- •Міністерство оборони україни
- •Національний університет оборони україни
- •Скорочення
- •Передмова
- •1.1. Економічна політика та економічна система держави
- •1.1.1. Сутність, основні структурні елементи та класифікація економічних систем
- •1.1.2. Економічні відносини як соціальна форма і спосіб організації економічної системи
- •1.1.3. Типи економічних систем та критерії їх класифікації
- •1.2. Взаємозв’язок війни та економіки
- •1.2.1. Взаємозв’язок між сферою оборони та економічним станом держави
- •1.2.2. Сутність, завдання та стратегія розвитку воєнної економіки держави
- •1.3. Актуальні проблеми формування сучасної воєнно-економічної політики
- •1.3.1. Сутність воєнно-економічної політики
- •1.3.2. Реформування воєнної економіки
- •1.4. Воєнний сектор економіки та система управління воєнною економікою
- •1.4.1. Воєнно-економічні потреби держави та джерела їх задоволення
- •Спостерігаються певні тенденції змін у воєнно-економічних потребах в сучасних умовах.
- •1.4.2. Формування та реалізація воєнно-економічного потенціалу держави
- •1.5. Військове виробництво та військово-технічна політика
- •1.5.1. Сутність, функціональна структура та місце військового виробництва у воєнно-економічному процесі
- •1.5.2. Військово-технічна політика держави
- •1.6. Розподіл і обмін воєнно-економічними ресурсами
- •1.6.1. Розподіл і обмін як фази воєнно-економічного процесу
- •1.6.2. Ринок воєнних товарів
- •1.7. Воєнно-економічна інтеграція країн-членів нато
- •1.7.1. Сутність та теоретичні основи економічної інтеграції
- •1.7.2. Закономірності інтеграції опк країн нато
- •1.8. Економічні аспекти співробітництва україни з європейським союзом
- •1.8.1. Інтеграційні процеси між країнами-членами Європейського Союзу
- •1.8.2. Проблеми розвитку воєнно-економічного співробітництва України з Європейським Союзом
- •2.1. Сутність та структура економіки збройних сил україни
- •2.1.1. Суб’єкти економіки та структура воєнно-економічних відносин в економіці Збройних Сил України
- •2.1.2. Господарський механізм економіки Збройних Сил України
- •2.2. Актуальні проблеми економіки збройних сил україни
- •2.2.1. Система управління економікою Збройних Сил України
- •2.2.2. Шляхи розв’язання проблем з економічного забезпечення розвитку Збройних Сил України
- •2.2.3. Сучасний стан економіки Збройних Сил України
- •2.3. Ефективність економіки збройних сил
- •2.3.1. Проблеми ефективності використання ресурсів, які виділяються на оборону
- •2.3.2. Показники ефективності економіки збройних сил
- •2.3.3. Вибір критеріїв ефективності економічного забезпечення оборони
- •2.4. Шляхи підвищення ефективності економіки збройних сил україни
- •2.4.1. Показники ефективності виробничої та невиробничої діяльності у Збройних Силах України
- •2.4.2. Напрями забезпечення сталого функціонування економіки Збройних Сил України
- •2.5. Взаємозв’язок військового та цивільного виробництва в процесі економічного забезпечення оборони
- •2.5.1. Суспільне виробництво та воєнна економіка
- •Динаміка показників народного господарства срср в умовах війни (%)
- •2.5.2. Основні взаємозв’язки та тенденції в процесі військового та цивільного виробництва
- •Логічна схема відтворювання
- •3.1. Інвестиційно-інноваційна діяльність у воєнній економіці
- •3.1.1 Сутність, зміст та роль інвестиційно-інноваційної діяльності
- •3.1.2 Пріоритетні напрями інноваційної діяльності
- •3.2. Конверсія оборонно-промислового комплексу та інноваційний розвиток економіки держави
- •3.2.1 Сутність та місце конверсії в системі діяльності держави
- •Оборонні витрати та витрати на овт нових країн-членів нато, що суміжні з Україною, та України в 1999–2004 рр.
