Програмні питання для самостійного вивчення теми

1. Менеджмент фінансової санації підприємства.

2. Коли приймається рішення про проведення фінансової санації підприємств.

3. Концептуальна суть санації

4. Сутність санаційної стратегії.

Контрольні запитання

1. Охарактеризувати симптоми економічної кризи підприємств.

2. Які види кризи ви знаєте.

3. Спільність та відмінність трьох форм економічної кризи.

4. Порівняти зовнішні та внутрішні фактори кризової ситуації на підприємствах.

5. За допомогою яких фінансових показників можна оцінити можливі фінансові труднощі та вірогідність кризи.

6. Що є основою для визнання підприємства банкрутом

7. Що таке санація

8. Назвати типи санаційних заходів та види санації.

9. У чому різниця між санацією та досудовою санацією

10. Охарактеризувати три основні блоки санації

11. У чому суть фінансового ризику.

12. Охарактеризувати основні передумови прийняття рішення про санацію

13. Хто може виступати ініціатором проведення санації

14. Які показники вивчаються при внутрішньому аналізі

15. Що є кінцевою метою санаційної стратегії

16. Які інструменті використовують органи контролінгу для виконання своїх функцій.

Рекомендована література [ 1, 14, 16, 18, 21, 25, 27, 29, 40, 43]

Тема 2. Оцінювання санаційної спроможності підприємства.

2.1. Санаційна спроможність підприємства.

Під санаційною спроможністю розуміють наявність у кризового підприємства фінансових, організаційно-технічних та правових можливостей, що мають змогу забезпечити успішний вихід підприємства зі скрутного становища, тобто забезпечити ефективну реалізацію плану фінансової санації. До загальних передумов сана­ційної спроможності відносять наявність у підприємства ефектив­ної санаційної концепції та потенціалу для майбутньої успішної діяльності, а саме:

> стійких позицій на ринку та реальних можливостей збільшен­ня обсягів реалізації;

> конкурентних переваг;

> виробничого та кадрового потенціалу;

> реальної та дієвої санаційної концепції.

До економічних показників стійкої санаційної спроможності під­приємства відносять його здатність до забезпечення ліквідності, від­новлення прибутковості та одержання конкурентних переваг.

З правового погляду санаційно спроможним підприємство буде в тому разі, якщо воно здатне підтримувати фінансову рівновагу в довгостроковому періоді, тобто є достатні передумови для відновлення та збереження стабільної платоспроможності, щоб кредитори не мали підстав звертатися із заявою до арбітражного суду, порушуючи справи про банкрутство.

2.2. Сутність та основні завдання санаційного аудиту

Робота з порятунку підприємства, що терпить кризу, звичайно починається з ретельної і різнобічної перевірки всіх аспектів реаль­ного його стану, яка здійснюється спеціально на це уповноважени­ми людьми — аудиторами.

Аудиторська діяльність (аудит) - це підприємницька діяльність аудиторів (аудиторських фірм) зі здійснення незалежних перевірок бу­хгалтерської (фінансової) звітності, платіжно-розрахункової документа­ції, податкових декларацій та інших фінансових зобов'язань і вимог економічних суб'єктів, а також з надання інших аудиторських послуг:

> постановка, відновлення і ведення бухгалтерського обліку;

> складання декларацій про доходи, бухгалтерської і фінансової звітності;

> аналіз фінансово-господарської діяльності;

> оцінка активів і пасивів економічного суб'єкта, консультуван­ня з питань фінансового, податкового, банківського та іншого гос­подарського законодавства, навчання й ін.

Надання цих супутніх послуг стає в останні роки переважним в діяльності багатьох аудиторських фірм тих країн, де це дозволено законодавством (наприклад, Англія), і навіть у країнах, де аудит не передбачає надання додаткових послуг (зокрема, Франція). Фірми ви­шукують можливості ведення діяльності різноманітного характеру.

В українських стандартах аудиторської діяльності дається таке визначення аудиту: «Аудит - це незалежна експертиза фінансової звітності підприємства на основі перевірки дотримання порядку ве­дення бухгалтерського обліку (документів системи нормативного регулювання бухгалтерського обліку), відповідності господарських і фінансових операцій законодавству України, повноти і точності ві­дображення у фінансовій звітності діяльності підприємства. Експер­тиза завершується складанням аудиторського висновку».

Аудитор - це кваліфікований фахівець, атестований на право аудиторської діяльності у порядку, встановленому законодавством.

