- •Проаналізувати процес інформаційно-аналітичної діяльності та його компоненти в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати проблеми інформаційно-аналітичної діяльності в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати критерії оцінки інформаційно-аналітичної діяльності в сфері міжнародних відносин
- •Дати визначення інформаційних потреб аналітика в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати інформаційний запит в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати взаємозв’язок джерел та каналів отримання інформації в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати передбачення в інформаційно-аналітичній діяльності в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати особливості прогнозування в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати заходи верифікації прогнозу в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати джерела відхилення прогнозу від дійсності в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати причини відхилення прогнозу від дійсності в сфері міжнародних відносин
- •Дати характеристику стандартних і проблемних ситуацій в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати проблему достовірності інформації в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати думку та версію в інформаційно-аналітичній діяльності сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати принципи та підходи до методології
- •Принципи та підходи до методології інформаційно-аналітичної роботи
- •Проаналізувати методологічні аспекти інформаційно-аналітичної діяльності в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати міжнародні ситуації та їх конфліктологічні аспекти
- •Проаналізувати характеристики і компоненти проблемних ситуацій в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати глобальні та універсальні проблеми сучасності та шляхи їх подолання
- •Проаналізувати міжнародну злочинність
- •Проаналізувати міжнародний тероризм
- •Проаналізувати методи аналітико-синтетичної обробки первинної інформації в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати первинну та вторинну інформацію в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати чинники, що визначають стан держави на міжнародній арені
- •Проаналізувати процес прийняття рішень в сфері міжнародних відносин
- •Дати оцінку класичних методів аналізу документу в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати загальні принципи аналізу документу в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати та дати характеристику комплексних методів дослідження в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати розробку гіпотез та моделей розвитку ситуації в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати інтуїтивний метод дослідження проблем в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати статистичний метод дослідження проблем в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати невербальні методи дослідження в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати сутність та можливості контент-аналізу в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати сутність та можливості інтент-аналізу в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати сутність та можливості івент-аналізу в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати методи експертних (колективних та індивідуальних) оцінок в сфері міжнародних відносин
- •1. Метод "експертних оцінок"
- •Проаналізувати метод екстраполяції в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати аксіологічний метод дослідження проблем в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати синергетичні аспекти в інформаційно-аналітичній діяльності в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати поєднання аналізу та синтезу у системному підході в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати етапи системного аналізу
- •Проаналізувати міжнародні комунікації
- •Проаналізувати стратегічну, оперативну і тактичну інформацію в сфері міжнародних відносин
- •Дати оцінку оглядово-аналітичної інформації в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати дезінформацію та направлену інформацію в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати нетрадиційні джерела інформації в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати кулуарну дипломатію та можливості отримання інформації
- •Проаналізувати можливості технічних засобів в інформаційно-аналітичній діяльності в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати інформаційно-аналітичну діяльність посольств та інших закордонних установ
- •Проаналізувати інформаційно-аналітичну діяльність в мзс
- •Проаналізувати інформаційно-дипломатичні документи в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати процес підготовки та прийняття аналітичного документу в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати роль неопублікованих документів в інформаційно-аналітичній діяльності в сфері міжнародних відносин
- •Дати оцінку впливу політичних ієрархій у зовнішній політиці
- •Проаналізувати політичну стабільність та баланс сил в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати національні особливості зовнішньої політики іноземних держав в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати протекціонізм у зовнішній політиці
- •Аналіз політичного лідера та його можливостей у прийняття зовнішньополітичних рішень
- •1. Місце в суспільній ієрархії:
- •2. Психічні та фізичні особливості:
- •Проаналізувати взаємовплив внутрішньої та зовнішньої політики держави
- •Проаналізувати загальнонаціональні ідеї в зовнішній політиці країн
- •Проаналізувати проблеми лобіювання в зовнішній політиці
Принципи та підходи до методології інформаційно-аналітичної роботи
Що я бажаю пізнати. Будування понятійного апарату. Забезпечення достатньої інформованості. Розкриття значення фактів
Проаналізувати методологічні аспекти інформаційно-аналітичної діяльності в сфері міжнародних відносин
Методологія інформаційно-аналітичної роботи
Рівні:
Філософський. В основі любого прогнозування лежать філософські проблеми. В основі життя будь-якої країни чи людини лежить інтерес. (та цінності). Точка біфуркації – точка зіткнення інтересів.