- •3.2.2 Ефективність конверсії та підвищення науково-технічного рівня воєнної галузі
- •3.3. Механізми державного регулювання щодо підтримання розвитку інноваційної діяльності в оборонно-промисловому комплексі україни
- •3.3.1 Роль державного регулювання в сфері підтримання інновацій в оборонно-промисловому комплексі
- •3.3.2 Механізми державного регулювання інноваційних процесів в оборонно-промисловому комплексі
- •3.4. Актуальні проблеми і перспективи розвитку інноваційного процесу
- •3.4.1. Основні етапи і зміст розвитку інноваційних процесів
- •П’ять поколінь інноваційного процесу
- •3.4.2. Оцінка економічної ефективності реалізації інноваційних проектів
- •3.5. Інноваційний ринок товарів, послуг та технологій
- •3.5.1. Диверсифікація товарів і послуг та аутсорсинг у воєнній економіці
- •3.5.2. Трансферт технологій як комерціалізація інновацій
- •4.1. Зміст економічної та господарської діяльності у збройних силах україни
- •4.1.1. Сутність та організація економічної та господарської діяльності у Збройних Силах України
- •4.1.2. Основні напрями удосконалення економічної та господарської діяльності у Збройних Силах України
- •4.2.Організація та здійснення економічної та господарської діяльності у військовій частині (з’єднанні)
- •4.2.1. Види господарської діяльності, які дозволені у Збройних Силах України, та порядок її здійснення
- •4.2.2. Порядок обліку та використання коштів, отриманих від господарської діяльності
- •4.3. Практика організації економічної діяльності у збройних силах україни
- •4.3.1. Розрахунок доцільності та ефективності здійснення економічної діяльності у військовій частині (з’єднанні)
- •4.3.2. Планування економічної та господарської діяльності військової частини (з’єднання) як суб’єкта господарської діяльності
- •5.1. Економічна готовність держави до оборони
- •5.1.1. Економічна готовність держави до оборони як важлива умова задоволення воєнно-економічних потреб
- •5.1.2. Основні принципи і механізми управління забезпеченням економічної готовності до оборони
- •5.2. Економічна мобілізація економіки
- •5.2.1. Сутність та характер мобілізації економіки держави
- •5.2.2. Оптимізація економічного забезпечення Збройних Сил України у сучасних війнах
- •5.3. Забезпечення стійкості функціонування економіки в сучасних війнах
- •5.3.1. Проблеми забезпечення стійкості та живучості економіки в сучасних війнах
- •5.3.2. Напрями забезпечення стійкості функціонування економіки в сучасних війнах
- •Предметний покажчик
- •Література
- •Воєнна економіка
2.2.2. Шляхи розв’язання проблем з економічного забезпечення розвитку Збройних Сил України
Першочерговими стратегічними завданнями, які необхідно вирішити, є:
визначити оптимальну модель, бойовий потенціал, структуру та чисельність за Методикою трудовитрат як кінцевого продукту реформування збройних сил на мирний період часу;
визначити реальний стан збройних сил як системи;
розробити баланс ресурсів між існуючою та оптимальною моделлю;
розробити чітку, логічну схему, яка б передбачала етапи, шляхи, ресурси та джерела, необхідні для досягнення поставленої мети;
розробити графічну модель подій та ресурсного забезпечення;
планування, організацію та управління ресурсами здійснювати відповід-но до даної моделі;
зупинити відтік ресурсів з воєнної сфери (безкоштовну та безповортну передачу активів, які перебувають у сфері управління міністерства оборони);
законсервувати та призупинити фінансування безперспективних програм та об’єктів;
відновити Концепцію економічної та господарської діяльності збройних сил України в сучасних умовах;
прийняти нормативно-правові акти, спрямовані на мотивацію військовослужбовців щодо звільнення з лав ЗС України. Залучати інвестиції, систему іпотечного кредитування, лізинг та інші форми, які зменшують навантаження на держбюджет;
Максимально перекласти навантаження обслуговуючих структур на приватний сектор економіки (аутсорсинг);
запровадити ефективну інформаційну систему управління та контролю фінансово-економічного, технічного та тилового забезпечення військ і сил;
запровадити нову систему планування бюджетних ресурсів для суттєвого збільшення результативності та ефективності.
