3.1. Загальні питання побудови психологічних досліджень

У

всіх науках існують поняття метод дослідження, методика дослідження. Ці поняття необхідно розрізня­ти, диференціювати, хоч вони і пов'язані між собою.

Метод (від грец. теїііосіоз) — спосіб пізнання, дослідження або практичного виконання чого-небудь. У нашому випадку — спосіб пізнання психічних явищ. Метод є спосіб, знаряддя, що сприяє роз'ясненню теоретичних і практичних проблем. Цей термін вико­ристовується і для позначення прийому або системи прийомів, що застосовуються в певній діяльності.

Метод дослідження будується із загальних теоретичних уявлень про суть об'єкта вивчення, дослідження та загальних принципів, які лежать в основі пізнання.

Методика (від грец. теШосІіке) — сукупність прийомів виконан­ня будь-якої роботи. Методика означає і конкретне втілення мето­ду, вироблений спосіб взаємодії людини і об'єкта дослідження на базі конкретного матеріалу і конкретної процедури. Саме в такому розумінні вжито термін методика у даному розділі.

Термін методологія використовується неоднозначно. В одних випадках — як учення про науковий метод пізнання, в інших — як сукупність методів, що їх застосовують у будь-якій науці відповідно до специфіки об'єкта її пізнання. Виділяють методологію загально- наукову і конкретно-наукову. В загальнонауковій методології роз­робляються універсальні принципи, засоби і форми наукового пізнання щодо широкого кола наук. Конкретно-наукова методо­логія пов'язана із науковими школами, які розрізняються своїми поясненнями досліджень і їх впровадженням у практичну роботу.

Психологічне дослідження повинне мати завершений цикл, що передбачає здійснення таких етапів.

* Вибір предмета дослідження. На цьому етапі дослідник узагальнює наукові дослідження, спрямовані на пізнання того чи іншого пси­хологічного явища, а потім виділяє свій предмет вивчення. Пер­винне формулювання предмета дослідження залежить від ступеня осягнення та проникнення в його сутність. На цьому етапі відбу­вається формулювання цілей та вибір дій, спрямованих на пред­мет дослідження. Отже, на першому етапі продумується цикл пси­хологічного дослідження, завершеність якого досягається єдністю сутності предмета дослідження та дій, спрямованих на нього ме- •пмо пізнання або зміни його.

Теорешизація предмета дослідження. Полягає у багатомірному та багаторівневому розгляді предмета дослідження, осмисленні його зв'язків з іншими явищами. На цьому етапі дослідник обирає принципи, провідні методологічні положення, на які опирати­меться для досягнення поставлених цілей. Вони визначають вектор дослідження та характер пізнавальних дій з предметом вивчення. На цьому етапі дослідник вибирає методи дослідження. Отже, здійснюється побудова теоретичної моделі дослідження.

Емпіричне дослідження сутності предмета вивчення. Діяльність дослідника полягає у визначенні показників, критеріїв пізнання, виборі та побудові адекватних методів і процедури дослідження.

Аналіз інтерпретації та обгрунтування даних, отриманих дослід­ником.

Вивчаючи психічні явища, дослідник мусить дотримуватись пев­них принципів. Йдеться про загальні вихідні правила, положення, які зумовлюють усі аспекти наукової взаємодії дослідника з предме­том свого дослідження.

Принцип об'єктивності. Психічне у психологічному дослід­женні постає як об'єктивне пізнання існуючого явища. Результати дослідження не можуть змінити сутність та закономірність того яви­ща, яке вивчають. Об'єктивність існування його не залежить від взаємодій з предметом дослідження.

Суб' 'єктивний компонент теж може мати місце у побудові пси­хологічного дослідження. Він може виявлятися в ініціюванні дос­лідження як такого, у свободі вибору організаційних елементів Дослідження — від змістових до технічних, у професійній компе­тентності дослідника. Проте об'єктивність у пізнанні явища збері­гається.

Принцип багатомірного та багаторівневого існування предмета. Вивчення та визначення сутності предмета можуть стосуватися різних його сторін, характеристик та рівнів. Отже, предмет психо­логічного дослідження постає як багатомірне та багаторівневе явище.

З- Принцип дослідження психічних явищ у розвитку вимагає ро­зуміння їх такими, що перебувають у стані руху, зміни або очіку- ^"Я ЦІЄЇ зміни і в кожний момент існування поєднують у собі елементи минулого, теперішнього та майбутнього.

Принцип творчої самодіяльності передбачає розуміння дослід­ником того, що суб'єкт у своїх діяннях, в актах творчої самодіяль­ності не тільки виявляє себе, а й формується та визначається в них.

Принцип організації формувальних та розвивальних впливів у процесі взаємодії дослідника з предметом дослідження. Перетворю­вальна діяльність психолога полягає у наданні предмету досліджен­ня інтенції зміни, розвитку, перетворення.