- •Проаналізувати процес інформаційно-аналітичної діяльності та його компоненти в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати проблеми інформаційно-аналітичної діяльності в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати критерії оцінки інформаційно-аналітичної діяльності в сфері міжнародних відносин
- •Дати визначення інформаційних потреб аналітика в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати інформаційний запит в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати взаємозв’язок джерел та каналів отримання інформації в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати передбачення в інформаційно-аналітичній діяльності в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати особливості прогнозування в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати заходи верифікації прогнозу в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати джерела відхилення прогнозу від дійсності в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати причини відхилення прогнозу від дійсності в сфері міжнародних відносин
- •Дати характеристику стандартних і проблемних ситуацій в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати проблему достовірності інформації в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати думку та версію в інформаційно-аналітичній діяльності сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати принципи та підходи до методології
- •Принципи та підходи до методології інформаційно-аналітичної роботи
- •Проаналізувати методологічні аспекти інформаційно-аналітичної діяльності в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати міжнародні ситуації та їх конфліктологічні аспекти
- •Проаналізувати характеристики і компоненти проблемних ситуацій в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати глобальні та універсальні проблеми сучасності та шляхи їх подолання
- •Проаналізувати міжнародну злочинність
- •Проаналізувати міжнародний тероризм
- •Проаналізувати методи аналітико-синтетичної обробки первинної інформації в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати первинну та вторинну інформацію в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати чинники, що визначають стан держави на міжнародній арені
- •Проаналізувати процес прийняття рішень в сфері міжнародних відносин
- •Дати оцінку класичних методів аналізу документу в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати загальні принципи аналізу документу в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати та дати характеристику комплексних методів дослідження в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати розробку гіпотез та моделей розвитку ситуації в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати інтуїтивний метод дослідження проблем в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати статистичний метод дослідження проблем в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати невербальні методи дослідження в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати сутність та можливості контент-аналізу в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати сутність та можливості інтент-аналізу в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати сутність та можливості івент-аналізу в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати методи експертних (колективних та індивідуальних) оцінок в сфері міжнародних відносин
- •1. Метод "експертних оцінок"
- •Проаналізувати метод екстраполяції в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати аксіологічний метод дослідження проблем в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати синергетичні аспекти в інформаційно-аналітичній діяльності в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати поєднання аналізу та синтезу у системному підході в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати етапи системного аналізу
- •Проаналізувати міжнародні комунікації
- •Проаналізувати стратегічну, оперативну і тактичну інформацію в сфері міжнародних відносин
- •Дати оцінку оглядово-аналітичної інформації в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати дезінформацію та направлену інформацію в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати нетрадиційні джерела інформації в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати кулуарну дипломатію та можливості отримання інформації
- •Проаналізувати можливості технічних засобів в інформаційно-аналітичній діяльності в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати інформаційно-аналітичну діяльність посольств та інших закордонних установ
- •Проаналізувати інформаційно-аналітичну діяльність в мзс
