Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ГЕОЛОГІЯ.doc
Скачиваний:
352
Добавлен:
06.06.2015
Размер:
1.3 Mб
Скачать

5. «Поняття про фації. Фаціальний аналіз»

Фізико-географічні умови минулих геологічних епох вивчає, використовуючи осадові гірські породи з комплексом скам’янілих органічних решток, палеогеографія. В процесі палеогеографічних досліджень вирішується ряд завдань, зокрема вивчаються: 1) особливості давнього рельєфу суходолу або морського дна, 2) обриси берегової лінії, 3) глибина морського (озерного та ін.) басейнів, 4) температура й солоність води, 5) клімат, 6) склад органічного світу тощо.

Вказані завдання палеогеографія вирішує за допомогою вивчення фацій. ФАЦІЯ (лат.- лице, образ) – комплекс гірських порід, що сформувались за чітко визначених фізико-географічних умов і мають певні літологічні та палеонтологічні особливості. За умовами утворення фації поділяються на три групи: морські (найпоширеніші, понад 90% від загальної кількості фацій), перехідні та континентальні.

МОРСЬКІ ФАЦІЇ:

1.- літораль (гр.- прибережна) – розміщується між рівнями максимального припливу і відпливу. Її ширина становить 10-15 м (інколи може досягати кілька км). Для літоралі характерні крупні і середні добре обкатані уламки (голечники, конгломерати, піски, пісковики, глини, черепашники, інколи вугілля, а також рештки водоростей і наземних рослин);

2.- сублітораль (гр.- під літораллю) – поширюється від рівня максимального відпливу до 200 м і може досягати ширини декількох десятків км. В субліторалі за переважаючими відкладами виділяються верхня і нижня зона. У верхній – мають місце теригенні (піски, алеврити, глини), хемогенні (вапняки, боксити, фосфорити, залізні й марганцеві руди) та органогенні (форамініферові вапняки, крейда та ін.) відклади. Для нижньої ж зони субліторалі характерні глинисті відклади, діатоміти, трепели, радіолярити, спонголіти та ін.

3.- батіаль (гр.- глибина) – розміщується на глибинах від 200 до 2000 м. Відклади цієї фації мало зустрічаються у викопному стані. Це, переважно, глинисті, кременисті та вапнякові мули.

4.- абісаль (гр. безодня) – розташовується на глибинах понад 2000 м. У викопному стані абісальні відклади не відомі, а сучасні -представлені червоною океанічною глиною, яка містить залізисто-марганцеві конкреції, та карбонатними мулами.

ПЕРЕХІДНІ ФАЦІЇ:

1.- лагунні фації – можуть формуватись, як в умовах прісноводних, так і солоних напівізольованих водних басейнів. При формуванні лагунних фацій провідна роль належить клімату, тому вони є дуже важливими при дослідженні палеокліматів.

Лагуни гумідних областей містять алеврито-глинисті та органогенні породи (черепашниками, вапняками), а при швидкому надходженні великої кількості теригенного матеріалу вони можуть перетворюватись на болота, де накопичується торф і, навіть, осадові залізні руди.

Лагуни аридних областей містять алеврити, кальцит, доломіт, гіпс, галіт, а також, розташовані головним чином по периферії, піщані відклади;

2.- фації дельт – відрізняються великою різноманітністю. Тут можуть формуватись озерні, річкові та болотні відклади;

3.- фації естуаріїв – переважають мулисті відклади в межах літоралі та піщані – в субліторалі;

4.- фації лиманів – представлені мулом, глинами, пісками, бокситами і залізними рудами.