4.2.2. Порядок обліку та використання коштів, отриманих від господарської діяльності

Кошти, отримані від здійснення військовими частинами господарської діяльності, зараховуються до Державного бюджету України та використо-вуються виключно на національну оборону відповідно до кошторису МО України.

За невиконання чи неналежне виконання договірних зобов’язань, а також за шкоду і збитки, заподіяні довкіллю, правам та інтересам фізичних і юридичних осіб та державі, військова частина як суб’єкт господарської діяльності несе відповідальність, передбачену законом та договором.

Військова частина як суб’єкт господарської діяльності за своїми зобов’язаннями відповідає коштами, що надходять на її рахунок по відповідних статтях кошторису (крім захищених статей), а в разі їх недостатності відповідальність за зобов’язаннями військової частини несе МО України.

Стягнення за зобов’язаннями військової частини не може бути звернено на майно, що за нею закріплене.

Відповідальність військової частини як суб’єкта господарської діяльності обмежується коштами, які надходять на її рахунок за відповідними статтями (крім захищених статей), а у разі недостатності цих коштів відповідальність за зобов’язаннями військової частини несе МО України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.05.2002 № 659 визначено Перелік груп власних надходжень бюджетних установ, вимоги щодо їх створення та напрями використання. Це пов’язане з необхідністю забезпечення належного складання та виконання бюджету і спрямовано на визначення єдиних підходів до утворення та використання власних надходжень бюджетних установ в частині зарахування до доходів спеціального фонду Державного бюджету України плати за послуги, що надають бюджетні установи, які утримуються за рахунок Державного бюджету України.

Власні надходження бюджетних установ поділяються на дві групи.

Перша – плата за послуги, які надають бюджетні установи згідно із законами та нормативно-правовими актами. Це постійні надходження, які обов’язково плануються у бюджеті.

Перша група поділяється на такі підгрупи:

1) плата за послуги, що надають бюджетні установи згідно з їх функціональними повноваженнями, тобто це кошти, які надійшли бюджетним установам як плата за послуги, надання яких пов’язане з виконанням основних функцій та завдань бюджетних установ;

2) надходження бюджетних установ від господарської та (або) виробничої діяльності (кошти, які отримують бюджетні установи від господарсько-виробничої діяльності допоміжних, навчально-допоміжних підприємств, господарств, майстерень, тощо; квартирна плата та плата за гуртожиток; від використання праці спецконтингенту; відрахування від заробітку або іншого доходу спецконтингенту за харчування, речове майно, комунально-побутові та інші надані йому послуги тощо);

3) плата за оренду майна бюджетних установ. Бюджетні установи у повному обсязі отримують плату за оренду майна, що їм належить, якщо інше не передбачено законом;

4) надходження бюджетних установ від реалізації майна. До цієї підгрупи належать кошти, які отримують бюджетні установи від реалізації необоротних активів (крім будівель і споруд та інших матеріальних цінностей, у тому числі списаних), за здані як брухт відходи чорних, кольорових, дорогоцінних металів, дорогоцінне каміння у розмірах, що згідно із законодавством залишаються у розпорядженні установи.

Надходження перших двох підгруп формуються за видами, визначеними переліками послуг, що бюджетні установи можуть надавати за плату, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Такі переліки складаються відповідно до груп власних надходжень із зазначенням певних напрямів використання коштів, які бюджетні установи отримують за надання цих послуг.

Друга група – інші джерела власних надходжень бюджетних установ.

До цієї групи входять кошти, перераховані бюджетним установам для виконання окремих доручень, а також благодійні внески, гранти та дарунки. Такі кошти надходять не постійно і плануються лише у випадках, що попе-редньо визначені рішеннями Кабінету Міністрів України, укладеними угодами, в тому числі міжнародними, календарними планами проведення централізованих заходів тощо.

