- •Статистика
- •Глава 10. Індексний метод 93
- •Глава 11. Вибірковий метод 108
- •Глава 12. Перевірка статистичних гіпотез 118
- •Глава 13. Подання статистичних даних: таблиці, графіки, карти 124
- •Частина 1. Короткий курс лекцій Глава 1. Методологічні засади статистики
- •1.1. Предмет статистики як самостійної суспільної науки
- •1.2. Статистична методологія
- •1.3. Питання для самоперевірки
- •Глава 2. Статистичне спостереження
- •2.1. Поняття про статистичне спостереження та його організацію
- •2.2. Форми, види та способи статистичного спостереження
- •2.3. Переписи як різновид спеціально організованого статистичного спостереження. Порядок і особливості проведення переписів населення
- •2.4. Помилки спостереження, їх види та методи контролю за отриманими даними
- •2.5. Питання для самоперевірки
- •Глава 3. Зведення та групування статистичних даних
- •3.1. Суть статистичного зведення. Види зведення
- •3.2. Групування – основа наукової обробки статистичних даних
- •3.3. Ряди розподілу. Елементи ряду розподілу
- •3.4. Питання для самоперевірки
- •Глава 4. Узагальнюючі статистичні показники
- •4.1. Суть та значення статистичних показників. Класифікація показників за різними ознаками
- •4.2. Поняття про абсолютні величини, їх значення
- •4.3. Значення відносних величин, їх форми вираження та порядок розрахунку
- •Між відносними величинами виконання плану, планового завдання та динаміки існує зв’язок:
- •4.5. Середня арифметична проста та зважена, порядок її розрахунку
- •4.6. Середня гармонічна проста та зважена, умови та порядок її розрахунку
- •4.7. Особливості визначення середніх величин за даними інтервальних варіаційних рядів розподілу
- •Робоча таблиця
- •4.8. Питання для самоперевірки
- •Глава 5. Аналіз рядів розподілу
- •5.1. Значення аналізу рядів розподілу
- •5.2. Характеристики центра розподілу
- •5.3. Значення показників варіації та порядок їх визначення
- •5.4. Види та математичні властивості дисперсії
- •5.5. Форми рядів розподілу
- •5.6. Питання для самоперевірки
- •Глава 6. Аналіз концентрації, диференціації та подібності розподілів
- •6.1. Оцінка концентрації значень ознаки
- •6.2. Коефіцієнти диференціації, їх значення та порядок розрахунку
- •6.3. Питання для самоперевірки
- •Глава 7. Статистичні методи вимірювання взаємозв’язків
- •7.1. Види зв’язків між явищами
- •7.2. Загальні методи вивчення зв’язків
- •7.3. Оцінка щільності та перевірка істотності кореляційного зв’язку
- •7.4. Питання для самоперевірки
- •Глава 8. Аналіз інтенсивності динаміки
- •8.1. Поняття про ряди динаміки та їх значення. Види рядів динаміки, елементи рядів динаміки
- •8.2. Показники рядів динаміки
- •Показники доходів бюджету області за останні роки
- •Динаміка доходів бюджету області за 2005 – 2007 роки
- •8.3. Середні показники рядів динаміки
- •8.4. Питання для самоперевірки
- •Глава 9. Аналіз тенденцій розвитку та коливань
- •9.1. Поняття про основну тенденцію розвитку. Способи статистичного виявлення тенденцій розвитку
- •Чисельність наявного населення м. Одеси за останні роки
- •9.2. Статистичне виявлення тенденцій розвитку способом збільшення інтервалів
- •9.3. Статистичне виявлення тенденцій розвитку способом згладжування за допомогою ковзної середньої
- •9.4. Аналітичне вимірювання ряду динаміки
- •Динаміка видобутку нафти
- •9.5. Статистична оцінка сезонних коливань
- •9.6. Питання для самоперевірки
- •Глава 10. Індексний метод
- •10.1. Поняття про індекси та їх значення при проведенні статистичного аналізу. Класифікація індексів за різними ознаками
- •10.2. Індивідуальні індекси, їх значення та порядок розрахунку
- •10.3. Агрегатний індекс – основна форма загального економічного індексу
- •10.4. Середні індекси
- •Порядок перетворення агрегатної форми загального індексу в середній індекс
- •10.5. Взаємозв’язки індексів
- •10.6. Значення індексів зі змінними та постійними вагами
- •10.7. Питання для самоперевірки
- •Глава 11. Вибірковий метод
- •11.1. Поняття про вибіркове спостереження та його переваги над іншими видами статистичного спостереження
- •11.2. Методи та способи відбору одиниць у вибіркову сукупність
- •Способи (види) відбору
- •11.3. Помилки вибірки та порядок їх обчислення
- •11.4. Порядок визначення необхідної чисельності вибірки
- •11.5. Питання для самоперевірки
- •Глава 12. Перевірка статистичних гіпотез
- •12.1. Основні поняття
- •12.2. План перевірки статистичних гіпотез
- •12.3. Критерії
- •12.4. Приклад перевірки статистичної гіпотези
- •12.5. Питання для самоперевірки
- •Глава 13. Подання статистичних даних: таблиці, графіки, карти
- •13.1. Загальне поняття про статистичні таблиці, їх значення, основні вимоги щодо побудови статистичних таблиць
- •13.2. Поняття статистичного графіка. Значення графіків для відображення статистичних даних
- •13.3. Основні рекомендації та вимоги до побудови статистичних графіків різних видів
- •Основні види статистичних графіків за способом побудови
- •13.4. Питання для самоперевірки
- •Частина 2. Практикум для проведення практичних занять Глава 1. Статистичне спостереження
- •1.1. Розв’язання типових завдань
- •1.2. Завдання для проведення практичних занять
- •Визначити об’єкт та одиницю статистичного спостереження, одиницю статистичної сукупності:
- •1.3. Тестові завдання для самоконтролю
- •З) спеціально організоване статистичне спостереження.
