Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
посібник цив пр ч.2.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
18.11.2019
Размер:
5.5 Mб
Скачать

2. Характеристика договору управління майном

Управління майном – це діяльність, пов’язана з піклуванням про чуже майно.

За договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов’язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача) (ст. 1029 ЦК), наприклад: управління майном у складі спадщини. На підставі цього договору виникають зобов’язальні правовідносини, однак можливе виникнення довірчої власності, коли право власності розщепляється: одна частина повноважень (управління, розпорядження майном) належить довірчому власнику, інша (отримання вигод, доходів) – бенефіціарію (вигодонабувачеві).

Мета договору – передати майно власника професіоналу для отримання найбільшої вигоди без несення витрат щодо утримання майна. В управителя не виникає права власності, він має право тільки здійснювати повноваження власника. Управитель діє від власного імені, однак зобов’язаний сповістити всіх третіх осіб про те, що він діє на підставі договору управління.

Характеристика. Цей договір є двохстороннім, реальним, оплатним, діє тривалий строк.

Форма договору – письмова. Договір управління нерухомим майном підлягає нотаріальному посвідченню і державній реєстрації.

Предмет договору – результат управління будь-яким майном (в тому числі підприємством як єдиним майновим комплексом, нерухомою річчю, цінними паперами, майновими правами, а також майновими правами інтелектуальної власності та іншім майном). Для банків можливо здійснення управління грошовими коштами клієнтів. Майно, передане в управління, має бути відокремлене від іншого майна установника управління та від майна управителя. Майно, що є предметом договору застави, може бути передане в управління

Установником управління є власник майна. Стороною у договорі може бути не власник, а інші особи у випадках: коли власник не має обсягу дієздатності; у відсутність власника, у разі смерті власника; коли йдеться про державне та комунальне майно; якщо творець передав виключну ліцензію на майнові права інтелектуальної власності.

Істотними умовами договору управління майном є:

1) перелік майна, що передається в управління;

2) розмір і форма плати за управління майном.

Строк управління майном встановлюється у договорі управління майном. Якщо сторони не визначили строку договору управління майном, він вважається укладеним на п'ять років.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору управління майном після закінчення його строку договір вважається продовженим на такий самий строк і на таких самих умовах.

3. Відмежування договору управління майном від інших договорів

Договір управління майном відрізняється від договору купівлі-продажу за предметом. Якщо за договором купівлі-продажу майно відчужується, тому майно, товар буде предметом договору, то предметом за договором управління майном буде не само майно, а корисний результат його управління, наприклад, прибутки. Майно буде предметом управління, а не предметом договору.

Договірні зобов'язання, що виникають між засновниками юридичних осіб та іншими особами щодо управління майном створених юридичних осіб, треба відрізняти від речових правовідносин, зокрема, право господарського відання, право оперативного управління, які ґрунтуються на законі, не обмежені строком. Здійснення чужих правомочностей, отриманих за договором управління, треба відрізняти від правомочностей юридичних осіб публічного права, заснованих державою та закріплених законом. Треба звернути увагу, що в управління за договором передається, як правило, не підприємство, як суб’єкт, а підприємство як об'єкт, єдиний майновий комплекс (гл. 70 ЦК). За договором доручення в управління передаються не державні підприємства, а корпоративні права держави (ч.1 ст. 170 ГК). Предметом зобов’язань не може бути юридична особа, яка завжди є суб’єктом, а не об’єктом. Юридична особа має самостійні органи управління, які не можуть бути передані в управління. За договором доручення на управління корпоративними правами держави передаються певні повноваження держави як засновника своєму представнику.

Договір управління підприємством як різновид договору управління майном треба відмежовувати від договору (контракту) з керівником підприємства, що є трудовим договором. Керівник підприємства за трудовим договором здійснює трудовий процес управління, щомісяця отримує оклад (заробітну плату). Хоч керівник можливо отримує премію за результатами трудової діяльності, але якщо він не досягне певних результатів, він все рівно отримає зарплату (оклад). Договір управління підприємством укладається з підприємцем, винагорода якого за договором напрямки залежить від результатів управління. Якщо він не досягне обіцяних результатів, то буде нести цивільно-правову відповідальність – відшкодування збитків, як фактичних, так й неотриманих доходів.