КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ НІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Історія Росії

(з найдавніших часів до кінця XVIII ст.)

Довідник студента

2-е видання, виправлене і доповнене

Київ 2012

ББК 63.3 (5 РОС) я 731

М.70

Автор-укладач:

В'ячеслав Мордвінцев

доктор історичних наук, професор

Рекомендовано Вченою радою історичного факультету Київського

національного університету імені Тараса Шевченка

М.70

Історія Росії (з найдавніших часів до кінця XVIII ст.) Довідник студента: Навч. посіб. / В. М. Мордвінцев. – 2-е вид., випр. і доп. – К, 2012. – 579 с.

ISBN 966-620-058-10

У навчальному посібнику у хронологічному викладі висвітлюється історія Росії з найдавніших часів до кінця XVIII ст. Студенти знайдуть тут програму курсу, плани семінарських занять, завдання на самостійну роботу, рекомендовану літературу, пояснення важливих термінів, постатей, війн, договорів, подій тощо. Особливу увагу приділено аналізу проблем, що не увійшли в сучасні підручники.

Для студентів та викладачів вищих навчальних закладів, усіх, хто цікавиться історією.

ББК 63.3 (5 РОС)я 731

ISBN 966-620-058-10 © Мордвінцев В. М., 2012

ВСТУП

Історія Росії є однією з найдавніших частин всесвітньої історії людства. Тому невипадково, що зараз зростає інтерес до історичного минулого Росії. Люди почали краще усвідомлювати: творячи майбутнє, неможливо обійтися без уроків минулого, бо воно являє собою багатюще джерело досвіду, перш за все соціального.

Зростання інтересу до історії свого та інших народів особливо помітне серед молоді, зокрема студентської. Юнаки й дівчата ставлять часто-густо складні питання перед викладачами історії і вимагають нетрадиційних відповідей, цікавих, обґрунтованих розповідей на лекціях і семінарських заняттях.

У даному навчальному посібнику у хронологічному викладі ви­світлюється історія Росії з найдавніших часів до кінця XVIII ст. Студенти знайдуть тут програму курсу, плани семінарських занять, пояснення важливих термінів, постатей, війн, договорів, подій тощо. Особливу увагу приділено аналізу проблем, що не увійшли в сучасні підручники.

ПРОГРАМА КУРСУ «ІСТОРІЯ РОСІЇ З НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ

ДО КІНЦЯ XVIII СТ.»

ПЕРВІСНООБЩИННЕ ТА РАБОВЛАСНИЦЬКЕ СУС­ПІЛЬСТВО НА ТЕРИТОРІЇ РОСІЇ

Основні проблеми первіснообщинного ладу на теренах Росії, його етапи та регіональні особливості. Епізодичні наростки рабо­власницького суспільства на території Росії. Грецькі міста-поліси на берегах Чорного моря.

Рух кочових племен на території Східної Європи.

Розклад первіснообщинного ладу на теренах Росії і криза еле­ментів рабовласницької системи на її півдні.

ФЕОДАЛЬНЕ СУСПІЛЬСТВО

Шляхи розвитку феодального способу виробництва. Основні риси феодального ладу та етапи його розвитку.

Східні слов'яни в VІ-IХ ст. Землеробство, ремесла, торгівля. Союзи східнослов'янських племен. Боротьба з готами і нашестям гунів та аварів.

Виникнення ранньодержавних об'єднань у дніпровських і приільменських слов'ян з центрами у Києві та Новгороді. Початок князювання варязької династії Рюриковичів у Новгороді.

Міжнародне і внутрішнє становище ранньодержавних об'єднань східних слов'ян у 80-х рр. IX ст. Захоплення правителем Новгорода Олегом влади в Києві.

Утворення феодального землеволодіння. Розвиток ремесла. Зростання міст.

Масова колонізація Північно-Східної Русі. Особливості державного устрою в Новгородській землі.

