9.6. Питання для самоперевірки

1) Дайте визначення поняття тенденції розвитку.

2) Вкажіть задачі, які вирішують при вивченні у рядах динаміки основної тенденції розвитку?

3) У якому напрямку відбувається зміна рівнів ряду динаміки?

4) Перелічіть основні способи, за допомогою яких можна виявити та схарактеризувати основну тенденцію розвитку.

5) Вкажіть один із найпростіших спосіб обробки рядів динаміки для виявлення основної тенденції розвитку.

6) У чому полягає суть виявлення основної тенденції розвитку способом збільшення інтервалів?

7) У чому полягає суть виявлення основної тенденції розвитку способом згладжування за допомогою ковзної середньої за непарним числом рівнів ряду?

8) Що означає технічний прийом – центрування?

9) На скільки відрізняється кількість рівнів первинного ряду динаміки від нового, отриманого шляхом згладжування за допомогою ковзної середньої?

10) Яку функцію на­зивають екстраполяцією тренду?

11) Що на­зивають екстраполяцією тренду?

12) Що дає метод екстраполяції?

13) Які коливання у рядах динаміки називають випадковими?

14) Які коливання у рядах динаміки називають систематичними?

15) Вкажіть показники, які є найпростішою оцінкою систематичних коливань.

16) Що таке сезонні коливання?

17) Наведіть приклади сезонних коливань.

18) Які показники розраховують при дослідженнях сезонних коливань?

19) Що називається індексом сезонності?

20) Як визначається індекс сезонності у рядах динаміки, які не виявляють чіткої тенденції розвитку?

21) Як визначається індекс сезонності у рядах динаміки, де спостерігається тенденція розвитку?

22) Що таке сезонна хвиля?

23) Які узагальнюючі характеристики варіації використовують для порівняння інтенсивності сезонних коливань різних явищ? Вкажіть формули розрахунку даних показників.

Глава 10. Індексний метод

10.1. Поняття про індекси та їх значення при проведенні статистичного аналізу. Класифікація індексів за різними ознаками

У статистичних дослідженнях для характеристики багатьох соціально-економічних явищ та процесів велике значення займає індексний метод. Термін „індекс” походить від латинського слова „index”, що в перекладі означає показник.

Індекс – це відносний показник, що характеризує результат зміни рівня будь-якого суспільного явища або процесу у часі, просторі чи у порівнянні з планом (нормою, стандартом).

Індекс, як і будь-який статистичний показник, поєднує в собі якісний та кількісний аспекти. Назва індексу показує соціально-економічний зміст показника (якісний аспект). Числове його значення (кількісний аспект) відбиває інтенсивність змін або ступінь відхилення.

На відміну від інших відносних показників, важливою особливістю індексів є те, що вони дають можливість проводити порівняння складових явищ або двох сукупностей, що складаються з елементів, які не підлягають безпосередньому підсумовуванню.

Серед узагальнюючих статистичних показників саме індексам належить одне з найважливіших місць, так як за допомогою індексів вирішують ряд важливих задач:

► здійснюють різні порівняння у просторі, тобто забезпечують територіальні порівняння;

► проводять порівняння з певним стандартом або планом;

► характеризують зміни явищ та процесів у часі;

► вивчають оцінку впливу факторів (факторних ознак) на динаміку показника, який є результативним;

► розглядають взаємозв’язки між показниками та на їх основі розраховують невідомі показники.

Згідно з основними завданнями, які вирішують за допомогою індексів, виділяють дві їх основні функції: синтетичну та аналітичну.

Синтетична функція індексів пов’язана з побудовою узагальнюючих характеристик динаміки чи просторових порівнянь, аналітична функція спрямована на вивчення закономірностей динаміки, взаємозв’язків між показниками, структурних зрушень.

При проведенні статистичного аналізу використовують різні види та форми індексів, що призводить до необхідності побудови їх системної класифікації. В основу класифікації індексів покладено різні ознаки (критерії). Перелік основних критеріїв, що покладений у систему класифікації індексів, наведено на рис.10.1.

Рис. 10.1. Основні критерії класифікації статистичних індексів

Дуже велике значення має класифікація індексів за ступенем охоплення елементів сукупності. За даною ознакою індекси поділяються на індивідуальні та загальні (зведені). Індивідуальні індекси дають порівняльну характеристику окремих елементів складного явища.

Загальні індекси характеризують зміну складного явища, до якого входять різнорідні елементи.

За характером (видом) порівняння розрізняють індекси динаміки, територіальні індекси та індекси порівняно з планом.

Індекси динаміки характеризують інтенсивність зміни явища у часі. Саме порядок розрахунку індексів динаміки буде розглянутий у подальшому.

Територіальні індекси характеризують ступінь відхилення значень показника у просторі між відповідними географічними територіями (регіонами, країнами тощо).

Індекси порівняно з планом характеризують фактичний стан діяльності підприємств, організацій та установ на даний поточний період у порівнянні з встановленим планом (стандартом, нормою).

Залежно від бази порівняння розрізняють ланцюгові та базисні індекси. В базисних індексах усі періоди порівнюють з одним періодом, взятим за базу. В ланцюгових індексах кожен наступний період порівнюють з попереднім.

За характером досліджуваних об’єктів розрізняють індекси об’ємних (кількісних) і якісних показників. Поділ індексів на об’ємні і якісні має велике значення для методології їх побудови.

В індексах якісних показників міститься характеристика зміни якісної ознаки, тобто такої, що відображає особливості розвитку явища. До якісних показників слід віднести індекси цін, собівартості, продуктивності праці та ін.

В індексах об’ємних показників міститься характеристика зміни обсягу того чи іншого явища, який виражають у певних одиницях виміру. До об’ємних індексів відносяться індекси фізичного обсягу товарообігу, фізичного обсягу продукції та ін.

Особливу групу складають індекси середніх величин, які характеризують зміни середнього рівня якісних ознак. До цієї групи входять індекси змінного, постійного (фіксованого) складу та структурних зрушень.

У теорії статистичного аналізу при розрахунках індексів використовують загальноприйняту символіку позначення показників, яка наведена у табл. 10.1.

При розрахунках індексів також дотримуються основного правила: період або об’єкт, який порівнюють, називають поточним (звітним) періодом, а період або об’єкт, з яким проводять порівняння, називають базисним періодом.

Показники базисного періоду позначають підрядковим знаком „0”, а показники звітного періоду – „1”. Індекс, як відносну величину, слід виражати у коефіцієнтах, відсотках, дуже рідко – у промілях.

Таблиця 10.1.

Основні умовні позначення показників при розрахунках індексів

Символіка показника	Зміст показника
р	Ціна одиниці товару чи продукції
q (Q)	Кількість проданого товару, обсяг виготовленої продукції певного виду в натуральному вираженні
pq	Загальна вартість проданого товару (товарообіг) чи вартість виготовленої продукції
z	Собівартість одиниці продукції
zq	Загальні витрати на виробництво продукції
t	Витрати робочого часу на виробництво одиниці продукції, тобто трудомісткість
tq	Загальні витрати робочого часу на виробництво продукції