- •«Основні поняття геології»
- •«Земля - космічне тіло»
- •1. Земля – планета Сонячної системи, її вік, форма і розміри.
- •2. Внутрішня будова Землі.
- •3. Типи земної кори, їх склад.
- •4. Фізичні властивості та хімічний склад земної кори.
- •1. – О2 ---------- 49.52 ------- 49.13-------------- 46.5 ----------
- •Поняття про мінерали та їх властивості.
- •1. «Кристалографічні особливості мінералів»
- •2. «Види мінеральних агрегатів»
- •3. «Діагностичні властивості мінералів»
- •4. «Класифікація мінералів»
- •Геодинамічні процеси. Процеси ендодинаміки.
- •1. «Поняття про геодинамічні процеси»
- •2. «Коливальні рухи»
- •3. «Тектонічні деформації»
- •4. «Землетруси; їх види, інтенсивність та поширення»
- •Прогноз землетрусів і сейсмічне районування:
- •Явище магматизму на землі.
- •1. «Магма, її склад та диференціація»
- •2. «Інтрузивний магматизм»
- •3. «Ефузивний магматизм»
- •1) Магматичний осередок;
- •3) Кратер (закінчення жерла);
- •4) Кальдера (ісп. «caldera» -
- •4. «Класифікація вулканів»
- •5. «Поствулканічні явища»
- •6. «Поширення вулканів»
- •Метаморфізм гірських порід, його чинники й наслідки.
- •1. «Визначення метаморфізму та його основні ознаки»
- •2. «Типи метаморфізму»
- •3. «Особливості структури й текстури метаморфічних гірських порід»
- •4. «Класифікація метаморфічних гірських порід»
- •Процеси зовнішньої динаміки (екзогенні процеси).
- •1. «Вивітрювання гірських порід»
- •Фізичне вивітрювання:
- •Хімічне вивітрювання:
- •Біологічне вивітрювання:
- •2. «Геологічна робота вітру (еолові процеси)»
- •3. «Геологічна робота поверхневих текучих вод»
- •4. «Геологічна діяльність підземних вод»
- •5. «Геологічна діяльність льодовиків»
- •Геологічна робота льодовиків
- •6. «Геологічна діяльність озер і боліт»
- •7. «Геологічна діяльність океанів і морів»
- •8. «Гравітаційні процеси»
- •9. «Геологічна діяльність людини»
- •10. «Умови формування та класифікація осадових гірських порід»
- •Особливості геотектонічної будови земної кори та літосфери.
- •1. «Основні структурні елементи земної кори і літосфери»
- •2. «Структури ложа Світового океану»
- •3. «Геосинкліналі»
- •4. «Континентальні платформи»
- •5. «Характерні особливості глибинних розломів і кільцевих структур»
- •Класифікації розломів
- •6. «Поняття про тектонічні цикли та епохи складчастості й горотворення»
- •7. «Основні погляди на еволюцію земної кори й літосфери»
- •Концепція мобілізму:
- •Історична геологія.
- •1. «Предмет, завдання і методи історичної геології »
- •2. «Методи визначення відносного віку гірських порід і мінералів»
- •3. «Методи визначення абсолютного віку гірських порід і мінералів»
- •4. «Найвідоміші епохи і періоди в історії Землі »
- •5. «Поняття про фації. Фаціальний аналіз»
- •Континентальні фації
- •6. «Поняття про формації. Методи відтворення рухів земної кори»
- •Еволюція земної кори та розвиток географічної оболонки в докембрії та палеозої.
- •1. «Формування земної кори та розвиток географічної оболонки в докембрії»
- •2. «Формування земної кори та розвиток географічної оболонки в ранньому палеозої»
- •3. «Формування земної кори та розвиток географічної оболонки в пізньому палеозої»
- •Формування земної кори та розвиток географічної оболонки в мезозої.
- •1. «Еволюція геосинклінальних поясів»
- •2. «Еволюція платформ»
- •3. «Палеогеографічні умови мезозою»
- •4. «Органічний світ мезозою»
- •5. «Корисні копалини мезозою»
- •Формування земної кори та розвиток географічної оболонки у кайнозої.
- •1. «Еволюція геосинклінальних поясів»
- •2. «Еволюція платформ»
- •3. «Палеогеографічні умови Кайнозою»
- •4. «Розвиток органічного світу в Кайнозої»
- •5. «Еволюція людини»
- •Таким чином, основними подіями у біосфері кайнозою можна вважати:
- •Загальні закономірності розвитку землі.
- •2. «Особливості формування атмосфери та гідросфери»
- •3. «Еволюція кліматів Землі»
- •4. «Закономірності розвитку органічного світу Землі»
- •Етапи розвитку рослин і тварин:
- •Корисні копалини, їх типи і закономірності поширення. Методи пошуків та розвідки корисних копалин.
