- •«Основні поняття геології»
- •«Земля - космічне тіло»
- •1. Земля – планета Сонячної системи, її вік, форма і розміри.
- •2. Внутрішня будова Землі.
- •3. Типи земної кори, їх склад.
- •4. Фізичні властивості та хімічний склад земної кори.
- •1. – О2 ---------- 49.52 ------- 49.13-------------- 46.5 ----------
- •Поняття про мінерали та їх властивості.
- •1. «Кристалографічні особливості мінералів»
- •2. «Види мінеральних агрегатів»
- •3. «Діагностичні властивості мінералів»
- •4. «Класифікація мінералів»
- •Геодинамічні процеси. Процеси ендодинаміки.
- •1. «Поняття про геодинамічні процеси»
- •2. «Коливальні рухи»
- •3. «Тектонічні деформації»
- •4. «Землетруси; їх види, інтенсивність та поширення»
- •Прогноз землетрусів і сейсмічне районування:
- •Явище магматизму на землі.
- •1. «Магма, її склад та диференціація»
- •2. «Інтрузивний магматизм»
- •3. «Ефузивний магматизм»
- •1) Магматичний осередок;
- •3) Кратер (закінчення жерла);
- •4) Кальдера (ісп. «caldera» -
- •4. «Класифікація вулканів»
- •5. «Поствулканічні явища»
- •6. «Поширення вулканів»
- •Метаморфізм гірських порід, його чинники й наслідки.
- •1. «Визначення метаморфізму та його основні ознаки»
- •2. «Типи метаморфізму»
- •3. «Особливості структури й текстури метаморфічних гірських порід»
- •4. «Класифікація метаморфічних гірських порід»
- •Процеси зовнішньої динаміки (екзогенні процеси).
- •1. «Вивітрювання гірських порід»
- •Фізичне вивітрювання:
- •Хімічне вивітрювання:
- •Біологічне вивітрювання:
- •2. «Геологічна робота вітру (еолові процеси)»
- •3. «Геологічна робота поверхневих текучих вод»
- •4. «Геологічна діяльність підземних вод»
- •5. «Геологічна діяльність льодовиків»
- •Геологічна робота льодовиків
- •6. «Геологічна діяльність озер і боліт»
- •7. «Геологічна діяльність океанів і морів»
- •8. «Гравітаційні процеси»
- •9. «Геологічна діяльність людини»
- •10. «Умови формування та класифікація осадових гірських порід»
- •Особливості геотектонічної будови земної кори та літосфери.
- •1. «Основні структурні елементи земної кори і літосфери»
- •2. «Структури ложа Світового океану»
- •3. «Геосинкліналі»
- •4. «Континентальні платформи»
- •5. «Характерні особливості глибинних розломів і кільцевих структур»
- •Класифікації розломів
- •6. «Поняття про тектонічні цикли та епохи складчастості й горотворення»
- •7. «Основні погляди на еволюцію земної кори й літосфери»
- •Концепція мобілізму:
- •Історична геологія.
- •1. «Предмет, завдання і методи історичної геології »
- •2. «Методи визначення відносного віку гірських порід і мінералів»
- •3. «Методи визначення абсолютного віку гірських порід і мінералів»
- •4. «Найвідоміші епохи і періоди в історії Землі »
- •5. «Поняття про фації. Фаціальний аналіз»
- •Континентальні фації
- •6. «Поняття про формації. Методи відтворення рухів земної кори»
- •Еволюція земної кори та розвиток географічної оболонки в докембрії та палеозої.
- •1. «Формування земної кори та розвиток географічної оболонки в докембрії»
- •2. «Формування земної кори та розвиток географічної оболонки в ранньому палеозої»
- •3. «Формування земної кори та розвиток географічної оболонки в пізньому палеозої»
- •Формування земної кори та розвиток географічної оболонки в мезозої.
- •1. «Еволюція геосинклінальних поясів»
- •2. «Еволюція платформ»
- •3. «Палеогеографічні умови мезозою»
- •4. «Органічний світ мезозою»
- •5. «Корисні копалини мезозою»
- •Формування земної кори та розвиток географічної оболонки у кайнозої.