Суттєвим недоліком досліджень проблем економічної ефективності оборонних витрат є їх обмеженість аналізом впливу воєнних витрат на еконо-мічне зростання. Необхідні й інші критерії, насамперед, ефективність економічного забезпечення оборони або ефективність використання воєнних витрат щодо виробництва специфічного суспільного блага – військової могутності держави, а щодо України, то згідно з її Воєнною доктриною – забезпечення оборонної достатності держави. З цієї точки зору визначення ефективності оборонних витрат має здійснюватися через оцінку досягнутого рівня оборонної достатності та використання витрат для його забезпечення порівняно з аналогічними діями інших країн. Це можна виразити таким рівнянням:
де Keme |
– |
коефіцієнт ефективності оборонних витрат; |
Kds |
– |
коефіцієнт забезпечення оборонної достатності (відношення фактичного рівня оборонної достатності до необхідного); |
ME |
– |
оборонні витрати України; |
MEp |
– |
потенційні оборонні витрати (середні оборонні витрати інших країн на забезпечення аналогічного рівня оборонної достатності). |
Тоді загальний економічний ефект оборонних витрат матиме вигляд:
Ks = Keme + Keeme,
де Keeme – коефіцієнт впливу оборонних витрат на економічне зростання.
Keme змінюється швидше за Keeme, тому що оборонні витрати становлять лише кілька відсотків від валового продукту країни в цілому, тому зміни в оборонних витратах значно більше впливають на оборону, ніж на економіку в цілому. Через це державі доцільніше зміцнювати оборону, ніж економити на ній. Проте з цієї ж причини невигідні й надмірні воєнні витрати, що пере-більшують необхідні для достатньої оборони, тому що тоді йде зайве витрачання коштів на оборону, які доцільніше використати на економічне зростання та забезпечення цим більших потенційних мобілізаційних можливостей щодо економічного забезпечення оборони.
Для виразу встановлених залежностей введемо коефіцієнт доцільності оборонних витрат, де замість коефіцієнта забезпечення оборонної достатності будемо використовувати коефіцієнт доцільності забезпечення оборонної достатності:
де модуль показує, що при зміні рівня забезпечення оборонної достатності як в меншу, так і в більшу сторону, коефіцієнт доцільності забезпечення оборонної достатності Krds все одно буде менше 1 і стає найбільшим (дорівнює 1) при забезпеченні паритетного рівня оборонної достатності. Звідси коефіцієнт доцільності оборонних витрат:
.
Рівняння показує, що зростання оборонних витрат і зростання відмін-ності Kds від 1, зменшує Krme, навіть коли ME < MEp при Kds = 1, тому подальше зростання оборонних витрат при Kds = 1 недоцільне. Також, якщо воєнні витрати (MЕo), що забезпечують Kds = 1, менше, ніж потенційні оборонні витрати (MEo < MEp), то треба розраховувати Krme від MEo.
В Україні MEo < MEp може бути в результаті:
менших витрат на утримання особового складу, ніж є в розвинутих країнах;
менших цін на ОВТ;
підвищення якості бойової підготовки;
економії матеріально-технічних ресурсів;
допомоги ззовні тощо.
Якщо перший шлях недоцільний від зниження ефективності бойової підготовки та морально-психологічного стану, то інші в умовах економічної кризи вкрай необхідні.
Таким чином, з точки зору економічного забезпечення оборони як гонка озброєнь, так і зниження рівня оборонної достатності мають негативний еко-номічний ефект, причому при гонці озброєнь він може бути значно більшим, ніж при обмеженні витрат на оборону, бо може зменшити Krme нижче 0.