- •5. Опитування – це одна з форм статистичного спостереження:
- •8. Види статистичного спостереження за охопленням одиниць сукупності:
- •Глава 2. Зведення та групування статистичних даних
- •2.1. Розв’язання типових завдань
- •Аналітичне групування господарств за розміром посівної площі
- •2.2. Завдання для проведення практичних занять
- •Відомі дані про освіту працюючих бухгалтерії підприємства
- •2.3. Тестові завдання для самоконтролю
- •Глава 3. Узагальнюючі статистичні показники
- •3.1. Розв’язання типових завдань
- •Розрахунок відносних величин координації
- •3.2. Завдання для проведення практичних занять
- •3.3. Тестові завдання для самоконтролю
- •Глава 4. Аналіз рядів розподілу
- •4.1. Розв’язання типових завдань
- •4.2. Завдання для проведення практичних занять
- •4.3. Тестові завдання для самоконтролю Визначити одну або декілька правильних відповідей
- •Глава 5. Статистичні методи вимірювання взаємозв’язків
- •5.1. Розв’язання типових завдань
- •5.2. Завдання для проведення практичних занять
- •5.3. Тестові завдання для самоконтролю Визначити одну або декілька правильних відповідей
- •Глава 6. Аналіз інтенсивності динаміки
- •6.1. Розв’язання типових завдань
- •6.2. Завдання для проведення практичних занять
- •6.3. Тестові завдання для самоконтролю
- •Глава 7. Аналіз тенденцій розвитку та коливань
- •7.1. Розв’язання типових завдань
- •7.2. Завдання для проведення практичних занять
- •7.3. Тестові завдання для самоконтролю
- •Глава 8. Індекси
- •8.1. Розв’язання типових завдань
- •8.2. Завдання для проведення практичних занять
- •8.3. Тестові завдання для самоконтролю
- •Глава 9. Вибірковий метод
- •9.1. Розв’язання типових завдань
- •9.2. Завдання для проведення практичних занять
- •9. 3. Тестові завдання для самоконтролю
- •Глава 10. Подання статистичних даних: таблиці, графіки, карти
- •10.1. Розв’язання типових завдань
- •За звітний період за основними видами, тис. Грн.
- •За звітний період за основними видами
- •10.2. Завдання для проведення практичних занять
- •Завдання № 6.
- •10.3. Тестові завдання для самоконтролю
- •Список рекомендованої літератури
- •Додатки
- •Державний комітет статистики україни
- •2. Житлові умови домогосподарства (питання 1-7 на тимчасово проживаючих, проживаючих в інституціональних установах та безпритульних не заповнюються)
- •Критичні точки 2‑розподілу
- •Критичні точки t‑ розподілу Ст’юдента
- •4. Критичні точки розподілу фішера (f-розподілу)
- •Статистика
7.4. Питання для самоперевірки
1) Перелічіть ознаки, за якими проводиться класифікація зв’язків між соціально-економічних явищами.
2) Дайте визначення прямому та оберненому зв’язкам.
3) Як називається зв’язок, за яким однаковим змінам середніх значень факторної ознаки відповідають нерівні зміни середніх значень результативної ознаки?
4) При якому зв’язку спостерігається відповідність однакових змін середніх значень факторної ознаки та приблизно однакових змін середніх значень результативної ознаки?
