Тема 8. Операції банків з пластиковими картками

1. Загальні основи операцій банків з платіжними картками.

2. Поняття та види платіжних карток.

3. Види операцій банків з платіжними картками та їх характеристика.

4. Національна система масових електронних платежів (НСМЕП).

Ключові слова: платіжна картка, система електронних платежів, платіжна система, державні платіжні картки.

1. Загальні основи операцій банків з платіжними картками

Дедалі частіше фізичні особи і суб'єкти господарювання здійснюють розрахунки за товари, послуги та виконані роботи за допомогою такого платіжного інструменту, як пластикові картки. Це зручний, сучасний та універсальний інструмент. Сьогодні існує багато різноманітних видів карток, схожих між собою зовні, однак різних за суттю, своїм функціональним призначенням та техноло­гією використання. Так, дисконтні картки випускаються нефінан­совими установами, їх власники користуються певними пільгами, зокрема знижками в торговельних мережах, на які поширюється їх дія. Ідентифікаційні картки використовуються як засіб самоідентифікації, що спрощує доступ працівників до приміщень установ, до різних об'єктів, до інформації тощо. Платіжні картки, які емі­туються фінансовою установою, дають змогу оплатити товари, ро­боти і послуги, не маючи при собі готівкових коштів, одержати гроші в банкоматах і фінансових (у ряді випадків і в окремих не­фінансових) установах та ін. Оскільки платіжні картки виготовля­ються з пластмаси, то їх ще називають пластиковими картками.

У нашій країні емісія платіжних карток проводиться виключ­но банками, що уклали договір з платіжною організацією відпо­відної платіжної системи та отримали її дозвіл на виконання цих операцій (крім одноемітентних внутрішньобанківських платіж­них систем). Сама по собі банківська платіжна картка є власністю емітента і надається клієнту або його довіреній особі для корис­тування відповідно до умов договору з клієнтом. Разом із карт­кою держателю видається конверт із ПІН-кодом, тобто з персо­нальним ідентифікаційним номером, який відомий лише держа­телю картки і потрібний для його ідентифікації під час здійснен­ня операцій з її використанням. По закінченні терміну дії банків­ської платіжної картки (він зазначається на самій картці і в дого­ворі з банком) її повертають до банку для продовження терміну або заміни картки.

Для використання пластикової картки потрібно, по-перше, виготовити її та вручити держателю, а по-друге, забезпечити можливість використання карток для видачі готівки, здійснення розрахунків та інших операцій. Перш ніж потрапити до рук дер­жателя пластикова картка проходить тривалий шлях виготов­лення. Виробництво заготовок здійснюється на спеціальному обладнанні великими тиражами, цим займаються спеціальні ор­ганізації, які мають відповідну ліцензію. Персоніфікацію кар­ток, тобто нанесення на них інформації, яка дає змогу ідентифікувати платіжну систему, емітента картки та її держателя, здійснюють здебільшого банки самостійно. Водночас є підпри­ємства, які поєднують виробництво пластикових карток з їх персоніфікацією.

Для доставки платіжних карток до їх держателів банки вико­ристовують різні способи. Це може бути видача карток через структурні підрозділи банків, видача зарплатних карток на підприємствах. Водночас банки-резиденти, які емітують платіжні картки, не мають права укладати договори про розповсюдження емітованих ними карток з іншими суб'єктами підприємницької діяльності. Якщо це не суперечить правилам відповідної платіж­ної системи, то банки — члени системи можуть укладати догово­ри з іншими банками-резидентами, що не є членами цієї системи, про видачу останніми готівкових коштів за платіжними картками через власні каси або банківські автомати.

Платіжні організації небанківських платіжних систем — нере­зиденти можуть укладати з банками-резидентами та небанківськими фінансовими установами-резидентами угоди про розповсюдження серед клієнтів таких фінансових установ платіжних карток цих систем, видачу готівки за ними, а також із торговцями про приймання ними платіжних карток цих систем для проведен­ня розрахунків за надані ними товари чи послуги.

Відносини між клієнтом і емітентом пластикових карток бу­дуються на договірних засадах. Укладення договору про надання та використання платіжної картки здійснюється згідно із законодавством України та правилами відповідної платіжної системи. Цей договір може включати умови, що визначають порядок надання та використання платіжної картки і порядок відкриття картрахунку, на якому обліковуються операції за платіжними картка­ми. Для обліку коштів емітента за емітованими ним наперед оплаченими платіжними картками (електронними гаманцями) банк відкриває консолідований картковий рахунок. Клієнти-резиденти можуть відкривати картрахунки за межами України й отримувати платіжні картки, емітовані нерезидентами, з ураху­ванням обмежень, установлених чинним законодавством про ва­лютне регулювання.