- •1. «Еволюція геосинклінальних поясів»
- •2. «Еволюція платформ»
- •3. «Палеогеографічні умови Кайнозою»
- •4. «Розвиток органічного світу в Кайнозої»
- •5. «Еволюція людини»
- •Таким чином, основними подіями у біосфері кайнозою можна вважати:
- •Загальні закономірності розвитку землі.
- •2. «Особливості формування атмосфери та гідросфери»
- •3. «Еволюція кліматів Землі»
- •4. «Закономірності розвитку органічного світу Землі»
- •Етапи розвитку рослин і тварин:
- •Корисні копалини, їх типи і закономірності поширення. Методи пошуків та розвідки корисних копалин.
- •1. «Загальні відомості про корисні копалини і їх типи»
- •2. «Металічні та неметалічні корисні копалини»
- •3. «Горючі корисні копалини»
- •4. «Раціональне використання мінеральних ресурсів та охорона надр»
- •5. «Методи пошуків та розвідки родовищ корисних копалин»
- •Історія геологічного розвитку, особливості геотектонічної будови та корисні копалини україни.
- •1. «Великі геотектонічні регіони України»
- •2. «Історя геологічного розвитку території України»
- •«Розвиток території України в докембрії»
- •2.2. «Розвиток території України у фанерозої»
- •3. «Корисні копалини України»
- •3.1. «Металічні корисні копалини»
- •3.2. «Неметалічні корисні копалини»
- •3.3. «Горючі корисні копалини»
- •Література:
4. «Класифікація мінералів»
Загалом, в залежності від підходів та принципів, що застосовуються дослідниками, існує багато різних класифікацій мінералів. Найпоширенішою є класифікація за хімічним складом, автором якої є академік О.Г. Бетехтін. Згідно класифікації «Бетехтіна» виділяється 9 класів мінералів.
1.- Самородні елементи:
Мінерал |
хімічна формула |
великі родовища | |
в Україні |
в світі | ||
Графіт |
С |
Прибужжя (Завалівське, Хощеватське, Ледівське), Волинь, Кривий Ріг, Приазов’я |
Сибір (Курейське і Ногінське (басейн р. Підкам’яної Тунгуски)), Іркутська обл. (Ботогольське) |
Алмаз |
С |
Можливі на УКЩ |
ПАР, Індія, Росія (Якутія), ДР Конго, Сьєра-Леоне, Ботсвана, Ангола, Канада, Намібія, Бразилія та ін. |
Золото |
Au |
Корінні й розсипні родовища в Закарпатті (Мужієвське ), Одеська обл. (Савранське), Кіровоградська та Дніпропетровська обл., Донбас |
ПАР (Вітватерсранд), ДР Конго, Австралія, Росія (Колима, Індигірка, Забайкалля), Гана, Намібія, Узбекистан (басейн р. Зеравшан) |
сірка |
S |
Львівська обл. (Яворівські, Немирівське, Роздольське) |
Росія (Камчатка, Курильські о-ви), Туркменістан (Гаурдак), Італія, Польща, Канада, Казахстан |
Крім того до самородних елементів належать: платина, срібло, мідь, іридій, осмій, паладій та ін.
2.- Сульфіди (головним чином мідні, свинцеві, кобальтові, цинкові, ртутні руди). Більшість сульфідів гідротермального походження.
