- •Тема 1. Основи фінансової санації підприємства.
- •1.1. Фінансова криза на підприємстві
- •1.2. Економічна сутність санації
- •2.3. Класична модель фінансової санації
- •План семінарського заняття
- •Тема 1: Фінансова санація підприємств: економічний зміст і порядок проведення.
- •1. Фінансова криза на підприємстві
- •Задача 1
- •Задача 2
- •Задача 3
- •Тестові завдання
- •Програмні питання для самостійного вивчення теми
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література [ 1, 14, 16, 18, 21, 25, 27, 29, 40, 43]
- •Тема 2. Оцінювання санаційної спроможності підприємства.
- •2.1. Санаційна спроможність підприємства.
- •2.2. Сутність та основні завдання санаційного аудиту
- •2.3. Аналіз виробничо-господарської діяльності та порядок проведення аудиту
- •Напрямки:
- •Джерела:
- •Фінансовий стан:
- •Виробничогоспод- арська сфера:
- •Ідентифікація “слабких місць”
- •План семінарського заняття
- •Тема 2: Форми, правила фінансування санації підприємств. План
- •Задача 1.
- •Задача 2.
- •Задача 3.
- •Програмні питання для самостійного вивчення теми
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література [ 7, 9, 11, 12, 27, 29, 34]
- •Тема 3. Складання та узгодження плану фінансової санації.
- •3.1. Призначення плану санації та його узгодження
- •3.2. Розробка плану санації (санаційна концепція)
- •3.3. Розроблення стратегії санації підприємства
- •3.4. Оцінка ефективності реалізації плану санації
- •3.5. Система раннього попередження та реагування
- •План семінарського заняття
- •Тема 3: Діагностика банкрутства.
- •Задача 1
- •Програмні питання для самостійного вивчення теми
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література [ 23, 24, 30, 31, 34, 38, 43]
- •Тема 4. Досудове та судове врегулювання господарських спорів.
- •4.1. Досудове врегулювання спорів.
- •4.2. Судове врегулювання господарських спорів
- •План семінарського заняття
- •Програмні питання для самостійного вивчення теми
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література [1, 2, 3, 4, 5, 8, 39,40]
- •Тема 5. Фінансування санації підприємств.
- •5.1. Форми та умови фінансування санації
- •5.2. Внутрішні джерела фінансової санації підприємства
- •5.3. Визначення потреби в капіталі
- •5.4. Правила фінансування
- •5.5. Джерела покриття балансових збитків підприємства
- •5.6. Економічний зміст та мета санації балансу підприємства
- •5.7. Основні цілі та завдання зменшення статутного фонду підприємства
- •5.8. Методи зменшення статутного фонду
- •План семінарського заняття
- •Практичне заняття
- •Тема 5: Внутрішні фінансові джерела санації.
- •Задача 1.
- •Задача 2.
- •Програмні питання для самостійного вивчення теми
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література [19, 20, 21, 22, 32, 33, 35, 40]
- •Тема 6. Зовнішні фінансові джерела санації підприємств
- •6.1. Фінансування санаційних заходів за рахунок позикового капіталу
- •8. Формування ефективних умов залучення кредитів. До найважливіших з цих умов належать:
- •6.2. Використання можливостей здешевлення позичкових коштів
- •6.3. Фінансування санації підприємства за рахунок збільшення статутного фонду
- •6.4. Методи та джерела збільшення статутного фонду
- •6.5. Види участі кредиторів у фінансовому оздоровленні боржника
- •План семінарського заняття
- •Практичне заняття
- •Тема 6: Зовнішні фінансові джерела санації підприємств;
- •Задача 1
- •Програмні питання для самостійного вивчення теми
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література [17, 20, 38,40]
- •Тема 7. Реструктуризація підприємства.