- •1. «Загальні відомості про корисні копалини і їх типи»
- •2. «Металічні та неметалічні корисні копалини»
- •3. «Горючі корисні копалини»
- •4. «Раціональне використання мінеральних ресурсів та охорона надр»
- •5. «Методи пошуків та розвідки родовищ корисних копалин»
- •Історія геологічного розвитку, особливості геотектонічної будови та корисні копалини україни.
- •1. «Великі геотектонічні регіони України»
- •2. «Історя геологічного розвитку території України»
- •«Розвиток території України в докембрії»
- •2.2. «Розвиток території України у фанерозої»
- •3. «Корисні копалини України»
- •3.1. «Металічні корисні копалини»
- •3.2. «Неметалічні корисні копалини»
- •3.3. «Горючі корисні копалини»
- •Література:
7. «Геологічна діяльність океанів і морів»
Діяльність морських та океанічних вод являє собою складний процес взаємопов’язаних явищ: АБРАЗІЇ (як уже зазначалося при розгляді геологічної роботи озер, це руйнування берегів водойм хвилями. Можна також сказати, що абразія – це руйнування гірських порід, що складають береги і прилеглу частину мілководдя), ПЕРЕНЕСЕННЯ І СОРТУВАННЯ (продуктів руйнування та матеріалу, який привноситься з суші) та АКУМУЛЯЦІЇ (відкладення різноманітних осадів).
Абразія проходить переважно під впливом кількох факторів:
1) гідравлічного удару хвиль,
2) ударів уламками гірських порід захоплених великими хвилями,
3) хімічного впливу морської води на гірські породи.
Внаслідок руйнування і перенесення на певних ділянках морського дна відбувається акумуляція осадів. Сам процес нагромадження осадів називається СЕДИМЕНТАЦІЯ (лат.- осідання). Завдяки процесу седиментації формуються наступні види осадів:
Теригенні (фр.- земля, гр.- походження) – продукти механічного подрібнення гірських порід суходолу, перенесені річками, льодовиками й вітром, а також сформовані абразією та вулканізмом. Спостерігається сортування теригенних відкладів у напрямку від мілководдя до глибини (брили → валуни → галька → пісок → глина → мул).
Хемогенні – утворюються в різних природних зонах внаслідок кристалізації солей, розчинених у морській воді. Серед них виділяються:
карбонати – мають вигляд кульок (оолітів) або дрібного вапнякового мулу (виникають лише при температурі 25-30ºС),
фосфорити – зустрічаються у вигляді конкрецій у перехідній зоні від шельфу до континентального схилу,
глауконітові (гр.- блакитно-зелені) – формуються на глибинах від 100 до 2000 м. Це головним чином піски та мули збагачені глауконітом – мінералом зеленого кольору, що використовується як фарба або добриво,
залізисто-марганцеві конкреції – глибоководні відклади,
різноманітні солі – гіпс, ангідрит, мірабіліт, кам’яна сіль, калійна сіль (гіркосолоні лагуни – Сиваш, Кара-Богаз-Гол).
Органогенні (біогенні) – планктонні осади, вапняки, крейда, коралові рифи, черепашники.
Вулканогенні – виникають внаслідок виверження підводних вулканів.
Полігенні – формуються під дією багатьох факторів (це переважно червона глибоководна глина).
Формування осадів в Світовому океані має певні відмінності у різних областях підводного рельєфу. Таких областей, які ще називаються зонами осадконагромадження, виділяється чотири:
1) ЛІТОРАЛЬНА (гр. - прибережна) – цю область називають ще припливно-відпливною. Вона розташовується в межах від 0 до 20 м. Тут накопичуються теригенні (уламкові) осади (валуни, галька, гравій, піски), а в заболочених ділянках – торф.
2) СУБЛІТОРАЛЬ (гр. – під і прибережна). Ця область розташовується в діапазоні глибин 20-200 м. Тут також домінують теригенні відклади, але вони більш сортовані – чим далі від берега, тим дрібніші. Крім того, тут більше хемогенних осадів (карбонатів, фосфатів, оксидів заліза та марганцю) і є біогенні осади – черепашники, коралові рифи.
3) БАТІАЛЬ (гр. - глибокий) – розташовується між глибинами 200-(3000-3500) м. Тут наявні переважно теригенні та органогенні мулисті відклади. Важливу роль у їх утворенні відіграють планктонні організми.
4) АБІСАЛЬ (гр. - безодня) – знаходиться на глибині понад 3500 м. Тут переважають органогенні та полігенні осади.
КОРИСНІ КОПАЛИНИ МОРІВ ТА ОКЕАНІВ:
Нафта (25% світового видобутку), газ (10% близько 1000 родовищ), Br (90%), Mg (60%), NaCl (35%), KCl, можливо U, Au, Cu, S, Fe, вугілля.