4. Національна система масових електронних платежів (нсмеп)

В Україні нині функціонує НСМЕП, яка є внутрішньо­державною банківською багатоемітентною платіжною системою масових платежів. Вона використовує інформаційні технології, що забезпечують формування, обробку, передавання та зберіган­ня документів за операціями із застосуванням платіжних карток і формування відповідних документів на переказування коштів в електронній формі.

НСМЕП розрахована на роботу в режимі офлайн, тобто без ре­ального зв'язку з емітентом та еквайром. Під час здійснення опе­рацій офлайн використовується залишок коштів відповідного платіжного додатка платіжної картки, а авторизація операції про­водиться терміналом (банкоматом), на якому виконується ця опе­рація з використанням модуля безпеки термінала. Платіжний до­даток картки — це програмний засіб, розміщений у пам'яті платіжної картки, за допомогою якого здійснюється ініціювання переказування коштів з рахунку платника або з відповідного раху­нку банку з метою оплати товарів (послуг), перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання готівки та здійснення інших операцій. Платіжними додатками в НСМЕП є гаманець та чек, вони не залежать один від одного та використо­вуються окремо. На платіжній смарт-картці дозволяється одночас­но розміщувати обидва додатки. Електронний гаманець є додат­ком платіжної картки, кошти за операціями з яким обліковуються на консолідованому картрахунку емітента (на ньому обліковують­ся кошти за всіма емітованими гаманцями) і який дає змогу його держателю в межах установленого ліміту виконувати платіж за то­вари (послуги) без уведення ПІН-коду. Електронний чек — це платіжний додаток до персоніфікованої платіжної картки (картки, яка містить дані в електронній формі і за потреби — додаткові ре­квізити в графічному вигляді, які дають змогу з використанням електронних засобів чи візуально ідентифікувати її держателя), кошти за операціями з яким обліковуються на окремому чековому картрахунку, відкритому в емітента.

Основним нормативно-правовим актом, що регламентує дія­льність НСМЕП, є Правила Національної системи масових елек­тронних платежів, затверджені постановою Правління НБУ від 10 грудня 2004 р. № 620. Відповідно до цього документа визна­чаються загальні принципи побудови, організаційна структура НСМЕП, умови членства, взаємовідносини між її членами та уча­сниками, порядок використання платіжних карток, загальна тех­нологія роботи в НСМЕП тощо.

До складу НСМЕП входять:

- платіжна організація, тобто юридична особа, яка є власни­ком або одержала право на використання знака для товарів і по­слуг НСМЕП та інших знаків, що ідентифікують належність кар­ток до НСМЕП, і яка визначає правила роботи та виконує інші функції щодо забезпечення діяльності НСМЕП та несе відповідаль­ність згідно із законодавством та укладеними нею договорами;

- члени НСМЕП, якими є емітенти та еквайри;

- учасники НСМЕП, до складу яких входять:

1) розрахунковий банк, яким може бути уповноважений Платіжною організацією банк-резидент або НБУ;

2) Головний процесинговий центр (ГПЦ) — юридична особа, що на підставі належно оформленого права здійснює процесинг та виконує функції клірингової установи НСМЕП;

3) регіональний процесинговий центр (УПЦ) — юридична особа, що на підставі належно оформленого права здійснює про­цесинг та виконує кліринг для окремої групи членів НСМЕП;

4) процесинговий центр банківського рівня (БПЦ) — юридич­на особа, що на підставі належно оформленого права здійснює процесинг та виконує згідно з договором(ами) з емітентом(ами) та/або еквайром(ами) їх інформаційне обслуговування;

5) технічні еквайри — юридична особа, яка здійснює техніч­ний еквайринг, тобто діяльність щодо технологічного, інформа­ційного обслуговування торговців та/або еквайрів за операціями, здійсненими із застосуванням карток;

6) торговці;

7) держателі платіжних карток.

Взаємовідносини між Платіжною організацією, членами та учасниками НСМЕП будуються на договірних засадах.

У НСМЕП картки за типами поділяються на платіжні та служ­бові, кожен тип має додатковий розподіл за функціональним при­значенням картки. Службові картки використовуються уповно­важеною службовою особою члена/учасника НСМЕП для доступу до виконання адміністративних та/або технологічних функцій у системі.

Платіжні картки призначені для застосування їх держателями як технічного засобу для:

- безготівкової оплати товарів та послуг;

- одержання готівки в касах банків та інших фінансових установ, торговців та через банкомати;

- переказування коштів зі своїх картрахунків на рахунки ін­ших осіб.

