Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ГЕОЛОГІЯ.doc
Скачиваний:
352
Добавлен:
06.06.2015
Размер:
1.3 Mб
Скачать

2. «Металічні та неметалічні корисні копалини»

Металічні корисні копалини.

Наука, яка вивчає закономірності розміщення металічних корисних копалин у часі і просторі, називається МЕТАЛОГЕНІЄЮ. Значний вклад у її розвиток внесли такі вчені, як Ю.О.Білібін, С.С.Смирнов, В.І. Смирнов, І.Г.Магак'ян, Я.М.Белєвцев, М.П.Семененко, Є.Ф.Шнюков та ін. Працями цих учених встановлено, що кожен із тектонічних циклів тривалої геологічної історії Землі (каледонський, герцинський тощо) характеризувався своїми умовами рудоутворення. Відповідно виділяють цілий ряд металогенічних епох, під час яких переважало формування тих чи інших генетичних груп родовищ. В.І.Смірнов виділяє 9 металогенічних епох: 1) архейську, 2) ранньо-, 3) середньо-, 4) пізньопротерозойські, 5) рифейську, 6) каледонську, 7) герцинську, 8) кімерійську і 9) альпійську.

Водночас протягом металогенічних епох рудоутворення охоплювало різні структурні елементи земної кори - геосинклінальні області, платформи. Такі дуже великі рудоносні площі називають металогенічними провінціями, особливістю їх є спільність геологічної будови і розвитку, а також певна специфіка мінералізації (наприклад, альпійська металогенічна провінція Кавказу з мінералізацією міді, олова, молібдену, вольфраму і ін.).

Ю.О.Білібін ввів у геологію поняття металогенічний пояс, під яким він розумів рудоносні площі планетарного масштабу, що співпадають із великими геотектонічними поясами Землі, простягаються на десятки тисяч кілометрів і охоплюють зв'язані між собою металогенічні провінції. Формування таких поясів відбувалося на протязі декількох металогенічних епох. Виділяють, зокрема, Тихоокеанський та Середземноморський металогенічні пояси.

У складі Тихоокеанського поясу С.С.Смірнов виділив 2 зони - внутрішню, розміщену безпосередньо зі сторони океану і зовнішню, яка прилягає до платформи. Зони характеризуються специфікою розвитку та металогенії. Пізніше такі ж зони були виділені Ю.О.Білібіним і для Середземноморського поясу.

Провідними хімічними елементами внутрішніх зон є: Cu, Fe (колчедани), Mo, Cr, характерні також Pt, Fe (магнетит), Ti, Au, As, Hg, Ba, Al, S, Р(апатит).У зовнішніх зонах одних поясів (Тихоокеанський) переважають Sn, W, Au, Be і характерні також Pb, Zn, Mo, As, Sb; в інших (Середземноморський) провідними є такі елементи як Zn, Pb, Ag, Ba, Cu, характерні - Sn, Fe (гематит, сидерит), Co, As, Sb, Hg, Sr.

Однотипне зруденіння у межах металогенічних провінцій можна називати рудними поясами (бассейнами), а окремі ділянки рудних поясів, де концентруються основні поклади руд - рудними районами.

Неметалічні корисні копалини.

В групу неметалічних корисних копалин об'єднують всю мінеральну сировину, яка використовується без одержання з неї металів у чистому вигляді і не є енергетичною (горючою). Класифікація неметалів за використанням у промисловості приведена раніше. Для них характерні ті ж закономірності формування і розміщення, що і для металічних родовищ - у певні геологічні епохи утворювалися ті чи інші групи неметалів, розміщення їх тісно пов'язане з еволюцією окремих структурних елементів земної кори.

Україна багата нерудною сировиною. Тут відомі великі поклади графіту, каоліну, кварцитів, калійних солей, мармурів, лабрадоритів, гранітів, сірки, бентонітових глин, будівельних матеріалів тощо.