- •«Основні поняття геології»
- •«Земля - космічне тіло»
- •1. Земля – планета Сонячної системи, її вік, форма і розміри.
- •2. Внутрішня будова Землі.
- •3. Типи земної кори, їх склад.
- •4. Фізичні властивості та хімічний склад земної кори.
- •1. – О2 ---------- 49.52 ------- 49.13-------------- 46.5 ----------
- •Поняття про мінерали та їх властивості.
- •1. «Кристалографічні особливості мінералів»
- •2. «Види мінеральних агрегатів»
- •3. «Діагностичні властивості мінералів»
- •4. «Класифікація мінералів»
- •Геодинамічні процеси. Процеси ендодинаміки.
- •1. «Поняття про геодинамічні процеси»
- •2. «Коливальні рухи»
- •3. «Тектонічні деформації»
- •4. «Землетруси; їх види, інтенсивність та поширення»
- •Прогноз землетрусів і сейсмічне районування:
- •Явище магматизму на землі.
- •1. «Магма, її склад та диференціація»
- •2. «Інтрузивний магматизм»
- •3. «Ефузивний магматизм»
- •1) Магматичний осередок;
- •3) Кратер (закінчення жерла);
- •4) Кальдера (ісп. «caldera» -
- •4. «Класифікація вулканів»
- •5. «Поствулканічні явища»
- •6. «Поширення вулканів»
- •Метаморфізм гірських порід, його чинники й наслідки.
- •1. «Визначення метаморфізму та його основні ознаки»
- •2. «Типи метаморфізму»
- •3. «Особливості структури й текстури метаморфічних гірських порід»
- •4. «Класифікація метаморфічних гірських порід»
- •Процеси зовнішньої динаміки (екзогенні процеси).
- •1. «Вивітрювання гірських порід»
- •Фізичне вивітрювання:
- •Хімічне вивітрювання:
- •Біологічне вивітрювання:
- •2. «Геологічна робота вітру (еолові процеси)»
- •3. «Геологічна робота поверхневих текучих вод»
- •4. «Геологічна діяльність підземних вод»
- •5. «Геологічна діяльність льодовиків»
- •Геологічна робота льодовиків
- •6. «Геологічна діяльність озер і боліт»
- •7. «Геологічна діяльність океанів і морів»
- •8. «Гравітаційні процеси»
- •9. «Геологічна діяльність людини»
- •10. «Умови формування та класифікація осадових гірських порід»
- •Особливості геотектонічної будови земної кори та літосфери.
- •1. «Основні структурні елементи земної кори і літосфери»
- •2. «Структури ложа Світового океану»
- •3. «Геосинкліналі»
- •4. «Континентальні платформи»
- •5. «Характерні особливості глибинних розломів і кільцевих структур»
- •Класифікації розломів
- •6. «Поняття про тектонічні цикли та епохи складчастості й горотворення»
- •7. «Основні погляди на еволюцію земної кори й літосфери»
- •Концепція мобілізму:
- •Історична геологія.
- •1. «Предмет, завдання і методи історичної геології »
- •2. «Методи визначення відносного віку гірських порід і мінералів»
- •3. «Методи визначення абсолютного віку гірських порід і мінералів»
- •4. «Найвідоміші епохи і періоди в історії Землі »
- •5. «Поняття про фації. Фаціальний аналіз»
- •Континентальні фації
- •6. «Поняття про формації. Методи відтворення рухів земної кори»
- •Еволюція земної кори та розвиток географічної оболонки в докембрії та палеозої.
- •1. «Формування земної кори та розвиток географічної оболонки в докембрії»
- •2. «Формування земної кори та розвиток географічної оболонки в ранньому палеозої»
- •3. «Формування земної кори та розвиток географічної оболонки в пізньому палеозої»
- •Формування земної кори та розвиток географічної оболонки в мезозої.
- •1. «Еволюція геосинклінальних поясів»
- •2. «Еволюція платформ»
- •3. «Палеогеографічні умови мезозою»
- •4. «Органічний світ мезозою»
- •5. «Корисні копалини мезозою»
- •Формування земної кори та розвиток географічної оболонки у кайнозої.
- •1. «Еволюція геосинклінальних поясів»
- •2. «Еволюція платформ»
- •3. «Палеогеографічні умови Кайнозою»
- •4. «Розвиток органічного світу в Кайнозої»
- •5. «Еволюція людини»
- •Таким чином, основними подіями у біосфері кайнозою можна вважати:
- •Загальні закономірності розвитку землі.
