- •«Основні поняття геології»
- •«Земля - космічне тіло»
- •1. Земля – планета Сонячної системи, її вік, форма і розміри.
- •2. Внутрішня будова Землі.
- •3. Типи земної кори, їх склад.
- •4. Фізичні властивості та хімічний склад земної кори.
- •1. – О2 ---------- 49.52 ------- 49.13-------------- 46.5 ----------
- •Поняття про мінерали та їх властивості.
- •1. «Кристалографічні особливості мінералів»
- •2. «Види мінеральних агрегатів»
- •3. «Діагностичні властивості мінералів»
- •4. «Класифікація мінералів»
- •Геодинамічні процеси. Процеси ендодинаміки.
- •1. «Поняття про геодинамічні процеси»
- •2. «Коливальні рухи»
- •3. «Тектонічні деформації»
- •4. «Землетруси; їх види, інтенсивність та поширення»
- •Прогноз землетрусів і сейсмічне районування:
- •Явище магматизму на землі.
- •1. «Магма, її склад та диференціація»
- •2. «Інтрузивний магматизм»
- •3. «Ефузивний магматизм»
- •1) Магматичний осередок;
- •3) Кратер (закінчення жерла);
- •4) Кальдера (ісп. «caldera» -
- •4. «Класифікація вулканів»
- •5. «Поствулканічні явища»
- •6. «Поширення вулканів»
- •Метаморфізм гірських порід, його чинники й наслідки.
- •1. «Визначення метаморфізму та його основні ознаки»
- •2. «Типи метаморфізму»
- •3. «Особливості структури й текстури метаморфічних гірських порід»
- •4. «Класифікація метаморфічних гірських порід»
- •Процеси зовнішньої динаміки (екзогенні процеси).
- •1. «Вивітрювання гірських порід»
- •Фізичне вивітрювання:
- •Хімічне вивітрювання:
- •Біологічне вивітрювання:
- •2. «Геологічна робота вітру (еолові процеси)»
- •3. «Геологічна робота поверхневих текучих вод»
- •4. «Геологічна діяльність підземних вод»
- •5. «Геологічна діяльність льодовиків»
- •Геологічна робота льодовиків
- •6. «Геологічна діяльність озер і боліт»
- •7. «Геологічна діяльність океанів і морів»
- •8. «Гравітаційні процеси»
- •9. «Геологічна діяльність людини»
- •10. «Умови формування та класифікація осадових гірських порід»
- •Особливості геотектонічної будови земної кори та літосфери.
- •1. «Основні структурні елементи земної кори і літосфери»
- •2. «Структури ложа Світового океану»
- •3. «Геосинкліналі»
- •4. «Континентальні платформи»
- •5. «Характерні особливості глибинних розломів і кільцевих структур»
- •Класифікації розломів
- •6. «Поняття про тектонічні цикли та епохи складчастості й горотворення»
- •7. «Основні погляди на еволюцію земної кори й літосфери»
- •Концепція мобілізму:
- •Історична геологія.
- •1. «Предмет, завдання і методи історичної геології »
- •2. «Методи визначення відносного віку гірських порід і мінералів»
- •3. «Методи визначення абсолютного віку гірських порід і мінералів»
- •4. «Найвідоміші епохи і періоди в історії Землі »
- •5. «Поняття про фації. Фаціальний аналіз»
- •Континентальні фації
- •6. «Поняття про формації. Методи відтворення рухів земної кори»
- •Еволюція земної кори та розвиток географічної оболонки в докембрії та палеозої.
- •1. «Формування земної кори та розвиток географічної оболонки в докембрії»
- •2. «Формування земної кори та розвиток географічної оболонки в ранньому палеозої»
- •3. «Формування земної кори та розвиток географічної оболонки в пізньому палеозої»
- •Формування земної кори та розвиток географічної оболонки в мезозої.
- •1. «Еволюція геосинклінальних поясів»
- •2. «Еволюція платформ»
- •3. «Палеогеографічні умови мезозою»
- •4. «Органічний світ мезозою»
- •5. «Корисні копалини мезозою»
- •Формування земної кори та розвиток географічної оболонки у кайнозої.
- •1. «Еволюція геосинклінальних поясів»
- •2. «Еволюція платформ»
- •3. «Палеогеографічні умови Кайнозою»
- •4. «Розвиток органічного світу в Кайнозої»
- •5. «Еволюція людини»
- •Таким чином, основними подіями у біосфері кайнозою можна вважати:
- •Загальні закономірності розвитку землі.
- •2. «Особливості формування атмосфери та гідросфери»
- •3. «Еволюція кліматів Землі»
- •4. «Закономірності розвитку органічного світу Землі»
- •Етапи розвитку рослин і тварин:
- •Корисні копалини, їх типи і закономірності поширення. Методи пошуків та розвідки корисних копалин.
- •1. «Загальні відомості про корисні копалини і їх типи»
- •2. «Металічні та неметалічні корисні копалини»
- •3. «Горючі корисні копалини»
- •4. «Раціональне використання мінеральних ресурсів та охорона надр»
- •5. «Методи пошуків та розвідки родовищ корисних копалин»
- •Історія геологічного розвитку, особливості геотектонічної будови та корисні копалини україни.
