- •Проаналізувати процес інформаційно-аналітичної діяльності та його компоненти в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати проблеми інформаційно-аналітичної діяльності в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати критерії оцінки інформаційно-аналітичної діяльності в сфері міжнародних відносин
- •Дати визначення інформаційних потреб аналітика в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати інформаційний запит в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати взаємозв’язок джерел та каналів отримання інформації в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати передбачення в інформаційно-аналітичній діяльності в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати особливості прогнозування в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати заходи верифікації прогнозу в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати джерела відхилення прогнозу від дійсності в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати причини відхилення прогнозу від дійсності в сфері міжнародних відносин
- •Дати характеристику стандартних і проблемних ситуацій в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати проблему достовірності інформації в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати думку та версію в інформаційно-аналітичній діяльності сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати принципи та підходи до методології
- •Принципи та підходи до методології інформаційно-аналітичної роботи
- •Проаналізувати методологічні аспекти інформаційно-аналітичної діяльності в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати міжнародні ситуації та їх конфліктологічні аспекти
- •Проаналізувати характеристики і компоненти проблемних ситуацій в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати глобальні та універсальні проблеми сучасності та шляхи їх подолання
- •Проаналізувати міжнародну злочинність
- •Проаналізувати міжнародний тероризм
- •Проаналізувати методи аналітико-синтетичної обробки первинної інформації в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати первинну та вторинну інформацію в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати чинники, що визначають стан держави на міжнародній арені
- •Проаналізувати процес прийняття рішень в сфері міжнародних відносин
- •Дати оцінку класичних методів аналізу документу в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати загальні принципи аналізу документу в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати та дати характеристику комплексних методів дослідження в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати розробку гіпотез та моделей розвитку ситуації в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати інтуїтивний метод дослідження проблем в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати статистичний метод дослідження проблем в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати невербальні методи дослідження в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати сутність та можливості контент-аналізу в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати сутність та можливості інтент-аналізу в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати сутність та можливості івент-аналізу в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати методи експертних (колективних та індивідуальних) оцінок в сфері міжнародних відносин
- •1. Метод "експертних оцінок"
- •Проаналізувати метод екстраполяції в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати аксіологічний метод дослідження проблем в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати синергетичні аспекти в інформаційно-аналітичній діяльності в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати поєднання аналізу та синтезу у системному підході в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати етапи системного аналізу
- •Проаналізувати міжнародні комунікації
- •Проаналізувати стратегічну, оперативну і тактичну інформацію в сфері міжнародних відносин
- •Дати оцінку оглядово-аналітичної інформації в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати дезінформацію та направлену інформацію в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати нетрадиційні джерела інформації в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати кулуарну дипломатію та можливості отримання інформації
- •Проаналізувати можливості технічних засобів в інформаційно-аналітичній діяльності в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати інформаційно-аналітичну діяльність посольств та інших закордонних установ
- •Проаналізувати інформаційно-аналітичну діяльність в мзс
- •Проаналізувати інформаційно-дипломатичні документи в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати процес підготовки та прийняття аналітичного документу в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати роль неопублікованих документів в інформаційно-аналітичній діяльності в сфері міжнародних відносин
- •Дати оцінку впливу політичних ієрархій у зовнішній політиці
- •Проаналізувати політичну стабільність та баланс сил в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати національні особливості зовнішньої політики іноземних держав в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати протекціонізм у зовнішній політиці
- •Аналіз політичного лідера та його можливостей у прийняття зовнішньополітичних рішень
- •1. Місце в суспільній ієрархії:
- •2. Психічні та фізичні особливості:
- •Проаналізувати взаємовплив внутрішньої та зовнішньої політики держави
- •Проаналізувати загальнонаціональні ідеї в зовнішній політиці країн
- •Проаналізувати проблеми лобіювання в зовнішній політиці
Проаналізувати розробку гіпотез та моделей розвитку ситуації в сфері міжнародних відносин
Гіпотеза – обгрунтоване припущення щодо фактів, причин, принципів функціонування і розвитку явищ, що не мають емпіричного або логічного пояснення.
Особливості гіпотези:
гіпотеза - форма розвитку знання;
побудова гіпотези супроводжується висуванням припущення, що повинне пояснити сутність факту, події, явища;
гіпотеза народжується в результаті аналізу практичного матеріалу на підставі узагальнення складових.
Види гіпотез:
гіпотези про фактичний стан (описові);
гіпотези про причини (пояснювальні);
гіпотези про тенденції, закономірності (що призводять до висновку).
Вимоги до гіпотез:
гіпотеза повинна мати достатню узагальненість і силу передбачення результату досліджень;
гіпотеза повинна розв’язати суперечливість проблеми;
гіпотеза не повинна суперечити встановленим раніше фактам і бути спроможною визнати хибність передбачення (припущення), що суперечить фактам;
гіпотеза повинна бути валідною, тобто піддаватися певній перевірці;
гіпотеза повинна будуватися за принципом логічної простоти.
Методи побудови гіпотез:
узагальнення (розглядається як знаходження спільного в розрізнених фактах);
асоціативні ланцюжки (побудова суджень на основі ланцюжків логічних висловлень);
прогальний аналіз (знаходження або формування суджень про відсутні факти, чинники, причини;
морфологічний аналіз (побудова морфологічної матриці, куба, багатовимірного куба);
дерево рішень (ієрархічна побудова можливих варіантів розвитку подій, рішень);
"мозковий штурм" (індивідуальний або груповий).
Методи перевірки гіпотез:
емпіричний;
статистичний (багатократне повторення);
моделювання.
Гіпотези (як і ідеї) мають імовірнісний характер і проходять у своєму розвитку три стадії:
• накопичення; формулювання гіпотези перевірка
Якщо при перевірці результат відповідає дійсності, то гіпотеза перетворюється на наукову теорію(Теорія - форма узагальненого відображення дійсності в мисленні. У широкому смислі - теорія - це наука, знання взагалі. У більш вузькому - це знання, що має строгу визначену форму).
Гіпотетичний метод
Висунення обґрунтування і доказ гіпотез. Гіпотеза – припущення, яке не має емпіричного та логічного пояснення. (це є форма розвитку знань)
Моделювання - процес дослідження реальних об'єктів шляхом побудови, вивчення й інтерпретації моделей.
Математичне моделювання в міжнародних відносинах - процедура, яка переводить допущення щодо проблемної ситуації або явища в математичний вираз, із наступним аналізом цієї проблеми за допомогою математичних засобів.
Кінцева мета створення математичних моделей - установлення функціональних залежностей між змінними і параметрами.
Усі моделі можна розділити на два класи:
матеріальні(моделі, об'єктивні за формою й змістом);
ідеальні.( моделі, об'єктивні за змістом (відображають реальну дійсність), але суб'єктивні за формою (існують тільки у свідомості людей і функціонують за законами логік)
За поведінкою в часі моделі бувають:
динамічними (час відіграє роль незалежної змінної, а поведінка об'єкта моделювання змінюється в часі);
статичними (поведінка об'єкта моделювання не залежить від часу);
квазистатичними (поведінка об'єкта моделювання змінюється з одного статичного стану на інший відповідно до зовнішніх впливів).