- •2. «Особливості формування атмосфери та гідросфери»
- •3. «Еволюція кліматів Землі»
- •4. «Закономірності розвитку органічного світу Землі»
- •Етапи розвитку рослин і тварин:
- •Корисні копалини, їх типи і закономірності поширення. Методи пошуків та розвідки корисних копалин.
- •1. «Загальні відомості про корисні копалини і їх типи»
- •2. «Металічні та неметалічні корисні копалини»
- •3. «Горючі корисні копалини»
- •4. «Раціональне використання мінеральних ресурсів та охорона надр»
- •5. «Методи пошуків та розвідки родовищ корисних копалин»
- •Історія геологічного розвитку, особливості геотектонічної будови та корисні копалини україни.
- •1. «Великі геотектонічні регіони України»
- •2. «Історя геологічного розвитку території України»
- •«Розвиток території України в докембрії»
- •2.2. «Розвиток території України у фанерозої»
- •3. «Корисні копалини України»
- •3.1. «Металічні корисні копалини»
- •3.2. «Неметалічні корисні копалини»
- •3.3. «Горючі корисні копалини»
- •Література:
3. «Методи визначення абсолютного віку гірських порід і мінералів»
Методи визначення АБСОЛЮТНОГО віку гірських порід набули широкого застосовування в геології лише після відкриття явища природної радіоактивності. На початку ХХ ст. (1902) П’єр Кюрі вперше запропонував визначати вік мінералів за розпадом радіоактивних ізотопів, які завжди в незначній кількості в них містяться.
Цінність цих методів полягає в тому, що радіоактивний розпад проходить самовільно, з постійною швидкістю і не залежить від зміни умов зовнішнього середовища.
Найчастіше в геології використовують уран-свинцевий, калій-аргоновий та вуглецевий методи.
1) УРАН-СВИНЦЕНВИЙ – оскільки уран (U) входить до більш ніж 200 мінералів, переважно магматичних гірських порід, то цей метод є дуже важливим. Він ґрунтується на врахуванні співвідношення не розщеплених атомів урану і новоутворених атомів свинцю (206Pb).
Період піврозпаду 238U, становить 4.51 млрд. років, а це означає, що даний метод можна використовувати для визначення віку гірських порід утворених протягом всієї геологічної історії Землі, а також місячних порід та порід метеоритів.
Розпад 238U відбувається за схемою: 238U → 206Pb + 8Не.
2) КАЛІЙ-АРГОНОВИЙ – базується на визначенні співвідношення в мінералах ізотопів 40Ar і 40К (аргон утворюється внаслідок розпаду 40К). Цей метод також важливий при визначенні віку гірських порід і мінералів, адже К є дуже поширеним у земній корі хімічним елементом (він міститься більш як у 100 мінералах). Період піврозпаду 40К становить близько 1.3 млрд. років. Цей метод, на відміну від попереднього, дозволяє визначати вік молодших гірських порід.
3) ВУГЛЕЦЕВИЙ (радіовуглецевий) – застосовується для визначення віку наймолодших (антропогенових гірських порід), оскільки період піврозпаду 14С становить близько 5.5 тисяч років.
Радіоактивний ізотоп 14С безперервно утворюється в атмосфері з 14N під впливом космічного випромінювання і засвоюється рослинами. Коли рослини відмирають, засвоєння припиняється і починається розпад ізотопу з утворенням азоту (N). За кількістю вуглецю (С), що розпався, і періодом його піврозпаду визначають час захоронення рослин у гірській породі. Слід також відзначити, що метод широко застосовується і в археології.
Крім розглянутих методів в геології застосовують сезонно-кліматичні методи і метод визначенні віку за стрічковими глинами.
- СЕЗОННО-КЛІМАТИЧНІ методи дозволяють визначити вік гірських порід за сезонними кільцями на деревах і за особливостями наростання коралів. Так, річні кільця на деревах добре зберігаються у викопному стані й дають змогу визначати вік цих дерев. Річні й навіть добові прошарки зростання можна спостерігати у вапнистих побудовах коралів. Американський вчений Д. Уельс, вивчаючи чотирипроменеві корали, з такими нашаруваннями виявив, що рік у девонському періоді тривав 400 днів, а в тріасовому 380. Це є свідченням різної швидкості обертання Землі на різних етапах її еволюції.
- МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ ВІКУ ЗА СТРІЧКОВИМИ ГЛИНАМИ – дозволяє визначити час нагромадження: а) соленосних товщ, б) озерних при льодовикових відкладів, в) швидкість від ступання льодовиків.