- •Міністерство оборони україни
- •Національний університет оборони україни
- •Скорочення
- •Передмова
- •1.1. Економічна політика та економічна система держави
- •1.1.1. Сутність, основні структурні елементи та класифікація економічних систем
- •1.1.2. Економічні відносини як соціальна форма і спосіб організації економічної системи
- •1.1.3. Типи економічних систем та критерії їх класифікації
- •1.2. Взаємозв’язок війни та економіки
- •1.2.1. Взаємозв’язок між сферою оборони та економічним станом держави
- •1.2.2. Сутність, завдання та стратегія розвитку воєнної економіки держави
- •1.3. Актуальні проблеми формування сучасної воєнно-економічної політики
- •1.3.1. Сутність воєнно-економічної політики
- •1.3.2. Реформування воєнної економіки
- •1.4. Воєнний сектор економіки та система управління воєнною економікою
- •1.4.1. Воєнно-економічні потреби держави та джерела їх задоволення
- •Спостерігаються певні тенденції змін у воєнно-економічних потребах в сучасних умовах.
- •1.4.2. Формування та реалізація воєнно-економічного потенціалу держави
- •1.5. Військове виробництво та військово-технічна політика
- •1.5.1. Сутність, функціональна структура та місце військового виробництва у воєнно-економічному процесі
- •1.5.2. Військово-технічна політика держави
- •1.6. Розподіл і обмін воєнно-економічними ресурсами
- •1.6.1. Розподіл і обмін як фази воєнно-економічного процесу
- •1.6.2. Ринок воєнних товарів
- •1.7. Воєнно-економічна інтеграція країн-членів нато
- •1.7.1. Сутність та теоретичні основи економічної інтеграції
- •1.7.2. Закономірності інтеграції опк країн нато
- •1.8. Економічні аспекти співробітництва україни з європейським союзом
- •1.8.1. Інтеграційні процеси між країнами-членами Європейського Союзу
- •1.8.2. Проблеми розвитку воєнно-економічного співробітництва України з Європейським Союзом
- •2.1. Сутність та структура економіки збройних сил україни
- •2.1.1. Суб’єкти економіки та структура воєнно-економічних відносин в економіці Збройних Сил України
- •2.1.2. Господарський механізм економіки Збройних Сил України
- •2.2. Актуальні проблеми економіки збройних сил україни
- •2.2.1. Система управління економікою Збройних Сил України
- •2.2.2. Шляхи розв’язання проблем з економічного забезпечення розвитку Збройних Сил України
- •2.2.3. Сучасний стан економіки Збройних Сил України
- •2.3. Ефективність економіки збройних сил
- •2.3.1. Проблеми ефективності використання ресурсів, які виділяються на оборону
- •2.3.2. Показники ефективності економіки збройних сил
- •2.3.3. Вибір критеріїв ефективності економічного забезпечення оборони
- •2.4. Шляхи підвищення ефективності економіки збройних сил україни
- •2.4.1. Показники ефективності виробничої та невиробничої діяльності у Збройних Силах України
- •2.4.2. Напрями забезпечення сталого функціонування економіки Збройних Сил України
- •2.5. Взаємозв’язок військового та цивільного виробництва в процесі економічного забезпечення оборони
- •2.5.1. Суспільне виробництво та воєнна економіка
- •Динаміка показників народного господарства срср в умовах війни (%)
- •2.5.2. Основні взаємозв’язки та тенденції в процесі військового та цивільного виробництва
- •Логічна схема відтворювання
- •3.1. Інвестиційно-інноваційна діяльність у воєнній економіці
- •3.1.1 Сутність, зміст та роль інвестиційно-інноваційної діяльності
- •3.1.2 Пріоритетні напрями інноваційної діяльності
- •3.2. Конверсія оборонно-промислового комплексу та інноваційний розвиток економіки держави
- •3.2.1 Сутність та місце конверсії в системі діяльності держави
- •Оборонні витрати та витрати на овт нових країн-членів нато, що суміжні з Україною, та України в 1999–2004 рр.
