- •Проаналізувати процес інформаційно-аналітичної діяльності та його компоненти в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати проблеми інформаційно-аналітичної діяльності в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати критерії оцінки інформаційно-аналітичної діяльності в сфері міжнародних відносин
- •Дати визначення інформаційних потреб аналітика в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати інформаційний запит в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати взаємозв’язок джерел та каналів отримання інформації в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати передбачення в інформаційно-аналітичній діяльності в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати особливості прогнозування в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати заходи верифікації прогнозу в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати джерела відхилення прогнозу від дійсності в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати причини відхилення прогнозу від дійсності в сфері міжнародних відносин
- •Дати характеристику стандартних і проблемних ситуацій в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати проблему достовірності інформації в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати думку та версію в інформаційно-аналітичній діяльності сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати принципи та підходи до методології
- •Принципи та підходи до методології інформаційно-аналітичної роботи
- •Проаналізувати методологічні аспекти інформаційно-аналітичної діяльності в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати міжнародні ситуації та їх конфліктологічні аспекти
- •Проаналізувати характеристики і компоненти проблемних ситуацій в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати глобальні та універсальні проблеми сучасності та шляхи їх подолання
- •Проаналізувати міжнародну злочинність
- •Проаналізувати міжнародний тероризм
- •Проаналізувати методи аналітико-синтетичної обробки первинної інформації в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати первинну та вторинну інформацію в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати чинники, що визначають стан держави на міжнародній арені
- •Проаналізувати процес прийняття рішень в сфері міжнародних відносин
- •Дати оцінку класичних методів аналізу документу в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати загальні принципи аналізу документу в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати та дати характеристику комплексних методів дослідження в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати розробку гіпотез та моделей розвитку ситуації в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати інтуїтивний метод дослідження проблем в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати статистичний метод дослідження проблем в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати невербальні методи дослідження в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати сутність та можливості контент-аналізу в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати сутність та можливості інтент-аналізу в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати сутність та можливості івент-аналізу в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати методи експертних (колективних та індивідуальних) оцінок в сфері міжнародних відносин
- •1. Метод "експертних оцінок"
- •Проаналізувати метод екстраполяції в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати аксіологічний метод дослідження проблем в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати синергетичні аспекти в інформаційно-аналітичній діяльності в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати поєднання аналізу та синтезу у системному підході в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати етапи системного аналізу
- •Проаналізувати міжнародні комунікації
- •Проаналізувати стратегічну, оперативну і тактичну інформацію в сфері міжнародних відносин
- •Дати оцінку оглядово-аналітичної інформації в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати дезінформацію та направлену інформацію в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати нетрадиційні джерела інформації в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати кулуарну дипломатію та можливості отримання інформації
- •Проаналізувати можливості технічних засобів в інформаційно-аналітичній діяльності в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати інформаційно-аналітичну діяльність посольств та інших закордонних установ
- •Проаналізувати інформаційно-аналітичну діяльність в мзс
- •Проаналізувати інформаційно-дипломатичні документи в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати процес підготовки та прийняття аналітичного документу в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати роль неопублікованих документів в інформаційно-аналітичній діяльності в сфері міжнародних відносин
- •Дати оцінку впливу політичних ієрархій у зовнішній політиці
- •Проаналізувати політичну стабільність та баланс сил в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати національні особливості зовнішньої політики іноземних держав в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати протекціонізм у зовнішній політиці
- •Аналіз політичного лідера та його можливостей у прийняття зовнішньополітичних рішень
- •1. Місце в суспільній ієрархії:
- •2. Психічні та фізичні особливості:
- •Проаналізувати взаємовплив внутрішньої та зовнішньої політики держави
- •Проаналізувати загальнонаціональні ідеї в зовнішній політиці країн
- •Проаналізувати проблеми лобіювання в зовнішній політиці
Проаналізувати нетрадиційні джерела інформації в сфері міжнародних відносин
Чутка є деяким різновид інформації, що поширюється винятково по неформальних каналах і спрямована на задоволення якоїсь реальної інформаційної потреби, задовольня не іншими способами, колективна спроба знайти відповідь на якесь актуальне питання в умовах дефіциту інформації. Слухи є важливим моментом у процесі функціонування соціального настрою.
Важливої комунікативної складової, характерної для слуху, є передача його сюжету усним шляхом, він не може бути ніде зафіксований у письмовому виді. Інформація губить багато своїх якостей, потрапляючи на сторінки друкованих ЗМІ, оскільки там вона служить лише приводом для спростування або підтвердження, однак не є при цьому вже самостійною одиницею. Устность у сильному ступені зорієнтована на получа-теля повідомлення. Тільки те, що цікаво, може передаватися, пручаючись природному загасанню.Чим вище невизначеність, тим вище довіра (позитивна установка) до неформальних джерел інформації, з метою зниження рівня тривожності реципієнта. Довіра до самого змісту інформації йде від довіри до джерела цієї інформації (тому, хто неї повідомляє). Довіра - позитивна установка стосовно іншого об'єкта, пов'язана з певним набором очікувань, виправдання яких зміцнює цю установку.
Базовою крапкою при виникненні слухів є потреба в необхідних відомостях, що актуалізується завдяки ситуації невизначеності, інформаційного вакууму відносно яких-небудь явищ життя реципієнтів (реципієнтом може бути будь-який індивід, включений у суспільні комунікації). Після виникнення потреби, реципієнт починає шукати додаткові джерела, звідки можна одержати необхідні відомості. Наступний етап - це формування довіри.
Прийняття інформації характеризує переосмислення реципієнтом отриманих відомостей через призму своєї матриці цінностей й очікувань у відношенні її. На цьому етапі можна говорити про поширення слухів,
Проаналізувати кулуарну дипломатію та можливості отримання інформації
Відкритість переговірної дискусії завжди досить умовна, тому що паралельно ведеться конфіденційна дискусія на двосторонньому рівні – так названа «кулуарна дипломатія». Існує досить обґрунтована точка зору, що саме вона і є реальним механізмом прийняття рішень, а публічна дискусія в основному лише фіксує результати його роботи. . Кулуарна дипломатія й збір інформації може проявлятися в: бесідах після конференцій, саммітів й.т.д, у бесідах під час фуршетів, у бесідах під час неофіційних зустрічей (похід у театр дипломатів), спілкування з високопоставленими особами не мають відношення до МЗС (наприклад депутатом, міністром, начальником відділу як-нитка), спілкування з так названою елітою, зустрічі неофіційні з письменниками, журналістами, публіцистами, ведучими новин, акторами - людьми мистецтва.
Як свідчить дипломатичний досвід, кулуарна робота дипломатів полягає в наступному: спроби дізнатися, що саме мав на увазі той або інший представник держави, коли робив несподівану заяву? Чи варто сприймати його всерйоз, або ці слова — вияв некомпетентності? Як показує світова практика, в схожих випадках сторона, яка ініціювала питання, намагається або забути про свою пропозицію, або спустити на гальмах. Наприклад, у нашому випадку, — запропонувавши підготувати угоди, які мають піти в розвиток нинішнього договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією.