- •Проаналізувати процес інформаційно-аналітичної діяльності та його компоненти в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати проблеми інформаційно-аналітичної діяльності в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати критерії оцінки інформаційно-аналітичної діяльності в сфері міжнародних відносин
- •Дати визначення інформаційних потреб аналітика в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати інформаційний запит в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати взаємозв’язок джерел та каналів отримання інформації в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати передбачення в інформаційно-аналітичній діяльності в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати особливості прогнозування в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати заходи верифікації прогнозу в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати джерела відхилення прогнозу від дійсності в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати причини відхилення прогнозу від дійсності в сфері міжнародних відносин
- •Дати характеристику стандартних і проблемних ситуацій в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати проблему достовірності інформації в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати думку та версію в інформаційно-аналітичній діяльності сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати принципи та підходи до методології
- •Принципи та підходи до методології інформаційно-аналітичної роботи
- •Проаналізувати методологічні аспекти інформаційно-аналітичної діяльності в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати міжнародні ситуації та їх конфліктологічні аспекти
- •Проаналізувати характеристики і компоненти проблемних ситуацій в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати глобальні та універсальні проблеми сучасності та шляхи їх подолання
- •Проаналізувати міжнародну злочинність
- •Проаналізувати міжнародний тероризм
- •Проаналізувати методи аналітико-синтетичної обробки первинної інформації в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати первинну та вторинну інформацію в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати чинники, що визначають стан держави на міжнародній арені
- •Проаналізувати процес прийняття рішень в сфері міжнародних відносин
- •Дати оцінку класичних методів аналізу документу в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати загальні принципи аналізу документу в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати та дати характеристику комплексних методів дослідження в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати розробку гіпотез та моделей розвитку ситуації в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати інтуїтивний метод дослідження проблем в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати статистичний метод дослідження проблем в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати невербальні методи дослідження в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати сутність та можливості контент-аналізу в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати сутність та можливості інтент-аналізу в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати сутність та можливості івент-аналізу в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати методи експертних (колективних та індивідуальних) оцінок в сфері міжнародних відносин
- •1. Метод "експертних оцінок"
- •Проаналізувати метод екстраполяції в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати аксіологічний метод дослідження проблем в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати синергетичні аспекти в інформаційно-аналітичній діяльності в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати поєднання аналізу та синтезу у системному підході в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати етапи системного аналізу
- •Проаналізувати міжнародні комунікації
- •Проаналізувати стратегічну, оперативну і тактичну інформацію в сфері міжнародних відносин
- •Дати оцінку оглядово-аналітичної інформації в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати дезінформацію та направлену інформацію в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати нетрадиційні джерела інформації в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати кулуарну дипломатію та можливості отримання інформації
- •Проаналізувати можливості технічних засобів в інформаційно-аналітичній діяльності в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати інформаційно-аналітичну діяльність посольств та інших закордонних установ
- •Проаналізувати інформаційно-аналітичну діяльність в мзс
- •Проаналізувати інформаційно-дипломатичні документи в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати процес підготовки та прийняття аналітичного документу в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати роль неопублікованих документів в інформаційно-аналітичній діяльності в сфері міжнародних відносин
- •Дати оцінку впливу політичних ієрархій у зовнішній політиці
- •Проаналізувати політичну стабільність та баланс сил в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати національні особливості зовнішньої політики іноземних держав в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати протекціонізм у зовнішній політиці
- •Аналіз політичного лідера та його можливостей у прийняття зовнішньополітичних рішень
- •1. Місце в суспільній ієрархії:
- •2. Психічні та фізичні особливості:
- •Проаналізувати взаємовплив внутрішньої та зовнішньої політики держави
- •Проаналізувати загальнонаціональні ідеї в зовнішній політиці країн
- •Проаналізувати проблеми лобіювання в зовнішній політиці
Проаналізувати інформаційний запит в сфері міжнародних відносин
Засіб прояву інформаційної потреби - інформаційний запит - сформульована природною мовою в письмовій або усній формі усвідомлена вимога фахівця, організації, установи, що частково відтворює їхні потреби і спрямована комунікатору для одержання необхідних синтезованих відомостей, фактографічних даних:
- Концептуальні пов'язані з теоретичними дослідженнями в сфері міжнародних відносин і зовнішньої політики. Потреба в такій інформації виникає при розробці короткочасних і довгострокових прогнозів у міжнародній діяльності.
- Аналітичні пов'язані з оцінкою поточного стану міжнародних відносин і вибором конкретних рішень.
- Документальні обумовлені необхідністю одержання одного або декількох первинних джерел. Для цих запитів характерні одна або декілька пошукових ознак, наприклад: назва, рік видання, номер документа й ін.
- Фактографічні виникають у процесі розв'язання окремих задач, що мають конкретний характер.
- Адресні визначають сімейство джерел одержання інформації.
- Методико -організаційні - запити з проханням подачі матеріалів з теорії та практики інформаційної діяльності.
При формулюванні і.з. виникають перешкоди:
- Психологічні при формулюванні й оформленні інформаційних запитів з'являються внаслідок недовіри певного кола користувачів інформації комунікатору.
