Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Іспит ІАД.doc
Скачиваний:
47
Добавлен:
23.11.2019
Размер:
473.09 Кб
Скачать
  1. Проаналізувати нетрадиційні джерела інформації в сфері міжнародних відносин

Чутка є деяким різновид інформації, що поширюється винятково по неформальних каналах і спрямована на задоволення якоїсь реальної інформаційної потреби, задовольня не іншими способами, колективна спроба знайти відповідь на якесь актуальне питання в умовах дефіциту інформації. Слухи є важливим моментом у процесі функціонування соціального настрою.

Важливої комунікативної складової, характерної для слуху, є передача його сюжету усним шляхом, він не може бути ніде зафіксований у письмовому виді. Інформація губить багато своїх якостей, потрапляючи на сторінки друкованих ЗМІ, оскільки там вона служить лише приводом для спростування або підтвердження, однак не є при цьому вже самостійною одиницею. Устность у сильному ступені зорієнтована на получа-теля повідомлення. Тільки те, що цікаво, може передаватися, пручаючись природному загасанню.Чим вище невизначеність, тим вище довіра (позитивна установка) до неформальних джерел інформації, з метою зниження рівня тривожності реципієнта. Довіра до самого змісту інформації йде від довіри до джерела цієї інформації (тому, хто неї повідомляє). Довіра - позитивна установка стосовно іншого об'єкта, пов'язана з певним набором очікувань, виправдання яких зміцнює цю установку.

Базовою крапкою при виникненні слухів є потреба в необхідних відомостях, що актуалізується завдяки ситуації невизначеності, інформаційного вакууму відносно яких-небудь явищ життя реципієнтів (реципієнтом може бути будь-який індивід, включений у суспільні комунікації). Після виникнення потреби, реципієнт починає шукати додаткові джерела, звідки можна одержати необхідні відомості. Наступний етап - це формування довіри.

Прийняття інформації характеризує переосмислення реципієнтом отриманих відомостей через призму своєї матриці цінностей й очікувань у відношенні її. На цьому етапі можна говорити про поширення слухів,

  1. Проаналізувати кулуарну дипломатію та можливості отримання інформації

Відкритість переговірної дискусії завжди досить умовна, тому що паралельно ведеться конфіденційна дискусія на двосторонньому рівні – так названа «кулуарна дипломатія». Існує досить обґрунтована точка зору, що саме вона і є реальним механізмом прийняття рішень, а публічна дискусія в основному лише фіксує результати його роботи. . Кулуарна дипломатія й збір інформації може проявлятися в: бесідах після конференцій, саммітів й.т.д, у бесідах під час фуршетів, у бесідах під час неофіційних зустрічей (похід у театр дипломатів), спілкування з високопоставленими особами не мають відношення до МЗС (наприклад депутатом, міністром, начальником відділу як-нитка), спілкування з так названою елітою, зустрічі неофіційні з письменниками, журналістами, публіцистами, ведучими новин, акторами - людьми мистецтва.

Як свідчить дипломатичний досвід, кулуарна робота дипломатів полягає в наступному: спроби дізнатися, що саме мав на увазі той або інший представник держави, коли робив несподівану заяву? Чи варто сприймати його всерйоз, або ці слова — вияв некомпетентності? Як показує світова практика, в схожих випадках сторона, яка ініціювала питання, намагається або забути про свою пропозицію, або спустити на гальмах. Наприклад, у нашому випадку, — запропонувавши підготувати угоди, які мають піти в розвиток нинішнього договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією.