- •Міністерство оборони україни
- •Національний університет оборони україни
- •Скорочення
- •Передмова
- •1.1. Економічна політика та економічна система держави
- •1.1.1. Сутність, основні структурні елементи та класифікація економічних систем
- •1.1.2. Економічні відносини як соціальна форма і спосіб організації економічної системи
- •1.1.3. Типи економічних систем та критерії їх класифікації
- •1.2. Взаємозв’язок війни та економіки
- •1.2.1. Взаємозв’язок між сферою оборони та економічним станом держави
- •1.2.2. Сутність, завдання та стратегія розвитку воєнної економіки держави
- •1.3. Актуальні проблеми формування сучасної воєнно-економічної політики
- •1.3.1. Сутність воєнно-економічної політики
- •1.3.2. Реформування воєнної економіки
- •1.4. Воєнний сектор економіки та система управління воєнною економікою
- •1.4.1. Воєнно-економічні потреби держави та джерела їх задоволення
- •Спостерігаються певні тенденції змін у воєнно-економічних потребах в сучасних умовах.
- •1.4.2. Формування та реалізація воєнно-економічного потенціалу держави
- •1.5. Військове виробництво та військово-технічна політика
- •1.5.1. Сутність, функціональна структура та місце військового виробництва у воєнно-економічному процесі
- •1.5.2. Військово-технічна політика держави
- •1.6. Розподіл і обмін воєнно-економічними ресурсами
- •1.6.1. Розподіл і обмін як фази воєнно-економічного процесу
- •1.6.2. Ринок воєнних товарів
- •1.7. Воєнно-економічна інтеграція країн-членів нато
- •1.7.1. Сутність та теоретичні основи економічної інтеграції
- •1.7.2. Закономірності інтеграції опк країн нато
- •1.8. Економічні аспекти співробітництва україни з європейським союзом
- •1.8.1. Інтеграційні процеси між країнами-членами Європейського Союзу
- •1.8.2. Проблеми розвитку воєнно-економічного співробітництва України з Європейським Союзом
- •2.1. Сутність та структура економіки збройних сил україни
- •2.1.1. Суб’єкти економіки та структура воєнно-економічних відносин в економіці Збройних Сил України
- •2.1.2. Господарський механізм економіки Збройних Сил України
- •2.2. Актуальні проблеми економіки збройних сил україни
- •2.2.1. Система управління економікою Збройних Сил України
- •2.2.2. Шляхи розв’язання проблем з економічного забезпечення розвитку Збройних Сил України
- •2.2.3. Сучасний стан економіки Збройних Сил України
- •2.3. Ефективність економіки збройних сил
- •2.3.1. Проблеми ефективності використання ресурсів, які виділяються на оборону
- •2.3.2. Показники ефективності економіки збройних сил
- •2.3.3. Вибір критеріїв ефективності економічного забезпечення оборони
- •2.4. Шляхи підвищення ефективності економіки збройних сил україни
- •2.4.1. Показники ефективності виробничої та невиробничої діяльності у Збройних Силах України
- •2.4.2. Напрями забезпечення сталого функціонування економіки Збройних Сил України
- •2.5. Взаємозв’язок військового та цивільного виробництва в процесі економічного забезпечення оборони
- •2.5.1. Суспільне виробництво та воєнна економіка
- •Динаміка показників народного господарства срср в умовах війни (%)
- •2.5.2. Основні взаємозв’язки та тенденції в процесі військового та цивільного виробництва
- •Логічна схема відтворювання
- •3.1. Інвестиційно-інноваційна діяльність у воєнній економіці
- •3.1.1 Сутність, зміст та роль інвестиційно-інноваційної діяльності
- •3.1.2 Пріоритетні напрями інноваційної діяльності
- •3.2. Конверсія оборонно-промислового комплексу та інноваційний розвиток економіки держави
- •3.2.1 Сутність та місце конверсії в системі діяльності держави
- •Оборонні витрати та витрати на овт нових країн-членів нато, що суміжні з Україною, та України в 1999–2004 рр.
