1. Проаналізувати процес інформаційно-аналітичної діяльності та його компоненти в сфері міжнародних відносин

Міжнародна інформація - інформація, що циркулює в галузі міжнародних відносин.

Мета ІАР - пізнання сутності, причин, тенденцій міжнародних подій і явищ для обгрунтування прийняття відповідних рішень.

Сутність виражає цілісність законів, властивих об'єкту, внутрішній зв'язок, що об'єднує різні сторони предмета або процесу. Сутність виявляється через явище - як зовнішню форму об'єкта.

Причина і наслідок - категорії, що відображають необхідний зв'язок між предметами і явищами. Цей зв'язок полягає в тому, що будь-який предмет, будь-яке явище виникають з інших предметів і явищ, що їх породжують, а зникаючи у свою чергу перетворюються в інші предмети та явища.

Тенденція - напрямок розвитку будь - якого явища, думки.

Основним результатом ІАР є вивідна (аналітична) інформація.

Основні задачі ІАР у міжнародних відносинах:

• знайти в інформаційному потоці ті факти, що викликають інтерес у царині міжнародних відносин;

• у сукупності виділених фактів знайти проблемну ситуацію, яку необхідно розв'язати;

• на підставі проведеного аналізу зробити висновки, внести пропозиції для прийняття рішень.

Процес інформаційно-аналітичної роботи – сукупність спрямованих на визначений предмет операцій мислення і технологічних процедур, виконання яких в певній послідовності із використанням засобів забезпечує вирішення поставленого завдання.

Процес складається з компонентів:

- організаційний, спрямований на формування процесу як єдиного, цілісного;

- методичний, спрямований на відбір операцій та технологічних операцій;

- інформаційний, веде до одержання аналітичної інформації;

- комунікаційний, спрямований на підтримку зв’язків з інформаційними системами, споживачем, джерелами тощо;

- формування висновків, пропозицій.

Стадії(етапи)процесу інформаційно-аналітичної роботи:

Етап 1. Загальне знайомство із проблемою.

Етап 2. Визначення використовуваних термінів і понять.

Етап 3. Збір фактів.

Етап 4. Тлумачення фактів.

Етап 5. Побудова гіпотези. Робочі гіпотези, висунуті на цьому етапі, звичайно пов'язані з якими-небудь конкретними питаннями, відповідаючи на які можна перевірити самі гіпотези. Із всіх етапів інформаційної роботи побудова гіпотези більше всіх пов'язана із процесом чистого мислення. Побудову гіпотези практично можна розглядати як найважливіший етап дослідницького циклу, а всі інші основні етапи - як допоміжні.

Звичайно відзначають три корисні сторони гіпотези:

- по-перше, тим самим полегшується з'ясування проблеми.

- по-друге, наукове положення є основою для з'ясування окремих фактів або явищ

- по-третє, прийнятне наукове положення завжди містить деякі моменти, що виходять за його рамки й утворять розумну й плідну підставу для передбачення нових фактів й явищ. Обов’язкова мобілізація знання

Все сказане можна підсумувати в такий спосіб: «Немає нічого більше практичного, чим гарна теорія».

Етап 6. Висновки. («Висновки» - останній з дев'яти принципів інформаційної роботи.)

Етап 7. Виклад. Складання документа, що завершує роботу.

Необхідно вказувати ступінь вірогідності кожного твердження.

Основні розходження між ними полягають у наступному:

1. Оцінка необхідна для інформаційної роботи, що має справу в основному з неперевіреними первинними даними.

2. Термін «побудова гіпотези» особливо широко вживається в науковій літературі.

Робота, пророблена на кожному етапі, уважається попередньою, і можуть бути внесені зміни залежно від нових даних, отриманих у міру продовження дослідження на наступних етапах.

Процес інформаційно-аналітичної роботи має ітеракційний характер, тобто з наступних стадій може бути повернення до попередніх.