- •1 Предмет і завдання психологічної науки 1.1. Предмет психологїі
- •1.2. Завдання психологічної науки
- •1.3. Місце психологи в системі наук
- •1.4. Галузі психологічних знань
- •1.5. Мозок і психіка
- •1 Предмет і завдання психологічної науки м
- •1 Предмет і завдання психологічної науки 15
- •1.6. Школи, напрями, концепції у психології
- •2.2. Розвиток психологічної думки у XIX — XX ст.
- •2 До історії психологічної думки з 1
- •2 Загальна психологія
- •2 До історії психологічної думки 39
- •3.1. Загальні питання побудови психологічних досліджень
- •3.2. Загальнонаукові методи
- •3.3. Статистичний метод у психології
- •3.4. Конкретні наукові методи
- •4 Розвиток психіки та свідомості /у
- •II. Стадія перцептивної психіки
- •4.2. Механізми відображувальної діяльності на різних стадіях розвитку психіки
- •4.3. "Мова" і спілкування тварин
- •4 Розвиток психіки та свідомості 89
- •4 Розвиток психіки та свідомості 91
- •4.6. Свідомість та її структура. Свідоме
- •4 Загальна психологія
- •4.7. Свідомість та ментальність
- •4 Розвиток психіки та свідомості 99
- •5 Відчуття 5.1. Поняття про відчуття
- •5.4. Види відчуттів
- •5 Відчуття
- •5.5. Основні властивості та закономірності відчуттів
- •5 Відчуття 115
- •5.6. Індивідуальні особливості відчуттів
- •6.2. Фізіологічна основа сприймання
- •6.3. Роль моторних компонентів у сприйманні
- •6.4. Загальні особливості сприймання
- •6.5. Класифікація та види сприймання
- •6.6. Індивідуальні особливості сприймання
- •7.3. Змістовий бік мислення. Процес розуміння
- •7.4. Функціонально-операційний бік мислення.
- •7.5. Логічні форми мислення як продукти
- •7.6. Мислення як діяльність. Процес розв'язання
- •6 Загальна психологія поєднуються між собою. Інколи, особливо в досвідчених суб'єктів, розв'язання приходить раптово, наче осяяння, інсайт-рішення. В такому разі має місце інтуїтивне мислення.
- •7.7. Види мислення
- •7.8. Індивідуальні відмінності в мисленні людини
- •7.9. Розвиток мислення
- •7.10. Поняття про інтелект
- •8.2. Теорії пам'яті
- •8.3. Види пам'яті
- •8.4. Процеси і закономірності пам'яті
- •7 Загальна психологія
- •8.5. Індивідуальні особливості пам'яті
- •9 Уява 205
- •9.2. Фізіологічні основи процесів уяви
- •9.3. Види уяви. Процеси уяви
- •9 Уява 213
- •9.4. Розвиток уяви у дітей
- •9 Уява 215
4 Розвиток психіки та свідомості /у
^вИИНІИПИГ^
рослини, коли поряд з нею опускали в окріп креветку. Подібні явища свідчать про складність форм вияву відображення. Втім, вони потребують експериментального масового підтвердження.
Подразливість є основою появи більш високого рівня відображення — психічного.
Психічне відображення виникає на певному етапі розвитку тваринного світу у формі чутливості, тобто здатності відчувати.
Чутливість виявляється в реагуванні на такі впливи середовища, від яких безпосередньо життя організму не залежить, але які є біологічно значущими. Наприклад, вібрація павутини, зумовлена потраплянням у неї комахи, прямо не стосується потреб павука, проте вона є для нього сигналом про наявність поблизу їжі. Легке шарудіння для жаби саме по собі не підтримує її життя й не шкідливе для нього, але воно сигналізує про наявність їжі чи небезпеки. Роль сигналу можуть виконувати звуки, запахи, кольори та інші якості об'єктів та їх поєднання.
(
Виникнення у тварини здатності розрізняти окремі подразники, що відіграють сигнальну роль у пристосуванні її до зовнішнього
середовища, є початком розвитку психіки.
Завдяки здатності відображати принаймні елементарні зв'язки між подразниками виробляється механізм передбачення очікуваної події. Це забезпечує можливість приготуватися до відображення впливу, який має відбутись (випереджувальне відображення). Наприклад, комахи за запахом, звуком знаходять їжу, особин протилежної статі; звуки і запахи є для них сигналом небезпеки тощо.
Отже, психіка виконує сигнальну функцію у пристосуванні тварин до зовнішнього середовища.
Поява і розвиток чутливості — нового рівня відображувальної діяльності — нерозривно пов'язані з ускладненням способу життя тварин і розвитком у них нервової системи, органів чуття та органів Руху.
Удосконалення тілесної організації тварин під впливом способу їх життя відбувалось у двох протилежних напрямах: по-перше, в бік Дедалі більшої спеціалізації органів чуття (зорового, слухового, нюхового, смакового тощо) та органів руху (ніг, крил); по-друге, в бік Централізації нервової системи — від сітчастої (медуза), вузлової (черви, комахи) до нервової системи хребетних.
У хребетних дедалі активніше розвиваються головний мозок і його вищий відділ — кора головного мозку. Збільшення об'єму й ролі кори головного мозку називається кортикалізацією. Чим більшого розвитку досягає нервова система і мозок тварини, тим вищии рівень її психіки.
Увесь тривалий процес психічного розвитку складається з двох якісно відмінних періодів:
розвитку психіки у тварин, який підпорядковується законам спадковості, мінливості та природного добору;
розвитку психіки — свідомості — у людини, який визначається суспільно-історичними закономірностями.
О. М. Леонтьєв у книзі "Проблеми розвитку психіки" запропонував гіпотезу про стадії та рівні розвитку психіки. Пізніше її було уточнено на основі новітніх зоопсихологічних даних і розвинуто у працях К. Фабрі (див. табл. 4.1).
Таблиця 4.1
Стадії та рівні розвитку психіки і поведінки тварин
(За 0. М. Леонтьєеим та К. Фабрі)
Стадія та рівень психічного відображення, його характеристика
Особливості поведінки, що відповідають даній стадії та рівню
Види живих істот, які перебувають на цьому рівні
І. Стадія елементарної сенсорної психіки
А. Нижчий рівень Примітивні елементи чутливості. Розвинена подразливість
Б. Вищий рівень Наявність відчуттів. Поява найважливішого органа маніпулювання — щелеп. Здатність до формування елементарних рефлексів
А. Чіткі реакції на біологічно значущі властивості середовища через зміну швидкості напрямку руху. Елементарні форми рухів. Слабка гнучкість поведінки. Несформована здатність реагування на біологічно нейтральні, позбавлені життєвого значення властивості середовища. Слабка, нецілеспрямована рухова активність
Б. Чіткі реакції на біологічно нейтральні подразники. Розвинена рухова активність пов'язана з виходом з води на сушу. Здатність уникати несприятливих умов середовища, відходити від них, вести
А. Найпростіші. Багато нижчих багатоклітинних організмів, які живуть у водному середовищі
Б, Вищі (кільчасті) черви, черевоногі молюски (слимаки), деякі інші безхребетні
Продовження табл. 4.1
Стадія та рівень психічного відображення, його характеристика
Особливості поведінки, що відповідають даній стадії та рівню
Види живих істот, які перебувають на цьому рівні
активний пошук позитивних подразників. Індивідуальний досвід та навчання відіграють незначну роль. Головне значення в поведінці мають жорсткі вроджені програми