12.5. Питання для самоперевірки

1) Що називають статистичною гіпотезою?

2) Яким чином визначаються похибки першого та другого роду?

3) Дайте визначення понять: „критерій”, „критична область”, „область прийняття гіпотези”, „критичні точки критерію”.

4) Наведіть план перевірки статистичних гіпотез.

5) Для яких випадків використовують критерій Пірсона?

6) Як виконати перевірку гіпотези про розподіл генеральної сукупності засто­со­вуючи критерій Пірсона?

7) В яких випадках користуються критерієм Ст’юдента?

8) Як виконати перевірку гіпотези про розподіл генеральної сукупності засто­со­вуючи критерій Ст’юдента?

9) У яких випадках використовується процедура перевірки гіпотез?

Глава 13. Подання статистичних даних: таблиці, графіки, карти

13.1. Загальне поняття про статистичні таблиці, їх значення, основні вимоги щодо побудови статистичних таблиць

Унаслідок опрацювання даних різних видів статистичних спостережень отримують багато цифрового матеріалу, який подають у таблицях або у вигляді графіків.

Статистичні таблиці призначені для найбільш раціонального, систематизованого відображення статистичних даних про досліджувані явища та процеси за допомогою цифр, розташованих у певному порядку.

Таблиця являє собою такий спосіб подання інформації, при якому цифровий або текстовий матеріал групується в рядки і графи, відокремлені одна від іншої вертикальними та горизонтальними лініями.

Значення статистичних таблиць полягає в тому, що вони дають змогу охопити матеріали статистичного зведення в цілому та суттєво полегшити їх порівняння та аналіз.

Будь-яка статистична таблиця складається з двох складових елементів, які наведені на рис.13.1.

Підмет - це об’єкт дослідження

Присудок - це показники, які характеризують підмет як об’єкт дослідження

Рис. 13.1. Складові елементи статистичних таблиць

У практиці статистико-економічних досліджень використовують таблиці різної складності, що залежить від мети та особливостей об’єкта дослідження, обсягу наявної інформації. Види таблиць, які використовуються при проведенні статистичного аналізу, наведено на рис.13.2.

Рис. 13.2. Класифікація статистичних таблиць за різними ознаками

У простих статистичних таблицях підмет не має групувань, підмет таких таблиць становить перелік елементів сукупності, територіальний або хронологічний ряд. Часто використовують територіально-хронологічні таблиці. Прикладом такого виду таблиць є розподіл чисельності населення за декілька періодів часу за регіонами країни.

У групових статистичних таблицях підмет поділяється на окремі групи за однією з істотних ознак. До найпростішого виду групових таблиць можна віднести розподіл населення країни за статтю.

У комбінаційних таблицях підмет поділяється на окремі групи за двома і більше ознаками, взятими у комбінації. До прикладу такого виду таблиць слід віднести розподіл чисельності населення країни водночас за місцем проживання та статтю.

Аналітичні таблиці є результатом обробки й аналізу цифрових показників. До неаналітичних таблиць вміщують здебільшого необроблені статистичні дані, необхідні лише для подання інформації або констатації певного стану речей.

Для статистичних таблиць найвідповідальнішим моментом є розробка присудка. Статистичний присудок, об’єктивно перебуваючи в діалектичному взаємозв’язку із статистичним підметом таблиці, має бути представлений таким чином, щоб можна було б одержати повну характеристику виділених груп, охарактеризувати їхні істотні особливості. Лише такий органічний зв’язок цих двох складових робить таблиці єдиним цілим, що дає змогу виконати цілу низку завдань у статистичному дослідженні.

Складання статистичної таблиці має два етапи. На першому проектується макет таблиці, на другому – таблиця заповнюється статистичними даними. Макет статистичної таблиці наведено на рис. 13.3.

Таблиця 13.1.

Г оловка Назва таблиці

Внутрішній заголовок, що розкриває зміст підмету
А	1	2	3	4
Підсумок

Підзаголовки граф

Заголовки рядків (боковик) Заголовки граф

Рис. 13.3. Макет побудови статистичної таблиці

При побудові статистичних таблиць необхідно дотримуватися основних правил та вимог:

► Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над нею і друкують симетрично до тексту. Назву таблиці починають з великої літери. Назву наводять жирним шрифтом.

► Таблиці не треба робити громіздкими та перевантажувати деталями. Інколи доцільно замість однієї великої таблиці побудувати декілька пов’язаних, логічно послідовних таблиць. У даному випадку таблиці слід нумерувати. Номер таблиці приводять над її назвою у правому верхньому куті. Слово „Таблиця” починають з великої літери. Порядковий номер таблиці вказує на номер розділу та номер таблиці у даному розділі.

► За логікою побудови таблиці її підмет розміщують у боковику. Боковик, як і головка, вимагає лаконічності. Повторювальні слова тут виносять в об’єднувальні рубрики; загальні для всіх заголовків боковика слова розміщують у заголовку над ним.

► Заголовки граф пишуть з великої літери, підзаголовки – з малої, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великої, якщо вони є самостійними.

► Інколи графи статистичних таблиць нумерують. Графи, які містять підмет, нумеруються великими літерами алфавіту, а графи, які містять присудок - цифрами. Це доцільно робити у великих таблицях або у випадках, коли у подальшому буде зроблена зноска на даний показник.

► Числа, які характеризують значення певного показника, за можливості у межах одного й того самого рядка або графи, необхідно округляти з однаковим ступенем точності (до цілих; 0,1; 0,01 і т.д.).

► Необхідно дотримуватись наступних умовних позначень щодо відсутності окремих даних у таблиці:

- коли про явище немає даних, у таблиці ставлять три крапки „ ...”,

- відсутність самого явища позначається тире „ – ” ,

- якщо клітинка таблиці не може бути заповнена, ставиться знак „ х ”.

► Статистичні таблиці, як правило, повинні бути замкнутими, тобто мати підсумкові результати. Виняток складають прості та неаналітичні таблиці, у яких підсумок може бути відсутнім. Інколи статистична таблиця може мати групові та загальний підсумки.