Аудит — це вид діяльності, що полягає в зборі й оцінці фактів, що стосуються функціонування і положення економічного об'єкта (самостійного господарського підрозділу) або інформації про таке функціонування і положення, здійснюваної компетентною незалеж­ною особою, що, виходячи з установлених критеріїв, робить висно­вок про якісну сторону цього функціонування. Отже, під аудитом розуміються незалежна перевірка і вираження думки про фінансову звітність підприємства. Головна мета аудиту — визначення вірогід­ності і правдивості фінансової звітності компанії, контроль за дотри­манням компанією визначених законів і норм господарського права, у тому числі і податкового законодавства.

Під аудитом розуміється і процес зниження до прийнятного рів­ня інформаційного ризику. Наявність різних трактувань аудиту го­ворить про те, що процес його становлення ще не закінчено. У той же час, виходячи із наведених тут визначень, можна дійти висновку, що основна суть аудита зводиться до представлення суспільству ін­формації про ступінь можливої довіри до тієї або іншої бухгалтерсь­кої звітності організації.

Санаційний аудит є окремим напрямком діяльності аудиторських фірм. Він має свої особливості як щодо методів, так і щодо об'єктів і цілей проведення. Характерним для санаційного аудиту є те, що він проводиться на підприємствах, які перебувають у фінансовій кризі. Головна його мета - оцінити санаційну спроможність підпри­ємства на підставі аналізу фінансово-господарської діяльності та на­явної санаційної концепції.

Замовниками санаційного аудиту підприємства, яке перебуває у фінансовій кризі, можуть бути:

> власники корпоративних прав підприємства;

> андеррайтери (якщо вирішується питання про викуп ними ко­рпоративних прав нової емісії);

> позикодавець, наприклад банківська установа;

> безпосередньо підприємство, що перебуває у кризі, якщо воно виходить з пропозицією про укладання мирової угоди та проведен­ня санації під час провадження справи про банкрутство;

> потенційний санатор;

> державні органи.

Санаційний аудит проводиться зовнішніми аудиторами в тісній співпраці з внутрішніми службами підприємства, особливо з відділом контролінгу. У правовому та економічному плані аудитор має бути повністю незалежним як від підприємства, котре він перевіряє, так і від замовника аудиторського висновку (кредиторів та інвесторів). За­галом санаційний аудит складається з таких етапів:

1) ідентифікація даних;

2) експертиза;

3) висновки;

4) вироблення рекомендацій.

Задачу проведення аудиту українських підприємств ускладнює формальна відсутність ефективних власників, зацікавлених у прозо­рості звітності. Аудит таких підприємств в діючих умовах не може виправдати надій. Аудиторська перевірка найчастіше трактується за­раз як обов'язковий або добровільний ритуал для учасників ринку.

Проголошена законом незалежність аудитора поки не стала дійс­ністю. Це підриває довіру до такої професії. В Україні відсутній реальний механізм, що дозволяє встановити взаємну незалежність аудитора і клієнта.

Як вже зазначалося раніше, головною метою санаційного аудиту є оцінка санаційної спроможності підприємства, що стає основним критерієм прийняття рішення щодо санації чи ліквідації підприєм­ства. Кінцевою метою фінансової санації суб'єкта господарювання є забезпечення його життєдіяльності в довгостроковому періоді. Таким чином, санаційна спроможність визначається здатністю підприємства до виживання.

Основними методами та прийомами санаційного аудиту щодо санаційно спроможного підприємства є:

> опитування (анкетування) співробітників;

> факторний аналіз відхилень;

> аналіз сильних і слабких сторін (SWOT-аналіз);

> розробка сценаріїв;

> портфельний аналіз;

> метод ланцюгових підстановок;

> нуль-базис бюджетування;

> вартісний аналіз;

> трендовий аналіз.

До санаційної програми включають такі питання.

1. Вивчення наявної санаційної концепції (плану санації) та збір необхідної інформації.

2. Оцінювання відображених у плані санації вихідних даних про підприємство.

3. Перевірка правильності визначення причин кризи та сильних і слабких сторін підприємства (включає і SWOT-аналіз).

4. Використання прийомів експертної оцінки запланованих сана­ційних заходів.

5. Правова оцінка діяльності підприємства та запропонованої са­наційної концепції.

6. Оцінка ефективності санації та загрожуючих їй ризиків з ме­тою досягнення найбільш оптимальніших результатів її проведення, оперативного контролю і своєчасного реагування на загрози, що ви­никають.

7. Оформлення аудиторського висновку.

Програма аудиту має переглядатися, якщо в процесі її виконання виявляються додаткові обставини та факти, які матимуть істотний вплив на санаційну спроможність підприємства.