- •«Основні поняття геології»
- •«Земля - космічне тіло»
- •1. Земля – планета Сонячної системи, її вік, форма і розміри.
- •2. Внутрішня будова Землі.
- •3. Типи земної кори, їх склад.
- •4. Фізичні властивості та хімічний склад земної кори.
- •1. – О2 ---------- 49.52 ------- 49.13-------------- 46.5 ----------
- •Поняття про мінерали та їх властивості.
- •1. «Кристалографічні особливості мінералів»
- •2. «Види мінеральних агрегатів»
- •3. «Діагностичні властивості мінералів»
- •4. «Класифікація мінералів»
- •Геодинамічні процеси. Процеси ендодинаміки.
- •1. «Поняття про геодинамічні процеси»
- •2. «Коливальні рухи»
- •3. «Тектонічні деформації»
- •4. «Землетруси; їх види, інтенсивність та поширення»
- •Прогноз землетрусів і сейсмічне районування:
- •Явище магматизму на землі.
- •1. «Магма, її склад та диференціація»
- •2. «Інтрузивний магматизм»
- •3. «Ефузивний магматизм»
- •1) Магматичний осередок;
- •3) Кратер (закінчення жерла);
- •4) Кальдера (ісп. «caldera» -
- •4. «Класифікація вулканів»
- •5. «Поствулканічні явища»
- •6. «Поширення вулканів»
- •Метаморфізм гірських порід, його чинники й наслідки.
- •1. «Визначення метаморфізму та його основні ознаки»
- •2. «Типи метаморфізму»
- •3. «Особливості структури й текстури метаморфічних гірських порід»
- •4. «Класифікація метаморфічних гірських порід»
- •Процеси зовнішньої динаміки (екзогенні процеси).
- •1. «Вивітрювання гірських порід»
- •Фізичне вивітрювання:
- •Хімічне вивітрювання:
- •Біологічне вивітрювання:
- •2. «Геологічна робота вітру (еолові процеси)»
- •3. «Геологічна робота поверхневих текучих вод»
- •4. «Геологічна діяльність підземних вод»
- •5. «Геологічна діяльність льодовиків»
- •Геологічна робота льодовиків
- •6. «Геологічна діяльність озер і боліт»
- •7. «Геологічна діяльність океанів і морів»
- •8. «Гравітаційні процеси»
- •9. «Геологічна діяльність людини»
- •10. «Умови формування та класифікація осадових гірських порід»
- •Особливості геотектонічної будови земної кори та літосфери.
- •1. «Основні структурні елементи земної кори і літосфери»
- •2. «Структури ложа Світового океану»
- •3. «Геосинкліналі»
- •4. «Континентальні платформи»
- •5. «Характерні особливості глибинних розломів і кільцевих структур»
- •Класифікації розломів
- •6. «Поняття про тектонічні цикли та епохи складчастості й горотворення»
- •7. «Основні погляди на еволюцію земної кори й літосфери»
- •Концепція мобілізму:
- •Історична геологія.
- •1. «Предмет, завдання і методи історичної геології »
- •2. «Методи визначення відносного віку гірських порід і мінералів»
- •3. «Методи визначення абсолютного віку гірських порід і мінералів»
- •4. «Найвідоміші епохи і періоди в історії Землі »
- •5. «Поняття про фації. Фаціальний аналіз»
- •Континентальні фації
- •6. «Поняття про формації. Методи відтворення рухів земної кори»
- •Еволюція земної кори та розвиток географічної оболонки в докембрії та палеозої.
- •1. «Формування земної кори та розвиток географічної оболонки в докембрії»
- •2. «Формування земної кори та розвиток географічної оболонки в ранньому палеозої»
- •3. «Формування земної кори та розвиток географічної оболонки в пізньому палеозої»
- •Формування земної кори та розвиток географічної оболонки в мезозої.
- •1. «Еволюція геосинклінальних поясів»
- •2. «Еволюція платформ»
- •3. «Палеогеографічні умови мезозою»
- •4. «Органічний світ мезозою»
- •5. «Корисні копалини мезозою»
- •Формування земної кори та розвиток географічної оболонки у кайнозої.
- •1. «Еволюція геосинклінальних поясів»
- •2. «Еволюція платформ»
- •3. «Палеогеографічні умови Кайнозою»
- •4. «Розвиток органічного світу в Кайнозої»
- •5. «Еволюція людини»
- •Таким чином, основними подіями у біосфері кайнозою можна вважати:
- •Загальні закономірності розвитку землі.
- •2. «Особливості формування атмосфери та гідросфери»
- •3. «Еволюція кліматів Землі»
- •4. «Закономірності розвитку органічного світу Землі»
- •Етапи розвитку рослин і тварин:
- •Корисні копалини, їх типи і закономірності поширення. Методи пошуків та розвідки корисних копалин.
- •1. «Загальні відомості про корисні копалини і їх типи»
- •2. «Металічні та неметалічні корисні копалини»
- •3. «Горючі корисні копалини»
- •4. «Раціональне використання мінеральних ресурсів та охорона надр»
- •5. «Методи пошуків та розвідки родовищ корисних копалин»
- •Історія геологічного розвитку, особливості геотектонічної будови та корисні копалини україни.
