7.Розкрийте зміст економічних та політичних реформи 1950-х 60-х рр.. XX ст., їх суперечливий та непослідовний характер

У 50-х — першій половині 60-х років головні напрями економічної полі-тики в Україні залишалися практично незмінними. Однак після смерті Сталіна було зроблено спроби переглянути деякі аспекти економічної політики,не зачіпаючи при цьому основ тоталітарного суспільства.Зберігалися високими, порівняно із західними країнами, темпи економі-чного зростання України, хоча після 1950 р. вони помітно сповільнилися.

Економічне зростання в Україні тривало на базі «примітивної індустріа-лізації». Як і в попередні роки, переважали базові галузі, не пов'язані з нау-ково-технічним прогресом.

На розвитку галузі в 60-х роках негативно позначилися несприятливі гірничо-геологічні умови, внаслідок чого ускладнювався видобуток і підвищувалася ціна на вугілля.

Більш швидкими темпами, ніж вугільна, розвивалися газова і нафтовагалузі. Електроенергію виробляли здебільшого великі державні теплові елект-ростанції (ТЕС). Проти довоєнних років зросло значення металургії.

Країна виробляла сталі більше, ніж чавуну. Україна посідала провідне місце в СРСР за обсягом виробництва сільсько-господарських машин. Наприкінці 50-х років розпочалася комплексна реконструкція залізнич-

ного транспорту на основі електрифікації та впровадження теплової тяги. З 1954 р. цей вид транспорту став рентабельним. Через Україну йшла продукція у 81 країну світу. Зріс вантажооборот морського, автомобільного, повітряного транспорту.

Промисловість розвивалася на основі зростання рівня її технічної осна-

щеності. З другої половини 50-х років розпочато механізацію та автомати-

зацію виробничих процесів.Зросла продуктивність праці.Значну увагу було приділено реорганізації управління промисловістю.Проте реформі не підлягали воєнна промисловість та енергетика. Уряд

вважав, що реформа допоможе раціональніше використовувати ресурси, подолати галузеву роз'єднаність і відомчі бар'єри. Кінцевим результатом малостати ефективніше управління економікою і швидке господарське зростання.На території України було створено 11 економічних районів: Київський,

Харківський, Львівський, Вінницький, Ворошиловградський, Дніпропет-

ровський, Херсонський, а в 1960 р. ще три — Кримський, Полтавський,Черкаський. Майже вся промисловість республіки (90 % підприємств) булла підпорядкована Раді Міністрів УРСР, завдяки чому зросла самостійність українських органів управління у прийнятті багатьох рішень. У межах радна-

ргоспів підприємства або безпосередньо підпорядковувалися галузевим управлінням, або через трести й комбінати. У 1960 р. було створено республіканські раднаргоспи, в 1962 р. — Раду народного господарства СРСР і укрупнено районні раднаргоспи — із 14 раднаргоспів створено 7.Організація раднаргоспів мала певний ефект. Внаслідок ліквідації окре-мих міністерств значно скоротився адміністративно-управлінський апарат.Закривалися сотні дрібних підприємств, які дублювали одне одного. Виві-льнені виробничі площі були задіяні для виготовлення нових видів продукції.