Ослаблення політичної влади Києва. Економічна та політична відособленість від Києва. Соціальна боротьба. Князівська влада і боярство. Боротьба із зовнішніми ворогами. Посилення ролі удільних князівств. Міжусобиці.

Зростання могутності Ростово-Суздальської землі. Князівст­во за часів Юрія Долгорукого та Андрія Боголюбського. Початок формування російського етносу. Всеволод Велике Гніздо. Бороть­ба з боярством.

Посилення феодальної роздробленості. Новгородська і Псковська феодальні республіки. Специфіка політичного та економічного життя, колонізація північних земель.

Боротьба народів Прибалтики й Русі з феодальною німецько-датсько-шведською агресією в ХІІ-ХIII ст. Орден меченосців. Тевтонський орден. Наступ німецьких рицарів, датських і шведських феодалів на руські землі. Розгром шведських заво­йовників на Неві та німецьких рицарів на Чудському озері.

Боротьба руських людей проти монголо-татарських заво­йовників. Суспільно-економічний лад кочових племен Монголії. Об'єднання їх за Чінгіз-хана. Початок завоювань. Вторгнення в Середню Азію, Закавказзя, Причорномор'я. Перша сутичка з половцями, русичами. Битва на Калці.

Підготовка навали Хана Батия на Захід. Розгром Волзької Булгарії та половців-куманів.

Перший похід Батия на руські землі. Героїчний опір русичів у битвах в Рязані, під Коломною, в Москві, Володимирі, на р. Сіті. Другий похід Батия. Нашестя монголо-татарських орд в країни Центральної Європи. Повернення на Волгу і утворення Золотої Орди.

Політика золотоординських ханів щодо руських земель. Відносини Золотої Орди і Каракорума. Спроба руських князівств визволитися з-під ординського ярма. Повстання в Суздалі, Ярославлі, Новгороді. Олександр Невський і Данило Галицький в їх дипломатії із Золотою Ордою. Міжнародне значення боротьби руських людей проти монголо-татарського навали.

Культура Північно-Східної Русі. Освіта. Народний епос. Живопис. Архітектура

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ ТА ПОЛІТИЧНЕ ЖИТТЯ ПІВНІЧНИХ РУСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ У ХІV-ХV СТ.

Занепад соціально-економічного життя після монголо-та­тарського завоювання. Поступове відновлення продуктивних сил, зростання міст на території північно-східних руських земель. Стан ремесла і торгівлі. Церква та її політична роль. Відносини руських князів із Золотою Ордою.

Об'єднання руських земель навколо Москви. Москва і Твер. Іван Калита і його політика щодо Золотої Орди.

Новий етап боротьби за політичну зверхність у північно-схід­них землях. Дмитрій Донський і висування Москви як організа­тора боротьби проти монгольсько-ординського панування. Куликовська битва та її історичне значення. Нашестя Тохтамиша. Нашестя Едигея. Відносини з Литвою.

Великий Новгород у ХІV-ХV ст. Соціальне та політичне жит­тя вічевої республіки. Класова боротьба. Взаємини з Московським князівством.

Утворення Псковської феодальної республіки. Боротьба Новгорода і Пскова проти німецької агресії в ХІV-ХV ст.

МОСКОВСЬКА РУСЬ У ХV-ХVІ СТ.

Становлення та еволюція влади російських царів. Особливості початкового процесу об'єднання російських земель та піднесення Москви.

Феодальна війна в другій чверті XV ст., її наслідки для по­дальшої історії Північно-Східної Русі. Організація влади в середині XV ст. Російська православна церква і великокнязівська влада. Здобуття автокефалії.

Формування унітарної суверенної держави. Ліквідація Іваном III Новгородської республіки. Повалення ординського іга та прискорення об'єднавчого процесу. «Государь всея Русі». Геополітичні пріоритети російського великого князя. «Вивід» з Новгороду бояр та купців і початок створення помісного війська. Завершення політичного об'єднання російських земель. Приєд­нання до Москви Новгорода, Пскова, Твері, Рязані. Повернення Смоленська. Приєднання Чернігово-Сіверщини.

