Билет № 3:

1.Інкорпорація Русі Литвою.Боротьба Литовського і Московського князівств за давньоруську спадщину.

Іпкорпорація України-Русі Литвою Початок добі Литовській політичної зверності над південною Руссю був покладений 1340р.,коли син Геденіна Любарт закнязював на волині й у Галичині.Остання після 40-річної запеклої бородьби перешла до Польши. Отже Волинь стала першим реальним надбанням Литви на українських землях. Більшість українських земель було приєднано до Литви за часів співправління князів Ольгера й Кейстута(1345-1377)рр.Але існує літописний переказ 16ст.про виправу на Русь їхнього батька й попередника Гедеміна,під час якої він завоював Воли-нську та Київську землі.Серед памяток білорусько-литовського літописання є "Повість про Подіння", де йдеться про Синьоводську битву,в результаті якоі почалося панування Ольгера в цьому регіоні до 1357-1358рр. Тоді ж почалося просування литовців на сіверські землі,котрі в 1370-1380-хрр. перетворилися на конгломерат удільних князівств на час З Геременовичами.Вважається, що успіху литовської єкспансії сприяли феодальні уособиці в Орді в результаті якої монгольська держава розкололась на дві ворогуючи частини з кордоном на Волзі.

Просування литовців на землі ПД-ЗХ Русі в 50-х рр.14ст.було уроджене с Сараєм,і, отже, іх інкорпорацію здійснено договором-у формі кондомініуму, що передбачав збереження данницької залежності окупованих Литвою територій від татар. Визнаня залежності регіону кримського ханства від татарських ханів, дало можливість Ольгерду дуже швидко підпоряджувати собі Київщину,Сіверщену та Поділля.1385р. була укладена Кревська унія.Це угода,укладена між Королівством Польским та Великим Княжевством Литовським,Руським,і 14 серпня 1385р.у м.Крево(Білорусь)Угода передбачала обєднання Литви і Польщі в єдину державу шляхом шлюбу польської королеви Ядвіги і литовського князя Владислава Ягайла.Головною умовою було поверненя до польської королеви всіх відоргнутих земель,і приєднання назавжди Литви і Литовської Русі.Польськи феодали намагалися використати Кревську унію для загарбання українських і білоруських земель,що були під владою Литви.Проти Кревської унії виступала литовсько-українська опозиція на чолі з князем Вітовтом, двоюрідним братом Ягайла,яка домоглася збереження ВКЛ як окремоі незалежної держави.У 1392Р.за Острівською угодою Ягайло був змушений визнати Вітавта своїм намісником,а 1398 Вітовт проголошує себе повновладним Великим князем Литовським і розриває Кревську унію.

2. Володи́мир Кири́лович Винниче́нко— український прозаїк, драматург, художник, а також політичний і державний діяч. Вступив до РУП, яка пізніше стала УСДРП. Активний член ЦР. Очолював Генеральний Секретаріат. Автор багатьох декларацій і законодавчих актів УНР. Учасник Директорії, яка виступила проти Гетьманату Скоропадського.

Билет № 4:

1.Виникнення та розвиток козацтва.Запоріжська Січ як центр консолідації української національної спільноти.

Козацтво - «вільна людина». Вперше про козаків було записано в польскіх хрониці в 1489р. Перший об’єднав Дмитро Байда-Вишневецький. В 1555 р. організував на о. Хортиця. Запорожська Січя, що стала заслоном від ворога.

Причини виникнення:

Економічна ( недоставало ораних земель та колонізація захопленої замлі вздовж Дніпра)

Соціальна (посилення феодальної експлуатації українців з боку поляків та литовців, оформлення кріпосної залежності селянина від феодала)

Політична (цілеспрямована політика польської прикордонної адміністрації поставити козацтво вздовж південних кордонів від татарської небезпеки)

Стратегічна (постійна небезпека з боку Кримського Ханства)

Політично – стратегічна ( політика колонізації та наступ польської церкви на права православних)

На Запоріжжі жило приблизно 6 тис чоловік, 10% вели охорону, займалися полюванням, рибальством, господарством. Ці козаки звалися військом запоріжським низовинним. Ще низове реєстров, які були на службі у поляк. Городові козаки – Частина козацтва які жили в містах, селищах, була під владою у поляків. Перші реєстрові козаки з’явилися в 1578 р, їх було 300 чоловік. Вищим органом на Січі була козацька рада «коло». Збиралася 2-3 раза в рік. Законодавчою владою на Січі була мала рада «кіш», якам обирала уряд, тобто кошових отаманів та військова адміністрація, керував малою радою гетьман. Козаки постійно здійснювала набіги на своїх сусідів, ходили в походи. Дмито Вишневецький під час походу на Молдавію в 1563 р. був взятий у полон і страчений в Стамбулі. В 1606 і 1608 р. козаки здійснювали морські походи. Особливо відзначився ціми походами Петро Сагайдачний.

Козацтво виникло в південноукраїн¬ських землях - на території від середнього Подніпров'я і майже до Дністра. Центром козацтва стало Запоріжжя. Козаки користувалися господарськими угіддями, займалися промислами, брали участь у самоуправлінні. Для оборони від турецько-татарської агресії козаки об'єд¬нувалися у військові загони. Запорізька Січ стала зародком нової української (козацької) державності. Її, характеризують такі ознаки: І.Військовий устрій.-Січові козаки складали військо-кіш, кіш поділявся на військові одиниці - курені (38 куренів). 2. Територіа¬льний устрій.-Територія, яку контролювала Січ, поділялася на паланки на чолі з полковниками. Паланкове козацтво проживало на хуторах та в містечках 3. Форма правління. -Запорізька. Січ була козацькою республікою. Верховна влада на Січі належала козацькій раді, брати участь в якій мали право всі козаки. Козацька рада обирала старшину: кошового отамана (гетьмана), писаря, обозного, суддю, осавулів. Кожен курінь обирав аналогічну курінну старшину. Козацька рада збиралася, як правило, щороку 1 січня 4. Правова система.-Вживалося звичаєве козацьке право, яке склалося в XV-сер. XVI ст. Козаки були рівними перед законом, рівними у праві користуватися землею й іншими угіддями, брати участь уродах, обирати старшину. Запорізька Січ як державне утворення і як соцільна організація мала яскраво виражений демократичний характер. Це пояснюється тим, що:Запорізьку Січ створив сам народ; щоб вижити в умовах постійної зовнішньої загрози (збоку Криму, Туреччини, Речі Посполитої, Росії), козацтву потрібна була внутрішня злагода і стабільність, які забезпечувалися демократичними порядками. Наприкінці XVI - на поч. XVII ст. Січ стала центром визвольного руху українського народу.

2.ОУН-УПА-це

Українська повстанча (повстанська) армія (УПА) — підпільна збройно-політична формація, створена на Заході України у червні 1941 року представниками Уряду Української Народної Республіки в екзилі; у жовтні 1942 року назву перейнято ОУН(б). Головне завдання УПА: оборона та звільнення українського населення як і від німецької, так і від радянської окупації.(ОУН-обьэднання українських націоналістів)