5. «Еволюція людини»

Слід відзначити, що заключною і найзначнішою подією в історії Землі була ПОЯВА ЛЮДИНИ, якій передувала тривала еволюція в кайнозої приматів. Перші примати з’являються в кінці крейдового періоду, їх розділяють на напівмавп і мавп.

Від напівмавп у еоцені виділились широконосі мавпи, які, в свою чергу, дали початок вузьконосим мавпам - парапітекам. Останні населяли Європу 35-40 млн. років тому (олігоцен), пробували спускатись з дерев і ходили у напіввипрямленому стані на двох кінцівках.

Наступна ланка еволюції - пропліопітек, який жив у кінці палеогену і дав дві гілки - одна з них веде до сучасних лісових глибоко спеціалізованих мавп, друга - до людей.

Подальшим етапом по другій лінії було формування близько 20 млн. років тому (у міоцені) дріопітека. Із групи дріопітека близько 12 млн. років тому виділився рід рамапітека, знайденого в Індії. Близька до нього форма - кеніапітек - з віком 14 млн. років знайдена в Кенії. Рамапітеки і кеніапітеки - найдавніші попередники людини, вони володіли вже рядом ознак, притаманних людям. Від кеніапітека розвинулись дві гілки: люди і австралопітеки. Останні були вперше знайдені в Південній Африці у 1924 році, пізніше - у Східній Африці. Австралопітек ("південна мавпа") жив в інтервалі 6-1 млн. років тому. Об'єм мозку одного із представників австралопітеків - зіджантропа, знайденого англійськими антропологами Л.і М.Лікі в Танзанії, складав всього 530 см³. Австралопітеки пересувалися на задніх кінцівках, були прямоходячими. Поблизу їх стоянок знаходять примітивні кам'яні знаряддя - зачатки культури гальок.

Разом з австралопітеками у Східній Африці 2 млн. років тому розвивались і найдавніші достовірні предки ЛЮДИНИ, об'єднані дослідниками у вид Нomo habilis (людина вміла), який проіснував у Східній Африці (Танзанія, Кенія, Ефіопія) до 1,6-1,5 млн. років.

Людина вміла створила «культуру гальок», тобто примітивно оброблені камені. Середній об'єм мозку у цих людей складав 642 см³, зріст 120-140 см. Слід сказати, що основні місця знахідок решток як австралопітеків, так і хабілісів у Східній Африці переважно пов'язані з районами Великих Африканських рифтів. Дані історичної антропології дозволяють зробити припущення, що можливо саме ці райони Африки і слід вважати ПРАБАТЬКІВЩТНОЮ людини.

Еволюцію людей (гомінід) умовно ділять на три етапи (фази):

1) найдавніші люди (архантропи) - жили в інтервалі від 2 млн.

до 300-500 тис. років тому;

2) давні люди (палеоантропи) - від 300 до 30 тис. років тому;

3) перші сучасні люди (неоантропи), нижня межа їх існування

умовно відповідає приблизно 40 тис. років тому.

До АРХАНТРОПІВ належать пітекантроп, синантроп, гейдельберзька людина і ряд інших форм, які знайдені в Індонезії, Китаї, Європі, Африці. Відомий антрополог Ле Гро Кларк (1964) об'єднує їх під однією назвою - Homo erectus («людина випрямлена»), що, очевидно, зараз видається не зовсім точним, тому що прямоходячими були і їх попередники - хабіліси.

Пітекантроп (в перекладі - мавполюдина) жив в інтервалі 1,9-0,5 млн. років, хоча більшість знахідок з острова Ява мають вік 1-0,5 млн. років. Середній об'єм мозку складав 860 см³. Пітекантроп за деякими даними вмів користуватись вогнем, створив справжні ручні рубила (культура шель ).

Синантроп або людина пекінська був знайдений поблизу Пекіна і за своєю морфологією близький до пітекантропа, хоча й дещо розвинутіший. Об'єм мозку його складав в середньому 1050 см³. Жив в інтервалі 0,5-0,3 млн. років тому. Створив культуру ашель (грубі, двосторонні рубила), вмів добувати вогонь та підтримувати його на місці стоянок, що дозволяло йому розселятись в перигляціальних районах.

В Європі знайдені рештки гейдельберзької людини віком біля 500 тис.років.

ДАВНІ ЛЮДИ (палеоантропи) - це вид Homo primigenius («людина первісна») або неандерталець, за назвою долини в ФРН, де вони були виявлені у 1856 р. Зараз відомо 400 знахідок костей неандертальців в Європі, Африці, Азії, що вказує на їх розселення у різних кліматичних зонах. Неандертальці були невеликі на зріст (155-165 см), об'єм мозку у них становив 1300-1600 см³, а пропорції тіла були близькими до сучасних людей. Неандертальці були неоднорідною групою. Цікаво, що більш ранні їх форми (так звані прогресивні неандертальці) мали більше рис, притаманних людині розумній, ніж пізні форми - класичні неандертальці.

Л.Лікі вважає, що у ранньому плейстоцені чи пліоцені відбулось розділення роду Нomo на дві вітки, одна з яких через прогресивних неандертальців привела до сучасної людини, інша ж завершилася пітекантропами і класичними неандертальцями. Палеоантропи жили стадами (групами), володіли членороздільною мовою. Вони були первісними мисливцями та створили своєрідну «культуру мустьє» - кам'яні рубила, скребки, гостроконечники. Носили одяг, влаштовували теплі житла.

І, нарешті, НЕОАНТРОПИ, або кроманьонці, знайдені вперше на території Франції, а пізніше і в інших місцях - у Африці, Азії, Австралії, вже практично нічим не відрізнялись від сучасних людей. Їх вважають безпосередніми предками теперішніх людей.

Вони відрізнялись високим зростом (180-187 см), об'єм мозку - до 1600 см³. Займались полюванням, гончарством, рибальством, землеробством. Створили дуже різноманітні культури пізнього палеоліту («солютре», «оріньяк», «мадлен»). Жили родовим суспільством. Кроманьонці перейшли уже від еволюції біологічної до еволюції соціальної.