Платіжні картки можуть мати додаткові властивості та місти­ти додаткову інформацію, що дає змогу використовувати їх для забезпечення:

- ідентифікації клієнта (посвідчення особи, пенсійне посвід­чення тощо);

- послуг у страховій медицині та інших видах страхування;

- обслуговування пільгових категорій населення;

- одержання пільг у торгівлі.

Створення файлів з додатковою інформацією в платіжних ка­ртках здійснюється за заявкою емітента до Платіжної організації. Платіжні картки можуть містити кілька платіжних додатків, кож­ний з яких підтримує тільки один код платіжної одиниці [код ва­люти (основний або додатковий) або код обліку]. Додатковий код валюти та код обліку (ДКВО) — параметр, який відповідає кож­ній одиниці виміру (як грошовій, так і умовній) фінансових опе­рацій у НСМЕП, крім гривні. Якщо не зазначено, що картка має ДКВО, то всі платіжні додатки такої картки підтримують основ­ний код валюти (гривню).

Платіжні картки з ДКВО використовуються для:

- одержання наперед оплачених товарів (послуг);

- одержання готівки в іноземній валюті;

- платежу за товари та послуги цільового призначення;

- платежу за товари (послуги) населення, що має пільги (оплата проїзду на транспорті, ліків, комунальних послуг тощо);

- одержання соціальної допомоги, субсидій тощо.

Емісія платіжних карток здійснюється емітентом у три етапи:

1. Банківська персоналізація, тобто операція, під час здійснен­ня якої на смарт-картки записуються відповідні банківські ключі, ідентифікатори платіжних додатків платіжної картки, ліміти платіжних додатків та дати закінчення їх дії, а також визначається можливість виконання операцій з відповідним рахунком заван­таження та її використання як корпоративної.

2. Банківська персоніфікація — операція, під час якої інформація про картку відповідає у певній базі даних емітента інформації про клієнта або його довірену особу.

3. Видача картки клієнту.

Для здійснення клієнтами операцій із застосуванням платіж­них карток емітент відкриває їм (або використовує вже відкриті) та веде такі картрахунки:

- рахунок завантаження — поточний рахунок клієнта, який використовується для здійснення з нього завантаження платіж­них додатків картки, платежів за товари (послуги), одержання го­тівки, переказування коштів на рахунки інших осіб. Як рахунок завантаження можуть бути використані вже відкриті клієнтом в емітента поточні рахунки. Відкривається рахунок завантаження для чека та/або гаманця або для кожного з них окремо;

- чековий картковий рахунок (для чека);

- консолідований рахунок гаманців, що відкривається емітентом для обліку коштів за всіма емітованими ним гаманцями.

Зарахування (поповнення) коштів на рахунок завантаження фізичної особи здійснюється внесенням готівки через каси еміте­нта та інших банків, депозитні банкомати, переказуванням кош­тів з інших власних рахунків чи рахунків інших осіб, за рахунок наданого кредиту, а також процентів, нарахованих на залишок коштів на рахунку завантаження та картрахунку. Юридичні осо­би поповнення здійснюють зі своїх поточних рахунків, за раху­нок наданого кредиту та процентів, нарахованих на залишок ко­штів рахунка завантаження та картрахунку, а також готівки, внесеної до каси банку-емітента.

Поповнення коштів на чековий картрахунок фізичної особи здійснюється з рахунку завантаження або внесенням готівки до кас банку, якщо це передбачено умовами договору. Аналогічно відбувається поповнення коштів на гаманці.

Загальний порядок видачі клієнту платіжної картки такий:

1) подання клієнтом заяви (заяви-анкети);

2) оформлення та підписання договорів і відповідних додатків до них;

3) відкриття (у разі потреби) рахунку завантаження та картра­хунку;

4) підготовка в автоматизованій картковій системі (АКС) емі­тента відповідної картки;

5) одержання клієнтом картки та правил користування нею;

6) зміна ПІН залишку коштів та ПІН рахунку клієнтом на терміналі.

Клієнт під час одержання картки повинен на панелі для підпи­су на картці поставити свій підпис (для фізичних осіб) або напи­сати коротку назву юридичної особи (для юридичних осіб), пере­вірити залишок коштів на її платіжних додатках і змінити ПІН залишку коштів та ПІН рахунку, попередньо встановлених еміте­нтом, на власні.

Держателі карток НСМЕП можуть виконувати фінансові та нефінансові операції.

За допомогою платіжних карток з платіжними додатками де­ржателі виконують такі фінансові операції:

1) он-лайн та офлайн завантаження платіжного додатка картки з рахунку завантаження;

2) одержання готівки із залишку коштів платіжного додатка картки або з рахунку завантаження;

3) платежі та адресні платежі із залишку коштів платіжного додатка картки або рахунку завантаження;

4) повернення коштів останнього успішно завершеного платежу (операція сторно).