Посилення влади московських правителів. Боярська дума. Становлення приказної системи управління. Судебник 1497 р. Початок оформлення кріпосного права. Характер і особливості Московської держави.

Князювання Івана III. Організація влади при Івані III та його внутрішня політика. Ідея політичного суверенітету російської держави і великого князя. Чинники інтеграційних процесів.

Розвиток культури в Московській державі в ХІУ-ХУ ст. Літописи. Сказання. «Ходіння за три моря» Афанасія Нікітіна. Ар­хітектура, живопис та особливості їх розвитку. Феофан Грек. Андрій Рубльов.

Процес формування самодержавної влади за Василя III. Великокнязівська влада, боярство, дворянство, міста, селяни. їх роль і місце в об'єднанні країни.

Церква і великокнязівська влада. «Йосифляни» і «нестягачі». Єретичні рухи. Політика щодо решток Золотої Орди. Стосунки султанської Туреччини та Кримського ханства з Росією. Місце Московської держави в системі міжнародних відносин. Регент­ство О. Глінської, її реформи та спроби подальшої централізації. Посилення боротьби феодальних угруповань за владу під час неповноліття Івана IV. Політична криза в період боярського правління 30-40-х років.

Завершення процесу формування деспотичного самодер­жавства.. Політичний лад Росії першої пол. XVI ст. Земські собори. «Вибрана рада». Судебник 1550 р. «Стоглав». Церква і держава. Губна та земська реформа. Внутрішня політика самодержавства. Утворення засічної оборонної лінії та організація станичної служби.

Казанські походи. Приєднання Поволжя. Приєднання Но­гайської Орди. Колоніальна політика самодержавства в Серед­ньому і Нижньому Поволжі.

Лівонська війна. її мета та етапи. Хід воєнних дій. Посилення боротьби з боярською опозицією. Опричнина та її наслідки. Ро­сійський варіант деспотичної влади.

Початок завоювання народів Сибіру Московською державою. Відносини Російської держави з Кавказом та Середньою Азією.

Міжнародне становище Російської держави. Посилення шляхетсько-католицької експансії на Схід. Війна зі Швецією.

Зміцнення західного кордону в роки перемир'я з Річчю Поспо­литою.

Господарська розруха і запустіння північно-західних земель і центру Росії в 70-80-х рр. XVI ст.

Проблема закріпачення селянства. Переміщення населення на окраїни. «Заповідні роки» і укази про селян і холопів. Загострення соціальних суперечностей. Згасання династії Рюриковичів і боротьба за владу серед панівного класу. Правління Бориса, його внутрішня політика.

Культура Росії ХV-ХVІ ст. Матеріальна культура. Писемні пам'ятки. Виникнення ідеології централізованої держави. Роль церкви. Архітектура. Живопис. Книгодрукування.

РОСІЙСЬКА ДЕРЖАВА В XVII СТ.

Економічна, політична та династична криза в Росії. Початок громадянської війни. Падіння авторитету царської влади. Інтервенція польських феодалів. Лжедмитрій І. Позиції різних верств російського суспільства щодо Лжедмитрія І та їх еволюція.

Народне повстання в Москві у травні 1606 р. Цар Василь Шуйський, його внутрішня й зовнішня політика.

Зростання соціальної напруги серед основної маси російського населення. Загострення громадянської війни. Рух 1.1. Болотнікова, його передумови, основні етапи, рушійні сили, хід, причини поразки.

Лжедмитрій II. Перехід Речі Посполитої до відкритої інтервенції. Шведська інтервенція. Боротьба народу Росії проти інтервентів. Зрадницька політика феодальної знаті. «Семибоярщина» та окупація Москви.

