- •«Основні поняття геології»
- •«Земля - космічне тіло»
- •1. Земля – планета Сонячної системи, її вік, форма і розміри.
- •2. Внутрішня будова Землі.
- •3. Типи земної кори, їх склад.
- •4. Фізичні властивості та хімічний склад земної кори.
- •1. – О2 ---------- 49.52 ------- 49.13-------------- 46.5 ----------
- •Поняття про мінерали та їх властивості.
- •1. «Кристалографічні особливості мінералів»
- •2. «Види мінеральних агрегатів»
- •3. «Діагностичні властивості мінералів»
- •4. «Класифікація мінералів»
- •Геодинамічні процеси. Процеси ендодинаміки.
- •1. «Поняття про геодинамічні процеси»
- •2. «Коливальні рухи»
- •3. «Тектонічні деформації»
- •4. «Землетруси; їх види, інтенсивність та поширення»
- •Прогноз землетрусів і сейсмічне районування:
- •Явище магматизму на землі.
- •1. «Магма, її склад та диференціація»
- •2. «Інтрузивний магматизм»
- •3. «Ефузивний магматизм»
- •1) Магматичний осередок;
- •3) Кратер (закінчення жерла);
- •4) Кальдера (ісп. «caldera» -
- •4. «Класифікація вулканів»
- •5. «Поствулканічні явища»
- •6. «Поширення вулканів»
- •Метаморфізм гірських порід, його чинники й наслідки.
- •1. «Визначення метаморфізму та його основні ознаки»
- •2. «Типи метаморфізму»
- •3. «Особливості структури й текстури метаморфічних гірських порід»
- •4. «Класифікація метаморфічних гірських порід»
- •Процеси зовнішньої динаміки (екзогенні процеси).
- •1. «Вивітрювання гірських порід»
- •Фізичне вивітрювання:
- •Хімічне вивітрювання:
- •Біологічне вивітрювання:
- •2. «Геологічна робота вітру (еолові процеси)»
- •3. «Геологічна робота поверхневих текучих вод»
- •4. «Геологічна діяльність підземних вод»
- •5. «Геологічна діяльність льодовиків»
- •Геологічна робота льодовиків
- •6. «Геологічна діяльність озер і боліт»
- •7. «Геологічна діяльність океанів і морів»
- •8. «Гравітаційні процеси»
- •9. «Геологічна діяльність людини»
- •10. «Умови формування та класифікація осадових гірських порід»
- •Особливості геотектонічної будови земної кори та літосфери.
- •1. «Основні структурні елементи земної кори і літосфери»
- •2. «Структури ложа Світового океану»
- •3. «Геосинкліналі»
- •4. «Континентальні платформи»
- •5. «Характерні особливості глибинних розломів і кільцевих структур»
- •Класифікації розломів
- •6. «Поняття про тектонічні цикли та епохи складчастості й горотворення»
- •7. «Основні погляди на еволюцію земної кори й літосфери»
- •Концепція мобілізму:
- •Історична геологія.
- •1. «Предмет, завдання і методи історичної геології »
- •2. «Методи визначення відносного віку гірських порід і мінералів»
- •3. «Методи визначення абсолютного віку гірських порід і мінералів»
- •4. «Найвідоміші епохи і періоди в історії Землі »
- •5. «Поняття про фації. Фаціальний аналіз»
- •Континентальні фації
- •6. «Поняття про формації. Методи відтворення рухів земної кори»
- •Еволюція земної кори та розвиток географічної оболонки в докембрії та палеозої.
- •1. «Формування земної кори та розвиток географічної оболонки в докембрії»
- •2. «Формування земної кори та розвиток географічної оболонки в ранньому палеозої»
- •3. «Формування земної кори та розвиток географічної оболонки в пізньому палеозої»
- •Формування земної кори та розвиток географічної оболонки в мезозої.
- •1. «Еволюція геосинклінальних поясів»
- •2. «Еволюція платформ»
- •3. «Палеогеографічні умови мезозою»
- •4. «Органічний світ мезозою»
- •5. «Корисні копалини мезозою»
- •Формування земної кори та розвиток географічної оболонки у кайнозої.
- •1. «Еволюція геосинклінальних поясів»
- •2. «Еволюція платформ»
- •3. «Палеогеографічні умови Кайнозою»
- •4. «Розвиток органічного світу в Кайнозої»
- •5. «Еволюція людини»
- •Таким чином, основними подіями у біосфері кайнозою можна вважати:
- •Загальні закономірності розвитку землі.
