Навчальний елемент 7.4. Самозабезпечення науковими інформаційними ресурсами

Цілі

Результатом вивчення цього навчального елемента мають бути знання про:

• причини незадоволення інформаційним забезпеченням;

• перепони задоволенню інформаційних потреб.

Порядок опрацювання навчального елемента:

I. Опрацювати теоретичний матеріал.

II. Дати відповіді на питання для самоконтролю:

1. Де починають пошук інформаційних ресурсів більшість користувачів?

2. Чому виникає незадоволення інформаційним забезпеченням?

III. Виконати практичне завдання.

Завдання для практичного виконання наведені в кінці теми.

Теоретичний матеріал

Приступаючи до роботи над новою проблемою, тобто в той момент, коли інформаційні потреби є максимально напруженими та мінімально визначеними, 33% користувачів починають свою роботу з ознайомлення з тематичними каталогами в бібліотеці, 19% намагаються знайти тематичні бібліографічні вказівники з даної проблематики, 14% розглядають і реферують журнали та науково-аналітичні огляди, лише 2% користувачів звертаються за консультацією до працівників інформаційних служб чи бібліотек. Істотну роль в самостійному науково-інформаційному пошуку користувачів відіграє особиста домашня бібліотека, а потім за посиланнями добирають необхідну літературу.

Причому з накопиченням досвіду наукової роботи (непрямим показником якого може слугувати рівень освіти) саме такий стиль початку пошуку необхідних інформаційних ресурсів стає домінуючим. З підвищенням рівня освіти істотно (майже вдвічі) знижується кількість людей, що надають перевагу в якості орієнтиру організаційно напрямленому інформаційному пошуку, тематичним каталогам, підготовленим співробітниками наукових бібліотек.

Оцінювання причин незадоволення інформаційним забезпеченням в значній мірі залежить від фаху користувача. На це слід звернути увагу працівникам інформаційних підрозділів, оскільки саме тут полягають певні можливості компенсації пропусків науково-дослідної, бібліотечно-бібліографічної та власне науково-інформаційної діяльності з урахування специфіки незадоволення інформаційних потреб в різних галузях гуманітарних і соціальних наук.

Певний вплив на причини незадоволення інформаційним забезпеченням має продуктивність наукової співпраці, зокрема, найбільш продуктивні вчені частіше всього в якості основних причин, що є перепоною задоволення інформаційних потреб, назвали недостатність зарубіжних видань і погану роботу книжкових видавництв. Частина користувачів в якості причини, що є перепоною повноцінного задоволення інформаційних потреб, вказують погану організацію систематизованого пошуку необхідних інформаційних матеріалів в бібліотеках, відмічають в першу чергу недосконалість бібліотечних каталогів. З підвищенням рівня освіти та накопиченням досвіду наукової роботи недовіра до можливого пошуку бібліографічних інформаційних матеріалів засобами бібліотечних каталогів зростає: знижується кількість людей, що починають інформаційний пошук з ознайомлення з тематичними каталогами в бібліотеці та збільшується доля тих, хто починає роботу з особистої бібліотеки, а потім за посиланнями добирає необхідну літературу. На сучасному етапі досить велика частина користувачів починає пошук інформаційних ресурсів в мережі Інтернет.

Чи функціонують сьогодні механізми компенсації, що дозволяють підвищити задоволення інформаційним забезпеченням? Чи можна сказати, що користувачі, що відчувають незадоволення систематизацією інформаційних ресурсів в бібліотеках, самостійно займаються пошуком і накопиченням необхідних інформаційних матеріалів, досить задоволені інформаційною ситуацією, що склалася. Аналіз даних з задоволення інформаційним забезпеченням показав, що ступінь такого задоволення досить низький.

Виникає питання, наскільки часто фахівці взагалі звертаються до науково-допоміжних інформаційних матеріалів, чи впливає це на їх задоволення інформаційним забезпеченням, яка загальна оцінка змісту й якості продукції, що випускають науково-інформаційні служби, якого характеру матеріал являє первісний інтерес для фахівців-суспільствознавців?

Користувачі досить низько оцінюють реальну допомогу співробітників наукових бібліотек на етапі інформаційного пошуку. В основному їх діяльність обмежується наданням літератури. Лише незначна частина користувачів відмічає допомогу консультативного характеру (відомості про нові надходження, рекомендації, допоміжні науково-інформаційні матеріали, допомогу в пошуку бібліографічних даних тощо), тоді, як допомога такого роду (й особливо рекомендація тематичних бібліографічних вказівників, реферативних збірників і науково-аналітичних оглядів) сприяє підвищенню рівня задоволення інформаційним забезпеченням.

Аналіз причин, що є перепоною повноцінному задоволенню інформаційних потреб вчених різних спеціальностей, дозволяє в найзагальнішому вигляді (на основі середньостатистичних даних) визначити наступну стратегію: історики й юристи потребують в першу чергу покращення систематизації та каталогізації наукових документів, археологи – покращення книжково-видавничої бази, економісти – покращення забезпечення статистичними матеріалами, більшість представників філософських, соціологічних і мистецтвознавчих наук перше місце відводять покращенню забезпечення зарубіжними джерелами наукових інформаційних ресурсів.