25. Проаналізувати процес прийняття рішень в сфері міжнародних відносин

Політичне рішення – це акт, здійснюваний суб'єктами політичного процесу (політичними лідерами, керівними органами), у якому на основі аналізу інформації, існуючих інтересів, потреб, можливостей їх задоволення формулюються завдання, обов'язкові для членів даної соціальної спільності. Політичне рішення націлене на організацію практичної діяльності заради досягнення мети, на погодження функціонування окремих ланок соціальної системи.

Політичний інтерес – це спрямованість дій суб'єкта політики на постановку й досягнення політичної мети залежно від можливості вирішення того чи іншого політичного завдання. Політичний інтерес постає вирішальним мотивом, що мобілізує суб'єкт політики на боротьбу за збереження чи зміну певних умов і форми його політичної діяльності.

У політичній сфері такою метою є влада. Але рух до кінцевої мети залежить від успішної реалізації проміжних цілей, Тому в цілому можна розділити цілі політичної діяльності на стратегічні й тактичні, причому останні є такими, що виникають у процесі діяльності. Тобто це такі завдання, успішно розв'язуючи які суб'єкт може просуватися до головної мети.

Суб'єкт політичної діяльності в конкретній ситуації може реалізувати одну, дві або певний набір цілей. Виникає, за виразом соціологів, "дерево цілей

Найбільш складний момент - врівноваження інтересів та цілей лідерів. Тобто проблема узгодження офіційних та особистих цілей та інтересів.

Ж.-Б. Дюроссель гадає, що "сам стан лідера потребує, щоб він або вірив, що його суб'єктивні цілі не що інше як реалізація "національного інтересу", або робив усе, щоб переконати в цьому інших". "Розкриття реальних цілей, які ставлять перед собою політичні лідери, - важливе й найбільш важке завдання".

Вибір політичної мети зумовлює й вибір засобів її реалізації. У демократичній, парламентській системі найбільш традиційний шлях реалізації мети - це постановка проблеми в парламенті та прийняття рішення законодавчою владою. Тому досягнення мети має вигляд як діяльність лідерів і груп щодо організації вибору політичного рішення, яке найбільш адекватно задовольняє політичні цілі.

Таким чином, політичний вибір є наслідком реалізації політичних інтересів, кроком на шляху до поставленої мети, зробленим під впливом ряду причин та політичної установки суб'єкта політики.

Процес підготовки й прийняття політичного рішення має в собі три етапи ризику:

1) вибір;

2) прийняття;

3) наслідки.

Виділяються також два різновиди ризику на етапі вибору: позитивний ризик, пов'язаний з можливістю втрати, та негативний ризик, пов'язаний з можливістю здобуття якогось привілею.

Етап підготовки передбачає виявлення й погодження систем політичних інтересів. Їх утворюють загальнодержавні інтереси, інтереси різних політичних сил, особисті інтереси лідерів і міждержавні інтереси, якщо проблема має зовнішньополітичний резонанс. Погодження інтересів дає змогу здійснити вибір рішення з метою його подальшої розробки. На ситуацію вибору впливає ряд умов, одна з яких - можлива відповідальність, що створює проблему політичного ризику.

Таким чином, підготовка політичного рішення має розглядатися як механізм, який можна науково формалізувати.

Долсон(бик, орел, собака, бджола)