- •1. «Великі геотектонічні регіони України»
- •2. «Історя геологічного розвитку території України»
- •«Розвиток території України в докембрії»
- •2.2. «Розвиток території України у фанерозої»
- •3. «Корисні копалини України»
- •3.1. «Металічні корисні копалини»
- •3.2. «Неметалічні корисні копалини»
- •3.3. «Горючі корисні копалини»
- •Література:
5. «Характерні особливості глибинних розломів і кільцевих структур»
Глибинні розломи (термін введено у 1945 році академіком А.В. Пейве) є зонами рухомого зчленування великих блоків земної кори і верхньої мантії. Вони формуються протягом тривалого часу, мають довжиною сотні й тисячі км, а ширину – десятки км
До розломів приурочені інтенсивні тектонічні, магматичні та метаморфічні процеси.
Засновником вчення про глибинні розломи вважають американського геолога У.Хоббса, який ще у 1911 році висунув ідею про існування ЛІНЕАМЕНТІВ (прямолінійних структурних поясів). На його думку, саме розломи визначають обриси континентів, гірських складчастих систем, багатьох тектонічних структур. Розломи є дуже давніми (Уральський, Таласо-Ферганський). До них часто приурочуються долини гірських річок (Таласо-Ферганський, Камчатський, Ріонський та ін.) і вулканічні споруди (Камчатка).
Класифікації розломів
І. - За глибиною проникнення:
1.- КОРОВІ – досягають поверхні Мохоровичича;
2.- ЛІТОСФЕРНІ (найпоширеніші) – перетинають земну кору і верхню мантію та затухають в астеносфері. До них приурочені гіпоцентри землетрусів;
3.- МАНТІЙНІ (надглибинні) – можуть досягати глибини 650-720 км. Розташовуються вздовж активних околиць континентів та острівних дуг. Визначаються за глибиною розташування осередків землетрусів.
ІІ. – За кінематичними (гр. – «сила, зміна»)
тадинамічними (гр. – «сила») ознаками:
1.- ГЛИБИННІ СКИДИ – виникають при розтягуванні ділянок земної кори. Обмежують рифти (Байкальський), авлакогени (ДДЗ) та великі западини;
2.- ГЛИБИННІ ПІДКИДИ ТА НАСУВИ – виникають при стисканні ділянок земної кори. Зустрічаються у складчастих областях фанерозою та епіплатформенних областях.
Різновидом глибинних насувів є офіолітові (гр. – «змія і камінь») покриви, які виникають при обдукції (насуванні океанічної кори на континентальну).
3.- ГЛИБИННІ ЗСУВИ – горизонтальні річні (до 2 см) зміщення блоків земної кори, які мають значне поширення в складчастих областях і спричиняють сильні землетруси. Яскравим прикладом розломів такого типу є Сан-Андреас у Каліфорнії (довжина 1000 км, ширина 1 км), що характеризується горизонтальним зміщенням блоків близько 1.2 см/рік.
ІІІ. – За впливом на геотектонічну будову земної кори:
- розломи 1-го порядку – визначають межі головних літосферних плит і бувають: дивергентні (розсуви океанічних рифтів), конвергентні (сходження ділянок земної кори) і трансформні (головні серед магістральних);
- розломи 2-го порядку – розмежовують плити і мікроплити, відокремлюють окраїни континентів від ложа океану;
- розломи 3-го порядку – це розломи всередині континентів, які обмежують невеликі рифти або авлакогени; розломи всередині геосинклінальних систем, регіональні трансформні розломи.
Глибинні розломи зумовлюють блокову будову земної кори і літосфери. До них приурочені родовища самородних елементів, нафти, газу.
Кільцеві структури – геологічні утворення різного походження і розміру (до 500 км в діаметрі). Вони мають овальну чи округлу форму. Кільцеві структури найкраще досліджувати за допомогою космознімків.
Серед кільцевих структур виділяються:
- магматичні – вулканогенні, вулкано-плутонічні, плутонічні;
- метаморфічні – граніто-гнейсові куполи, які мають у центрі гранітне ядро, а на периферії метаморфічні породи. Вони характерні для кристалічних щитів;
- гідро - і грязевулканічні структури – гейзери, грязев вулкани (Керченський п-ів, Сахалін);
- соляні куполи – ДДЗ;
- метеоритні кратери – від’ємні структури на земній поверхні, утворені внаслідок падіння космічних тіл (за різними оцінками їх на планеті від 100 до 200; наприклад, Арізонський, Нордлінген-Рис (Мюнхен), Попігайський (Сибір));
- астроблеми (гр. – «зірка») – змінені екзогенними процесами метеоритні кратери (наприклад, Болтиська западина у Кіровоградській області).
ПОРОДИ МЕТЕОРИТНИХ КРАТЕРІВ:
аутигенна (гр.- «сам») брекчія (італ.- «великоуламкова зцементована порода») – це подрібнені породи основи кратерів, що на глибині переходять у тріщинуваті породи;
аллотигенна брекчія – складена з викинутих під час вибуху уламків, які впали назад у кратер чи розсіялися поблизу, і зцементованих через певний час пухким уламковим матеріалом з домішко скла;
імпактити (ударні брекчії) – утворюються внаслідок розплавлення під дією удару, порід, одним з основних компонентів яких є скло та продукти його перетворень.