Перше ополчення, причини його розпаду. Повстання в Москві. Піднесення визвольної боротьби російського народу. Організація другого ополчення. К. Мінін і Д. Пожарський. Звільнення Москви. Земський собор 1613 р. і початок правління Романових. Столбовський мир. Деулінське перемир'я.

Соціально-економічний і політичний розвиток Росії в XVII ст. Територія та населення країни. Вплив наслідків внутрішньої смути та іноземної інтервенції на економічний розвиток. Шляхи відродження господарства і фінансова політика. Еволюція форм феодального землеволодіння і господарства.

Феодально-кріпосницька експлуатація. Еволюція основних форм поселень, характер розвитку сільської общини та її роль в аграрній історії країни. Соціальна структура феодального суспільства в XVII ст.

Розвиток суспільного поділу праці і товарного виробництва. Перші мануфактури та їх характер. Міста в XVII ст. Розвиток внутрішньої та зовнішньої торгівлі, зростання купецтва. Торговельний та Новоторговельний Статути. Початок форму­вання всеросійського ринку та російської нації.

Загострення соціальних протиріч в XVII ст. Міські повстання в середині XVII ст. Олексій Михайлович. Соборне уложення 1649 р. Створення станової структури суспільства. Завершення юридичного оформлення загальнодержавної системи кріпосного права. Органи влади, центральне та місцеве управління. Земські собори. Посилення самодержавної влади, початок переходу від станово-представницької монархії до абсолютизму. Російське військо XVII ст. Фінансова система. Податкова реформа. Справа Никона. Церковний розкол, його соціальна та ідеологічна сутність. Посилення соціальної напруги в російському суспільстві в другій половині XVII ст. Повстання в Москві 1662 року. Зростання втеч селян від своїх поміщиків. Формування козацтва та політика уряду щодо нього.

Народи Поволжя в XVII ст. Феодальне та національне гноблення. Селянська війна під проводом Степана Разіна. її особливості, хід, причини поразки та значення. Участь народів Росії в селянській війні, народні рухи після її закінчення. Соловецьке повстання

Народи Сибіру та Далекого Сходу. Стосунки російського та корінного населення Сибіру в XVII ст. Розвиток землеволодіння. Російські землепроходці в Сибіру: Семен Дежньов, Єрофей Хабаров. Вихід на узбережжя Тихого океану. Роль російського народу та його культури в житті народів Сибіру.

Міжнародне становище і зовнішня політика Росії. Російсько-польські та російсько-шведські відносини. Війна з Річчю Поспо­литою 1632-1634 рр.

Боротьба проти турецько-татарської агресії. Будівництво Білгородсько-засічної лінії. «Азовське сидіння».

Зв'язки повсталого українського народу під керівництвом Богдана Хмельницького з російським урядом у питанні надання допомоги Україні в боротьбі з польсько-шляхетським пану­ванням. Земський собор 1653 р. Переяславська Рада (нове ба­чення).

Зміцнення зовнішньополітичного становища Російської держави в середині та другій половині XVII ст., активізація зов­нішньої політики. Війна з Річчю Посполитою. Російсько-шведська війна. Кардиський мир. Турецько-татарська агресія в Україні. Андрусівське перемир'я.

Особливості відносин з країнами Далекого Сходу, Централь­ної та Передньої Азії. Нерчинський трактат. Військово-політичні зв'язки народів Північного Кавказу з Росією. Активізація дипло­матичних відносин та культурних зв'язків Грузії з Росією. Торго­вельні та дипломатичні відносини середньоазіатських держав з Росією. Наслідки зовнішньої політики Росії в кінці XVII ст.

Культура Росії в XVII ст. Посилення світських та демокра­тичних елементів у культурі. Розширення зв'язків із західною європейською культурою. Роль церкви в розвитку культури. Ма­теріальна культура. Народна творчість, її форми та антикріпос­ницька спрямованість. Освіта. Роль українців у розвитку куль­тури Росії другої половини XVII ст. Слов'яно-греко-латинська академія. Географічні відкриття. Література. Нові жанри. Світсь­ка повість. Сатиричні повісті. Біографічні повісті. Суспільно-політична думка. Ю. Крижанич, А. Ордин-Нащокін. Нові риси у зодчестві та живопису. С.Ушаков. Музика та народний театр.

