Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙЗ ДИСЦИПЛІНИ для ЗГІВ 5курс.docx
Скачиваний:
13
Добавлен:
17.11.2019
Размер:
2.15 Mб
Скачать

2.2.3. Джерела формування та поновлення оборотних коштів

Джерела формування оборотних коштів значною мірою визначають ефективність їх використання. Установлення оптимального співвідношення між власними і позиковими джерелами, обумовлене специфічними особливостями кругообігу оборотних коштів на тому чи іншому підприємстві, є важливим завданням системи управління оборотними коштами. Достатній мінімум власних і позикових коштів повинен забезпечити безперервність руху оборотних коштів на всіх стадіях кругообігу, що задовольняє потреби виробництва в матеріальних і грошових ресурсах, а також забезпечує своєчасні і повні розрахунки з постачальниками, бюджетом, банками та іншими ланками. Провідну роль у складі джерел формування призначені відігравати власні оборотні кошти. Вони повинні забезпечувати майнову й оперативну самостійність підприємства, яка є необхідною для рентабельної підприємницької діяльності.

Першочергово, при створенні підприємства оборотні кошти формуються за рахунок його статутного фонду (капіталу). Вони спрямовуються на придбання виробничих запасів, які надходять у виробництво для виготовлення товарної продукції. Готова продукція надходить на склад і відвантажується споживачу. До моменту її оплати виробник відчуває потребу в грошових коштах. Величина цієї потреби залежить не лише від обсягу інвестованих коштів, але й від розміру майбутніх розрахунків, вона може коливатись протягом року за різними причинами. Тому підприємство використовує й інші джерела формування оборотних коштів. У міру зростання виробничої програми потреба в оборотних коштах зростає. У такому випадку джерелом їх поповнення є чистий прибуток підприємства. Ринкові умови господарювання визначають пріоритетні напрями використання чистого прибутку, що залишився в розпорядженні підприємства.

До залучених коштів, прирівняних до власних, які юридично не належать підприємству, але постійно перебувають у його господарському обігу належать: мінімальна заборгованість із заробітної плати з відрахуваннями на соціальні потреби; мінімальна заборгованість підприємства з резерву майбутніх платежів, тобто витрати, що належать до витрат виробництва, але не застосовуються для безпосереднього виготовлення продукції; стійка перехідна заборгованість постачальникам; заборгованість бюджету і позабюджетним фондам.

До інших залучених коштів відносяться залишки фондів і резервів самого підприємства, які тимчасово не використовуються до зарахування їх на цільові рахунки. Позикові кошти включають короткострокові кредити, кредиторську заборгованість, у тому числі аванси, одержані від покупців та замовників, розрахунки за дивідендами, інші короткострокові пасиви. Залучення позикових коштів обумовлено характером виробництва, складними розрахунково-платіжними відносинами, необхідністю поповнення недостачі власних оборотних коштів та іншими об'єктивними причинами. Позикові кошти у вигляді кредитів використовуються більш ефективно, ніж власні оборотні кошти, тому що здійснюють більш швидкий кругообіг, мають цільове призначення, видаються на обумовлений термін та супроводжуються стягненням банківського відсотку. Ці причини примушують підприємство постійно слідкувати за рухом позикових коштів і результативністю їх використання. Економічно обґрунтоване співвідношення між власними, залученими і позиковими джерелами формування оборотних коштів відіграє важливу роль у зміцненні фінансового стану підприємства.