2. Характеристика договору перевезення вантажу

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити довіреній їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (ст. 909 ЦК). Перевізник зобов’язаний надати транспортні засоби під завантаження у строк, встановлений договором.

Види транспортних сполучень. Пряме змішане сполучення – це перевезення кількома видами транспорту за єдиним транспортним документом, що ґрунтується на організаційному договорі між транспортними організаціями. Місцеве сполучення – перевезення одною транспортною організацією. Пряме сполучення – перевезення кількома організаціями одного виду транспорту.

У разі систематичних перевезень цей договір може бути довгостроковий, наприклад, навігаційний договір (на сезонний період судноплавства). За довгостроковим договором про організацію перевезень перевізник зобов’язується у встановлені строки приймати, а власник (володілець) вантажу – передавати для перевезення вантаж у встановленому обсязі. У цьому договорі координуються підготовчі дії, необхідні для транспортування, погоджуються додаткові послуги, що надає перевізник вантажовідправнику або вантажоодержувачеві. Такий договір може мати ознаки як договору перевезення, так й попереднього договору, договору про спільну діяльність, тому у ньому може бути не визначена сума договору. Цей договір є консенсуальним, при цьому також на конкретне перевезення може бути укладений реальний договір перевезення.

За договором чартеру (фрахтування) фрахтівник зобов’язується надати фрахтувальникові за плату всю або частину місткості в одному чи кількох транспортних засобах на один або кілька рейсів для перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти або з іншою метою, якщо це не суперечить закону та іншим нормативно-правовим актам. Цей договір слід відрізняти від оренди, зокрема тайм-чартера (фрахтування на певний час) та бербоут-чартера (лізинг судна).

Нормативна база: глава 64 ЦК, ЗУ «Про транспорт» від 10.11.1994 р., «Про залізничний транспорт» від 4.07.1996 р., «Про автомобільний транспорт» від 5.04.2001 р., Повітряний кодекс України від 4.05.1994 р., Кодекс торгового мореплавства від 9.12.1994 р., Статут залізниць від 6.04.1998 р., Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом, затверджені Наказом Мінтранспорту від 28.07.1998 р., Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом від 14.10.1997 р. та інші.

Істотні умови: найменування вантажу, його маса, вага, кількість місць, тара, упакування, особливі властивості, вартість, умови перевезення: швидкість, відстань, пункт призначення, термін доставки, провізна плата. Якщо договір довгостроковий – обсяг, строки, порядок розрахунків та інші умови надання транспортних засобів і передання вантажу для перевезення.

Форма договору – письмова. Докази прийняття вантажу до перевезення – це транспортна накладна (залізнична, автотранспортна) коносамент, дорожній лист вантажного автомобіля тощо. Коносамент має складну правову природу. Коносамент – це товаророзпорядчий документ, що свідчить про здійснення операції завантаження вантажу на морський транспорт, а також свідчить про наявність певного товару у вільному продажу, що дозволяє реалізувати вантаж, який знаходиться у морському шляху, через біржову торгівлю, дозволяє одержати кредит під заставу цього вантажу. Коносамент має ознаки цінного паперу.

Характеристика договору: двохсторонній, оплатний, публічний, реальний, оскільки договір вважається укладеним у момент, коли відправник передає вантаж, а перевізник видає документ-доказ. Довгостроковий договір, договір фрахтування на кілька рейсів є консенсуальним.

Вимоги при завантаженні, вивантаженні:

• Придатність транспортного засобу. Відправник вантажу має право відмовитися від транспортного засобу у разі його непридатності для перевезення цього вантажу (ст. 917 ЦК).

• Належна тара. Відправник повинен пред'явити у встановлений строк вантаж, який підлягає перевезенню, в належній тарі та (або) упаковці; вантаж має бути також замаркований відповідно до встановлених вимог. Перевізник має право відмовитися від прийняття вантажу, що поданий у тарі та (або) упаковці, які не відповідають встановленим вимогам, а також у разі відсутності або неналежного маркування вантажу (ст. 917 ЦК).

• Порядок та строки завантаження (вивантаження) вантажу, що здійснює перевізник або відправник (одержувач), має відповідати договору, правилам, встановленим транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилам, що видаються відповідно до них (ст. 918 ЦК).

Строк доставки. Перевізник зобов'язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків – у розумний строк. Вантаж, не виданий одержувачеві на його вимогу протягом тридцяти днів після спливу строку його доставки, якщо більш тривалий строк не встановлений договором, транспортними кодексами (статутами), вважається втраченим. Одержувач вантажу повинен прийняти вантаж, що прибув після спливу зазначених вище строків, і повернути суму, виплачену йому перевізником за втрату вантажу, якщо інше не встановлено договором, транспортними кодексами (статутами) (ст. 919 ЦК).