- •3.2.2 Ефективність конверсії та підвищення науково-технічного рівня воєнної галузі
- •3.3. Механізми державного регулювання щодо підтримання розвитку інноваційної діяльності в оборонно-промисловому комплексі україни
- •3.3.1 Роль державного регулювання в сфері підтримання інновацій в оборонно-промисловому комплексі
- •3.3.2 Механізми державного регулювання інноваційних процесів в оборонно-промисловому комплексі
- •3.4. Актуальні проблеми і перспективи розвитку інноваційного процесу
- •3.4.1. Основні етапи і зміст розвитку інноваційних процесів
- •П’ять поколінь інноваційного процесу
- •3.4.2. Оцінка економічної ефективності реалізації інноваційних проектів
- •3.5. Інноваційний ринок товарів, послуг та технологій
- •3.5.1. Диверсифікація товарів і послуг та аутсорсинг у воєнній економіці
- •3.5.2. Трансферт технологій як комерціалізація інновацій
- •4.1. Зміст економічної та господарської діяльності у збройних силах україни
- •4.1.1. Сутність та організація економічної та господарської діяльності у Збройних Силах України
- •4.1.2. Основні напрями удосконалення економічної та господарської діяльності у Збройних Силах України
- •4.2.Організація та здійснення економічної та господарської діяльності у військовій частині (з’єднанні)
- •4.2.1. Види господарської діяльності, які дозволені у Збройних Силах України, та порядок її здійснення
- •4.2.2. Порядок обліку та використання коштів, отриманих від господарської діяльності
- •4.3. Практика організації економічної діяльності у збройних силах україни
- •4.3.1. Розрахунок доцільності та ефективності здійснення економічної діяльності у військовій частині (з’єднанні)
- •4.3.2. Планування економічної та господарської діяльності військової частини (з’єднання) як суб’єкта господарської діяльності
- •5.1. Економічна готовність держави до оборони
- •5.1.1. Економічна готовність держави до оборони як важлива умова задоволення воєнно-економічних потреб
- •5.1.2. Основні принципи і механізми управління забезпеченням економічної готовності до оборони
- •5.2. Економічна мобілізація економіки
- •5.2.1. Сутність та характер мобілізації економіки держави
- •5.2.2. Оптимізація економічного забезпечення Збройних Сил України у сучасних війнах
- •5.3. Забезпечення стійкості функціонування економіки в сучасних війнах
- •5.3.1. Проблеми забезпечення стійкості та живучості економіки в сучасних війнах
- •5.3.2. Напрями забезпечення стійкості функціонування економіки в сучасних війнах
- •Предметний покажчик
- •Література
- •Воєнна економіка
4.3.2. Планування економічної та господарської діяльності військової частини (з’єднання) як суб’єкта господарської діяльності
Вся господарська діяльність військової частини (з’єднання) має своєчасно та чітко плануватися.
Планування господарської діяльності – основа управління військовим (корабельним) господарством для командира частини (з’єднання), його заступників та штабу.
Під час планування господарської діяльності основну увагу приділяють:
підтриманню у постійній бойовій і мобілізаційній готовності військової частини (з’єднання) та спеціальних споруд;
всебічному та безперервному матеріальному, технічному, медичному, квартирно-експлуатаційному, фінансовому й іншим видам забезпечення бойової підготовки частини (з’єднання) і заходам, які проводяться за планами старших командирів (начальників);
створенню для особового складу найкращих матеріально-побутових умов;
організації правильного використання та утримання озброєння і техніки;
забезпеченню найекономнішого та доцільного витрачання (використання) матеріальних засобів і коштів.
Основою для планування господарської діяльності є план бойової підготовки, вказівки командира частини (з’єднання) та командирів (начальників) вищого штабу.
Планування господарської діяльності має здійснюватись у тісному зв’яз-ку з фінансовим плануванням, а також з урахуванням виділених частині (з’єднанню) фондів, лімітів і фактичної потреби в матеріальних засобах та коштах.
Для керування господарською діяльністю у військовій частині (з’єднанні) розробляють такі плани:
річний господарський план частини (з’єднання);
річні та місячні плани експлуатації і ремонту озброєння, бойової та іншої техніки частини (з’єднання);
річний і місячні плани централізованого перевезення матеріальних засобів частини (з’єднання);
річний план контрольно-ревізійної роботи з’єднання;
місячні плани роботи заступників командира частини (з’єднання) та начальників служб;
місячні та добові плани перевезення матеріальних засобів автомобільним транспортом частини (з’єднання);
плани проведення парко-господарського дня частини;
річний план економічної роботи;
плани щодо забезпечення окремих заходів та інше.
Річний господарський план військової частини розробляється на строк з 1 січня по 31 грудня відповідно до календарного плану основних заходів військової частини (з’єднання).
В річному господарському плані відображають усі аспекти господарської діяльності частини (з’єднання) щодо всебічного безперервного забезпечення бойової підготовки, матеріально-побутових і культурних потреб особового складу та інших заходів практичної діяльності частини (з’єднання), пов’язаних із затратами праці, витратами матеріальних засобів і коштів, а також з використанням транспорту.
У річному господарському плані частини (з’єднання), як правило, вказують:
заходи чи роботи, що підлягають виконанню;
обсяг або вартість робіт; потреба в робочій силі, транспорті, матеріальних засобах, коштах і джерелах забезпечення цих потреб;
час виконання робіт; відповідальні виконавці.