Загальнонауковий. Досліджує закони.
Конкретно науковий. В аналізі конкретно використовує якусь конкретну науку.
Метод Дельфі. Це математичний метод. Він дає відповідь тільки "Так" або "Ні".
Інтердисциплінарний метод. Використовуються основні закони декількох наук для дослідження поставленої мети.
Принципи та підходи до методології інформаційно-аналітичної роботи
Що я бажаю пізнати.
Будування понятійного апарату.
Забезпечення достатньої інформованості.
Розкриття значення фактів
Пізнання - суспільно-історичний процес діяльності людини, спрямований на відображення об'єктивної дійсності. Пізнавальна діяльність - нерозривна єдність емпіричного та теоретичного пізнання. Емпіричне пізнання - відображення предметів у процесі взаємодії з ними людини. Специфічними методами цього рівня пізнання є Спостереження - цілеспрямоване сприйняття інформації, обумовлене завданнями діяльності та Опис - відтворення характеристик об'єкта з метою створення у свідомості інших образа цього об'єкта. На цьому рівні пізнання відбувається збирання фактів, фіксація зовнішніх проявів, властивостей об'єкта дослідження. Теоретичне пізнання - поглиблення людської думки в сутність явищ дійсності. Дійсність відображається людиною у формах: Відчуття - елементарний образ, відображення окремих властивостей предметів і явищ об'єктивного світу. Сприйняття - конкретний образ, відображення цілісного образу предметів і явищ дійсності, сформований шляхом виділення й об'єднання різноманітних відчуттів. Уявлення - конкретне, цілісне відображення у свідомості предметів і явищ. На відміну від відчуття і сприйняття уявлення формується поза органами почуттів людини. Суттєві зв'язки між об'єктами, закономірності їхнього розвитку відображаються у формах абстрактного мислення: Поняття - логічна форма, за допомогою якої формуються інші форми мислення. За допомогою понять виділяють суттєве, загальне (властивість, ознаку, функцію). Судження - будь-яке висловлення про конкретний об'єкт, явище. Судження - зв'язок двох понять. Одне з них - суб'єкт (логічний підмет), друге - предикат (логічний присудок). Висновок (умовивід) - логічна форма мислення, у якій з одного або декількох суджень (посилань) на основі правил логіки виводиться нове судження (наслідок). Умовивід - основний метод одержання нового знання.
Проаналізувати міжнародні ситуації та їх конфліктологічні аспекти
Ситуація – характеристика стану міжнародної обстановки, що склалася на певний час, на певному напрямі, в певній сфері.
Стан може бути задовільним або незадовільним. Якщо стан задовільний - мова йде про стандартні ситуації. Якщо стан незадовільний - виникає проблемна ситуація.
Проблема - невідповідність між цілями, інтересами суб’єктів міжнародних відносин і обставинами, що склалися.
Проблемна ситуація - сукупність виявлених суперечностей між суб’єктами міжнародних відносин. Крайні прояви проблемних ситуацій - конфлікти, кризові ситуації.
Характеристики проблемних ситуацій:
1.Об”єктні. Відповідають на питання “Що?” собою представляє ситуація.
2.Суб”єктні. Відповідають на питання ”Хто?” є учасником ситуації.
3.Причинні. Відповідають на питання ”Чому?” виникла ситуація.
4.Цільові. Відповідають на питання ”Навіщо?”
5.Характеристики вибору шляхів, засобів, способів. Відповідають на питання ”Як?” розвивається ситуація.
6.Характеристики часового розвитку ситуації. Відповідають на питання ”Коли?”.
Схема вирішення проблемної ситуації:
1) Симптоми проблемної ситуація
2) Виникнення проблеми – вивчення проблеми (використати метод екстраполяції – перенесення тенденцій минулого на сучаний лад із урахуванням сучасного розвитку суспільства.
3) Альтернатива вирішення проблеми.
4) Обрати шлях – запустити рішення на виконання
5) Контроль над процесом виконання – вирішення
6) Оцінка вирішення рівня проблеми (наскільки вона вирішена)