4.2. Оцінка хімічної обстановки

Хімічна обстановка - це сукупність наслідків хімічного за­раження місцевості сильно діючими отруйними речовинами або хімічною зброєю, які впливають на роботу об'єктів господарю­вання, дії формувань цивільної оборони і населення.

Хімічна обстановка виникає при аваріях з розливом (вики­дом) сильно діючих отруйних речовин або при використанні хі­мічної зброї, при яких утворюються зони хімічного зараження й осередки хімічного ураження.

Сильно діючі отруйні речовини (СДОР) - це токсичні хімічні речовини, що застосовуються в господарських цілях і здатні при витіканні зі зруйнованих чи ушкоджених технологічних ємкостей, сховищ і устаткування викликати масові ураження людей, тварин і рослин.

Всі СДОР при їх виробництві, зберіганні, перевезеннях і використанні є аварійно хімічно небезпечними речовинами.

Об'єкти, на яких використовуються СДОР, - хімічно небез­печні об'єкти - об'єкти господарювання, при аварії або зруйну­ванні яких можуть статись техногенні небезпеки, що призводять до зараження повітря і масового ураження людей, тварин і рос­лин.

На території України функціонує 1610 об'єктів господарювання, на яких виробляють, зберігають чи використовують у виробничих процесах понад 283 тис. тонн СДОР. На кожному хімічно небезпечному об'єкті знаходиться в середньому 3-15-ти добовий запас СДОР, що може зберігатися в ємкостях під великим тиском (до 100 атм.), в ізотермічних сховищах або в закритих ємкостя під атмосферним тиском і при температурі навколишнього середовища.

Усього в зонах можливого хімічного зараження від цих об'єктів проживає понад 22 млн чоловік.

Аварія на хімічно небезпечному об'єкті створює значну небезпеку як для виробничого персоналу, так і для населення. Небезпека ураження людей СДОР вимагає швидкого виявлення СДОР і оцінки хімічної обстановки і обліку її впливу на організацію та проведення рятувальних та інших невідкладних робіт, а також на виробничу діяльність в умовах зараження.

Оцінка хімічної обстановки включає:

■ визначення масштабів (розмірів зон зараження місцевості) і характеру хімічного зараження;

■ аналіз їх впливу на діяльність об'єктів господарювання, сил цивільної оборони та населення;

■ вибір найбільш доцільних варіантів дій, при яких виключа­ється ураження людей.

Оцінка хімічної обстановки проводиться методом прогнозу­вання та за даними хімічної розвідки.

На об'єктах господарювання хімічну обстановку виявляють пости радіаційного та хімічного спостереження, ланки і групи ра­діаційного та хімічного спостереження, ланки і групи радіаційної та хімічної розвідки.

Прогнозування і оцінка хімічної обстановки включає вирі­шення таких завдань:

■ визначення глибини зони зараження СДОР;

■ визначення площі зони можливого зараження;

■ визначення площі зони фактичного зараження;

■ визначення часу підходу зараженого повітря до об'єкта і тривалість дії ураження СДОР;

визначення можливих уражень людей, що знаходяться в осередку зараження.

Оцінка хімічної обстановки при аваріях з викидом сдор

Оцінка обстановки проводиться залежно від агрегатного стану СДОР (стиснуті гази, зріджені гази; отруйні речовини, що киплять при температурі вище температури навколишнього середовища).

При аваріях внаслідок руйнування ємкості з розливом або вики­дом СДОР можуть утворитися первинні або вторинні хмари СДОР.

Первинна хмара СДОР - хмара СДОР, яка утворюється в результаті миттєвого переходу (за 1 - 3 хв.) в атмосферу частини ємкості зі СДОР при її руйнуванні.

Вторинна хмара - хмара СДОР, яка утворюється в результаті випарювання розлитої речовини з підстилаючої поверхні.

Масштаби зараження СДОР залежно від їх фізичних властивостей і агрегатного стану обчислюються за первинною і вторинною хмарами, наприклад:

■ для стиснутих газів - тільки за первинною хмарою;

■ для зріджених газів - за первинною і вторинною хмарою;

■ для СДОР, що киплять при температурі, вищій за темпе­ратуру навколишнього середовища, тільки за вторинною хмарою.

При аваріях на хімічно небезпечних об'єктах утворюються зони можливого і фактичного зараження.

Площа зони можливого зараження СДОР - площа території, в межах якої під дією вітру може переміщуватися хмара СДОР, км .

Площа зони фактичного зараження СДОР - площа території, зараженої СДОР у небезпечних для життя межах, км .

Гранична токсодоза - інгаляційна токсодоза, яка викликає початкові симптоми ураження.

Тривалість хімічного зараження - це час випаровування СДОР, протягом якого існує небезпека ураження людей.

Еквівалентна кількість СДОР - така кількість хлору, масштаб зараження яким при інверсії еквівалентний масштабу зараження при даному ступені вертикальної стійкості повітря даної речовини, яка переходить в первинну або вторинну хмару.

Вихідними даними для оцінки хімічної обстановки є:

1. Вид (назва) СДОР;

2. Q - кількість розлитої (викинутої) СДОР, тонн;

3. Агрегатний стан СДОР;

4. h- висота (товщина) шару розлитої СДОР, м;

5. R- відстань від джерела зараження, км;

6. N- час, що минув від початку аварії, год.;

7. t - температура повітря, °С;

8. V - швидкість вітру, м/с;

9. H - висота піддону для обвалування складських ємкостей, м;

10. Ступінь вертикальної стійкості повітря: інверсія, ізотермія і конвекція.

Інверсія (нижні шари повітря холодніші за верхні) виникає при ясній погоді у вечірній час, приблизно за годину до заходу сонця, малих швидкостях вітру (до 4 м/с). Перешкоджає руху по­вітря по вертикалі, розсіюванню його по висоті і створює спри­ятливі умови для зберігання високих концентрацій зараженого повітря в приземному шарі.

Ізотермія (температура повітря в межах 20 - ЗО м від земної поверхні майже однакова) спостерігається в хмарну погоду і при сніговому покриві. Як і інверсія, сприяє тривалому застою парів СДОР на місцевості, в лісі, в жилих кварталах міст і населених пунктів.

Конвекція (нижній шар повітря нагрітий сильніше, ніж верх­ній, і відбувається переміщення його по вертикалі) виникає при яс­ній погоді в літні денні години, малих швидкостях вітру до 4 м/с). Розсіює хмару, заражену СДОР, знижує її уражаючу дію.