Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
метод санация и банкрот посиб.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
13.11.2019
Размер:
1.11 Mб
Скачать

Програмні питання для самостійного вивчення теми

    1. Етапи ліквідації підприємства

    2. Діяльність ліквідаційної комісії

    3. Черговість задоволення претензій кредиторів

    4. Ліквідаційний баланс

    5. Фінансова санація на ухвалу арбітражного суду

    6. Приховане , фіктивне та зумисне банкрутство

    7. Податкові аспекти банкрутства та ліквідації підприємств.

Контрольні запитання

  1. Охарактеризуйте сутність банкрутства

  2. Охарактеризуйте дії зацікавлених сторін щодо оголошення підприємства банкрутом чи його санації

  3. У яких випадках господарський суд може прийняти рішення про ліквідацію підприємства

  4. Охарактеризуйте етапи ліквідації підприємства

  5. З якою метою здійснюється фінансова санація

  6. Що таке мирова угода

  7. Охарактеризуйте сутність прихованого банкрутства

  8. В чому суть фіктивного банкрутства

  9. Що таке умисне банкрутство.

Рекомендована література [ 1, 9, 11, 13, 41]

Тема 10. Особливості правового регулювання відновлення платоспроможності і ліквідації банку-боржника.

10.1. Правові засади застосування процедур банкрутства до банків

Правове регулювання відновлення платоспроможності і ліквідації банку-боржника має особливості, викликані специфікою банківської діяльності. Банківська діяльність полягає в залученні і наступному розміщенні коштів фізичних і юридичних осіб. Причому, на відміну від підприємств, частка залучених банком коштів звичайно в десятки разів більша власних коштів банку і ці кошти залучаються від значного числа юридичних і фізичних осіб. В результаті у випадку неплатоспроможності банку грошові вимоги на великі суми до банку може пред’явити істотно більша кількість кредиторів, ніж при неплатоспроможності середнього і навіть великого підприємства. Значну частину кредиторів в банку складають фізичні особи – вкладники банку, вимоги яких мають соціальну значимість. Треба також мати на увазі, що неплатоспроможність одного банку може викликати ланцюгову реакцію для інших банків і призвести до негативних змін економічного і політичного стану держави в цілому.

10.2.Діяльність тимчасової адміністрації

Тимчасова адміністрація складається з тимчасового адміністратора (керівника), призначеного НБУ, і залучених спеціалістів. Протягом трьох днів після призначення тимчасового адміністратора НБУ зобов’язаний опублікувати повідомлення про це в офіційних друкованих виданнях – газетах “Урядовий кур’єр” або “Голос України”. З дня призначення тимчасового адміністратора повноваження управління банку переходять до тимчасового адміністратора.

Закон про банківську діяльність встановлює, коли НБУ зобов’язаний призначити тимчасову адміністрацію, і визначає, коли НБУ може призначити тимчасову адміністрацію.

НБУ зобов’язаний призначити тимчасову адміністрацію у випадку істотної загрози платоспроможності банку. Поняття істотної загрози платоспроможності банку в Законі про банківську діяльність не визначено. Проте визначення неплатоспроможності банку у ч. 2 ст. 75 Закону про банківську діяльність можна зробити висновок, що стан істотної загрози платоспроможності банку характеризується зменшенням власних коштів банку більш ніж на 30 відсотків або зменшення капіталу банку до суми, що дорівнює 1/3 коштів банку.

Випадки коли НБУ має право, але не зобов’язаний призначити тимчасову адміністрацію викладені в ч. 2 ст. 75 Закону про банківську діяльність, а саме:

  • систематичні порушення банком законних вимог НБУ;

  • зменшення розміру регулятивного капіталу банку на 30 відсотків протягом останніх 6 місяців при одночасному порушенні хоча б одного економічного нормативу;

  • якщо банк протягом 15 робочих днів не виконує 10 і більше відсотків своїх прострочених зобов’язань;

  • арешт або набрання законної сили обвинувальним вирокам щодо злочинних діянь кредиторів банку;

  • вчинення банком дій щодо приховування рахунків, будь-яких активів, реєстрів, звітів, документів;

  • необґрунтована відмова банку у наданні документів чи інформації, передбачених Законом про банківську діяльність. Уповноваженим представниками НБУ;

  • наявність публічного конфлікту у керівництві банку;

  • наявність клопотання банку про призначення тимчасової адміністрації.

Тимчасовим адміністратором може бути фізична або юридична особа, що відповідає вимогам, викладеним у статті 76 Закону про банківську діяльність, має сертифікат НБУ на право здійснення функцій тимчасової адміністрації ліквідації банку. Права й обов’язки тимчасового адміністратора викладенні в статтях 80, 81 і 83 закону про банківську діяльність. Більшість повноважень адміністратора аналогічні повноваженням керуючого санацією, описаним у Законі про банкрутство. Відмінність полягає в тому, що тимчасовий адміністратор не звітує про свою роботу перед кредиторами і судом та за своїм статусом порівнюється до представника НБУ. Протягом одного місяця з дня свого призначення тимчасовий адміністратор розробляє і подає НБУ план заходів щодо стабілізації діяльності банку. Вимоги до програми фінансового оздоровлення банку викладені в додатку 1 до Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою правління Національного банку України від 28. 08. 2001 р. № 369 (далі – Положення НБУ).

Про свою діяльність тимчасовий адміністратор звітує перед НБУ у строки, встановленні НБУ. Під час здійснення функцій тимчасової адміністрації НБУ має право ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів на строк не більше 6 місяців, дія якого регулюється главою 8 розділу V Положення НБУ.

У випадку якщо НБУ буде визнано неможливість фінансового оздоровлення банку протягом одного року (двох років для системоутворюючих банків), НБУ відкликає банківську ліцензію і здійснює ліквідацію банку. Порядок відкликання банківської ліцензії викладений у розділі VI Положення НБУ. НБУ також має право припинити виконання плану, відкликати банківську ліцензію і провести ліквідацію в будь-який час, якщо дійде висновку, що виконання плану не приведе до оздоровлення фінансового стану банку.

Діяльність тимчасового адміністратора припиняється із закінченням строку дії тимчасової адміністрації та на інших підставах передбачених статтею 86 Закону про банківську діяльність.