Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
посібник цив пр ч.2.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
18.11.2019
Размер:
5.5 Mб
Скачать

5. Розірвання договору найму житла

Відповідно до ч.3 ст. 47 Конституції ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше, як на підставі закону за рішенням суду.

На вимогу наймодавця у судовому порядку без надання іншого житла цей договір може бути припинений у разі (ст. 825 ЦК):

  • невнесення наймачем плати за житло за шість місяців, якщо договором передбачений триваліший строк, а при короткостроковому наймі – понад два рази;

  • руйнування або псування житла наймачем або іншими особами, за дії яких він відповідає. За рішенням суду наймачеві може бути наданий строк не більше одного року для відновлення житла. Якщо протягом строку, визначеного судом, наймач не усуне допущених порушень, суд за повторним позовом наймодавця постановляє рішення про розірвання договору найму житла, а можливо – з відстрочення виконання рішення на 1 рік.

  • необхідності використання житла для проживання самого наймодавця та членів його сім'ї при попередженні не пізніше ніж за два місяці, якщо це договір найму частини будинку, квартири, кімнати;

  • використання житла наймачем не за призначенням або систематичного порушення прав та інтересів сусідів, після попереднього попередження.

На вимогу наймача житла за згодою інших осіб, які постійно проживають разом з ним, у будь-який час договір найму може бути розірваний, якщо:

  • наймач письмово попередить про це наймодавця за три місяці. Якщо наймач звільнив приміщення без попередження, наймодавець має право вимагати від нього плату за користування житлом за три місяці, якщо наймодавець доведе, що він не міг укласти договір найму житла на таких само умовах з іншою особою. Це є стягненням збитків у вигляді упущеної вигоди.

  • житло стало непридатним для постійного проживання у ньому внаслідок фізичного зносу, непереборної сили тощо.

Тема 38. Договір підряду

План

  1. Загальні положення про підряд

  2. Предмет договору підряду та відмінності від інших договорів

  3. Матеріали виконання роботи. Збереження майна та ризик випадкового знищення. Ощадливість підрядника

  4. Ціна, кошторис та порядок оплати

  5. Права та обов’язки замовника

  6. Якість роботи

  7. Правові наслідки порушення договору підряду

1. Загальні положення про підряд

Підряд – це діяльність з виконання робіт за замовленням. У результаті цієї діяльності створюються, змінюються, оновлюються індивідуально-визначені речі, що мають матеріалізовану форму.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Нормативна база: гл. 61 ЦК, гл. 33 Господарського кодексу України, ЗУ від 01.06.2000 р. «Про ліцензування певних видів господарської діяльності».

Характеристика договору: консенсуальний, двохсторонній, оплатний, алеаторний (ризиковий), як загально-цивільний, так і підприємницький. Ознака договору підряду – це виконання роботи підрядником на власний ризик, тому підрядник несе ризики внаслідок своєї недостатньої кваліфікації, випадкового збігу обставин, подорожчання робіт, не має право вимагати плати за роботу, якщо предмет договору підряду до здачі його замовникові був випадково знищений або закінчення роботи стало неможливим без вини сторін. Підрядник, який зобов'язаний здійснювати матеріально-технічне забезпечення будівництва, несе ризик неможливості використання наданого ним матеріалу (деталей, конструкцій) або устаткування без погіршення якості робіт.

Різновиди договору підряду: власне підряд, побутове замовлення, підряд на капітальне будівництво, підряд на виконання проектних та пошукових робіт, підряд на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, виконання робіт з давальницької сировини тощо.

Сторони договору підряду – це юридичні та фізичні особи, підрядник (виконуючий роботу) та замовник (кому передається результат). Юридичні особи зв’язані рамками статутної (спеціальної) правоздатності, тобто, спеціалізуються на певних роботах; для виконання окремих видів робіт треба отримати спеціальний дозвіл (ліцензію).

Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання робіт інших осіб – субпідрядників, залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником – як замовник.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.