- •«Основні поняття геології»
- •«Земля - космічне тіло»
- •1. Земля – планета Сонячної системи, її вік, форма і розміри.
- •2. Внутрішня будова Землі.
- •3. Типи земної кори, їх склад.
- •4. Фізичні властивості та хімічний склад земної кори.
- •1. – О2 ---------- 49.52 ------- 49.13-------------- 46.5 ----------
- •Поняття про мінерали та їх властивості.
- •1. «Кристалографічні особливості мінералів»
- •2. «Види мінеральних агрегатів»
- •3. «Діагностичні властивості мінералів»
- •4. «Класифікація мінералів»
- •Геодинамічні процеси. Процеси ендодинаміки.
- •1. «Поняття про геодинамічні процеси»
- •2. «Коливальні рухи»
- •3. «Тектонічні деформації»
- •4. «Землетруси; їх види, інтенсивність та поширення»
- •Прогноз землетрусів і сейсмічне районування:
- •Явище магматизму на землі.
- •1. «Магма, її склад та диференціація»
- •2. «Інтрузивний магматизм»
- •3. «Ефузивний магматизм»
- •1) Магматичний осередок;
- •3) Кратер (закінчення жерла);
- •4) Кальдера (ісп. «caldera» -
- •4. «Класифікація вулканів»
- •5. «Поствулканічні явища»
- •6. «Поширення вулканів»
- •Метаморфізм гірських порід, його чинники й наслідки.
- •1. «Визначення метаморфізму та його основні ознаки»
- •2. «Типи метаморфізму»
- •3. «Особливості структури й текстури метаморфічних гірських порід»
- •4. «Класифікація метаморфічних гірських порід»
- •Процеси зовнішньої динаміки (екзогенні процеси).
- •1. «Вивітрювання гірських порід»
- •Фізичне вивітрювання:
- •Хімічне вивітрювання:
- •Біологічне вивітрювання:
- •2. «Геологічна робота вітру (еолові процеси)»
- •3. «Геологічна робота поверхневих текучих вод»
- •4. «Геологічна діяльність підземних вод»
- •5. «Геологічна діяльність льодовиків»
- •Геологічна робота льодовиків
- •6. «Геологічна діяльність озер і боліт»
- •7. «Геологічна діяльність океанів і морів»
- •8. «Гравітаційні процеси»
- •9. «Геологічна діяльність людини»
- •10. «Умови формування та класифікація осадових гірських порід»
- •Особливості геотектонічної будови земної кори та літосфери.
- •1. «Основні структурні елементи земної кори і літосфери»
- •2. «Структури ложа Світового океану»
- •3. «Геосинкліналі»
- •4. «Континентальні платформи»
- •5. «Характерні особливості глибинних розломів і кільцевих структур»
- •Класифікації розломів
- •6. «Поняття про тектонічні цикли та епохи складчастості й горотворення»
- •7. «Основні погляди на еволюцію земної кори й літосфери»
- •Концепція мобілізму:
- •Історична геологія.
- •1. «Предмет, завдання і методи історичної геології »
- •2. «Методи визначення відносного віку гірських порід і мінералів»
- •3. «Методи визначення абсолютного віку гірських порід і мінералів»
- •4. «Найвідоміші епохи і періоди в історії Землі »
- •5. «Поняття про фації. Фаціальний аналіз»
- •Континентальні фації
- •6. «Поняття про формації. Методи відтворення рухів земної кори»
- •Еволюція земної кори та розвиток географічної оболонки в докембрії та палеозої.
- •1. «Формування земної кори та розвиток географічної оболонки в докембрії»
- •2. «Формування земної кори та розвиток географічної оболонки в ранньому палеозої»
- •3. «Формування земної кори та розвиток географічної оболонки в пізньому палеозої»
- •Формування земної кори та розвиток географічної оболонки в мезозої.
- •1. «Еволюція геосинклінальних поясів»
- •2. «Еволюція платформ»
- •3. «Палеогеографічні умови мезозою»
- •4. «Органічний світ мезозою»
- •5. «Корисні копалини мезозою»
- •Формування земної кори та розвиток географічної оболонки у кайнозої.
- •1. «Еволюція геосинклінальних поясів»
- •2. «Еволюція платформ»
- •3. «Палеогеографічні умови Кайнозою»
- •4. «Розвиток органічного світу в Кайнозої»
- •5. «Еволюція людини»
- •Таким чином, основними подіями у біосфері кайнозою можна вважати:
- •Загальні закономірності розвитку землі.
- •2. «Особливості формування атмосфери та гідросфери»
- •3. «Еволюція кліматів Землі»
- •4. «Закономірності розвитку органічного світу Землі»
- •Етапи розвитку рослин і тварин:
- •Корисні копалини, їх типи і закономірності поширення. Методи пошуків та розвідки корисних копалин.
- •1. «Загальні відомості про корисні копалини і їх типи»
- •2. «Металічні та неметалічні корисні копалини»
- •3. «Горючі корисні копалини»
- •4. «Раціональне використання мінеральних ресурсів та охорона надр»
- •5. «Методи пошуків та розвідки родовищ корисних копалин»
- •Історія геологічного розвитку, особливості геотектонічної будови та корисні копалини україни.