У річному плані окремо виділяють забезпеченість планових дій коштами, а за їх недостатності – суму, на яку потрібно залучити внутрішні резерви.
У кожному розділі (службі) та в цілому за військову частину (з’єднання) у плані показують підсумкові дані щодо потреби робочої сили, матеріальних засобів і коштів.
Річний господарський план розробляє: у частині – заступник командира частини з тилу, у з’єднанні – начальник відділу – заступник начальника тилу з’єднання під керівництвом заступника командира з’єднання з тилу.
У його розробленні за роди військ і служб беруть участь заступники командира, начальники родів військ і служб, а також командири підрозділів (частин).
Річний господарський план підписує начальник штабу та заступник командира з тилу і затверджує командир частини (з’єднання).
Вихідними даними для розроблення річного господарського плану є:
план бойової підготовки частини (з’єднання);
вказівки командира частини (з’єднання), командирів вищого штабу, начальників родів військ і служб з питань господарської діяльності;
відомості про бойовий і кількісний склад частини (з’єднання): штатний, обліковий, призовний, звільнений у запас, призваний на навчальні збори;
відомості про забезпеченість частини (з’єднання) матеріальними засобами, стан казармено-житлового фонду та інших об’єктів господарського, технічного та медичного призначення, а також об’єктів навчально-матеріальної бази бойової підготовки;
орієнтовні відомості про відпускання матеріальних засобів і коштів, норми витрат моторесурсів (ресурсів) на техніку, ліміти витрат пально-мастильних матеріалів, спеціальних рідин, плани постачання матеріальних засобів у поточному році;
табелі та норми постачання;
відомості обліку в органах квартирно-експлуатаційної служби казармено-житлового фонду, комунальних споруд та актів осіннього і весняного обстеження казармено-житлового фонду;
акти внутрішніх перевірочних та інших комісій про наслідки перевірки господарської діяльності за поточний рік і акти документальних ревізій частини (з’єднання);
витяги із затверджених титульних списків на об’єкти нового будівництва чи капітального ремонту;
відомості про виконання річного господарського плану за поточний рік;
пропозиції командирів підрозділів (частин), начальників родів військ служб та інших посадових осіб частин (з’єднань) щодо удосконалення матеріально-побутових умов особового складу, спорудження та удосконалення навчально-матеріальної бази, інших питань.
Виходячи із завдань, що поставлені перед військовою частиною (з’єднанням), а також враховуючи місцеві умови, річний господарський план може включити такі розділи:
загальні питання військового (корабельного) господарства, планування та контролю;
план підготовки казармено-житлового, соціально-побутового фонду, споруд та мереж комунального і спеціального призначення до експлуатації в зимових умовах;
заходи щодо забезпечення бойової готовності спеціальних споруд;
заходи служби пального та мастильних матеріалів;
продовольчої служби;
речової служби;
медичної служби;
квартирно-експлуатаційної служби;
бронетанкової служби;
автомобільної служби;
служби ракетно-артилерійського озброєння;
метрологічної служби, служби РХБ захисту;
інженерної служби;
служби зв’язку;
природоохоронні заходи;
заходи щодо торговельно-побутового забезпечення, будівництва, капі-тального ремонту та реконструкції матеріально-технічної бази об’єктів військової торгівлі, торговельно-технологічного, холодильного та іншого обладнання й інших служб;
інші заходи.
У розділі загальних питань військового господарства, планування та контролю вказують господарські заходи та роботи із забезпечення військових частин (підрозділів), що потребують під час їх виконання спільної участі всіх посадових осіб.
Також вказують заходи, що проводяться під керівництвом командира частини (з’єднання) та його заступників.
До загальних питань належать: заходи щодо підвищення бойової і мобілізаційної готовності родів військ і служб, пов’язані зі створенням матеріально-технічної бази; підготовка родів військ і служб до навчань та забезпечення цих навчань і виходів підрозділів (частин) на полігони (табори) приймання та обслуговування молодого поповнення, що прибуває у частину (з’єднання); підготовка до звільнення у запас солдатів (матросів) і сержантів (старшин);обслуговування військовозобов’язаних, призваних на навчальні збори; огляд військового господарства та його окремих об’єктів згідно з планом військової частини (з’єднання) чи старших начальників, робота внутрішніх перевірочних комісій; підготовка навчально-матеріальної бази бойової підготовки та інші питання.
У розділах щодо всіх служб передбачаються заходи, пов’язані з отриманням і перевезенням матеріальних засобів, обладнання та упорядкування складів, підготовкою їх до роботи у весняно-літній чи осінньо-зимовий періоди, забезпечення матеріальними засобами підрозділів (частин), технічним обслуговуванням, ремонтом, консервацією розконсервацією та переконсервацією техніки тощо.
