2. «Типи метаморфізму»

В геологічній літературі прийнято виділяти 2 основні типи метаморфізму – регіональний і локальний.

РЕГІОНАЛЬНИЙ метаморфізм поширюється на великі площі (тисячі й більше км²). Чим більше давніх порід охоплюється метаморфізмом, тим на більшу площу він поширюється. Регіональний метаморфізм поділяється на прогресивний, регресивний та ультраметаморфізм.

Прогресивний метаморфізм – його причиною є стресовий (спрямований) тиск та дія змінених флюїдів (розчинів). За цих умов підвищення тиску й температури пов’язується з глибиною занурення гірських порід, а надходження флюїдів – від зневоднення водовмісних мінералів (гіпсу, лімоніту, цеоліту та ін.). Температура при цьому виду метаморфізму коливається від 350 до 1100ºС. Прогресивний метаморфізм зумовлює формування таких порід, як сланці, кварцити, мармури, амфіболіти, гнейси та ін.

Регресивний (ретроградний, діафторез гр. «проникнення, смерть») метаморфізм – перетворення проходять при значно нижчих показниках температури й тиску ніж у попередньому випадку. Внаслідок цього, високотемпературні мінерали переходять у низькотемпературні (піроксен → рогова обманка, актиноліт → хлорит та ін.).

Ультраметаморфізм – крайня стадія регіонального метаморфізму. На цій стадії проходить часткове або повне плавлення вихідних гірських порід. Відбувається це в глибоких зонах рухомих областей під дією високої температури, тиску і глибинних флюїдів. Розплави, що утворюються за таких умов, проникають у вмісні метаморфічні породи і формують мігматити (гр. «суміш»)(своєрідні змішані породи). Мігматити дуже поширені в межах УКЩ (великі гранітні масиви, що утворилися за рахунок осадових і магматичних гірських порід).

Необхідно відзначити, що завдяки регіональному метаморфізму виникають родовища залізних руд, поліметалів та рідкісних металів.

ЛОКАЛЬНИЙ метаморфізм на відміну від регіонального проявляється на обмежених площах. Він може бути пов'язаний з вторгненням магматичних розплавів або з тектонічними розломами. Існують наступні типи локального метаморфізму: контактовий (контактово-термальний), автометаморфізм, метасоматоз і динамометаморфізм.

Контактовий (контактово-термальний) метаморфізм проявляється на контакті магматичних порід з вміщуючими породами. В цьому випадку процес матаморфізації гірських порід проходить переважно під дією тепла, яке виділяється з магми без привнесення і винесення хімічних речовин.

Найкраще цей тип метаморфізму проявляється на контактах магми основного й ультраосновного складу, оскільки в них мало летких компонентів. Потужність зони метаморфізації в таких умовах залежить від розміру й температури інтрузивного магматичного тіла і може досягати 3-5 км.

Автометаморфізм (його доцільно вважати різновидом контактового) характеризується тим, що метаморфічні зміни проходять лише в бокових і прикупольних зонах внутрішніх контактів інтрузивних масивів. Такий вид метаморфізму характерний для завершальних стадій формування магматичних тіл, коли в зонах їх зовнішніх контактів є багато рідких і летких компонентів (флюїдів). Останні вступають у взаємодію з раніше виділеними мінералами й самі перетворюються на інші мінерали. Слід зауважити, що зі зміною первинних мінералів відбувається такожж і формування значної кількості нових мінералів: Be, Li, Ta, Nb, Tr, U, Th та ін.

Метасоматоз – процес зміни бокових гірських порід внаслідок привнесення й винесення різноманітних компонентів. Під час метасоматозу майже одночасно проходить розчинення й заміщення мінералів під дією гарячих водних розчинів, що надходять з магматичних джерел. Інтенсивність перетворень гірських порід залежить від складу, концентрації, температури, тиску, а також від складу й структури порід, що метаморфізуються.

Для метасоматозу характерними є такі породи, як скарни та грейзени. Скарни складені переважно піроксеном, гранатами та іншими залізокарбонатними мінералами. До них приурочені родовища Fe, Wf, Mb, Cu, Pb, Zn, рідкісних і розсіяних елементів. Грейзени складені головним чином кварцом і слюдою. Вони утворюються завдяки впливу гарячих газів та водяної пари на граніти та близькі до них породи. з грейзенами пов’язані родовища флюориту, топазу, каситериту, шеєліту, олова, Wf, Cu, Mb.

Динамометаморфізм (дислокаційний метаморфізм) проявляється вздовж розривних тектонічних порушень (зсувів, насувів), які утворюються внаслідок стискання ділянок земної кори. За площею зони прояву динамометаморфізму невеликі.

Під впливом стискання в одному випадку відбувається крихке руйнування порід, а в іншому (на глибині) – пластичне протікання вздовж площини розлому. У першому випадку утворюються МІЛОНІТИ (гр. «борошно»)(складені дрібними, подібними до борошна уламками переважно кварцу і польового шпату), а в другому – ТЕКТОНІЧНІ БРЕКЧІЇ (італ. «breccia» - уламкова)(складені гострокутними уламками зцементованими дрібною масою) і КАТАКЛАЗИТИ (гр. «переломлення, розсіювання»)(складені з сильно роздроблених і деформованих зерен мінералів; наприклад, катаклазований граніт).

Необхідно також відзначити, що прояв динамометаморфізму по таких осадових породах як глини, пісковики, а також по вулканічних туфах зумовлює формування гірських порід, які називаються БЛАСТОМІЛОНІТИ (гр. «паросток, зародок»).

Ударний метаморфізм є особливим різновидом динамометаморфізму. Це досить рідкісний тип метаморфізму, який є наслідком дії ударної хвилі при падінні на Землю метеоритів. На поверхні Землі на даний час виявлено понад 200 метеоритних кратерів – АСТРОБЛЕМ (гр. «зоряний»).

У точці падіння метеоритів має місце випаровування, плавлення, перемішування, переміщення та інтенсивне подрібнення гірських порід. Внаслідок цього виникають нові, подрібнені з різною інтенсивністю, породи, які називаються ІМПАКТИТИ (англ. «ударна дія»).

Необхідно підкреслити, що внаслідок дії різних типів метаморфізму формуються наступні корисні копалини: залізні руди (Кривий Ріг, КМА, п-ів Лабрадор), руди кольорових металів (вольфраму, міді, олова та ін.), ювелірні камені (лазурит, нефрит, чароїт), кварцити, мармур, гнейси.