Бухгалтерські записи за субрахунками 333, 334

Документ	Утримування запису	Кор. рахунків
		Дебет	Кредит
1	2	3	4
Копія супровідної відомості	1. Здача виторгу в банк через інкасатора	333,334	301,302
Виписка банку	2. Зарахування банком виторгу	311,312	333,334

Залишки за рахунками і субрахунками в регістрах обліку грошових коштів на кінець місяця встановлюються як різниця між сумою сальдо на початок місяця, дебетових оборотів за рахунком за поточний місяць і сумою кредитових оборотів за місяць.

Наявність і рух грошових коштів узагальнюється в трьох формах фінансової звітності:

- форма 1 «Баланс» - рядки 230, 240 другого розділу «Оборотні активи», в яких відображається наявність грошових коштів і їх еквівалентів за видами валют незалежно від місця знаходження;

- форма 3 «Звіт про рух грошових коштів», у якій узагальнюється їх рух за видами діяльності (операційної, інвестиційної, фінансової) за звітний рік;

- форма 5 «Примітка до річної фінансової звітності» в розділі VІ “Кошти”, в якому відображається наявність грошових коштів на кінець року в розрізі місць їх знаходження (каса, поточний рахунок банку, акредитиви, грошові кошти в дорозі, еквіваленти).

3. Облік дебіторської заборгованості

Дебітори - це боржники підприємства. Ними можуть бути як юридичні, так і фізичні особи. Заборгованість дебіторів підприємству на певну дату називається дебіторською заборгованістю.

Методологія обліку розрахунків з дебіторами регламентована Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість».

П(С)БО 10 у п. 4 дає наступне визначення цих термінів.

Дебітори - юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів.

Дебіторська заборгованість - сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату.

Дебіторська заборгованість виникає внаслідок минулих подій на суми:

- перерахованих постачальникам і підрядникам авансів за товари, роботи, послуги;

- відвантажених (відпущених) товарів, виконаних робіт, наданих послуг, за якими на певну дату оплата не надійшла;

- боргу працівників підприємства за різними операціями;

- нарахованих підприємству доходів (дивідендів, відсотків);

- іншої заборгованості.

Дебіторська заборгованість буває довгостроковою та поточною.

Довгострокова дебіторська заборгованість - сума дебіторської заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде отримані після дванадцяти місяців з дати балансу, наприклад, заборгованість за майно, передане у фінансову оренду, заборгованість за довгостроковими векселями отриманими

Поточна дебіторська заборгованість - сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості - сума поточної дебіторської заборгованості за вирахуванням резерву сумнівних боргів.

Основним видом поточної дебіторської заборгованості є заборгованість покупців за товари, роботи, послуги. Нараховується вона одночасно з визнанням доходу від реалізації та оцінюється за первісною вартістю, але в підсумок балансу включається за чистою реалізаційною вартістю.

Сумнівний борг - поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує непевність її погашення боржником.

За іншими видами дебіторської заборгованості резерв сумнівних боргів не нараховується.

Якщо поточна дебіторська заборгованість визнається безнадійною, то вона списується за рахунок резерву сумнівних боргів або відображається в складі інших операційних витрат.

Безнадійною дебіторською заборгованістю визнається така заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності. Тому підприємство зобов'язане аналізувати та контролювати стан дебіторської заборгованості, класифікувати її за строками непогашення.

У примітках до фінансової звітності підприємством представляється наступна інформація:

- перелік дебіторів і суми довгострокової дебіторської заборгованості;

- склад і суми статті «Інша дебіторська заборгованість»;

- метод визначення величини резерву сумнівних боргів;

- сума поточної заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги в розрізі її строків непогашення (до трьох місяців, від трьох до шести місяців, від шести до дванадцяти місяців).

Для обліку розрахунків з дебіторами за типовим Планом рахунків передбачені наступні рахунки класу 3:

34 «Короткострокові векселі одержані»

36 «Розрахунки з покупцями та замовниками»

37 «Розрахунки з різними дебіторами».

На рахунку 34 «Короткострокові векселі отримані» ведеться облік заборгованості покупців, замовників і інших дебіторів за відпущені ТМЦ, надані послуги та інші операції, за якими отримані векселі замість грошей.

Рахунок 34 є активним. За дебетом відображається одержання векселя, за кредитом - одержання грошових коштів за векселем або продаж векселя третій особі.

Сальдо дебетове означає заборгованість покупців, замовників і інших дебіторів, яка забезпечена векселями (другий розділ активу балансу). Рахунок використовується у постачальника (продавця) ТМЦ, одержувача грошей, векселедержателя. Аналітичний облік ведеться за кожним отриманим векселем.

Рахунок 34 має 2 субрахунки:

341 «Короткострокові векселі, одержані в національній валюті»

342 «Короткострокові векселі, одержані в іноземній валюті»

Векселі одержані в балансі відображаються за номінальною вартістю (П(С)БО 2 «Баланс»). Тому заборгованість за векселем і доходи у вигляді відсотків за договором обліковуються окремо.

Нарахування доходів за відсотками здійснюється в момент погашення векселя.

Момент одержання векселя та момент його погашення може відноситись до різних облікових періодів. Крім того, доходи за відсотками треба розподілити за звітними періодами. Тому на дату складання балансу нарахування доходів за відсотками за одержаний вексель відображається в частині, що відноситься до звітного періоду.