- •7.1. Реструктуризація підприємства, її зміст і порядок проведення
- •7.2. Етапи реструктуризації підприємства
- •7.3. Механізм реорганізації юридичної особи
- •План семінарського заняття
- •Тема 7: Реструктуризація підприємства.
- •Задача. 1
- •Програмні питання для самостійного вивчення теми.
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література [ 1, 7, 15, 39, 40]
- •Тема 8. Методи державної фінансової підтримки санації підприємств.
- •8.1. Зміст та необхідність державної санаційної підтримки підприємства
- •8.2. Державне фінансування санації підприємств
- •8.3. Державні гарантії та поручництва як інструмент фінансового оздоровлення підприємств
- •8.4. Вітчизняний досвід санації підприємств
- •8.5. Зарубіжне законодавство про банкрутство
- •План семінарського заняття
- •Програмні питання для самостійного вивчення теми
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література [ 1, 2, 4, 5, 38, 39]
- •Тема 9. Економіко-правові аспекти санації банкрутства та ліквідації підприємств
- •Інститут банкрутства підприємств в Україні.
- •9.2.Порядок оголошення підприємства банкрутом
- •9.3. Ліквідаційні процедури
- •9.4.Мирова угода
- •План семінарського заняття
- •Програмні питання для самостійного вивчення теми
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література [ 1, 9, 11, 13, 41]
- •Тема 10. Особливості правового регулювання відновлення платоспроможності і ліквідації банку-боржника.
- •10.1. Правові засади застосування процедур банкрутства до банків
- •10.2.Діяльність тимчасової адміністрації
- •10.3.Участь кредиторів у процедурах банкрутства відносно банків
- •10.4.Ліквідація банків
- •10.5.Завершення процедури ліквідації
- •План семінарського заняття
- •Програмні запитання для самостійного вивчення теми
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література [ 1, 10, 11, 40] література
Програмні питання для самостійного вивчення теми
Етапи ліквідації підприємства
Діяльність ліквідаційної комісії
Черговість задоволення претензій кредиторів
Ліквідаційний баланс
Фінансова санація на ухвалу арбітражного суду
Приховане , фіктивне та зумисне банкрутство
Податкові аспекти банкрутства та ліквідації підприємств.
Контрольні запитання
Охарактеризуйте сутність банкрутства
Охарактеризуйте дії зацікавлених сторін щодо оголошення підприємства банкрутом чи його санації
У яких випадках господарський суд може прийняти рішення про ліквідацію підприємства
Охарактеризуйте етапи ліквідації підприємства
З якою метою здійснюється фінансова санація
Що таке мирова угода
Охарактеризуйте сутність прихованого банкрутства
В чому суть фіктивного банкрутства
Що таке умисне банкрутство.
Рекомендована література [ 1, 9, 11, 13, 41]
Тема 10. Особливості правового регулювання відновлення платоспроможності і ліквідації банку-боржника.
10.1. Правові засади застосування процедур банкрутства до банків
Правове регулювання відновлення платоспроможності і ліквідації банку-боржника має особливості, викликані специфікою банківської діяльності. Банківська діяльність полягає в залученні і наступному розміщенні коштів фізичних і юридичних осіб. Причому, на відміну від підприємств, частка залучених банком коштів звичайно в десятки разів більша власних коштів банку і ці кошти залучаються від значного числа юридичних і фізичних осіб. В результаті у випадку неплатоспроможності банку грошові вимоги на великі суми до банку може пред’явити істотно більша кількість кредиторів, ніж при неплатоспроможності середнього і навіть великого підприємства. Значну частину кредиторів в банку складають фізичні особи – вкладники банку, вимоги яких мають соціальну значимість. Треба також мати на увазі, що неплатоспроможність одного банку може викликати ланцюгову реакцію для інших банків і призвести до негативних змін економічного і політичного стану держави в цілому.
