- •1 Предмет і завдання психологічної науки 1.1. Предмет психологїі
- •1.2. Завдання психологічної науки
- •1.3. Місце психологи в системі наук
- •1.4. Галузі психологічних знань
- •1.5. Мозок і психіка
- •1 Предмет і завдання психологічної науки м
- •1 Предмет і завдання психологічної науки 15
- •1.6. Школи, напрями, концепції у психології
- •2.2. Розвиток психологічної думки у XIX — XX ст.
- •2 До історії психологічної думки з 1
- •2 Загальна психологія
- •2 До історії психологічної думки 39
- •3.1. Загальні питання побудови психологічних досліджень
- •3.2. Загальнонаукові методи
- •3.3. Статистичний метод у психології
- •3.4. Конкретні наукові методи
- •4 Розвиток психіки та свідомості /у
- •II. Стадія перцептивної психіки
- •4.2. Механізми відображувальної діяльності на різних стадіях розвитку психіки
- •4.3. "Мова" і спілкування тварин
- •4 Розвиток психіки та свідомості 89
- •4 Розвиток психіки та свідомості 91
- •4.6. Свідомість та її структура. Свідоме
- •4 Загальна психологія
- •4.7. Свідомість та ментальність
- •4 Розвиток психіки та свідомості 99
- •5 Відчуття 5.1. Поняття про відчуття
- •5.4. Види відчуттів
- •5 Відчуття
- •5.5. Основні властивості та закономірності відчуттів
- •5 Відчуття 115
- •5.6. Індивідуальні особливості відчуттів
- •6.2. Фізіологічна основа сприймання
- •6.3. Роль моторних компонентів у сприйманні
- •6.4. Загальні особливості сприймання
- •6.5. Класифікація та види сприймання
- •6.6. Індивідуальні особливості сприймання
- •7.3. Змістовий бік мислення. Процес розуміння
- •7.4. Функціонально-операційний бік мислення.
- •7.5. Логічні форми мислення як продукти
- •7.6. Мислення як діяльність. Процес розв'язання
- •6 Загальна психологія поєднуються між собою. Інколи, особливо в досвідчених суб'єктів, розв'язання приходить раптово, наче осяяння, інсайт-рішення. В такому разі має місце інтуїтивне мислення.
- •7.7. Види мислення
- •7.8. Індивідуальні відмінності в мисленні людини
- •7.9. Розвиток мислення
- •7.10. Поняття про інтелект
- •8.2. Теорії пам'яті
- •8.3. Види пам'яті
- •8.4. Процеси і закономірності пам'яті
- •7 Загальна психологія
- •8.5. Індивідуальні особливості пам'яті
- •9 Уява 205
- •9.2. Фізіологічні основи процесів уяви
- •9.3. Види уяви. Процеси уяви
- •9 Уява 213
- •9.4. Розвиток уяви у дітей
- •9 Уява 215
II. Стадія перцептивної психіки
Нижчий рівень Відображення зовнішньої дійсності
у формі образів предметів, інтеграція, об'єднання властивостей, які впливають на цілісний образ. Головний орган маніпулювання — щелепи
Б. Вищий рівень Елементарні форми мислення (розв'язання завдань). Вироблення певної "картини світу"
Найвищий рівень (III. Стадія інтелектуальної поведінки)
Виділення у практичній Діяльності особливої, орієнтовно-дослідниць- кої, підготовчої фази. Здатність розв'язувати ОДне й те саме завдан- ня різними методами. Перенесення віднайде- HOf*> принципу Розв'язання завдання в
А. Формування рухових навичок. Переважання ригідних, генетично запрограмованих компонентів. Рухи достатньо різноманітні, складні (пірнання, повзання, ходіння, біг, стрибки, лазіння, літання тощо). Активний пошук позитивних подразників, уникання негативних, розвинена захисна поведінка
Б. Високорозвинені інстинктивні форми поведінки. Здатність до учіння
В. Виділення спеціальних органів маніпулювання: лап і рук. Розвиток дослідницьких форм поведінки з широким використанням раніше набутих знань, умінь і навичок.