СТАНОВЛЕННЯ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ

Економічне, внутрішньополітичне і міжнародне становище Росії в кінці XVII ст. Криза влади. Передумови та спроби перетво­рень. Внутрішня та зовнішня політика російського уряду в 70-80-х рр. XVII ст. Відміна місництва. Боротьба придворних угруповань за владу. Стрілецький заколот 1682 р. «Хованщина». Правління Софії. Війни з Туреччиною. Бахчисарайський мир.

«Вічний мир» з Річчю Посполитою. Кримські походи. Початок фактичного правління Петра І. Стрілецький заколот 1698 р. Початок реформ. Західні зразки та новий цикл державних пере­творювань. Реформи першої чверті XVIII ст. Нова доктрина самодержавства Петра І. У джерел «регулярної» державності.

Економічна політика Петра І. Розвиток продуктивних сил країни. Сільське господарство. Ремесло. Піднесення мануфак­турного виробництва, його характер та особливості. Заснування уральських заводів. Розширення внутрішнього ринку, розвиток зовнішньої торгівлі, митна політика. Тариф 1724 року. Фінанси.

Зміцнення панівного становища дворянства. Указ про єдино-успадкування. Політика стосовно купецтва. Посилення і поши­рення феодально-кріпосницького гніту. Подушний податок. Ре­форма центрального та місцевого апарату й управління. Сенат. Колегії. Губернії, провінції, повіти. Міська реформа і магістрати. Церковна реформа. Створення регулярної армії та флоту. Рекрутська система.

Перетворення Росії в абсолютну монархію. Формування чи­новницько-бюрократичного апарату абсолютизму. Табель про ранги. Боротьба з консервативною опозицією. «Справа» царевича Олексія.

Загострення класової боротьби. Астраханське повстання. Повстання на Дону під проводом К. Булавіна. Повстання в По­волжі, Слобідській Україні та Башкирі!

Петро І, його роль у внутрішніх перетвореннях, дипломатії, розвитку військового мистецтва. Характер перетворень у Росії за Петра І. Витрати реформ.

Азовські походи. «Велике посольство». Дипломатична і військова підготовка Північної війни. «Північний союз». Початок боротьби за балтійське узбережжя та її зв'язок з внутрішніми перетвореннями. Основні етапи війни. Поразка під Нарвою. Перші перемоги, заснування Санкт-Петербурга і створення Балтійсь­кого флоту. Вторгнення війська Карла XII в Росію. Війна проти загарбників у Білорусії та в Україні. Полтавська битва та її між­народне значення.

Вступ Туреччини у війну. Прутський похід. Політика Росії та народи Балканського півострова, Валахії, Молдавії. Перенесення центру військових дій на Балтійське море. Тангутська та Гренгамська битва.

Аландський конгрес. Російський флот і армія в Північній війні. Ніштадський мир. Проголошення Росії імперією. Наслідки Пів­нічної війни. Народи Прибалтики в складі Російської імперії.

Російсько-українські відносини. Стосунки Росії з країнами Кавказу і Середньої Азії. Каспійський похід. Зв'язки Росії з Гру­зією і Вірменією. Зростання міжнародного авторитету Росії.

Культура Росії першої чверті XVIII ст. Формування і розвиток світської культури, перетворення її в основний напря­мок російської культури.

Зв'язок із західноєвропейською культурою. Суспільно-політична думка. І. Т. Посошков, Ф. Прокопович, А. Д. Кантемір, В. М.Татіщев. Історична думка в першій чверті XVIII ст.

