Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Іспит ІАД.doc
Скачиваний:
47
Добавлен:
23.11.2019
Размер:
473.09 Кб
Скачать
  1. Проаналізувати інформаційний запит в сфері міжнародних відносин

Засіб прояву інформаційної потреби - інформаційний запит - сформульована природною мовою в письмовій або усній формі усвідомлена вимога фахівця, організації, установи, що частково відтворює їхні потреби і спрямована комунікатору для одержання необхідних синтезованих відомостей, фактографічних даних:

- Концептуальні пов'язані з теоретичними дослідженнями в сфері міжнародних відносин і зовнішньої політики. Потреба в такій інформації виникає при розробці короткочасних і довгострокових прогнозів у міжнародній діяльності.

- Аналітичні пов'язані з оцінкою поточного стану міжнародних відносин і вибором конкретних рішень.

- Документальні обумовлені необхідністю одержання одного або декількох первинних джерел. Для цих запитів характерні одна або декілька пошукових ознак, наприклад: назва, рік видання, номер документа й ін.

- Фактографічні виникають у процесі розв'язання окремих задач, що мають конкретний характер.

- Адресні визначають сімейство джерел одержання інформації.

- Методико -організаційні - запити з проханням подачі матеріалів з теорії та практики інформаційної діяльності.

При формулюванні і.з. виникають перешкоди:

- Психологічні при формулюванні й оформленні інформаційних запитів з'являються внаслідок недовіри певного кола користувачів інформації комунікатору.

- Структурні обумовлені порушенням композиційної побудови інформаційного запиту.

- Семантичні пов'язані з неправильним тлумаченням змісту термінів, стилістичними помилками, використанням скорочень.

Концептуальні інформаційні запити пов'язані з теоретичними дослідженнями в сфері міжнародних відносин і зовнішньої політики. Потреба в такій інформації виникає при розробці короткочасних і довгострокових прогнозів у міжнародній діяльності.

Інформаційний пошук (англ. Information retrieval) — наука про пошук неструктурованої документальної інформації. Особливо це відноситься до пошуку інформації в документах, пошук самих документів, здобуття метаданих з документів, пошуку тексту, зображень, відео та звуку у локальних реляційних базах даних, у гіпертекстових базах даних таких, як Інтернет та локальні інтранет.

Інформацій пошук — велика міждисциплінарна область науки, яка стоїть на перетині когнітивної психології, інформатики, інформаційного дизайну, лінгвістики, семіотики, та бібліотечної справи.

Під інформаційним пошуком розуміють сукупність логічних і технічних операцій, кінцева мета яких - пошук документів (текстів), відомостей про них, фактів, даних, релевантних до запиту користувача.

Основним поняттям інформаційного пошуку є поняття релевантності, тобто ступеня відповідності пошукового документа запиту користувача. При цьому розрізняють релевантність документа і релевантність інформації.

Релевантність документа - це об'єктивне поняття, оскільки документи, релевантні запиту, можна порахувати, а релевантність інформації - поняття суб'єктивне.

У залежності від характеру запиту, кінцева мета пошуку буває різноманітною:

  • якщо потрібно знайти первинний документ або замовити його копію, достатньо знайти його адресу (шифр);

  • якщо потрібно знайти фактографічні дані, то пошук може обмежиться анотацією, рефератом або ж необхідно вивчити весь документ.

У залежності від мети пошуку розрізняють:

  • пошук документальний, тобто пошук відомостей про документ або пошук документа; пошук

  • фактографічний, тобто пошук даних, фактів, відображених у документах.

За засобами пошуку документальний і фактографічний не відрізняються, різниця полягає в змістовній стороні пошуку: у першому випадку шукають власне документ або відомості про нього, а в другому - факт, відображений у документі.

У кожному виді пошуку по різному використовують семантику документа. За цією ознакою розрізняють пошук:

  • формально-механічний;

  • семантичний;

  • ситуаційний.

Формально-механічний пошук застосовують у роботі з картковими каталогами, коли шукають адресу (шифр) або бібліографічний опис документа, а також у найпростіших механізованих і автоматизованих інформаційно-пошукових системах.

При семантичному пошуку зміст документа виражається штучно створеною мовою, яку називають інформаційно-пошуковою. Користуючись цією мовою, початковий документ скорочують різноманітними засобами, які певним чином відображають зміст, тобто створюють замінник документа, що називається пошуковим образом документа. Такий же замінник створюють для запиту. У цьому випадку він називається пошуковим образом запиту . Використання пошукових образів замість документів і запитів дає можливість зберігати в пам'яті ЕОМ великі масиви інформації. Пошук відбувається шляхом зіставлення пошукових образів запиту і документів за відповідними правилами. Пошук програмним засобом підвищує його оперативність, але при цьому можуть бути втрачені релевантні документи, а також частково можуть видаватися документи не релевантні запиту.

Ситуаційний пошук передбачає більш глибоку значеннєву переробку документів і інформації, коли логічним опрацюванням з існуючої інформації утвориться нова. Такий пошук здійснюється в інформаційно-логічних системах.

Важливим також є регламент інформаційного пошуку. Регламент пошуку розробляють відповідно до інформаційних вимог і запитів користувачів інформації.

База для пошуку документальних джерел інформації включає:

  • інформаційну модель (ієрархічна структура) і рубрикатор з проблеми (теми) із виділенням конкретних задач (питань), що підлягають аналізу;

  • перелік галузей знань, науки, у яких може бути потрібна інформація;

  • перелік країн, фірм і організацій, де може бути інформація;

  • перелік необхідних видів документальних джерел.

При цьому використовують:

  • іменний метод пошуку;

  • посилковий метод пошуку;

  • безпосередній перегляд документів.

Іменний метод пошуку передбачає використання іменних показників до реферативних часописів, книг, винаходів, патентовласників, довідників фірм і т.д.

Посилковий метод пошуку полягає у використанні пристатейних, прикнижкових списків літератури, а також показників цитованої літератури.

При безпосередньому перегляді документів особливу увагу потрібно приділяти таким документальним джерелам:

  • серед опублікованих:

- офіційним (директивним) документам;

- статтям прогнозного й оглядового характеру;

- матеріалам науково-технічних товариств;

- довідникам по фірмах і інших організаціях;

- річним звітам фірм;

- стандартам і технічним умовам;

- статтям (повідомленням техніко-економічного, ліцензійного,

кон'юнктурно-торгового характеру;

- програмам майбутніх семінарів, конференцій, симпозіумів,

виставок тощо;

  • серед неопублікованих:

- постановам, рішенням, протоколам;

- плановим документам;

- науково-технічним і техніко-економічним оглядам, прогнозам;

- звітам;

- укладеним торговим, патентно-ліцензійним угодам,контрактам;

- дисертаціям тощо.