Крім того, у розділах по службах відображають також і специфічні питання їх роботи:
щодо служби пального та мастильних матеріалів – обладнання заправного пункту та під’їздів до нього; проведення протипожежних заходів на території складу; контроль за якістю та поновлення запасів пального; збирання та здавання відпрацьованих нафтопродуктів; очищення резервуарів та інші заходи;
щодо продовольчої служби – заготівля (приймання у постачальників) картоплі, овочів, сіна, соломи; підготовка та ремонт овочесховища і холо-дильного господарства; заготівля льоду та накопичення його в льодовнику; закладання картоплі та овочів на зберігання, квашення капусти, перебирання картоплі та овочів і очищення овочесховищ;
щодо речової служби – видавання в підрозділи (частини) речового майна для сезонної зміни за строками носіння та його таврування; дообладнання кімнат побутового обслуговування, поповнення їх матеріалами та приладдям; підготовка до роботи обладнання майстерні з ремонту речового майна, сушок для просушування обмундирування та взуття, а також лазне-прального обладнання; хімічна чистка обмундирування та іншого майна; приймання майна від підрозділів після масової видачі; вилучення з користування лиж та іншого спортінвентарю, організація їх ремонту, зберігання та інші заходи;
щодо спеціальних споруд – будівництво та ремонт спеціальних споруд, ремонт інженерних систем і спеціального технічного обладнання;
щодо квартирно-експлуатаційної служби – будівництво та ремонт казармено-житлового фонду та комунальних споруд, ремонт казарменого інвентарю та меблів, заготівля будівельних матеріалів, перевірка та ремонт системи опалення, водопостачання, каналізації та енергозабезпечення; заготівля і організація збереження палива; протипожежна підготовка об’єктів до літнього та зимового періодів, заготівля протипожежного інвентарю, ремонт пожежних водоймищ і під’їзних колій до них, озеленення територій військових містечок тощо;
щодо природоохоронних споруд – обладнання заправних пунктів пально-мастильних матеріалів піддонами для попередження проливання нафтопродуктів, бетонування території заправних пунктів зі зливними лотками і нафтозатримувачами, дефектоскопія і випробування резервуарів та спорудження оглядових колодязів;
щодо технічних служб (бронетанкова, автомобільна, ракетно-артиле-рійського озброєння, інженерна, хімічна, зв’язку) – обладнання, благоустрій і удосконалення полігонів, парків, майстерень, пунктів технічного обслуговування та інші заходи;
щодо торговельно-побутового забезпечення – будівництво нових, капітальний та поточний ремонт існуючих об’єктів військової торгівлі, складів і фрукто- та овочесховищ, необхідних за нормативами частини (з’єднання), за рахунок коштів МО України; укомплектування цих підприємств торговельно-технічним, холодильним, тепловим, механічним та іншим обладнанням.
Специфічні питання господарської діяльності у річному господарському плані можуть бути викладені ще й по інших службах.
У числі інших заходів вказані спільні господарські роботи, які не включені у перераховані вище розділи, але вимагають для свого виконання матеріальних засобів і коштів (затрат) або виділення робочої сили і транспорту. До них належать: збирання та здавання чорного і кольорового металобрухту та дорогоцінних металів, обладнання спортивних містечок, інші заходи.
У річний господарський план з’єднання включають: роботи та заходи, покладені на тил з’єднання, а також ті, які виконують частини в інтересах всього з’єднання під спільним керівництвом командира з’єднання, його заступника, начальників родів військ і служб з’єднання чи проводять в частинах і з’єднанні у строки, встановлені командиром з’єднання чи старшими командирами (начальниками).
Витяги з річного господарського плану з’єднання надсилають в підпорядковані частини.
Річний господарський план частини (з’єднання), відповідно до змін обставин та нових відомостей, що надходять з вищого штабу і служб, коригують упродовж року.
Уточнені заходи відображають у місячних планах робіт заступників командира, начальників родів військ і служб частини (з’єднання).
У військових частинах, які перебувають на забезпеченні в інших частинах, річний господарський план може не складатись.
Для виконання заходів по економії матеріальних засобів і коштів, а також повного використання можливостей військового (корабельного) господарства в частині (з’єднанні) всіма службами розробляється річний план економічної роботи.
Вихідними даними для його розроблення є:
план бойової і гуманітарної підготовки;
річний господарський план;
плани експлуатації і ремонту озброєння, бойової та іншої техніки;
заходи щодо обладнання та удосконалення навчально-матеріальної бази бойової підготовки;
план перевезення матеріальних засобів;
річний фінансовий кошторис військової частини;
кошторис грошового фонду військової частини.
Річний план економічної роботи з’єднання розробляють на основі річних планів економічної роботи військових частин та заходів, які проводять служби з’єднання.