мінерал |
хімічна формула |
великі родовища
| |
в Україні |
в світі | ||
Пірит (залізний колчедан) |
FeS2 |
Зустрічається мало |
Росія (Урал (Блявинське, Карабаш), Башкортостан (Сибайське), Підмосков’я, Алтай), Канада, США, Казахстан, країни Закавказзя, Іспанія (Ріо-Тінто), Італія, Кіпр, Норвегія, Японія |
Марказит (променистий колчедан) |
FeS2 |
Донбас (Микитівка), Крим, Карпати, Закарпаття |
Росія, Казахстан, США, Китай |
Халькопірит (мідний колчедан) |
CuFeS2 |
Донбас, Закарпаття, Придністров’я |
Росія (Забайкалля (Удокан), Красноярський край (Норильськ, Талнах)), Чилі, Замбія, Казахстан (Джезказган, Коунрад), Іспанія, ДР Конго |
Галеніт (свинцевий блиск) |
PbS |
Закарпаття (Берегівське, Біганьське) |
Росія (Алтай (Леніногорське, Зміїногорське, Зиряновське), Забайкалля (Нерчинські рудники), Кавказ (Садонське), Далекий схід (Тетюхе)), Китай, Канада, Австралія, США, Німеччина, Чехія, Великобританія |
Сфалерит (цинкова обманка) |
ZnS |
У тих же родовищах де й галеніт |
У тих же родовищах де й галеніт |
Кіновар |
HgS |
Донбас (Микитівка), Закарпаття (Вишківське) |
Киргизтан (Хайдаркен), Італія (Монте-Аміда, Ідрія), Іспанія (Альмаден), США (Нью-Альмаден) |
3.- Оксиди й гідрооксиди:
мінерал |
Хімічна формула |
великі родовища
| |
в Україні |
в світі | ||
Кварц (найпоширеніший мінерал магматичного та гідротермального походження, має понад 10 різновидів) |
SiO2 |
Донбас (Нагольний кряж), Волинь, Закарпаття |
практично по всьюдно: Росія (Урал, Якутія, Далекий Схід), Австралія, Канада, Бразилія, США та ін. |
Халцедон (приховано кристалічний різновид кварцу, має понад 5 різновидів) |
SiO2 |
Крим (Карадаг) |
Росія (Урал, Амурська обл., Східний Сибір), Канада, Австралія, Вірменія, Грузія (Ахалцихе), Німеччина, Чехія, Польща, Австралія, США, Італія, Шрі-Ланка |
Опал (є «благородний», «вогненний», «гіаліт») |
SiO2∙nH2O |
Житомирська обл., Київська обл.. |
Австралія (Кубер Педі та ін. - 97% світового видобутку), Мексика, країни Центральної Америки |
Гематит (червоний залізняк) |
Fe2O3 |
Кривий Ріг, Кременчук, Керч |
Росія (КМА, Урал), Бразилія, Канада |
Магнетит (магнітний залізняк) |
Fe3O4 |
Кривий Ріг, Кременчук |
Росія (КМА, Кольський п-ів), Бразилія, Канада, Казахстан (Соколовсько-Сарбайське) |
Лімоніт (бурий залізняк) |
Fe2O3∙nH2O |
Керч |
Казахстан (Аятське), Росія (Урал (Бакальське), Західний Сибір (Колпашевське)), Франція (Лотарингія) |
Піролюзит (має переважно чорний, темний колір) |
MnO2 |
Нікополь, Великий Токмак |
Габон (Моанда (Мванда)), Грузія (Чіатурі) |
Корунд |
Al2O3 |
родовищ немає |
Казахстан (Семіз-Бугу), Росія (Урал, Карелія), М’янма (Могока), Шрі-Ланка (Ратнапура), Індія (Кашмір (Занскар)), Мадагаскар, США, Канада, Норвегія |
Хроміт (хромистий залізняк переважно чорного кольору) |
FeCr2O4 |
Середнє Подніпров’я (Капітонівське) |
Росія (Урал (Сарановське)), Казахстан (Актюбінське) |
Ільменіт (титанистий залізняк) |
FeTiO3 |
Житомирська обл. (Іршанське), Дніпропетровська обл. (Самотканське) |
Росія (Урал (Ільменські гори), Східний Сибір (Кручинське)), Канада, США, Норвегія |
4.- Карбонати (солі вугільної кислоти H2CO3):
мінерал |
хімічна формула |
великі родовища
| |
в Україні |
в світі | ||