А. Риби та інші нижчі хребетні, а також (частково) деякі вищі безхребетні (членистоногі та головоногі молюски). Комахи
Б. Вищі хребетні (птахи, деякі ссавці)
В. Мавпи
Закінчення табл. 4.1
Стадія та рівень психічного відображення, його характеристика |
Особливості поведінки, що відповідають даній стадії та рівню |
Види живих істот, які перебувають на цьому рівні |
нові умови. Створення і використання примітивних знарядь. Здатність до пізнання довкілля незалежно від наявних біологічних потреб. Бачення і врахування причинно-наслідкових зв'язків між явищами |
|
|
У процесі біологічної еволюції тварин виділяють (О. М. Леонтьєв) три якісно відмінні стадії розвитку психіки:
елементарної чутливості — сенсорна;
предметного сприймання — перцептивна;
найпростішої інтелектуальної поведінки.
На стадії елементарної сенсорної психіки тварина реагує лише на окремі впливи властивостей предметів зовнішнього світу, які мають для неї певне біологічне значення, тобто від яких залежить реалізація основних біологічних функцій тварини. Відображення дійсності на цьому етапі представлене у формі елементарних відчуттів. Сенсорне відображення спостерігається у тварин з сітчастою та вузловою нервовими системами. Вони вирізняють із середовища окремі властивості: вібрацію, звуки, запахи, кольори, які мають для тварин відображувальне аналітичне сигнальне значення і орієнтують у зовнішньому світі (гусінь згортається у відповідь на дотик; бджола летить на квіти за запахом). Дотик та запах сигналізують про інші життєво важливі впливи.
На перцептивній стадії психічного відображення перебувають усі ссавці, що мають достатньо розвинений головний мозок. Його відо- бражальна функція багатша, а регулятивна — досконаліша. Для цієї стадії характерна здатність до синтетичного відображення різних властивостей одного об'єкта, часто складного (собака пізнає хазяїна за низкою ознак: голос, одяг, запах). Формується уявлення, удосконалюється пам'ять. Але одні з властивостей об'єкта є для тварин більш значущими (як сигнал), тоді як інші відіграють меншу роль.
Для розвитку психіки велике значення має спосіб життя тварин. Птахи, риби, які живуть в одноманітному середовищі, мають менш розвинену психіку, ніж більшість наземних тварин.
Провідною для цих тварин є, як і на попередній стадії, інстинктивна діяльність, але зворотна реакція виникає на речі, образи. Є органи сприймання, які працюють на основі взаємодії групи аналізаторів. Виникає реакція на дистантні подразники: у собаки виробляється рефлекс на дзвінок та їжу. їжу показували в іншій кімнаті і лише потім давали дзвінок — собака відчиняв двері й сам знаходив їжу. Цей приклад свідчить про те, що на цій стадії у тварин є образ, уявлення, пам'ять, а також здатність реагувати на властивості, які визначають спосіб дії, операції.
О Найбільш організовані тварини підіймаються ще на одну стадію розвитку — стадію інтелекту, яка характеризується складними формами відображення дійсності.
Суттєвою для цієї стадії розвитку психіки є здатність розв'язувати так звані "двофазні" завдання. На фазі підготовки дії тварини керуються не самим предметом, на який вони спрямовані, не кінцевою метою, а тим, що є лише засобом досягнення цієї мети. Друга фаза "діяльності" спрямована вже безпосередньо на той предмет, який є її безпосереднім чинником. Одне й те саме завдання може розв'язуватись різними способами з використанням різних операцій.
Інтелектуальна поведінка тварин характеризується такими основними ознаками:
за складних умов тварини після багаторазових "спроб і помилок" знаходять рішення;
якщо поставити тварину в аналогічні умови — вона відразу знаходить рішення;
якщо умови дещо видозмінити, тварини знаходять рішення, а це означає, що їм властиве перенесення;
розв'язують "двофазні завдання" (деякі психологи стверджують, Що мавпи можуть розв'язувати і "трифазні завдання"— це є вже орієнтувальною основою діяльності).
Водночас у нестандартних ситуаціях яскраво виявляється обмеження інтелектуальної поведінки тварин. Так, у відомому досліді з мавпою, яка гасила вогонь водою з бака, за зміни умов (вогонь був плоту посеред річки, а бак з водою на іншому плоту, до якого Ва*ко було дістатися) тварина намагалася розв'язати завдання ста- РИм методом — діставалася до бака з водою замість того, щоб скористатися водою з річки.