Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
посібник цив пр ч.2.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
18.11.2019
Размер:
5.5 Mб
Скачать

2. Виконання та наслідки порушення договору позики

Виконання. Поверненню належать інші речі з родовими ознаками, такого само роду, якості та кількості, а гроші в такій самій сумі, у строк і порядку, встановлені договором. Якщо строк не встановлений, то позика має бути повернена позичальником протягом 30 днів від дня пред’явлення вимоги. Безпроцентна позика може бути повернена достроково.

Позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

За домовленістю сторін борг, що виник із договорів купівлі-продажу, найму майна або з іншої підстави, може бути замінений позиковим зобов'язанням.

Наслідки порушення договору. Позикодавця не можна примусити надати позику та притягти до відповідальності за ненадання обіцяних коштів. При простроченні повернення речей з родовими ознаками позичальник сплачує неустойку, якщо вона передбачена договором.

При простроченні повернення грошової суми, якщо позичальник є суб’єктом господарювання, то відповідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань установлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного Банку України, за весь час користування чужими грошовими коштами, якщо інше не передбачено законом або договором. Якщо позичальник не є суб’єктом господарювання, то відповідно ч. 2 ст. 625 ЦК боржник зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

У разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів.

3. Фінансові послуги

З економічної точки зору гроші розглядаються як товар та фінансові установи здійснюють торгівлю грошима.

З юридичної точки зору фінансові установи виконують певні дії в інтересах клієнта, тобто, надають послуги, пов’язані з емісією та обігом фінансових активів (грошових коштів, цінних паперів, включаючи лотерейні та інші білети, що передбачають видачу грошового або майнового виграшу), наприклад, емісія та торгівля цінними паперами, залучення грошових коштів у депозит тощо.

Для надання послуг фінансові установи здійснюють різного роду операції:

  • пасивні – це надання депозитних послуг (розміщення грошових коштів клієнтів банку), відкриття та ведення поточних рахунків, договір на розрахунково-касове обслуговування, договір купівлі-продажу чеків та інших оборотних платіжних інструментів, договір про встановлення кореспондентських відносин та інші;

  • активні, з метою отримання прибутку – це надання кредитних послуг (надання грошових коштів у борг під проценти), договір міжбанківського кредитування, договір факторингу, лізингу тощо;

  • комісійно-посередницькі послуги – це надання розрахункових, касових, валютних, трастових та інших послуг (гарантій, поруки, доручення на прийняття векселів на інкасо, договір на довірче управління цінними паперами тощо). Для здійснення комісійно-посередницьких послуг фінансова установа, як правило, вступає у відносини з третіми особами від свого імені в інтересах клієнта;

  • інші послуги, у тому числі консультативні, послуги з відповідального зберігання цінностей та документів, перевезення та інкасування грошових коштів, договір обслуговування банкомату іншого банку, договір видачі готівки за міжнародними платіжними картками тощо.

Фінансові послуги, як правило, платні. Як виняток, фінансові установи можуть надавати незначну кількість безоплатних послуг з метою залучення клієнтів.

Послугонадавачем може бути, як правило, юридична особа, яка має ліцензію та зареєстрована у державному реєстрі фінансових установ, до яких належать банківські установи, страхові організації, фондові біржі, довірчі товариства тощо, винятки визначаються нормативно-правовими актами.

За суб’єктами надання банківські послуги поділяють на:

  • банківські послуги, що надають комерційні банки;

  • небанківські фінансові послуги – це страхові послуги, фінансові послуги кредитних спілок, лізингових компаній довірчих товариств, установ недержавного пенсійного забезпечення тощо.