- •Проаналізувати інформаційно-дипломатичні документи в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати процес підготовки та прийняття аналітичного документу в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати роль неопублікованих документів в інформаційно-аналітичній діяльності в сфері міжнародних відносин
- •Дати оцінку впливу політичних ієрархій у зовнішній політиці
- •Проаналізувати політичну стабільність та баланс сил в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати національні особливості зовнішньої політики іноземних держав в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати протекціонізм у зовнішній політиці
- •Аналіз політичного лідера та його можливостей у прийняття зовнішньополітичних рішень
- •1. Місце в суспільній ієрархії:
- •2. Психічні та фізичні особливості:
- •Проаналізувати взаємовплив внутрішньої та зовнішньої політики держави
- •Проаналізувати загальнонаціональні ідеї в зовнішній політиці країн
- •Проаналізувати проблеми лобіювання в зовнішній політиці
Проаналізувати сутність та можливості івент-аналізу в сфері міжнародних відносин
Методика івент-аналіза заснована на спостереженні за ходом і інтенсивністю подій із метою визначення основних тенденцій еволюції обстановки в окремих країнах і на міжнародній арені. Два види –«підхід знизу»(відштовхуючись від емпіричних даних= визначає в попередньому порядку лише самий безпосередній об'єкт спостереження) – цільовий «підхід зверху» (наповнення фактологічним матеріалом= на основі структуризованого підходу до збору інформації, заздалегідь визначано, які з елементів досліджуваного процесу або ситуації мають найбільше значення для дослідження)
Один із ранніх і найбільш відомих проектів із застосуванням методики івент-аналізу в дослідженнях міжнародних відносин є інформаційний банк (банк Азара) із проблем міжнародних конфліктів, у який на кінець 70-х рр. була включена інформація, що стосується 135 країн, і було зафіксовано 500 тис. подій за 30 років. Застосування методики івент-аналізу полягає в сприйнятті, виділенні і реєстрації всіх фактів, що стосуються поведінки досліджуваного об'єкта, змін його соціального середовища, умов функціонування і розвитку, значимих із погляду мети дослідження. Водночас івент-аналіз завжди підпорядкований загальній меті дослідження, і це робить добір емпіричного матеріалу селективним = реєструвати одні факти і не брати до уваги інші. Конкретне застосування методики івент-аналізу, по-перше, упорядкування інформаційного банку даних, по-друге, розчленовування цього масиву на окремі одиниці спостереження і їх кодування за принципом "що-де- коли", по-третє, співвіднесення виділених фактів і явищ із прийнятою в зв'язку з задачами проекту системою сортування. Сильні сторони: високий ступінь об'єктивності інформації про події, надійності. Слабкі сторони у "ручному", так і в "машинному" варіанті є дуже трудомісткою процедурою, що потребує достатньо високого рівня кваліфікації виконавців, небезпека перебільшення можливостей біхевіористського подходу.
Проаналізувати методи експертних (колективних та індивідуальних) оцінок в сфері міжнародних відносин
Інтуїтивні методи прогнозування
- методи, що базуються на залученні експертів, тобто фахівців певної галузі, для визначення тенденцій розвитку об'єкта прогнозування й оцінки перспектив розвитку на підставі особистої ерудиції і відчуття, догадки, прозорливості, що базуються на попередньому досвіді.
До цього виду відносяться групи методів:
- експертних оцінок(на вивченні колективної думки спеціалістів шляхом обговорення і компромісів);
- "мозковий штурм".
1. Метод "експертних оцінок"
Експертна оцінка – авторитетна думка експерта з якої-небудь проблематики, що знаходиться в сфері його компетенції
2. Анкетування(різновид методу колективної оцінки, що дозволяє охопити широке коло осіб)
3. Інтерв'ю(полягає в одержанні думки одного спеціаліста-експерта)
4. "Мозковий штурм"(- метод активізації творчого мислення, заснований на створенні такої атмосфери, що спричиняє поштовх думки, появу нестандартних ідей)
(Правила: 1) Не об’являти хибною та не припиняти обговорення жодної ідеї, що була озвучена по ходу дискусії; 2) Підхоплювати незвичайну ідею будь-якого роду, навіть, якщо її доречність здається спочатку сумнівною.
5. Морфологічний метод
6. Метод "семикратного пошуку"
7. Метод "асоціацій та аналогій"
8. Метод "колективного блокноту"
."Мозковий штурм".
Існують два варіанти штурму:
" прямий;
" зворотній.
При прямому штурмі приймають участь від 4 до 15 спеціалістів. Тривалість штурму не більше однієї години. Кожен може висловити свої ідеї і пропозиції. Відбір і оцінка пропозицій проводиться вузьким колом спеціалістів після проведення мозкового штурму.
При зворотному штурмі основна увага приділяється виявленню недоліків висунутих пропозицій.
Часто відбувається поєднання прямого і зворотного штурму.