- •Проаналізувати процес інформаційно-аналітичної діяльності та його компоненти в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати проблеми інформаційно-аналітичної діяльності в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати критерії оцінки інформаційно-аналітичної діяльності в сфері міжнародних відносин
- •Дати визначення інформаційних потреб аналітика в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати інформаційний запит в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати взаємозв’язок джерел та каналів отримання інформації в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати передбачення в інформаційно-аналітичній діяльності в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати особливості прогнозування в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати заходи верифікації прогнозу в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати джерела відхилення прогнозу від дійсності в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати причини відхилення прогнозу від дійсності в сфері міжнародних відносин
- •Дати характеристику стандартних і проблемних ситуацій в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати проблему достовірності інформації в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати думку та версію в інформаційно-аналітичній діяльності сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати принципи та підходи до методології
- •Принципи та підходи до методології інформаційно-аналітичної роботи
- •Проаналізувати методологічні аспекти інформаційно-аналітичної діяльності в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати міжнародні ситуації та їх конфліктологічні аспекти
- •Проаналізувати характеристики і компоненти проблемних ситуацій в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати глобальні та універсальні проблеми сучасності та шляхи їх подолання
- •Проаналізувати міжнародну злочинність
- •Проаналізувати міжнародний тероризм
- •Проаналізувати методи аналітико-синтетичної обробки первинної інформації в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати первинну та вторинну інформацію в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати чинники, що визначають стан держави на міжнародній арені
- •Проаналізувати процес прийняття рішень в сфері міжнародних відносин
- •Дати оцінку класичних методів аналізу документу в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати загальні принципи аналізу документу в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати та дати характеристику комплексних методів дослідження в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати розробку гіпотез та моделей розвитку ситуації в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати інтуїтивний метод дослідження проблем в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати статистичний метод дослідження проблем в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати невербальні методи дослідження в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати сутність та можливості контент-аналізу в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати сутність та можливості інтент-аналізу в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати сутність та можливості івент-аналізу в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати методи експертних (колективних та індивідуальних) оцінок в сфері міжнародних відносин
- •1. Метод "експертних оцінок"
- •Проаналізувати метод екстраполяції в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати аксіологічний метод дослідження проблем в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати синергетичні аспекти в інформаційно-аналітичній діяльності в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати поєднання аналізу та синтезу у системному підході в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати етапи системного аналізу
- •Проаналізувати міжнародні комунікації
- •Проаналізувати стратегічну, оперативну і тактичну інформацію в сфері міжнародних відносин
- •Дати оцінку оглядово-аналітичної інформації в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати дезінформацію та направлену інформацію в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати нетрадиційні джерела інформації в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати кулуарну дипломатію та можливості отримання інформації
- •Проаналізувати можливості технічних засобів в інформаційно-аналітичній діяльності в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати інформаційно-аналітичну діяльність посольств та інших закордонних установ
- •Проаналізувати інформаційно-аналітичну діяльність в мзс
- •Проаналізувати інформаційно-дипломатичні документи в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати процес підготовки та прийняття аналітичного документу в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати роль неопублікованих документів в інформаційно-аналітичній діяльності в сфері міжнародних відносин
- •Дати оцінку впливу політичних ієрархій у зовнішній політиці
- •Проаналізувати політичну стабільність та баланс сил в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати національні особливості зовнішньої політики іноземних держав в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати протекціонізм у зовнішній політиці
- •Аналіз політичного лідера та його можливостей у прийняття зовнішньополітичних рішень
- •1. Місце в суспільній ієрархії:
- •2. Психічні та фізичні особливості:
- •Проаналізувати взаємовплив внутрішньої та зовнішньої політики держави
- •Проаналізувати загальнонаціональні ідеї в зовнішній політиці країн
- •Проаналізувати проблеми лобіювання в зовнішній політиці
Проаналізувати метод екстраполяції в сфері міжнародних відносин
Історичний метод: включає перевірку на достовірність тексту, що встановлюється як за матеріальними ознаками (папір, почерк), так і за формою (тон, стиль, словник автора); з'ясовує мотиви упорядкування документа, особистості автора; висвітлює історичні обставини при упорядкуванні документа. Види Історичних методів: Біографічний метод – використання особистої біографії видатної людини протягом тривалого періоду часу для складання її психологічного портрета. Варіантом біографічного є також патографічний метод, уведений П. Мебіусом (опис хвороб видатних людей). Щоденниковий метод -метод, звичайно присвячений вивченню життя звичайної людини й містить опис його розвитку й поводження, проведеного протягом тривалого часу експертом. Автобіографія – це життєпис, заснований на безпосередніх враженнях і ретроспективному досвіді.
Історичний метод ставить проблему валідності в трьох аспектах:
Дійсність тексту й установлення його автора. Дослідник повинен бути впевнений, що документ є саме тим, яким він його приймає, і дійсно належить далекому авторові. Така дійсність установлюється по характеристиках документа: матеріальним ознакам - папір, почерк і т.д. або ознакам форми - тон, стиль, словник.
Валідність інтерпретації тексту, його значення стосовно автора тексту, по характеру, цілям, які він переслідує.
Правдивість фактів, викладених у документі. Перший і третій аспекти, тобто дійсність і правдивість, особливо важливі для історичного методу. Але застосовуватися він може й при вивченні літературного або юридичного тексту.
Екстрополяція 1) поширення висновків, отриманих зі спостереження над однією частиною явища, на іншу частину його; 2) у статистиці - поширення встановлених у минулому тенденцій на майбутній період (розрахунків населення); поширення вибіркових даних на іншу частину сукупності, не піддану спостереженню (екстраполяція в просторі).
Види методів екстраполяції: метод економіко-математичного моделювання; метод кореляційно-регресійного аналізу; найменших квадратів і його модифікації
Метод екстраполяції полягає в перенесенні певної для базисного періоду тенденції розвитку економічного процесу на прогнозований період. При використанні цього методу необхідно мати інформацію про стійкість тенденцій розвитку об'єкта за період, в 2-3 рази перевищуючий строк прогнозування. Тривала тенденція зміни економічних показників називається трендом.
Послідовність дій при екстраполяції:
-чітке визначення завдання, висування гіпотез про можливий розвиток прогнозованого об'єкта,
-розгляд факторів, що стимулюють або перешкоджають розвитку даного об'єкта, визначення припустимої дальності прогнозу;
-вибір системи параметрів, уніфікація різних одиниць виміру; збір і систематизація даних, перевірка їхньої однорідності й порівнянності;
-виявлення тенденцій зміни досліджуваних величин у ході статистичного аналізу й безпосередньої екстраполяції даних.
Метод екстраполяції дає надійні результати на найближчу перспективу прогнозування тих або інших об'єктів – 5 – 7 років.