4. Наслідки порушення договору про надання послуг

Наслідки порушення договору залежать від вини:

• У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов’язаний виплатити виконавцеві розумну плату, тобто, на виконавця послуги не покладається ризик недосягнення результату.

• Якщо у неможливості виконати договір винен замовник, він зобов’язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

При оплатному договорі: Виконавець, за наявності його вини, як правило, відшкодовує збитки у повному обсязі. Якщо виконавець є підприємцем, то він несе підвищену відповідальність – без вини, окрім випадків непереборної сили, при цьому обов’язок доказування невідворотності обставин покладено на сторону-підприємця.

Безоплатне надання послуг. Замовник відшкодовує фактичні витрати, необхідні для виконання договору та несе ризики неможливості виконання договору зі своєї вини або внаслідок непереборної сили, (тобто, також відшкодовує витрати). Виконавець при порушенні договору про безоплатне надання послуг відшкодовує збитки у розмірі, що не перевищує двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян, якщо інше не передбачено договором.

Розірвання договору здійснюється, як правило, за згодою обох сторін, однак може бути розірваний також шляхом відмови від договору лише однією із сторін на підставах, встановлених домовленістю сторін або законом.

Тема 42. Зберігання

План

1. Поняття та предмет договору зберігання

2. Сторони договору зберігання. Платність, реальність та консенсуальність договору

3. Виконання та відповідальність за договором зберігання

4. Договір зберігання на товарному складі

5. Різновиди договору зберігання

6. Зберігання автотранспортних засобів. Договір охорони

1. Поняття та предмет договору зберігання

Зберігання – це діяльність з надання послуг, за якими зберігач приймає у тимчасове володіння речі без права ними користуватися. Зберігання не створює нового продукту, не має уречевленого результату, речі не набувають нових якісних характеристик. Результат зберігання є невід'ємним від процесу надання послуги зберігання, тобто, не можна надати послугу зберігання без процесу зберігання, що є триваючим у часі. Процес надання послуги зберігання співпадає з процесом споживання цієї послуги.

За договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов’язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її відповідно до його умов у схоронності (ст. 936 ЦК). Зберігач не має право без згоди поклажодавця користуватися річчю, а також передавати її у користування іншій особі (ст. 944 ЦК). Поклажодавець зобов’язаний забрати річ після закінчення строку зберігання.

Нормативна база. Загальні положення - параграф 1 гл. 66 ЦК, договір складського зберігання – параграф 2 гл. 66 ЦК, ст. 294 ГК, спеціальні види зберігання – параграф 3 гл. 66 ЦК, відносини з відповідального зберігання – ЗУ від 28.12.1997 р. «Про оподаткування підприємств», ЗУ від 23.12.2004 р. № 2286-VІ «Про сертифіковані склади та прості і подвійні складські свідоцтва», ЗУ від 4.07.2002 р. № 37-ІV «Про зерно та ринок зерна в Україні», відносини з відповідального зберігання матеріальних цінностей державного резерву – ЗУ від 24.01.1997 р. № 51/97-ВР Про державний матеріальний резерв», Наказ Державної митної служби України від 19.11. 2003 р. № 1061/8382 «Про затвердження Положення про склади тимчасового зберігання», Постанова КМУ від 22.01.196 р. № 115 «Про затвердження Правил зберігання транспортних засобів на автостоянках», відносини зі зберігання речей, що є предметом спору – ЗУ від 21.04.1999 р. «Про виконавче провадження».

Характеристика договору. Як правило, такі послуги є оплатними, а договір – реальним, двохстороннім, якщо інше не передбачено договором. Договір є публічним, якщо зберігання речей здійснюється суб’єктом підприємницької діяльності у приміщеннях загального користування (ст. 936 ЦК). Зберігання – це особисті відносини, що ґрунтуються на довірі.

Форма договору – письмова, договір може бути посвідчений розпискою, квитанцією, а при надзвичайних обставинах (раптовому захворюванні) – свідками.

Предмет зберігання є речі (майно), за винятком договору охорони особи. На відміну від договору купівлі-продажу, де поняття «майно» тлумачиться широко і включає матеріальні та нематеріальні активи, предметом договору зберігання є лише матеріальні активи (основні фонди та оборотні засоби). Предметом зберігання є, як правило, речі з індивідуально-визначеними ознаками, що досягається шляхом ідентифікації речей, що передаються на зберігання, бирками, ярликами тощо. За згодою поклажедавця зберігач має право змішати речі одного роду та однієї якості, які передані на зберігання (таке зберігання називається іррегулярним). Тоді зберігач стає власником родових речей, на нього покладається ризик випадкового знищення майна, але в нього виникає зобов’язання повернути поклажедавцю таку само кількість речей з такими само ознаками, якщо інше не встановлено законом або договором.