- Структурні обумовлені порушенням композиційної побудови інформаційного запиту.
- Семантичні пов'язані з неправильним тлумаченням змісту термінів, стилістичними помилками, використанням скорочень.
Концептуальні інформаційні запити пов'язані з теоретичними дослідженнями в сфері міжнародних відносин і зовнішньої політики. Потреба в такій інформації виникає при розробці короткочасних і довгострокових прогнозів у міжнародній діяльності.
Інформаційний пошук (англ. Information retrieval) — наука про пошук неструктурованої документальної інформації. Особливо це відноситься до пошуку інформації в документах, пошук самих документів, здобуття метаданих з документів, пошуку тексту, зображень, відео та звуку у локальних реляційних базах даних, у гіпертекстових базах даних таких, як Інтернет та локальні інтранет.
Інформацій пошук — велика міждисциплінарна область науки, яка стоїть на перетині когнітивної психології, інформатики, інформаційного дизайну, лінгвістики, семіотики, та бібліотечної справи.
Під інформаційним пошуком розуміють сукупність логічних і технічних операцій, кінцева мета яких - пошук документів (текстів), відомостей про них, фактів, даних, релевантних до запиту користувача.
Основним поняттям інформаційного пошуку є поняття релевантності, тобто ступеня відповідності пошукового документа запиту користувача. При цьому розрізняють релевантність документа і релевантність інформації.
Релевантність документа - це об'єктивне поняття, оскільки документи, релевантні запиту, можна порахувати, а релевантність інформації - поняття суб'єктивне.
У залежності від характеру запиту, кінцева мета пошуку буває різноманітною:
якщо потрібно знайти первинний документ або замовити його копію, достатньо знайти його адресу (шифр);
якщо потрібно знайти фактографічні дані, то пошук може обмежиться анотацією, рефератом або ж необхідно вивчити весь документ.
У залежності від мети пошуку розрізняють:
пошук документальний, тобто пошук відомостей про документ або пошук документа; пошук
фактографічний, тобто пошук даних, фактів, відображених у документах.
За засобами пошуку документальний і фактографічний не відрізняються, різниця полягає в змістовній стороні пошуку: у першому випадку шукають власне документ або відомості про нього, а в другому - факт, відображений у документі.
У кожному виді пошуку по різному використовують семантику документа. За цією ознакою розрізняють пошук:
формально-механічний;
семантичний;
ситуаційний.
Формально-механічний пошук застосовують у роботі з картковими каталогами, коли шукають адресу (шифр) або бібліографічний опис документа, а також у найпростіших механізованих і автоматизованих інформаційно-пошукових системах.
При семантичному пошуку зміст документа виражається штучно створеною мовою, яку називають інформаційно-пошуковою. Користуючись цією мовою, початковий документ скорочують різноманітними засобами, які певним чином відображають зміст, тобто створюють замінник документа, що називається пошуковим образом документа. Такий же замінник створюють для запиту. У цьому випадку він називається пошуковим образом запиту . Використання пошукових образів замість документів і запитів дає можливість зберігати в пам'яті ЕОМ великі масиви інформації. Пошук відбувається шляхом зіставлення пошукових образів запиту і документів за відповідними правилами. Пошук програмним засобом підвищує його оперативність, але при цьому можуть бути втрачені релевантні документи, а також частково можуть видаватися документи не релевантні запиту.
Ситуаційний пошук передбачає більш глибоку значеннєву переробку документів і інформації, коли логічним опрацюванням з існуючої інформації утвориться нова. Такий пошук здійснюється в інформаційно-логічних системах.
Важливим також є регламент інформаційного пошуку. Регламент пошуку розробляють відповідно до інформаційних вимог і запитів користувачів інформації.
База для пошуку документальних джерел інформації включає:
інформаційну модель (ієрархічна структура) і рубрикатор з проблеми (теми) із виділенням конкретних задач (питань), що підлягають аналізу;
перелік галузей знань, науки, у яких може бути потрібна інформація;
перелік країн, фірм і організацій, де може бути інформація;
перелік необхідних видів документальних джерел.
При цьому використовують:
іменний метод пошуку;
посилковий метод пошуку;
безпосередній перегляд документів.
Іменний метод пошуку передбачає використання іменних показників до реферативних часописів, книг, винаходів, патентовласників, довідників фірм і т.д.
Посилковий метод пошуку полягає у використанні пристатейних, прикнижкових списків літератури, а також показників цитованої літератури.
При безпосередньому перегляді документів особливу увагу потрібно приділяти таким документальним джерелам:
серед опублікованих:
- офіційним (директивним) документам;
- статтям прогнозного й оглядового характеру;
- матеріалам науково-технічних товариств;
- довідникам по фірмах і інших організаціях;
- річним звітам фірм;
- стандартам і технічним умовам;
- статтям (повідомленням техніко-економічного, ліцензійного,
кон'юнктурно-торгового характеру;
- програмам майбутніх семінарів, конференцій, симпозіумів,
виставок тощо;
серед неопублікованих:
- постановам, рішенням, протоколам;
- плановим документам;
- науково-технічним і техніко-економічним оглядам, прогнозам;
- звітам;
- укладеним торговим, патентно-ліцензійним угодам,контрактам;
- дисертаціям тощо.