За результатами вивчення теми 7 студенти повинні

знати: передумови виникнення шкіл людських стосунків, та поведінкових наук; особливості біхєвіористичного направлення в менеджменті; представників шкіл людських стосунків та поведінкових наук; особливості використання положень цих теорій з метою виявлення потенційних можливостей працівника і створення ефективних відносин в колективі; недоліки та основний внесок шкіл людських стосунків і поведінкових наук в розвиток менеджменту.

 вміти: своєчасно, в необхідний момент використати в управлінні ту чи іншу теорію представників шкіл людських стосунків та поведінкових наук з метою ефективного використання трудового потенціалу організації; підвищити ефективність організації за рахунок підвищення ефективності її людських ресурсів.

Рекомендовані інформаційні джерела

1. Дідківська Л.Г., Гордієнко П.Л. Історія вчень менеджменту: Навч.посібник.-К.-: Алерта,2008.-477с.(с. 277-334);

2. История менеджмента. Учебное пособие (Под ред.. Д.В. Валового). М. Инфра- М.. 1997 г. ( с.188-195);

3. Кредисов А.И.История учений менеджмента.-Киев: Вира.Р-2000.-330с.(с.284-318);

4. Семенов И.И.История менеджмента:Учебн.пособие для вузов.-М.:ЮНИТИ-Дана,1999.-222с. (с.83-126);

5. Стадник В.В., Йохна М.А. Менеджмент: Посібник. - К: Академвидав.2003.-464с. (с.36-37, 262-264);

6. Туленков Н.В. Вступ до теорії і практики менеджменту: навч.посібник,-К.: Мауп, 1998-136с. (с. 82-87).

Тема 8. Сучасні підходи до управління Основні питання

1. Школа науки управління або кількісний підхід

2. Процесний підхід

3. Системний підхід

4. Ситуаційний підхід

Методичні рекомендації до вивчення теми

Наука управління або кількісний підхід (1950-до сьогодні) одержали свій розвиток з появою комп’ютерів і відповідної освіти у менеджерів. У кількісному підході виділяють: дослідження операцій і моделей. Після постановки проблеми група спеціалістів з дослідження операцій розробляє модель ситуації. Після створення моделі змінним задаються кількісні значення, це дозволяє порівняти і описати кожну зміну і відношення між ними. Особливу роль при цьому відведено технічному та програмному забезпеченню.

Представники цієї школи або підходу розглядають управління як логічний процес, що може бути виражений в математичній формі. Розроблення концепції управління ґрунтується на застосуванні математичного апарату, за допомогою якого досягається інтеграція математичного аналізу та суб’єктивних рішень менеджера. У галузі виробничого менеджменту відбувається процес поєднання старих ідей з новими підходами, заснованих на новітніх методах дослідження управління. Що явилось поштовхом для застосування кількісного підходу і хто є представниками цієї школи. Чому кількісну школу називають наукою управління? Чому цей підхід підкреслює роль управлінського рішення?

Процесний підхід вперше був розглянутий представниками адміністративної школи, які розглянули функції управління, але вони розглядали їх спочатку як незалежні одна від одної. Процесний підхід розглядає функції управління як взаємозалежні. Процес управління являє собою загальну суму всіх функцій, кожна управлінська функція теж представляє собою процес, бо складається із серії взаємопов’язаних дій. На які функції вказував А.Файоль, розглядаючи управління як універсальний процес? Чому сьогодні немає єдиної думки: які функції необхідно відносити до процесу управління, а які необхідно розглядати як самостійну управлінську діяльність?

Функції управління в процесному підході мають дві загальні характеристики: всі вони потребують прийняття рішень і для всіх необхідна комунікація. Як це зрозуміти? Концепція процесного підходу і сьогодні залишається нереалізованою в повній мірі, бо не дає керівнику чіткого і ясного алгоритму управління. Чому?

Сучасна науково – технічна революція призвела до того,що внутрішнє і зовнішнє середовища організації на противагу минулому весь час стрімко змінюються. Нові реалії відобразив ситуаційний/ситуативний/ підхід до менеджменту. Він склав одну із основ концепцій стратегічного управління, суть цього підходу полягає в тому, що одні й ті самі функції управління по-різному реалізуються в конкретних ситуаціях, а завдання менеджменту, щоб на основі детального аналізу факторів, які формують цю ситуацію підібрати необхідні прийоми і методи вирішення проблем, які виникають з урахуванням їх переважних недоліків і реальних можливостей застосування. Які ключові ідеї ситуаційного підходу? Які чотири обов’язкові кроки мають здійснити менеджери, щоб домогтись ефективного управляння у кожній конкретній ситуації? Які конкретні риси ситуаційного підходу?

Який внесок в розвиток ситуаційного підходу Ігоря Ансоффа, Бенгто Карлофа, Майкла Портера. Чому реалізація ситуаційного підходу вимагає від менеджерів глибоких знань, вмінь швидко орієнтуватись в обставинах, які постійно змінюються, творчого підходу до справ, здатності не тільки вирішувати самому, але й організовувати колективну працю підлеглих. Вкажіть в чому позитивна і негативна сторони кожного з вищевказаних підходів?

В 60-х роках теорія загальних систем посіла гідне місце у теорії менеджменту. Вона замінила процесний підхід до управління, побудований на розумінні управлінської діяльності як функціонально обумовлених елементів, що випливають один із одного, системним підходом. При такому підході управління стало розглядатися не як « одномірне», а як багатопланове, посібникне, динамічне явище, покликане забезпечити взаємозв’язок внутрішнього середовища організації з її зовнішнім оточенням.

В чому особливості, характерні риси системного підходу? Який внесок в розвиток системного підходу зробили Людвіг фон Берталанфі, Честер І. Бернард, Кеннет, Боулдінг, Норберт Вінер? Одним із найпослідовніших представників системного підходу є видатний теоретик сучасності в галузі управління Пітер Друкер. В чому сутність його концепції управління відповідно до цілей?

У 80-ті роки однією з найпопулярніших теорій у межах системного підходу стала концепція «7-S». В чому сутність і значення моделі «Мак – Кінсі 7S». Зміни в одній змінній через систему зв’язків впливають на стан інших, тому підтримка балансу і гармонії між ними складає головне завдання сучасного менеджменту.

І так, на основі аналізу теорії і практики управління різними об’єктами, встановили наступні наукові підходи до менеджменту:

- адміністративний, відтворювальний, динамічний, інтеграційний, кількісний, посібникний, маркетинговий, нормативний, поведінковий, процесний, системний, ситуаційний, функціональний. Визначте сутність кожного підходу і його результативність.