Платіж та одержання готівки із залишку коштів додатка карт­ки є офлайн операціями. Платіж та одержання готівки з рахунку завантаження, а також завантаження платіжних додатків картки готівкою є он-лайн операціями.

Держателі платіжних карток НСМЕП (з ДКВО також) за допомо­гою платіжних додатків можуть виконувати такі нефінансові операції:

1) перегляд стану рахунку завантаження;

2) перегляд залишків коштів платіжних додатків на картці;

3) перегляд журналу платежів (до восьми останніх операцій) та журналу завантажень (до чотирьох останніх операцій);

4) зміну ПІН залишку коштів та ПІН рахунку гаманця і чека.

Платіжні картки з ДКВО дають можливість їх держателям виконувати такі фінансові операції:

1) платіж із залишку коштів платіжного додатка картки у ре­жимі офлайн;

2) платіж з рахунку завантаження у режимі он-лайн;

3) завантаження додатка картки з рахунку завантаження або готівкою у режимі он-лайн;

4) одержання готівки в іноземній валюті зі своїх картрахунків, в іноземній валюті у касах і банкоматах уповноважених банків-резидентів, які емітували ці картки.

Операції із застосуванням карток НСМЕП оформляються до­кументами у паперовому та/або електронному вигляді. У паперо­вому вигляді документи набувають форми квитанції платіжного термінала, чека банкомата тощо. Документи в електронному ви­гляді можуть оформлятись і зберігатись у різних компонентах апаратно-програмного комплексу (АПК): платіжних картках, термінальному обладнанні, автоматизованих карткових системах (АКС), процесингових центрах. Зберігання цих документів здійс­нюється у вигляді:

- журналів операцій платіжної картки, які використовуються для підтвердження або непідтвердження відповідної фінансової операції, здійсненої за допомогою цієї картки. Зазначені журнали формуються і зберігаються у платіжній картці;

- журналів модуля безпеки термінала (журнали 5АМ), які формуються для офлайн операцій платежів та видачі готівки і зберігаються в модулі безпеки термінала;

- фінансових трансакцій, які зберігаються у терміналі та поділяються на трансакції завершених та незавершених операцій, а також блокування платіжного додатка картки;

- записів спеціального формату модуля безпеки термінала про накопичені суми платежів, що виконані за допомогою гаман­ців певних емітентів;

- запитів на авторизацію он-лайн операцій, що зберігаються в АКС еквайра, процесингових центрах та АКС емітента і при­значених для резервування емітентом сум коштів, зазначених у запиті на авторизацію;

- зборів, тобто файла зборів, у якому сформовані в терміналі за певний проміжок часу документи за операціями в електронному ви­гляді зберігаються у терміналі і призначені для доставки еквайру;

- нетто-позицій емітентів та еквайрів, тобто загального підсумку багатостороннього взаємозаліку за фінансовими трансакціями із застосуванням платіжних карток для його учасника за визначений кліринговий період.

З метою підготовки для проведення розрахунків кожний член НСМЕП має одержати документи за операціями як із своєї еквайрингової мережі торговельних і банківських терміналів та банкоматів, так і від інших еквайрів (технічних еквайрів) за опера­ціями платіжних карток своїх клієнтів. Ця інформація накопи­чується в АКС, що обслуговує члена НСМЕП.

Трансакція між клієнтами одного банку лишається у його базі даних, а інші трансакції передаються також до процесингових центрів. Останні залишають у себе копії трансакцій та, у свою чергу, пересилають їх емітентам. Емітенти перевіряють трансакції і пересилають процесингу (та еквайру) інформацію про неакцептовані трансакції. Після завершення сеансів обміну (відповідно до регламенту системи) починаються взаєморозрахунки, які здійс­нюються за кліринговою схемою. Після завершення сеансів поточ­ного дня регіональні процесингові центри розраховують нетто-позиції кожного з банків регіону, звіряють із нетто-позиціями, які розраховують самі банки, та передають до Головного процесингового центру (ГПЦ). Останній зводить і вивіряє кліринг, формує ос­таточні нетто-позиції учасників системи: окремо стосовно елект­ронного гаманця, електронного чека та за комісійними. Ці дані передаються до розрахункового банку. Розрахунковий банк вико­нує взаєморозрахунки між учасниками розрахунків на підставі отриманої від ГПЦ клірингової вимоги та згідно з регламентом НСМЕП і умовами договорів з учасниками розрахунків.