Друга група поділяється на такі підгрупи:

1) благодійні внески, гранти та дарунки (всі види добровільної безповоротної та безоплатної допомоги як передача будь-яких видів майна, благодійні внески, гранти та дарунки, у тому числі внески від спонсорів та меценатів. Гранти надаються на безповоротній основі та спрямовуються на реалізацію цілей, визначених програмою їх надання, проектом міжнародної технічної допомоги тощо);

2) кошти, які бюджетні установи отримують для виконання конкретних доручень від підприємств, організацій чи фізичних осіб, від інших бюджетних установ; інвестиції, які згідно із законодавством надходять до бюджетних установ, у тому числі на спорудження житлових будинків.

Власні надходження бюджетних установ використовуються відповідно до закону про Державний бюджет України за такими напрямами:

а) перша група:

підгрупа 1 – на покриття витрат, пов’язаних із організацією та наданням зазначених у підгрупі послуг;

підгрупа 2 – на організацію зазначених у підгрупі видів діяльності, а також на господарські видатки бюджетних установ;

підгрупа 3 – на утримання, обладнання, ремонт майна бюджетних установ;

підгрупа 4 – на ремонт, модернізацію чи придбання нових необоротних активів (крім будівель і споруд) та матеріальних цінностей, на покриття витрат, пов’язаних з організацією збирання і транспортування відходів і брухту на приймальні пункти, на преміювання осіб, які безпосередньо зайняті збиранням відходів і брухту, а також на господарські потреби бюджетних установ.

Військова частина може фінансуватись за рахунок коштів спеціального фонду, які надходять від вищого фінансово-економічного органу. Це кошти, отримані від господарської діяльності МО України і перераховані, згідно з установленим порядком, до Департаменту фінансів МО України. Це, наприк-лад, надходження до Головного фінансово-економічного управління коштів від реалізації військового майна, відрахування частини доходів, отриманих від фінансово-господарської діяльності підсобних господарств, суми стягнень з винних осіб за завдані збитки. Отримані кошти за розпорядженням Міністра оборони України використовуються як на фінансування централізованих заходів, так і на поточне фінансування військових частин.

Бухгалтерський облік операцій з коштами спеціального фонду здійснюється на єдиному балансі за планом рахунків, передбачених Тимчасовим положенням з бухгалтерського обліку у Збройних Силах України, введеним в дію наказом Міністра оборони України від 1.03.2001 № 71 з наступними змінами. Аналітичний облік цих коштів (записи у картках, відомостях, меморіальних ордерах тощо) здійснюється згідно з вищезазначеним порядком, за окремими бухгалтерськими реєстрами.

Для зберігання коштів та проведення операцій за ними військовим частинам відкриваються спеціальні реєстраційні рахунки на Єдиних казначейських рахунках відповідного органу Державного казначейства України.

При цьому відкриваються окремі рахунки для обліку і збереження коштів:

плата за послуги, що надають бюджетні установи;

інші джерела власних надходжень бюджетних установ;

інші надходження (надходження спеціального фонду від забезпечувального фінансово-економічного органу).

Слід зазначити, що порядок та механізм зарахування до Державного бюджету України коштів спеціального фонду і фінансування потреб націо-нальної оборони за рахунок цих коштів визначає Державне казначейство України. Дотримуючись цього порядку кошти, зараховані до Державного бюджету України, не будуть об’єктами оподаткування. У разі, якщо кошти, отримані військовими структурами від надання платних послуг та інших видів господарської діяльності, не зараховуються до Державного бюджету України в установленому порядку, то вони підлягають оподаткуванню на загальних підставах.

Питання сплати (звільнення від сплати) податку на прибуток та податку на додану вартість, інших податків та платежів необхідно вирішувати з місцевими податковими адміністраціями, де військова частина зареєстрована як суб’єкт господарської діяльності (неприбуткова організація).

При порушеннях податкового законодавства (неповної або несвоєчасної сплати податків та платежів) виникають правові підстави для нарахування фінансових санкцій (штрафів) і пені на військову частину, а також притягнення до адміністративної, матеріальної та кримінальної відповідальності її керівників. Такі самі види відповідальності можуть застосовуватись до керівників, які допустили нецільове використання коштів, отриманих від господарської діяльності.