- •1. «Великі геотектонічні регіони України»
- •2. «Історя геологічного розвитку території України»
- •«Розвиток території України в докембрії»
- •2.2. «Розвиток території України у фанерозої»
- •3. «Корисні копалини України»
- •3.1. «Металічні корисні копалини»
- •3.2. «Неметалічні корисні копалини»
- •3.3. «Горючі корисні копалини»
- •Література:
2. «Інтрузивний магматизм»
Інтрузивний магматизм – це процес проникнення магми в гранітно-метаморфічні або осадові товщі, які залягають вище. При цьому магма охолоджується, застигає і утворює різноманітні за формою тіла. Інтрузивні тіла відрізняються за глибиною залягання. Вони бувають глибинні (абісальні – гр. «безодня») та ніпівглибинні (гіпабісальні – гр. «над, безодня»).
До глибинних інтрузивних тіл належать:
1) БАТОЛІТИ (гр. «глибина») – великі за площею (понад 100 км²) тіла, довжиною сотні й тисячі кілометрів, а шириною 60-100 км. форма батолітів переважно овальна, ізометрична. При контакті батоліта з оточуючими породами проходить процес асиміляції і відбувається зміна їх первинного складу.
Щодо будови батолітів, то в центрі вони складені кислими породами (SiO2 - 65% і більше (граніти, гранодіорити)), а на периферії - середніми (SiO2 – (52-65%)).
2) БІСМАЛІТИ (гр. «корок») – інтрузивні тіла, що за формою нагадують пробки (конічні або циліндричні). Бісмаліти здатні піднімати осадові породи у вигляді куполів.
3) ШТОКИ (нім. «Stock» - палиця) – масиви магматичних порід площею від 100 до 200 км². Вони являють собою ізометричні (рівні) в плані тіла, витягнуті у вертикальному напрямі. Штоки часто утворюють куполоподібні виступи на верхній поверхні батолітів.
4) ЕТМОЛІТИ – тіла неправильної форми, які розширюються у верхній частині у вигляді лійки. Вони складені переважно основними породами (вміст SiO2 – (45-52%)).
Напівглибинні інтрузивні тіла бувають узгоджені та неузгоджені за умовами залягання з вміщуючими породами. Узгоджені (конкордантні – лат. «concordantis» ) – залягають між шарами вміщуючи їх гірських порід. Неузгоджені (дискордантні – лат. «discordantis») – перетинають вміщуючи їх гірські породи під різним кутом.
Узгоджені:
1) СІЛИ (пластові інтрузії) – утворюються при проникненні рідкої магми основного складу (вміст SiO2 – (45-52%)) вздовж площин нашарування осадових порід. Пластовими інтрузіями сіли називають через те, що вони залягають між пластами (прошарками) гірських порід і створюють перешарування магматичних та осадових порід. Потужність сілів може досягати сотень метрів. А поширені вони переважно в межах платформенних синекліз (напр. Тунгуська).
2) ЛАКОЛІТИ (гр. «яма») – форма залягання магматичних тіл у вигляді купола або гриба в при поверхневих верствах земної кори. інколи лаколіт виступає на поверхню як окрема гора (район Кавказьких Мінеральних вод – Магнітна, Змійка, Залізна, Машук). Важливим різновидом лаколітів є лаколіти краплі. Це магматичні діапіри (гр. «протикаю») грушоподібної форми (Аюдаг, Кастель).
3) ЛОПОЛІТИ (гр. «блюдце») – чашоподібне міжпластове інтрузивне тіло. Утворюється під час просідання підстилаючих порід під вагою магми (Коростенський, Корсунь-Новомиргородський плутони та ін.). Лополіти займають великі площі (десятки тисяч кілометрів) і часто зустрічаються на тектонічних платформах.
4) ДАЙКИ (англ. «dike, dyke» - перегородка, стінка з каменю) – це плитоподібні тіла різної товщини (від кількох до сотень метрів) довжиною від десятків до сотень кілометрів. Вони утворюються при заповненні магмою тріщин у породах і можуть бути вертикальними, похилими або кільцевими. У складі дайок зустрічаються гірські породи від ультра основних до кислих.
5) ФАКОЛІТИ (гр. - соцевиця) – лінзоподібні інтрузивні тіла, що розміщуються у верствах осадових порід. Розмір факолітів невеликий, а зустрічаються вони переважно в складчастих областях.
6) НЕКИ (англ. «neck» - шия) – трубоподібні (циліндричні) інтрузивні тіла, які є підвідними каналами, що сполучають магматичні осередки з кратерами вулканів. Їх діаметр може становити від кількох метрів до 1-2 км.
7) ЖИЛИ – інтрузивні тіла неправильної, звивистої з відгалуженнями форми. Їх стінки нерівні, часто з розгалуженнями й переплетенням.
8) ЛАВОВІ ОБЕЛІСКИ – сформовані лавою, що застигла в жерлі вулкана і є більш стійкою до процесів руйнування ніж оточуючі породи.
9) ЛАВОВІ КУПОЛИ – утворюються, коли лава, проникаючи на поверхню через осадові породи, зупиняється зовсім близько від поверхні і при активізації процесів ерозії, виходять на денну поверхню.