- •«Основні поняття геології»
- •«Земля - космічне тіло»
- •1. Земля – планета Сонячної системи, її вік, форма і розміри.
- •2. Внутрішня будова Землі.
- •3. Типи земної кори, їх склад.
- •4. Фізичні властивості та хімічний склад земної кори.
- •1. – О2 ---------- 49.52 ------- 49.13-------------- 46.5 ----------
- •Поняття про мінерали та їх властивості.
- •1. «Кристалографічні особливості мінералів»
- •2. «Види мінеральних агрегатів»
- •3. «Діагностичні властивості мінералів»
- •4. «Класифікація мінералів»
- •Геодинамічні процеси. Процеси ендодинаміки.
- •1. «Поняття про геодинамічні процеси»
- •2. «Коливальні рухи»
- •3. «Тектонічні деформації»
- •4. «Землетруси; їх види, інтенсивність та поширення»
- •Прогноз землетрусів і сейсмічне районування:
- •Явище магматизму на землі.
- •1. «Магма, її склад та диференціація»
- •2. «Інтрузивний магматизм»
- •3. «Ефузивний магматизм»
- •1) Магматичний осередок;
- •3) Кратер (закінчення жерла);
- •4) Кальдера (ісп. «caldera» -
- •4. «Класифікація вулканів»
- •5. «Поствулканічні явища»
- •6. «Поширення вулканів»
- •Метаморфізм гірських порід, його чинники й наслідки.
- •1. «Визначення метаморфізму та його основні ознаки»
- •2. «Типи метаморфізму»
- •3. «Особливості структури й текстури метаморфічних гірських порід»
- •4. «Класифікація метаморфічних гірських порід»
- •Процеси зовнішньої динаміки (екзогенні процеси).
- •1. «Вивітрювання гірських порід»
- •Фізичне вивітрювання:
- •Хімічне вивітрювання:
- •Біологічне вивітрювання:
- •2. «Геологічна робота вітру (еолові процеси)»
- •3. «Геологічна робота поверхневих текучих вод»
- •4. «Геологічна діяльність підземних вод»
- •5. «Геологічна діяльність льодовиків»
- •Геологічна робота льодовиків
- •6. «Геологічна діяльність озер і боліт»
- •7. «Геологічна діяльність океанів і морів»
- •8. «Гравітаційні процеси»
- •9. «Геологічна діяльність людини»
- •10. «Умови формування та класифікація осадових гірських порід»
- •Особливості геотектонічної будови земної кори та літосфери.
- •1. «Основні структурні елементи земної кори і літосфери»
- •2. «Структури ложа Світового океану»
- •3. «Геосинкліналі»
- •4. «Континентальні платформи»
- •5. «Характерні особливості глибинних розломів і кільцевих структур»
- •Класифікації розломів
- •6. «Поняття про тектонічні цикли та епохи складчастості й горотворення»
- •7. «Основні погляди на еволюцію земної кори й літосфери»
- •Концепція мобілізму:
- •Історична геологія.
- •1. «Предмет, завдання і методи історичної геології »
- •2. «Методи визначення відносного віку гірських порід і мінералів»
- •3. «Методи визначення абсолютного віку гірських порід і мінералів»
- •4. «Найвідоміші епохи і періоди в історії Землі »
- •5. «Поняття про фації. Фаціальний аналіз»
- •Континентальні фації
- •6. «Поняття про формації. Методи відтворення рухів земної кори»
- •Еволюція земної кори та розвиток географічної оболонки в докембрії та палеозої.
- •1. «Формування земної кори та розвиток географічної оболонки в докембрії»
- •2. «Формування земної кори та розвиток географічної оболонки в ранньому палеозої»
- •3. «Формування земної кори та розвиток географічної оболонки в пізньому палеозої»
- •Формування земної кори та розвиток географічної оболонки в мезозої.
- •1. «Еволюція геосинклінальних поясів»
- •2. «Еволюція платформ»
- •3. «Палеогеографічні умови мезозою»
- •4. «Органічний світ мезозою»
- •5. «Корисні копалини мезозою»
- •Формування земної кори та розвиток географічної оболонки у кайнозої.
- •1. «Еволюція геосинклінальних поясів»
- •2. «Еволюція платформ»
- •3. «Палеогеографічні умови Кайнозою»
- •4. «Розвиток органічного світу в Кайнозої»
- •5. «Еволюція людини»
- •Таким чином, основними подіями у біосфері кайнозою можна вважати:
- •Загальні закономірності розвитку землі.
- •2. «Особливості формування атмосфери та гідросфери»
- •3. «Еволюція кліматів Землі»
- •4. «Закономірності розвитку органічного світу Землі»
- •Етапи розвитку рослин і тварин:
- •Корисні копалини, їх типи і закономірності поширення. Методи пошуків та розвідки корисних копалин.
- •1. «Загальні відомості про корисні копалини і їх типи»
- •2. «Металічні та неметалічні корисні копалини»
- •3. «Горючі корисні копалини»
- •4. «Раціональне використання мінеральних ресурсів та охорона надр»
- •5. «Методи пошуків та розвідки родовищ корисних копалин»
- •Історія геологічного розвитку, особливості геотектонічної будови та корисні копалини україни.