Виникнення світської школи та її значення для подальшого розвитку російської культури. Військові навчальні заклади. Створення підручників і видання світської та наукової літератури. Впровадження громадського шрифту та арабських цифр. Перша російська друкована газета. Реформа календаря. Заснування Академії наук. Наукові експедиції. Розвиток техніки. Архітектура, образотворче мистецтво. Зміни і перетворення в побуті.

Боротьба дворянських угруповань за владу при спадкоємцях Петра І. Доля перетворень Петра І. Особливості післяпетровеької системи влади. Внутрішня та зовнішня політика Росії в другій чверті XVIII ст. Катерина І та Петро II. Верховна Таємна Рада. Змова Верховників. Росія часів Анни Іоанівни. Початок царю­вання Єлизавети Петрівни, її економічна політика. Розширення прав і привілеїв дворянства.

Розвиток кріпосного права. Міжнародне становище Росії в 1725-1762 рр. Відносини з Річчю Посполитою. Війна з Туреччи­ною. Участь Росії в Семилітній війні.

ПОЧАТОК РОЗКЛАДУ ФЕОДАЛЬНО-КРІПОСНИЦЬКОЇ СИСТЕМИ (друга половина XVIII ст.)

Соціально-економічний розвиток. Територія і населення. Землеробство і промислове освоєння нових районів. Стан сільсь­кого господарства. Тенденції розвитку кріпосного господарства. Зростання кріпосницької експлуатації та її форми. Розширення дворянських привілеїв. Кріпосницьке законодавство і свавілля поміщиків.

Розклад феодально-кріпосницьких відносин і формування капіталістичного уряду. Зростання товарного господарства. Роз­виток промисловості. Кадри мануфактурних робітників. Початок розшарування селянства. Внутрішня і зовнішня торгівля. Еко­номічне і станове становище купецтва. Розвиток міст.

Двірцевий переворот 1762 р. і воцаріння Катерини II. Ха­рактер політики «освіченого абсолютизму» в Росії і його соціальна суть. Реформи Катерини II. Обласна реформа. Дворянська політика катерининського царювання. Економічна політика другої половини XVIII ст. Секуляризація церковного земле­володіння, її мета і наслідки. Уложенна комісія, мета її скликання, вимоги дворянства, купецтва, козацтва, державних селян. Ідейна боротьба третьої чверті XVIII ст. Кріпосне право та селянське питання.

Селянська війна 1773-1775 рр. Боротьба селянських мас і робітних людей проти посилення кріпосницького гноблення. Передумови і рушійні сили селянської війни, її хід. Маніфести і укази О. Пугачова. Причини поразки війни. її історичне значення і вплив на формування антикріпосницької суспільної думки.

Внутрішня політика самодержавства після селянської війни 1773-1775 рр. Посилення реакційних тенденцій у внутрішній політиці царизму. Ліквідація Запорізької Січі. Поширення кріпацтва на Лівобережній і Слобідській Україні. Зміцнення бюрократичного державного апарату. Зміцнення станового ладу. Станові дворянські організації і посилення влади дворянства на місцях. Жалувана грамота дворянству. Політика уряду стосовно купецтва, торгівлі і промисловості. Жалувана грамота містам. Фінансова політика. Державний бюджет Росії в кінці XVIII століття.

Зовнішня політика Росії у другій половині XVIII ст. Основні напрямки зовнішньої політики у другій половині XVIII ст. Ро­сійсько-турецька війна 1768-1774 рр. Кючук-Кайнарджійський мир. Утвердження Росії в Північному Причорномор'ї. Будівницт­во міст, портів і військово-морського флоту. Зростання міжнарод­ного впливу Росії.

Боротьба українського і білоруського народів проти гноблення польських феодалів. «Коліївщина». Перший поділ Польщі.

Революція в США та ініційована Росією «Декларація про озброєний суверенітет».