Кальцит (вапняковий шпат, ісландський шпат, «перли» - кальцит органічного походження (білий, рожевий, жовтуватий, блакитний, чорний)) |
CaCO3 |
Крим (Байдарське – ісландський шпат), Слов’янськ, Закарпаття (Діловецьке, Бужинське) |
Канада, США, Бразилія, Росія (Красноярський край); Райони видобутку природних перлів: Перська затока, Червоне море, мексиканська затока, Узбережжя Філіппін, Японії, В’єтнаму та ін. |
Магнезит (магнезійний, гіркий шпат) |
MgCO3 |
Дніпропетровська обл. (Правдинське), Запорізька обл.. |
Росія (Урал (Саткінське, Халіловське), Іркутська обл. (Савинське)) |
Сидерит (залізний шпат) |
FeCO3 |
Керченський п-ів, Кривий Ріг |
Росія (Урал (Бакальське), Східний Сибір (Ангаро-Пітське)) |
Доломіт (зерниста мармуроподібна або щільна маса, рідше кристалічний) |
CaMg(CO3)2 |
Донецька обл., Дніпропетровська обл., Волинь, Побужжя, Тернопільська обл. |
Росія. Китай, Бразилія, Канада |
Малахіт (мідна зелень) |
Cu2CO3 ∙ Cu(OH) 2 |
Приазов’я (Малоянісонське), Донбас (Нагольний кряж, Микитівна), Придністров’я |
Росія (Урал (Мідноруднянсь-ке), Алтай), ДР Конго, Німеччина (Гарц), Казахстан (Джезказган), Франція (Шессі (поблизу Ліона)), Великобританія (Корнуолл) |
Азурит (мідна лазур) |
Cu[CO3]2∙ (OH) 2
|
Донбас, Придністров’я |
Росія, Бразилія, Казахстан |
5.- Сульфати (солі сірчаної кислоти Н2SO4):
мінерал |
хімічна формула |
великі родовища
| |
в Україні |
в світі | ||
Барит (важкий шпат) |
BaSO4 |
Донбас, Закарпаття (Біганське), Придністров’я (Тернопільська обл.) |
Великобрита-нія, Німеччина |
Гіпс (алебастр, селеніт, маріїне скло) |
CaSO4∙2HO2 |
Донбас (Артемівськ), Поділля (Тернопільщина) |
США, Канада, Іспанія, Іран, Росія (Західний Урал, Поволжя), Узбекистан (Ферганська долина) |
Мірабіліт (глауберова сіль) |
Na2SO4∙ 10HO2 |
Крим (Саки, Перекоп, Сиваш) |
Туркменістан (затока Кара-Богаз-Гол), Канада (Саскачеван), США (Каліфорнія), Італія (Сицилія), Грузія, Чехія (Карлові Вари), Австрія (Марієнбад) |
6.- Фосфати (солі фосфорної кислоти, Н3РО4):
мінерал |
хімічна формула |
великі родовища
| |
в Україні |
в світі | ||
Апатит |
(Ca5(PO4)3∙ (F, Cl, OH)) |
Житомирська обл. (Стремигородське), Приазов’я |
Росія (Хібіни, Забайкалля) |
Фосфорит |
(Ca5(PO4)3∙ (F, OH)2+ CaCO3) |
Придністров’я, Сумська обл. (Кролевецьке), Чернігівська обл., Харківська, Івано-Франківська обл. (Незвинське) |
Казахстан (Каратау, Чилісайське), Росія (Московська обл., Ленінградська обл. ), Естонія |
7.- Галоїдні сполуки (солі галоїдно-водневих кислот HF, HCl, HBr, HІ; хлориди є типовими хімічними осадами водойм):
мінерал |
хімічна формула |
великі родовища | |
в Україні |
в світі | ||
Галіт (солоний) |
NaCl |
Донбас (Артемівське, Слов’янське), Закарпаття (Солотвинське), Крим |
Росія (Урал (Верхньокамське), Волгоградська обл. (озера Ельтон і Баскунчак)), Білорусь (Давидівське), США, Канада |
Сильвін (гіркий, добриво) |
KCl |
Калуш, Стебник |
Росія (Урал (Солікамське, Березниківське), Білорусь (Старобінське) |
Флюорит (плавиковий шпат, оптика, декоративний камінь, металургія) |
CaF2 |
Приазов’я, Поділля, Донбас |
Росія (Забайкалля), Німеччина (Баварія, Тюрінгія, Гарц), США (Іллінойс), Казахстан, Норвегія, Канада (Ньюфаундленд) |