- •1. «Великі геотектонічні регіони України»
- •2. «Історя геологічного розвитку території України»
- •«Розвиток території України в докембрії»
- •2.2. «Розвиток території України у фанерозої»
- •3. «Корисні копалини України»
- •3.1. «Металічні корисні копалини»
- •3.2. «Неметалічні корисні копалини»
- •3.3. «Горючі корисні копалини»
- •Література:
Біологічне вивітрювання:
Головна роль у цьому процесі належить організмам. Проте багато відомих дослідників вважають, що органічний світ впливає на гірські породи шляхом фізичного або хімічного руйнування і виділяти біологічне вивітрювання недоцільно.
Але, все таки, геологічна роль органічного світу підкреслювалась В.І. Вернадським, Б.Б. Полиновим, О.П. Виноградовим та іншими вченими.
У біологічному вивітрюванні беруть участь: бактерії, гриби, водорості, мохи, лишайники, вищі рослини й фауна (черви, каменоточці, мурашки, терміти, кози, корови та ін.).
ПРОДУКТИ ВИВІТРЮВАННЯ:
Елювій (лат. - вимиваю) – продукти руйнування гірських порід, які залишилися на місці їх утворення.
Колювій (лат. – нагромадження, скупчення) – продукти вивітрювання зміщені вниз по схилу під впливом гравітації і відкладені біля підніжжя (уламковий матеріал обвалів та осипів).
В гірських умовах цей уламковий матеріал формує кам’яні ріки – «куруми».
Делювій (лат. - змиваю) – продукти вивітрювання гірських порід (глина, пісок, щебінь та ін.) знесені по схилу до підніжжя завдяки дії площинного змиву, що формується атмосферними опадами.
Кора вивітрювання – фактично це елювій та продукти його перетворення. Максимального значення (понад 100 м) кора вивітрювання досягає у вологих тропіках та субтропіках. Вона буває:
- латеритна (лат. - цегляна) – червона кора вивітрювання (головним чином вологі екваторіальні та субекваторіальні широти);
- каолінова – максимального значення досягає в помірних широтах (у тайгово-підзолистій зоні її потужність значно менша);
- гідрослюдисто-монтморилонітово-бейделітова – має місце переважно у степах та саванах;
- уламкова – зустрічається головним чином у пустелях та напівпустелях.
Грунти – сформувались при взаємодії гірської породи, кліматичних умов, рослинності й тваринного світу. Фактично, це елювій, збагачений продуктами життєдіяльності рослин та організмів і частково перероблений ними.
2. «Геологічна робота вітру (еолові процеси)»
Геологічна діяльність вітру пов’язана з динамічним впливом повітряних потоків на гірські породи. Робота, що виконує вітер називається еоловою (гр. - вітер). Вона поділяється на 3 види: 1) руйнування, 2) перенесення, і 3) акумуляція.
1) Руйнування здійснюється завдяки явищам дефляції і коразії.
Дефляція (лат. – здуваю, видуваю) – процес видування, розвіювання й винесення пухких гірських порід на поверхні Землі під дією вітру. Видування залежить від швидкості вітру.
Коразія (лат. – зскрібаю, переношу) – процес руйнування гірських порід уламковим матеріалом, що переносить вітер. Завдяки коразії утворюються штрихи, борозни, подряпини, скелі-гриби, кам’яні обеліски та інші чудернацькі форми рельєфу.
2) Перенесення, як і видування, залежить від сили вітру:
4-7 м/с → переноситься пил; 9-15 м/с → пісок; 18-19 м/с → гравій; 40-60 м/с (вихороподібні потоки) → смерчі; 22-58 м/с (пилові бурі та урагани) → можуть переноситись дрібні камінці й галька.
За характером матеріалу, що захоплюється вітром бурі бувають:
- ЧОРНІ (пилові) – видувається й переноситься чорнозем. Найчастіше таке трапляється у степах і лісостепах (США, Україна, Поволжя, Аргентина);
- ЖОВТІ та ЧЕРВОНІ (Самум, Хамсин, Сіроко, Афганець) – характерні для пустель та напівпустель;
- БІЛІ (сольові) – виникають на солончаках, на узбережжі солоних озер і лагун. Під час таких бур переноситься головним чином гіпс та галіт.
Крім того, завдяки перенесенню піску виникає явище еолової трансгресії – наступ пісків (Сахара, Середня Азія).
3) Акумуляція. Внаслідок акумуляції формуються еолові (переважно піщані) відклади. Найчастіше вони зустрічаються у передгір’ях та на берегах морів. Глинисті й пилуваті частинки, внаслідок того що можуть переноситись значно далі від піщаних, зустрічаються далеко від областей розвіювання.
Завдяки акумуляції формуються: бархани (дюни); китові спини (прямолінійні й звивисті вузькі піщані вали (в Сахарі мають довжину сотні метрів)); лесові рівнини; адири (лесові пустелі, що розташовуються на окраїнах піщаних пустель – Тянь-Шань, Алтай, Копет-Даг).