- •3.2.2 Ефективність конверсії та підвищення науково-технічного рівня воєнної галузі
- •3.3. Механізми державного регулювання щодо підтримання розвитку інноваційної діяльності в оборонно-промисловому комплексі україни
- •3.3.1 Роль державного регулювання в сфері підтримання інновацій в оборонно-промисловому комплексі
- •3.3.2 Механізми державного регулювання інноваційних процесів в оборонно-промисловому комплексі
- •3.4. Актуальні проблеми і перспективи розвитку інноваційного процесу
- •3.4.1. Основні етапи і зміст розвитку інноваційних процесів
- •П’ять поколінь інноваційного процесу
- •3.4.2. Оцінка економічної ефективності реалізації інноваційних проектів
- •3.5. Інноваційний ринок товарів, послуг та технологій
- •3.5.1. Диверсифікація товарів і послуг та аутсорсинг у воєнній економіці
- •3.5.2. Трансферт технологій як комерціалізація інновацій
- •4.1. Зміст економічної та господарської діяльності у збройних силах україни
- •4.1.1. Сутність та організація економічної та господарської діяльності у Збройних Силах України
- •4.1.2. Основні напрями удосконалення економічної та господарської діяльності у Збройних Силах України
- •4.2.Організація та здійснення економічної та господарської діяльності у військовій частині (з’єднанні)
- •4.2.1. Види господарської діяльності, які дозволені у Збройних Силах України, та порядок її здійснення
- •4.2.2. Порядок обліку та використання коштів, отриманих від господарської діяльності
- •4.3. Практика організації економічної діяльності у збройних силах україни
- •4.3.1. Розрахунок доцільності та ефективності здійснення економічної діяльності у військовій частині (з’єднанні)
- •4.3.2. Планування економічної та господарської діяльності військової частини (з’єднання) як суб’єкта господарської діяльності
- •5.1. Економічна готовність держави до оборони
- •5.1.1. Економічна готовність держави до оборони як важлива умова задоволення воєнно-економічних потреб
- •5.1.2. Основні принципи і механізми управління забезпеченням економічної готовності до оборони
- •5.2. Економічна мобілізація економіки
- •5.2.1. Сутність та характер мобілізації економіки держави
- •5.2.2. Оптимізація економічного забезпечення Збройних Сил України у сучасних війнах
- •5.3. Забезпечення стійкості функціонування економіки в сучасних війнах
- •5.3.1. Проблеми забезпечення стійкості та живучості економіки в сучасних війнах
- •5.3.2. Напрями забезпечення стійкості функціонування економіки в сучасних війнах
- •Предметний покажчик
- •Література
- •Воєнна економіка
1.4. Воєнний сектор економіки та система управління воєнною економікою
1.4.1. Воєнно-економічні потреби держави та джерела їх задоволення
Для реформування ЗС України все більшого значення набувають питання раціонального використання наявних можливостей і ресурсів, спрямування обмежених ресурсів з найбільшою користю для оборони держави. Через це виникає необхідність вивчення процесів реалізації воєнно-економічної політики, пошуку нових шляхів для інвестування ОПК України з метою отримання дієвих результатів у воєнно-економічній, соціальній та інших сферах життя суспільства.
Зрозуміло, що в основу вирішення таких питань покладено економічну науку та практику, тому актуальним є визначення воєнно-економічних потреб України та можливих джерел їх задоволення для формування ВЕП держави.
Воєнно-економічний потенціал розвинутих держав, виконуючи функцію забезпечення оборони держави, часто набуває рис каталізатора, що прискорює економічний розвиток держави. Сфера діяльності суспільства, що пов’я-зана зі створенням засобів для оборони, надає реальні можливості використання науки у виробництві, розвитку новітніх технологій. На цій основі можуть бути відпрацьовані нові механізми реального розвитку економіки держави в цілому.
Економічний розвиток взагалі існує тільки за умов наявності потреб та потенційних можливостей для їх задоволення. На цьому будується система управління не лише в економіці, а й загалом в суспільстві. Спираючись на відповідну ідеологію, керівництво СРСР виділяло для оборони практично всі необхідні ресурси. За таких умов принцип першочергового задоволення потреб оборони був основою розвитку суспільства, на реалізацію цього принципу була налаштована і система стратегічного управління суспільством. Теза “зробити будь-якою ціною” стала нормою діяльності державного управління, але ефективність такої організації управління стрімко наблизилася до нуля, активізувалися процеси саморуйнації економічного та ВЕП суспільства. Це стало підставою для розпаду СРСР. Погодитись з такими методами управління та використовувати цей досвід в управлінні сучасною ринкової економікою не можна. Необхідно застосовувати нові перспективні методи управління, які мають чітко враховувати реальні потенційні можливості держави, з одного боку, а з іншого – правильно формувати та раціо-нально задовольняти потреби оборони України.
Воєнно-економічні потреби – це вся сукупність економічних потреб суспільства, які обумовлені необхідністю всебічного забезпечення підготовки і ведення збройного конфлікту.
До складу воєнно-економічних потреб належать:
виробничі воєнно-економічні потреби, тобто потреби в матеріальних засобах (засобах і предметах праці) та в робочій силі, необхідних для виго-товлення оборонної продукції і надання послуг. Економічне забезпечення збройних сил спирається на оборонне виробництво та економіку держави, формує потреби в матеріальних засобах (засобах праці і предметах праці), необхідних для виготовлення оборонної продукції і послуг. Прикладом може бути ситуація з виробництвом танків на Харківському об’єднанні ім. Малишева, коли значна кількість обладнання, необхідного для виробництва танків, створювалась паралельно з виробництвом танків за Пакистанським контрактом;
невиробничі воєнно-економічні потреби – потреби в засобах збройної боротьби, предметах особистого та колективного споживання військово-службовців.
За внутрішньою структурою воєнно-економічні потреби являють собою складну систему, яка відрізняється значною динамічністю: деякі потреби з часом відпадають, інші, навпаки, з’являються відповідно до розвитку збройних сил, оборонного виробництва та змін у стратегії їх використання. Наприклад, пристрої нічного бачення, потреба в яких збільшується, але зі зміною технологій виготовлення пристроїв, потреба на застарілі пристрої зменшується.
Існує відмінність у воєнно-економічних потребах мирного та воєнного часу, яка полягає, по-перше, у збільшенні потреб у воєнний час, але при цьому збільшення окремих воєнно-економічних потреб має свої особливості залежно від форми стратегічних дій та структури операцій. По-друге, у воєнний час відбувається зміна пропорцій щодо воєнно-споживчої вартості грошових, людських і матеріальних ресурсів. У період збройної боротьби воєнно-економічне значення грошей зменшуватиметься, а конкретних матеріальних ресурсів, які забезпечують збройну боротьбу, збільшуватись.
Відмінності у воєнно-економічних потребах мирного та воєнного часу полягають також у зміні значення готових матеріальних ресурсів, зміні значення запасів і поточного виробництва залежно від тривалості та інтенсив-ності збройного конфлікту, збільшенні потреб для проведення наступальних дій.