Приєднання Криму і Прикубання. Російсько-турецька війна 1787-1791 рр. Ясський мир. Значення російсько-турецьких воєн XVIII ст. для економічного розвитку Росії і становища народів Балкан, пригноблених Османською імперією. Війна зі Швецією.

Розвиток російського військового мистецтва. П.О. Рум'янцев, О. В. Суворов, Ф. Ф. Ушаков.

Консолідація сил європейських монархій для боротьби з Ве­ликою французькою буржуазною революцією. Розправа уряду Катерини II з суспільним рухом в країні, посилення політичного гноблення.

Внутрішнє становище Польщі. Другий поділ Речі Посполитої. Повстання під проводом Т. Костюшко. Третій поділ Польщі. Характер поділів Польщі і реальна роль Росії в їх здійсненні. Приєднання Правобережної України і Білорусії, Литви і Курлян­дії до Росії. Політика царизму на приєднаних землях.

Участь царської Росії в коаліції проти буржуазної Франції. Італійський і швейцарський походи О. В. Суворова.

Розширення економічних, політичних і культурних зв'язків Росії з народами Закавказзя. Георгіївський договір Росії з Гру­зією.

Приєднання Казахстану до Росії, його етапи і особливості. Політика царизму в Казахстані.

Середньоазіатські ханства. Економіка. Політичний лад. Зв'язки з Росією.

Російські відкриття на Тихому океані. Заснування Російсько-американської компанії.

Політичні ідеали Павла І та проблема престолоспадковості. Самодержавство Павла І. Перші спроби послаблення диктатури дворянства.

Російська культура і суспільна думка в другій половині XVII ст. Умови і особливості розвитку російської культури і науки в середині XVIII ст. Школа. Становище і принципи освіти. За­снування і діяльність Російської Академії наук. К. Р. Дашкова. Експедиції Берінга, Чирікова. Російський вчений і громадський діяч М. В. Ломоносов. Заснування Московського університету. Початок формування російської демократичної інтелігенції. Кріпосна інтелігенція.

Розвиток соціально-політичної думки. Російське просвітни­цтво. Журнали і газети. Публіцистика. М. І. Новіков , І. А. Крилов, їх діяльність. Праці С Є. Десницького. Перший російський революціонер-республіканець О. М. Радіщев і його «Подорож із Петер­бурга до Москви». Послідовники Радіщева.

Розвиток природничих і технічних наук. І. І. Ползунов, Н. Д. Фролов, І. П. Кулібін. Географічні експедиції. І. І. Ленехін, П. С Паласс. Економічна думка. А. Т. Болотов, М. Д. Чулков. «Вільне економічне товариство», його діяльність.

Історична наука. М. В. Татіщев, Г. Ф. Міллер, М. В. Ломоносов, М. М. Щербатов, І. М. Болтін. Початок видання історичних джерел.

Розвиток російської літератури, її стилі і жанри. А. Д. Кан-темір, В. К. Тредіаковський, М. В. Ломоносов, Д. І. Фонвізін, Г. Д. Державін, М. М. Карамзін, М. І. Новиков, О. М. Радіщев. Народна література.

Виникнення російського професійного театру. Ф. Г. Волков. Кріпосний театр.

Мистецтво, його особливості, стилі і жанри. Вплив українсь­ких діячів на розвиток культури Росії. Живопис. Скульптура. А. П. Лисенко, Ф. С. Рокотов, Д. Г. Левицький, В. Л. Борови-ковський, М. Шибанов, Ф. І. Шубін, М. І. Козловський. Народ­ний лубок. Архітектурні стилі. В. В. Растреллі, В. I. Баженов, М. В. Казаков, І. Є. Старов. Заснування Академії мистецтв. Прикладне мистецтво, деревобудівництво та народні промисли.

Формування світської професійної музики. Підсумки російської культури XVIII ст.

Зміцнення зв'язків між російською культурою і культурами інших народів Росії. Роль Києво-Могилянської академії у роз­витку освіти в Україні і в Росії.