10.2.Діяльність тимчасової адміністрації
Тимчасова адміністрація складається з тимчасового адміністратора (керівника), призначеного НБУ, і залучених спеціалістів. Протягом трьох днів після призначення тимчасового адміністратора НБУ зобов’язаний опублікувати повідомлення про це в офіційних друкованих виданнях – газетах “Урядовий кур’єр” або “Голос України”. З дня призначення тимчасового адміністратора повноваження управління банку переходять до тимчасового адміністратора.
Закон про банківську діяльність встановлює, коли НБУ зобов’язаний призначити тимчасову адміністрацію, і визначає, коли НБУ може призначити тимчасову адміністрацію.
НБУ зобов’язаний призначити тимчасову адміністрацію у випадку істотної загрози платоспроможності банку. Поняття істотної загрози платоспроможності банку в Законі про банківську діяльність не визначено. Проте визначення неплатоспроможності банку у ч. 2 ст. 75 Закону про банківську діяльність можна зробити висновок, що стан істотної загрози платоспроможності банку характеризується зменшенням власних коштів банку більш ніж на 30 відсотків або зменшення капіталу банку до суми, що дорівнює 1/3 коштів банку.
Випадки коли НБУ має право, але не зобов’язаний призначити тимчасову адміністрацію викладені в ч. 2 ст. 75 Закону про банківську діяльність, а саме:
систематичні порушення банком законних вимог НБУ;
зменшення розміру регулятивного капіталу банку на 30 відсотків протягом останніх 6 місяців при одночасному порушенні хоча б одного економічного нормативу;
якщо банк протягом 15 робочих днів не виконує 10 і більше відсотків своїх прострочених зобов’язань;
арешт або набрання законної сили обвинувальним вирокам щодо злочинних діянь кредиторів банку;
вчинення банком дій щодо приховування рахунків, будь-яких активів, реєстрів, звітів, документів;
необґрунтована відмова банку у наданні документів чи інформації, передбачених Законом про банківську діяльність. Уповноваженим представниками НБУ;
наявність публічного конфлікту у керівництві банку;
наявність клопотання банку про призначення тимчасової адміністрації.
Тимчасовим адміністратором може бути фізична або юридична особа, що відповідає вимогам, викладеним у статті 76 Закону про банківську діяльність, має сертифікат НБУ на право здійснення функцій тимчасової адміністрації ліквідації банку. Права й обов’язки тимчасового адміністратора викладенні в статтях 80, 81 і 83 закону про банківську діяльність. Більшість повноважень адміністратора аналогічні повноваженням керуючого санацією, описаним у Законі про банкрутство. Відмінність полягає в тому, що тимчасовий адміністратор не звітує про свою роботу перед кредиторами і судом та за своїм статусом порівнюється до представника НБУ. Протягом одного місяця з дня свого призначення тимчасовий адміністратор розробляє і подає НБУ план заходів щодо стабілізації діяльності банку. Вимоги до програми фінансового оздоровлення банку викладені в додатку 1 до Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою правління Національного банку України від 28. 08. 2001 р. № 369 (далі – Положення НБУ).
Про свою діяльність тимчасовий адміністратор звітує перед НБУ у строки, встановленні НБУ. Під час здійснення функцій тимчасової адміністрації НБУ має право ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів на строк не більше 6 місяців, дія якого регулюється главою 8 розділу V Положення НБУ.
У випадку якщо НБУ буде визнано неможливість фінансового оздоровлення банку протягом одного року (двох років для системоутворюючих банків), НБУ відкликає банківську ліцензію і здійснює ліквідацію банку. Порядок відкликання банківської ліцензії викладений у розділі VI Положення НБУ. НБУ також має право припинити виконання плану, відкликати банківську ліцензію і провести ліквідацію в будь-який час, якщо дійде висновку, що виконання плану не приведе до оздоровлення фінансового стану банку.
Діяльність тимчасового адміністратора припиняється із закінченням строку дії тимчасової адміністрації та на інших підставах передбачених статтею 86 Закону про банківську діяльність.