8.- Силікати (солеподібні хімічні сполуки SiO2; понад 800 мінералів, близько 95% маси земної кори):
мінерал |
хімічна формула |
великі родовища | |
в Україні |
в світі | ||
Ортоклаз (польовий шпат, адуляр, сонячний камінь, місячний камінь) |
(K[AlSi3O8]) |
Волинь, Полісся, Приазов’я |
Росія (Карелія), Шрі-Ланка |
Лабрадор (темно-сірий, зеленувато-сірий, характерна іризація) |
SiO2 + домішки |
Житомирська обл. (Туринське, Головинське, Коростенське), Приазов’я |
Канада (п-ів Лабрадор), Фінляндія, США (Адірондак, Уїчіто) |
Олівін (часто використовується для виготовлення вогнетривкої цегли) |
((Mg Fe)2∙ [SiO4]) |
Волинь, Побужжя |
Росія (Середній Урал, Таймир, Кольський п-ів), Бразилія |
Рогова обманка |
SiO2 + домішки |
Волинь, Полісся, Приазов’я |
США, Канада (Кордільєри), Росія (Камчатка, Куріли), Вірменія |
Мусковіт (світла слюда) |
(KAl2∙ [AlSi 3O10]∙ (OH,F)2) |
Захід Приазов’я, Волинь |
Росія (Забайкалля (Слюдяна, Мамське-Чуйська слюдоносна провінція), Карелія, Кольський п-ів) |
Біотит (темна слюда) |
(K (Mg,Fe)3 (OH,F)2[AlSi3O10]) |
Придніпров’я, Закарпаття |
Німеччина (Гарц, Тюрінгський ліс, Саксонія), Чехія (Рудні гори) |
Тальк («жирний мінерал») |
(Mg3[Si4O10]∙ (OH)2 ) |
Кривий Ріг, Середнє Подніпров’я |
Росія (Урал (Міаське, Шабровське), Кемеровська обл. (Альгуйське), Східний Саян (Онотське), Західне Прибайкалля), Казахстан (Алмазик), США (Гавернур), Канада (Мейдок), Франція (Люзенак) |
Нефелін («масляний камінь», руда алюмінію, добриво) |
(KNa3[AlSiO4]4) |
Донбас, Приазов’я |
Росія (Хібіни, Сибір (м. Ачинськ)) |
Топаз |
(Al2[SiO4] (F,OH)2) |
Житомирська обл., Волинська обл. (у 1965 році знайдено камінь вагою 117кг) |
Росія (Урал (Ільиенські гори)), США (Юта), Бразилія (самородок до 5 тонн), Шрі-Ланка, Канада |
Хризотил-азбест (гірський льон, використовується як тепло ізолятор) |
(Mg3[Si2O5] (OH)4) |
родовищ немає |
Росія (Урал (Азбест), Оренбурзька обл. (Киємбаївське), Саяни) |
Каолініт (вогнетрив) |
(Al2[Si2O5] (OH)4) |
Вінницька обл. (Глуховецьке, Велико- Гадоминецьке), Дніпропетровська обл. (Просянське), Запорізька обл. (Пологівське), Донецька обл. (Володимирське) |
США, Канада, Росія, Бразилія, Китай, |
Берил (смарагд, аквамарин, геліодор) |
(Al2{Be3 [Si6O18]} |
родовищ немає |
Бразилія (Боа-Віста), Колумбія, Росія (Ільмеські гори, Забайкалля, Якутія), Швеція (Фінбо, Бродбо, Кориваліс), Німеччина (Баварія (Боденмайсе)), Франція (Лімож), Казахстан, Індія, Пакистан, Шрі-Ланка |
Гранат (піроп – «червоний»; альмадин – «червоно-фіолетовий»; уваровіт – «смарагдово-зелений»; гросуляр – «блідо-зелений») |
Загальний склад: A3B2[SiO4]3, де A=Mg,Fe²+, Mn, Ca і B=Al,Fe³+, Ce |
Вінницька обл., Житомирська обл. |
Росія (Карелія, Урал, Забайкалля, Примор”я, Шрі-Ланка, США, Бразилія, Мадагаскар, Фінляндія, Канада |
9.- Органічні сполуки:
Мінерал |
хімічна формула |
великі родовища | |
в Україні |
в світі | ||
Бурштин (янтар)-(скам’яніла смола давніх хвойних дерев, “сльози моря”, “дарунок сонця”) |
С10Н16О4 |
Волинська обл., Житомирська обл., Рівненська обл. (Клесівське), Львівська обл. |
Росія (Калінінградська обл. - Агільське, Тарасівське, нестерівське), Латвія, Литва, Домініканська Республіка, північ Німеччини та Польщі |
Л - № 4 (2 години)