- •1. «Великі геотектонічні регіони України»
- •2. «Історя геологічного розвитку території України»
- •«Розвиток території України в докембрії»
- •2.2. «Розвиток території України у фанерозої»
- •3. «Корисні копалини України»
- •3.1. «Металічні корисні копалини»
- •3.2. «Неметалічні корисні копалини»
- •3.3. «Горючі корисні копалини»
- •Література:
4. «Класифікація вулканів»
За формою вулканічної споруди (за зовнішнім виглядом) вулкани бувають: 1) КОНІЧНІ (центрального типу); 2) ЩИТОВІ та 3) ПОКРИВНІ.
За характером вивержень ще на початку ХХ ст. (1908 р) французький геолог Ж. Лакруа виділяв 4 типи вулканів: 1) Гавайський. 2) Стромболіанський, 3) Етно-Везувіанський (Вулканський), 4) Пелейський.
Дана класифікація зі змінами та доповненнями використовується і в наш час. Хоча зараз за характером виверження виділяють 3 типи вулканів:
- ефузивні (лавові);
- експлозивні (газово-вибухові);
- змішані (пірокластичні) – газово-вибухово-лавові.
Ефузивні характеризуються тим, що їх виверження супроводжуються землетрусами різної бальності, а температура лави становить близько 1200ºС. Саме ж виверження може бути досить тривалим за часом (напр. Мауна Лоа (Гавайські о-ви) безперервно вивергає лаву більш як 10 місяців).
До цього типу належать вулкани Гавайських о-вів (Мауна Лоа, Мауна Кеа, Кілауеа), Самоа, Туамоту, Нової Зеландії, Ісландії (Гекла, Аск’я, Лакі), Нірагонго на сході Африки та ін. Характерною особливістю ісландських вулканів є той факт, що в них магма виливається головним чином через тріщини. За формою вулканічних споруд ісландські вулкани є покривними, а гавайські – щитовими.
Необхідно пам’ятати, що на нашій планеті є наземні й підводні ефузивні вулкани. Підводні зустрічаються переважно в Тихому, рідше Атлантичному океанах і в Червоному морі.
Експлозивні вулкани мають конічну форму з пологими схилами, часто з утворенням на місці кратера лавового обеліска. До вулканів цього типу належать: Кракатау (Зондська протока (о-ви Ява та Суматра)) та ряд інших вулканів Індонезії, Мон-Пеле (о-ів Мартініка), Бандай (о. Хонсю – вибухи викликає водяна пара). Серед продуктів вивержень експлозивних вулканів домінують гази, попіл, лапілі та бомби.
Магматичні осередки таких вулканів залягають дуже глибоко і магма часто не досягає поверхні. Це призводить до закупорки кратера і катастрофічних вибухів. Так, 8 травня 1902 р внаслідок вибуху вулкана Мон-Пеле знищено місто Сен-П’єр із населенням у 30 тисяч мешканців, а 26 серпня 1883 року потужний вибух, відлуння якого було зафіксовано в Австралії, знищив 2 конуси Кракатау.
З експлозивним вулканізмом пов’язане формування маарів (нім. - кратер згаслого вулкана) – переважно циліндричних западин на земній поверхні, утворених внаслідок вулканічних вивержень без витоку магми. Слід відзначити також, що експлозивний вулканізм у докембрії став однією з причин виникнення алмазоносних кімберлітових трубок, адже магма проходячи через вулканічні канали - діатреми (гр. - дірка) часто застигала, внаслідок чого й формувалися подібні утворення.
Змішане виверження характерне для вулканів Стромболіанського та Етно-Везувіанського типів (згідно класифікації Ж. Лакруа). За формою вони є вулканами центрального типу (конічними) і відрізняються між собою за кількістю побічних (паразитичних) жерл (у вулканів Етно-Везувіанського типу їх може бути 3, 4, 5 і навіть більше).
Стромболіанський тип (Ліпарські о-ви) характеризується температурою лави близько 1000-1100ºС і меншою її текучістю ніж у вулканів ефузивного типу. Найяскравішим прикладом такого типу вулканів є СТРОМБОЛІ («маяк Середземного моря»). Він діє постійно і для нього характерними є викиди розпечених уламків лави, що супроводжуються білою хмарою пари. Спочатку згустки у вигляді бомб і лапілів осипають схили, а потім вивергається лава, повільно стікаючи по схилах вулкану. Цей процес повторюється через певний період часу.
Етно-Везувіанський тип (Везувій (Неаполь), Етна (Сицилія), Камчатка (Ключевська сопка, Авачинська сопка, Плоский Толбачек та ін.), вулкани Курильських о-вів, Фудзіяма). Температура лави таких вулканів становить близько 1000ºС.
Вміст SiO2 в лаві вулканів цього типу вищий ніж у Стромболі. Через це, вона ще в’язкіша й часто закупорює жерло, що призводить до сильних вибухів, коли у верхню частину жерла прориваються гази. Саме велика кількість газів зумовлює викидання попелу, пісків, лапілів і бомб на значну висоту, а вже потім починається виверження лави.