- •2. «Особливості формування атмосфери та гідросфери»
- •3. «Еволюція кліматів Землі»
- •4. «Закономірності розвитку органічного світу Землі»
- •Етапи розвитку рослин і тварин:
- •Корисні копалини, їх типи і закономірності поширення. Методи пошуків та розвідки корисних копалин.
- •1. «Загальні відомості про корисні копалини і їх типи»
- •2. «Металічні та неметалічні корисні копалини»
- •3. «Горючі корисні копалини»
- •4. «Раціональне використання мінеральних ресурсів та охорона надр»
- •5. «Методи пошуків та розвідки родовищ корисних копалин»
- •Історія геологічного розвитку, особливості геотектонічної будови та корисні копалини україни.
- •1. «Великі геотектонічні регіони України»
- •2. «Історя геологічного розвитку території України»
- •«Розвиток території України в докембрії»
- •2.2. «Розвиток території України у фанерозої»
- •3. «Корисні копалини України»
- •3.1. «Металічні корисні копалини»
- •3.2. «Неметалічні корисні копалини»
- •3.3. «Горючі корисні копалини»
- •Література:
5. «Поняття про фації. Фаціальний аналіз»
Фізико-географічні умови минулих геологічних епох вивчає, використовуючи осадові гірські породи з комплексом скам’янілих органічних решток, палеогеографія. В процесі палеогеографічних досліджень вирішується ряд завдань, зокрема вивчаються: 1) особливості давнього рельєфу суходолу або морського дна, 2) обриси берегової лінії, 3) глибина морського (озерного та ін.) басейнів, 4) температура й солоність води, 5) клімат, 6) склад органічного світу тощо.
Вказані завдання палеогеографія вирішує за допомогою вивчення фацій. ФАЦІЯ (лат.- лице, образ) – комплекс гірських порід, що сформувались за чітко визначених фізико-географічних умов і мають певні літологічні та палеонтологічні особливості. За умовами утворення фації поділяються на три групи: морські (найпоширеніші, понад 90% від загальної кількості фацій), перехідні та континентальні.
МОРСЬКІ ФАЦІЇ:
1.- літораль (гр.- прибережна) – розміщується між рівнями максимального припливу і відпливу. Її ширина становить 10-15 м (інколи може досягати кілька км). Для літоралі характерні крупні і середні добре обкатані уламки (голечники, конгломерати, піски, пісковики, глини, черепашники, інколи вугілля, а також рештки водоростей і наземних рослин);
2.- сублітораль (гр.- під літораллю) – поширюється від рівня максимального відпливу до 200 м і може досягати ширини декількох десятків км. В субліторалі за переважаючими відкладами виділяються верхня і нижня зона. У верхній – мають місце теригенні (піски, алеврити, глини), хемогенні (вапняки, боксити, фосфорити, залізні й марганцеві руди) та органогенні (форамініферові вапняки, крейда та ін.) відклади. Для нижньої ж зони субліторалі характерні глинисті відклади, діатоміти, трепели, радіолярити, спонголіти та ін.
3.- батіаль (гр.- глибина) – розміщується на глибинах від 200 до 2000 м. Відклади цієї фації мало зустрічаються у викопному стані. Це, переважно, глинисті, кременисті та вапнякові мули.
4.- абісаль (гр. безодня) – розташовується на глибинах понад 2000 м. У викопному стані абісальні відклади не відомі, а сучасні -представлені червоною океанічною глиною, яка містить залізисто-марганцеві конкреції, та карбонатними мулами.
ПЕРЕХІДНІ ФАЦІЇ:
1.- лагунні фації – можуть формуватись, як в умовах прісноводних, так і солоних напівізольованих водних басейнів. При формуванні лагунних фацій провідна роль належить клімату, тому вони є дуже важливими при дослідженні палеокліматів.
Лагуни гумідних областей містять алеврито-глинисті та органогенні породи (черепашниками, вапняками), а при швидкому надходженні великої кількості теригенного матеріалу вони можуть перетворюватись на болота, де накопичується торф і, навіть, осадові залізні руди.
Лагуни аридних областей містять алеврити, кальцит, доломіт, гіпс, галіт, а також, розташовані головним чином по периферії, піщані відклади;
2.- фації дельт – відрізняються великою різноманітністю. Тут можуть формуватись озерні, річкові та болотні відклади;
3.- фації естуаріїв – переважають мулисті відклади в межах літоралі та піщані – в субліторалі;
4.- фації лиманів – представлені мулом, глинами, пісками, бокситами і залізними рудами.