Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
А процес.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
15.11.2019
Размер:
342.53 Кб
Скачать

14. Поняття та види доказів в процесі

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Класифікація доказів означає їх наукове групування за певними ознаками, які притаманні змісту або формі. На підставі об'єктивних розбіжностей докази у можуть бути класифіковані: 

а) за джерелом інформації: 

- такі, що походять від осіб; 

- такі, що походять від матеріальних об'єктів; 

б) за особливостями відображення події злочину та за характером взаємодії з ним: 

- первинні - це докази, які (як єдність змісту і форми) виникли безпосередньо в результаті розслідуваної події. 

- похідні - це докази, які являють собою результати "вторинного відображення", що походять від первинних доказових джерел інформації; 

в) залежно від зв'язку доказів що підлягають доказуванню: 

- прямі - докази, які дають пряму однозначну відповідь на запитання про те, хто вчинив злочин, або ж вказують на те, що певна особа не могла його вчинити.  

- непрямі - докази вказують на окремі факти, на основі логічного аналізу сукупності яких встановлюються окремі елементи складу злочину та інші обставини предмета доказування.

Належність та допустимість доказів

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

15. Предмет доказування в адміністративному процесі.

Предмет доказування – те, на що спрямована доказова д-сть суду та учасників публ-правового спору.

Предметом доказування є обставини, які обґрунтовують позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Передусім до обставин предмета доказування належать факти матеріально-правового х-ру. Часто обставини матеріально-правового характеру, що належать до предмета доказування, перераховуються в нормах матеріального права. Обставини матеріально-правового характеру належать до предмета доказування. Більш того, обставини матеріально-правового характеру є основними фактами предмета доказування у кожній адмін..справі, що розглядається в адміністративному суді, оскільки неправильне їхнє встановлення приводить до скасування рішення в апеляційній або касаційній інстанціях. Натомість віднесення інших фактів до предмета доказування є спірним. Йдеться про такі факти, як: факультативні факти (доказові факти, факти, встановлення яких необхідно для винесення окремої ухвали); факти процесуально-правового характеру; перевірочні факти. їх ще називають не предметом доказування, а межами доказування, але й вони підлягають доказуванню. На відміну від основних фактів усі інші перераховані нами мають факультативний характер, вони можуть бути в доказуванні у адміністративній справі, а можуть і не бути.

Доказові факти - це такі факти, які після встановлення адміністративним судом, використовуються як докази для встановлення обставин предмета доказування.

Надалі підлягають доказуванню факти, що свідчать про причини і умови виникнення спірних правовідносин. Встановлення цих фактів потрібне для можливого винесення окремої ухвали у справі. А в підсумку - для виконання завдань правосуддя з попередження правопорушень.

Підлягають доказуванню і факти процесуально-правового характеру. Факти, що мають процесуальне значення, - це передусім, факти, з якими пов'язано виникнення права на позов.

Нарешті, це перевірочні факти. Певні факти можуть підтверджувати або заперечувати достовірність доказів. Наприклад, показаннями свідків встановлюється факт перебування позивача в родинних стосунках зі свідком, що дає показання на користь позивача. Безпосередньо такий факт не належить до предмета доказування, але його ігнорування приведе до використання в судовому рішенні недостовірних доказів.

Таким чином, предмет доказування складається із обставин, які мають значення для адміністративної справи, і які необхідно доказувати для її вирішення. Факти, що належать до предмета доказування, можна класифікувати так: \

1) основні матеріально-правові факти;

2) допоміжні факти (доказувальні факти, факти, встановлення яких необхідно для винесення окремої ухвали);

3) процесуальні факти, які мають значення для вирішення справи;

4) перевірочні факти.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.