Зарахування (поповнення) коштів на картрахунки фізичних осіб здійснюється внесенням готівки через каси банків, депозитні банкомати, переказуванням коштів з інших власних рахунків, за рахунок наданого кредиту та процентів, нарахованих на залишок коштів на картрахунку, а також з рахунків інших фізичних та юридичних осіб за їх дорученням. Поповнення (зарахування) ко­штів на картрахунки юридичних осіб здійснюється з їх поточних рахунків, за рахунок отриманого кредиту та процентів, нарахова­них на залишок коштів на картрахунку, а також внесеної до каси банку-емітента готівки.

Розрахунки за виконані клієнтом операції з використанням платіжної картки здійснюються в межах залишку коштів на карт­рахунку та/або за рахунок наданого банком кредиту (якщо це передбачено договором між клієнтом і банком-емітентом).

Емітенти платіжних карток зобов'язані згідно з порядком та строками, визначеними договором, надавати клієнтам виписки про рух коштів на їх картрахунках за операціями, що виконані клієнтами та їхніми довіреними особами. Виписка може надава­тися клієнту безпосередньо в банку, надсилатися поштою, елект­ронною поштою, у вигляді повідомлення на мобільний телефон, через банкомат тощо. Якщо клієнт має заперечення щодо опера­цій за картрахунком, перелік яких визначений у виписці, то він має право протягом установленого законодавством терміну звер­нутися до емітента із заявою про розгляд спірного питання або до суду. Розгляд заяви здійснюється емітентом відповідно до поряд­ку та строків, визначених правилами платіжної системи, умовами договору між клієнтом і емітентом та згідно з законодавством України.

Перед укладанням договору емітент зобов'язаний ознайомити клієнта з умовами одержання платіжної картки, переліком необ­хідних документів, тарифами на обслуговування та правилами користування платіжною карткою. У кожного банку-емітента свої тарифи на обслуговування платіжних карток. На розмір та­рифів за обслуговування впливає багато чинників, зокрема вид картки, вид послуги, терміновість надання послуги, використання основної чи додаткової картки тощо.

Система, яка забезпечує емісію платіжних карток та їх еквайринг (обслуговування), є платіжною системою. У Законі України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» зазначаєть­ся, що «платіжна система — платіжна організація, члени платіж­ної системи та сукупність відносин, що виникають між ними при проведенні переказу коштів».

Платіжні системи бувають локальні та міжнародні. Локальні платіжні системи тому так і називаються, що вони локалізовані межами однієї країни, одного банку, регіону. Міжнародні платі­жні системи здійснюють діяльність на території двох і більше країн та забезпечують переказування коштів у межах цієї систе­ми, у тому числі з однієї країни в іншу. Прикладом локальної си­стеми є Національна система масових електронних платежів (НСМЕП), яка працює з 2000 р. виключно на території України. До найбільших міжнародних платіжних систем належать Visa, МаstегСагd, Аmеrіcan Ехргеss. До міжнародних платіжних систем належить платіжна система українського похо­дження — УкрКарт, яка є членом міжнародних систем Visa, МаstегСагd.

Кожна з платіжних систем має свої особливості внутрішньої організації та принципів функціонування. Так, Visa являє собою асоціацію банків, що працюють у межах чітко визначених пра­вил, які регламентують використання платіжних карток. Усі опе­рації проходять через Visa, яка їх реєструє та здійснює взаєморозрахунки з банками, які безпосередньо не взаємодіють один з одним.

Використання платіжних карток у сфері масових платежів має як свої переваги, так і недоліки. їх слід розглядати з позиції кож­ного учасника таких платежів. Так, для банківської системи в ці­лому застосування платіжних карток дає, зокрема, такі вигоди: зменшує витрати обігу; прискорює обіг грошей; зростає рівень залучення грошових коштів у внутрішньобанківський оборот; посилюється керованість грошового обороту.

Для окремих банків застосування платіжних карток у плате­жах має, зокрема, такі вигоди: розширюється та вдосконалюється ресурсна база банку; зростають та диверсифікуються доходи бан­ку; підвищується якість обслуговування клієнтів; зростає імідж банку та посилюється його конкурентоспроможність. Водночас отримання цих вигід вимагає від банків значних первинних ви­трат, пов'язаних із використанням платіжних карток у масових платежах.