5) Дайте визначення однофакторному та багатофакторному зв’язкам.
6) Дайте визначення та наведіть приклади функціонального зв’язку між
показниками.
7) Дайте визначення та наведіть приклади кореляційного зв’язку між показниками.
8) Перелічити загальні методи вивчення зв’язків.
9) Які показники характеризують щільності кореляційного зв’язку?
10) Вкажіть формулу для розрахунку лінійного коефіцієнта кореляції.
11) Вкажіть межі зміни коефіцієнта кореляції?
Глава 8. Аналіз інтенсивності динаміки
8.1. Поняття про ряди динаміки та їх значення. Види рядів динаміки, елементи рядів динаміки
Соціально-економічні явища та процеси безперервно змінюються у часі. Дослідження їх розвитку є одним з важливих завдань статистики. Це завдання статистика вирішує за допомогою аналізу рядів динаміки.
Ряд динаміки - це послідовність чисел, які характеризують зміну того чи іншого соціально-економічного явища та процесу у часі.
Кожний ряд динаміки складається з двох елементів. Складові елементи ряду динаміки наведено на рис. 8.1.
Рис. 8.1. Складові елементи ряду динаміки
Конкретні числові
значення, які характеризують кількісну
оцінку розвитку явищ у часі називають
рівнями ряду. Вони можуть виражатися у
вигляді абсолютних, відносних або
середніх величин. Кожний рівень ряду
відповідає конкретному періоду або
моменту часу:
,
,
,
.
Таблиця 8.1.
Динаміка виробництва продукції на підприємстві „Світ” за звітний рік
Квартали |
1 |
2 |
3 |
4 |
|
Виробництво продукції, тис. грн. |
190 |
185 |
192 |
207 |
Рівні ряду ( ) |
У будь-якому ряду динаміки мінімальна кількість рівнів ряду (відповідно і періодів часу) 2, максимальна – n.
Залежно від характеру ознак, згідно яких групуються ряди динаміки, їх можна поєднати у окремі групи. Класифікація рядів динаміки за різними ознаками наведена на рис. 8.2.
Види рядів динаміки
за
різними ознаками
Моментний
- характеризує
стан явища на певні моменти (періоди)
часу.
Приклад: чисельність
населення м. Одеса на початок 2006 р.
складала 1002 тис. чол., на початок 2007 р.
- 1001 тис. чол.
За ознакою часу
Інтервальний
- характеризує
обсяг явища за певні періоди (інтервали)
часу.
Приклад: коефіцієнт
народжуваності країни за 2005 р. склав
11,2 ‰, за 2006 р. – 10,9 ‰ , за 2007 р. – 10,7 ‰.
За кількістю
показників,
що
змінюються
Одномірний
–
характеризує
зміну в часі одного показника. Приклад:
зміна ВВП країни.
Багатомірний
–
характеризує
зміну в часі двох або більше показників
Ряд абсолютних
величин
Ряд відносних
величин
Ряд середніх
величин
За способом
вираження, тобто за статистичною
природою рівнів
Ряд
взаємопов’язаних показників
характеризує залежність одного явища
від іншого, тобто результативного
показника від факторного показника.
Приклад: залежність
заробітної плати робітників підприємства
від їх місячного виробітку.
Паралельний
ряд відображає
зміну в часі одного показника різних
об’єктів або різних показників одного
об’єкта.
Приклад: зміна
ВВП на душу населення у різних країнах
або зміна доходів та видатків Державного
бюджету країни.
Рис. 8.2. Класифікація рядів динаміки за різними ознаками
Для отримання якісних результатів статистичних досліджень при побудові рядів динаміки необхідно дотримуватися конкретних вимог для забезпечення їх порівняння.
Важливою умовою порівнянності рядів динаміки є вираження їх рівнів в однакових одиницях вимірювання. Часто статистичні показники виражаються у різних одиницях. Наприклад, виробництво продукції обліковують у натуральному та грошовому вираженні. При побудові ряду слід звернути увагу на те, щоб рівні ряду динаміки завжди були виражені в однакових одиницях.
Рівні ряду динаміки мають бути порівнювальними за періодами часу, тобто не можна порівнювати виробництво продукції за місяць і за квартал, за квартал і за рік. Інтервали часу мають бути рівними.
Рівні ряду динаміки мають бути порівнювальними за методом обчислення показників. Наприклад, чисельність населення країни можна вказати на початок року, також можна розрахувати та вказати середньорічну чисельність населення. Дані показники включати до одного ряду динаміки не можна, тому що їх не порівнюють.
