Проаналізувати етапи системного аналізу
Системний аналіз — це методологія дослідження таких властивостей та відношень в об'єктах, які важко спостерігаються та важко розуміються, за допомогою представлення цих об'єктів у вигляді цілеспрямованих систем та вивчення властивостей цих систем та взаємних відношень як відношень між цілями та засобами їх реалізації.
Формулювання цілей, їхніх пріоритетів і проблем дослідження.
Визначення й уточнення ресурсів дослідження.
Відокремлення системи від навколишнього середовища.
Визначення меж досліджуваної системи.
Визначення всіх надсистем, в які входить досліджувана система.
Визначення напрямку розвитку всіх надсистем, до яких належить дана система, зокрема, формулювання їхніх цілей протиріч між ними.
Визначення підсистем, з яких складається система, виділення частин та елементів системи.
Визначення ролей підсистем у функціонуванні досліджуваної системи.
Визначення структури системи, сукупності зв'язків між її компонентами.
Виявлення інтегруючих факторів, тобто умов, що об'єднують окремі частини в єдине ціле.
Визначення всіх можливих зв'язків системи, комунікації системи з зовнішнім середовищем та зв'язки між її елементами.
Вивчення досліджуваної системи в динаміці
Тестування системи (системної моделі), її функціонування.
Перераховані процедури системного аналізу не повною мірою вичерпують арсенал прийомів дослідження систем, тим більше, що ці процедури носять скоріше формальний, ніж змістовний характер. Адже тільки при дослідженні конкретної системи виникають спеціальні прийоми, формуються особливі методології, які надалі дозволяють використовувати отриманні знання для дослідження даної системи.
Проаналізувати міжнародні комунікації
Діяльність будь-якої країни на міжнародній арені практично неможлива без належних комунікацій, без зв’язків з громадськістю. Початок ХХІ століття ознаменувався якісно новим етапом розвитку міжнародних комунікацій. Мережею цих комунікацій охоплені практично всі країни світу. Міжнародні комунікації нового тисячоліття ґрунтуються на новітніх технологіях, супутникових системах радіо і телебачення, цифрових радіоелектронних і лазерних системах передачі інформації в різноманітних формах – від звукової, текстової до відображення на екранах реальних подій у будь-якому просторі (схема). Основними тенденціями розвитку міжнародних комунікацій є два, на перший погляд, протилежні напрями: глобалізація і персоналізація. Сутність глобалізації полягає у створенні всесвітньої мережі комунікації, тобто єдиної мережі, що охоплює всі країни світу. Частиною глобальної мережі стає мобільний зв’язок, що забезпечує абонентові доступ до зв’язку в будь-якій точці земної кулі. Тому глобалізація і персоналізація не суперечать одна одній, а сприяють безперервному процесу удосконалення зв’язку, отриманню й обміну інформацією за технологічними і мережевими напрямами.
У міжнародних комунікаціях найважливішими є розвиток техніки і технології, засобів збору, накопичення, переробки та аналізу інформації, використання сучасних і перспективних інновацій не лише технологічного, а й організаційно-методичного напряму. Основними напрямами розвитку технічної та технологічної бази комунікацій є такі:
Сучасні міжнародні комунікації
збільшення пропускної спроможності ліній зв’язку, насамперед за рахунок створення і використання сучасних супутникових систем волоконно-оптичних ліній зв’язку;
підвищення швидкості оброблення та аналізу інформації;
збільшення обсягу пам’яті електронно-обчислювальної техніки;
використання інновацій в організації та самоорганізації управління міжнародними зв’язками з громадськістю;
зниження питомої вартості байта інформації;
різке зниження питомої вартості різноманітних каналів зв’язку;
організація та проведення науково-дослідної та дослідно-конструкторської роботи з розробки і створення нових перспективних засобів комунікації.
Останнім часом в Україні, Росії, Білорусі та інших країнах СНД, здійснюються активні науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи зі створення високоорганізованих, інтелектуальних, автоматизованих систем, здатних забезпечити швидкий збір, якісну обробку й аналіз інформації, її збереження і передачу адресатам, надання комплексу різноманітних послуг у сфері зв’язків з громадськістю, зокрема, міжнародних зв’язків.