діяльність в мзс
- •Проаналізувати інформаційно-дипломатичні документи в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати процес підготовки та прийняття аналітичного документу в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати роль неопублікованих документів в інформаційно-аналітичній діяльності в сфері міжнародних відносин
- •Дати оцінку впливу політичних ієрархій у зовнішній політиці
- •Проаналізувати політичну стабільність та баланс сил в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати національні особливості зовнішньої політики іноземних держав в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати протекціонізм у зовнішній політиці
- •Аналіз політичного лідера та його можливостей у прийняття зовнішньополітичних рішень
- •1. Місце в суспільній ієрархії:
- •2. Психічні та фізичні особливості:
- •Проаналізувати взаємовплив внутрішньої та зовнішньої політики держави
- •Проаналізувати загальнонаціональні ідеї в зовнішній політиці країн
- •Проаналізувати проблеми лобіювання в зовнішній політиці
Проаналізувати можливості технічних засобів в інформаційно-аналітичній діяльності в сфері міжнародних відносин
- інформаційні картки;
- каталоги;
- щоденники;
- інформаційні системи;
- автоматизовані інформаційні системи;
- системи інформаційного обслуговування;
- системи штучного інтелекту;
- експертні системи;
- автоматизовані робочі місця аналітиків.
Інформаційні картки- це традиційний засіб збирання та класифікації інформації.
За допомогою інформаційних карток формують каталоги, які, як правило, бувають тематичними або алфавітними.
Регулярно або нерегулярно реєстрація інформації про певні події проводиться в щоденниках.
Сучасні технології базуються на поняттях інформаційних систем.
Інформаційна система в загальному випадку - це система, призначена для вирішення питань пошуку (інформаційно-пошукова система) або логічної обробки інформації(інформаційно-логічна система).
Інформаційно - пошукова система (ІПС) - сукупність інформаційно-пошукового масиву, інформаційно-пошукової мови, правил її використання, критеріїв видачі та технічних засобів.
Інформаційно-пошуковий масив - впорядкована сукупність документів, фактів або відомостей про них, призначена для інформаційного пошуку.
Інформаційно-пошукова мова - мова, призначена для виразу змісту документів або опису фактів чи запитів з метою подальшого пошуку.
Інформаційно-логічна система (ІЛС) - система, що здатна вирішувати не лише пошук інформації, яка є у наявності, а і отримання нової інформації шляхом використання правил логічного висновку та умовиводів.
Реалізація вказаних функцій дає відчутні результати лише при використанні ЕОМ. Тому нас будуть цікавити автоматизовані системи.
Автоматизована система - комплекс інформаційних, програмних, методичних, технічних засобів, що виконує певні функції в автоматичному режимі.
Автоматизована обробка даних - обробка даних, що виконується автоматичними засобами при можливій участі людини.
Автоматизована інформаційно-пошукова система - ІПС, реалізована на основі використання електронно-обчислювальної техніки, в якій автоматизовані процеси пошуку та передачі, а в ряді випадків і вводу документів, даних та запитів.
Проаналізувати інформаційно-аналітичну діяльність посольств та інших закордонних установ
Діяльність дипломатичних місій і представництв в інформаційному полі країни перебування відносяться до найважливіших елементів реалізації ЗП. Від цієї діяльності залежить ставлення політичних та ділових кіл країни перебування та громадськості до певних подій, пов’язаних із діяльністю на міжнародній арені. Завдання дипломатичних відомств є проникнення до інформаційного простору країни перебування для ліквідації загрози негативної інформації щодо країни і для забезпечення завдань дипломатичного відомства. Робота з інформаційного забезпечення дипломатичного представництва має різноманітний характер і включає такі складові: розповсюдження національних та міжнародних видань в країні перебування, спеціальні протокольні заходи, неофіційні контакти з метою отримання специфічної інформації, зв’язки з державними установами в країні перебування, а також зв’язки з ЗМК. Для забезпечення інформаційної діяльності в країні перебування, посольство здійснює такі заходи в різних напрямках:забезпечення двосторонніх відносин; інформаційно-аналітична робота; консульська робота; робота з діаспорою.
Посольства і місії – дипломатичні представництва, що на постійній основі здійснюють представництво держави за кордоном. Функціонують на основі указів, розпоряджень і постанов глави держави та уряду. Мають у своєму розпорядженні рухоме і нерухоме майно, фін. ресурси, гербову печатку а бланки відповідного зразка для офіційної кореспонденції. Підрозділи: політичний, культури, преси, економічний, науки та техніки, військовий, консульський, адміністративний. Функцій: (Від. конв. про дип. відносини 1961р.) - представництво держави - захист інтересів держави - ведення переговорів - інф. ф-ція (з’ясування і повідомлення подій) - заохочення дружніх відносин Консульства - якщо держава немає дип. представництва і не представлена третьою державою. Сфера діяльності: торгівельно-економічні відносини та захист інтересів фіз. і юр. осіб. Постійні представництва при міжнародних організаціях - є одним з найважливіших закордонних органів держави. Здійснюють специфічні функції, пов’язані з участю держави у даній міжн. організацій.
Є чотири напрямки діяльності: 1) ведення переговорів, дипломатичний захист 3) інформаційна діяльність 4) представницька. Відповідно до напрямків діяльності можна виокремити і функції: 1)представництво країни в країні перебування та підтримання з нею офіційних зв’язків. 2) Захист інтересів країни, прав та інтересів власних громадян. 3) ведення переговорів із урядом держави перебування. 4) з’ясування всіма законними способами становища і подій у державі перебування та інформування про них відповідних органів власної країни. 5) поширення в країні перебування інформації про стан речей у власній країні та події міжнародного життя. 6) Співробітництво в галузі економіки, культури, науки. Посольства та місії завжди були джерелом важливим і надійним про найрізноманітніші аспекти життя країни перебування, але добування інформації тільки законними кроками у відповідності до ст3 віденської конвенції 1961 року. Що роблять а) організація подорожей глав диппредставництв у окремі регіони країни б) обробка чисельних друкованих видань, зокрема періодичної преси. В) участь у прес-конференціях, парадах, переглядах вистав.
Звіт про роботу посольства або іншого закордонного представництва (як правило, річний) є основним інформаційним документом цієї установи. В його складанні бере участь практично весь дипломатичний склад посольства, так як документ відображає повний спектр подій, що відбулися в країні перебування. У звіті дається оцінка внутрішньополітичного стану країни перебування, тенденції його розвитку, характеристика політичних сил і лідерів. Значне місце займає розділ про соціально-економічний стан країни з виявленням тенденцій та прогнозом на певний період. Розділ про зовнішню політику, включаючи підрозділ про стосунки з Україною, повинен виділити якісні характеристики еволюції міжнародних відносин країни перебування. Керівникам закордонних представництв та їх працівникам, природно, іноді хочеться подати розвиток відносин у більш рожевому світлі, ніж вони є насправді. Тому одне правило необхідно виконувати не уклінно: "писати лише про те, що бачили очі, не домислювати". Обсяг звіту: 20 - 40 сторінок, в залежності від світового статусу країни перебування та інтенсивності відносин з нею.